Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

ТЕХНОЛОГІЇ

Сервіс перевірки бізнес-партнерів CONTRAGENT випустив нову версію. На що вона здатна?

17 Липня 2019, 15:38
3 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Хмарний сервiс перевiрки бiзнес-партнерiв CONTRAGENT вiд ЛIГА:ЗАКОН перевіряє досьє українських компаній і надає найповнiшу iнформацiю про ФОПів. Система може побудувати точні зв’язки між компаніями, засновниками, спільними керівниками, адресами і контактами за допомогою machine learning.
Розповідаємо, на що здатна нова версія.

Що вміє CONTRAGENT

CONTRAGENT може проаналізувати діяльність та виявити зв’язки між нинішніми та потенційними бізнес-партнерами. Моніторинг контрагентів допомагає мінімізувати бізнес-ризики та убезпечити себе від співпраці з ненадійними контрагентами.
Серед основних факторів ризику — відсутність даних про контрагента в Єдиному державному реєстрі, відкриті виконавчі провадження, нетривалий період існування компанії чи реєстрації ФОП, часта зміна керівництва, власників і бенефіціарів, а також включення до списку санкцій.

«Ми постійно насичуємо CONTRAGENT новими даними й аналізом для нашої базової аудиторії та охоплюємо нові сегменти, пропонуючи їм те, чого вони потребують й не мали раніше. Дані інтегруються в інформаційні системи компаній», — розповідає project-менеджер напряму «Сервіси аналізу і моніторингу» Андрій Кравченко.

CONTRAGENT використовує інформацію лише з офіційних джерел. Сервіс дозволяє знайти бізнес-партнера за такими критеріями:

  • код ЄДРПОУ;
  • КВЕД;
  • період існування компанії;
  • регіон;
  • форма діяльності;
  • статус підприємства.

Завдяки machine learning CONTRAGENT миттєво опрацьовує дані, допомагає у вирішенні бізнес-задач та збереженні репутації. В системі можна знайти досьє на понад 6 млн компаній.

Що змінилося

Користуватися сервісом з мобільного стало зручніше, дизайн мобільної версії CONTRAGENT став бiльш зрозумiлим та простим. Також розробники онлайн-сервісу покращили алгоритм пошуку зв’язків між компаніями і бенефіціарами.
Скористатися перевагами CONTRAGENT в тестовому доступі можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

ТЕХНОЛОГІЇ

Львівські бібліотеки переводять у «хмару». Як це працює і що дає читачам?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Червня 2019, 10:18 3 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

10 ознак того, що штучний інтелект відбере вашу роботу. Уривок з книги «Вакансія: людина»

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Квітня 2019, 13:17 9 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

Як додатки для трекінгу менструального циклу заробляють на жінках

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Січня 2019, 10:34 6 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

Я запитав в 30 блокчейн-підприємців про те, що вони думають про нинішню ситуацію в індустрії. Мені відповіли майже всі

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Листопада 2018, 14:08 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Скільки заробляють, на що витрачають та як інвестують розробники. Опитування Vector

23 Вересня 2021, 15:45
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Скільки заробляють, що витрачають та як інвестують розробники. Опитування Vector
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

«Заробляв би я більше, тоді й відкладав би, й акції купував» — типова відмовка, щоб не опановувати фінансову грамотність. Водночас існує думка, що в Україні є окрема каста — розробники. Вони й заробляють багато, і речі дорогі купують, і у відпустку на Мальдіви їздять.

Разом із міжнародною IT-компанією Innovecs ми дослідили, на що розробники витрачають кошти, які дорогі купівлі здійснюють та скільки платять за харчування. А ще — в які активи інвестують та скільки відкладають. Читайте до кінця — експерт інвестком’юніті Innovecs Олександр Жмінько дав поради з фінансової грамотності та інвестування.

Портрет учасників опитування

За три тижні (26.07–15.07) ми опитали 257 розробників. В опитуванні брали участь різні спеціалісти, найбільше — Java та JavaScript-розробників. Утім, це і є найпопулярніші мови програмування у світі.

діаграма 1 «Основні мови програмування»
діаграма 1 «Основні мови програмування»

Статистична похибка дослідження — 5%.

37% опитуваних 25–30 років, 35% — 31–35 років. Найменше у вибірці людей, старших за 40 років (6,2%) та молодших 20 років (1,6%). Чоловіки, як і в цілому в IT, превалюють в дослідженні — 92% проти 8%.

За досвідом маємо найбільше senior-розробників, а от «новачки» представлені слабко:

Досвід програмування. Опитування Vector та Innovecs
діаграма 2 «Досвід програмування»

Цікаво, що 46% junior-розробників (досвід до 2 років) 31–35 років. Найімовірніше, це люди, які «увійшли в IT» з інших професій.

Майже порівну розподілилися розробники між продуктовими та аутсорсинговими/аутстафінговими компаніями — 46% та 49% відповідно. Ще 3% працюють у стартапах, а 2% — на фрилансі.

82% вибірки представляє Київ. 10% розділили Львів, Харків та Одеса, а ще 8% — обласні центри України та такі закордонні міста як Барселона, Берлін, Остін та Гельсінкі.

32% опитуваних мають дітей, серед них одну дитину мають 49%, трьох — 5%, при цьому 23% не зазначили кількість дітей.

Зарплати та витрати на харчування

Зарплати опитуваних розподілилися так:

Скільки айтішники заробляють за місяць? Опитування Vector та Innovecs
діаграма 3 «Скільки заробляєте за місяць»

Ми окремо дослідили зарплати розробників із досвідом від 5 років. Найчастіше вони отримують $3000–$5000 (46%). 42% вказали рівень доходу понад $5000 на місяць. Однак є винятки (2%), які отримують порівняно невеликі гроші — $1000–$2000.

Ми спитали, скільки відсотків місячного доходу респонденти витрачають на харчування. Більше ніж половина повідомили про 5–10%, а 1% не знає точну суму витрат.

скільки ІТ-спеціалісти витрачають на харчування
діаграма 4 «Скільки % місячного доходу ви витрачаєте на харчування»

Згідно з даними Держстату, 2020 року українці витрачали на харчові продукти та безалкогольні напої в середньому 41% доходів.

Щомісячні витрати, великі купівлі та відпустки

Найчастіше обирали комунальні послуги, на другому місці неочікувано передплата стримінгових сервісів. Це, вочевидь, вплив пандемії та підвищення культури споживання контенту.

52% опитаних розробників витрачають гроші на шкідливі звички — алкоголь та паління. А 37% регулярно займаються своєю освітою. Цікаво, що по 53% опитуваних витрачають кошти на хобі та культурні заходи, а отже, не живуть тільки роботою, спростовуючи поширений стереотип.

На що айтішники витрачають гроші? Опитування Vector Innovecs
діаграма 5 «На що витрачаєте гроші щомісяця?»

Серед іншого вказували техніку, благодійність, книжки, подарунки близьким.

Протягом останніх трьох років 48% наших респондентів придбали автомобіль, а 39% — квартиру. 38% опитуваних розробників витратили на техніку від $3000, а от ювелірні вироби майже ніхто не купує. Водночас 13% зазначили, що взагалі не робили дорогих купівель.

Що купують айтішники?
діаграма 6 «Які великі купівлі ви здійснили протягом останніх трьох років»

Серед іншого вказували мотоцикл, ремонт, телевізор.

На відпустки розробники-респонденти в середньому витрачають $1001–$2000 — так сказали 44%. До $1000 витрачають 29%, а 9% респондентів не звикли економити на собі, тож витрачають понад $3000.

43% респондентів, що мають дітей, витрачають на відпустку $1000–$2000. 13% батьків витрачають понад $3000, а 15% — до $1000.

Заощадження та інвестиції

Здатність заощаджувати та інвестувати гроші є важливим складником фінансової грамотності населення. Заощадження дають відчуття надійності та стабільності. Нам стало цікаво, як розробники відкладають гроші та у що інвестують.

62% опитуваних відкладають понад 30% доходу, 5% зовсім не відкладають.

Скільки можна заощадити за місяць
діаграма 7 «Скільки відсотків доходу ви відкладаєте щомісяця»

Ми дізнались, у який спосіб опитані розробники зберігають кошти. Найчастіший варіант — заощадження у валюті — на картці (52%) та готівкою (50%). 45% кладуть кошти на депозит, 5% не зберігають зовсім.

Де і як зберігати гроші
діаграма 8 «Як зберігаєте гроші»

Серед іншого вказували різні види інвестицій, які ми не відносимо до зберігання грошей.

48% опитуваних вже інвестують кошти. А серед тих, хто не інвестує, 32% планують почати в наступні пів року, а ще 23% почнуть через рік.

Який рівень зарплати має бути, аби почати інвестувати? Коротка відповідь — будь-який. Однак, як свідчать дані, чим вища зарплата, тим ймовірніше людина інвестує частину свого доходу. Наприклад, 45% тих, хто вже інвестує, заробляє понад $5000, 5% — до $2000.

Респонденти опитування інвестують в криптовалюти (25%) та нерухомість (23%), акції загалом купують 30% (включно з ETF — пакетна пропозиція з акціями кількох компаній):

Куди найкраще інвестувати гроші
діаграма 9 «Куди інвестуєте гроші»

Серед іншого вказували інвестиції у бізнес.

Данила Пересенчук

Я інвестую в акції та дивлюся в сторону ІТ-корпорацій Apple, Nvidia, Amazon. До інвестування підштовхнув принцип «Гроші повинні працювати» та тренінг від роботодавця. Я вже замислювався про інвестування, але не розумів, з чого починати і як це працює. Після тренінгу з’явився чіткий план дій».

Також ми дізналися, наскільки наші респонденти цікавляться інвестуванням. 22% опитуваних щодня слідкують за новинами фінансових ринків, 18% — раз на тиждень читають огляди, а 33% — бачать в потоці інших новин.

Найбільш привабливі сфери інвестицій для опитуваних — нерухомість, фондовий ринок і технологічні компанії (55%, 54%, 53% відповідно). Також розробники цікавляться ринком облігацій (28%) та ринком сировини та цінних металів (17%).

Куди інвестують айтішники
діаграма 10 «Які сфери та сектори економіки цікаві вам для інвестицій»

Поради з фінансової грамотності та інвестування

В IT-компанії Innovecs заснували власне ком’юніті для обговорення та обміну досвідом серед тих, хто вже створив та планує створювати свої портфоліо. Олександр Жмінько, інвестком’юніті-лід компанії, дає читачам Vector поради з фінансової грамотності.

  1. Плануйте бюджет. Так ви оцінюєте власну купівельну спроможність — які продукти, подорожі, автомобілі та сервіси доступні для вас, а які — ні. Планування дає почуття обов’язку та впевненості у завтрашньому дні, а також фокусує на важливих речах. Ви стаєте менш схильними до імпульсивних покупок. Чим далі ви плануєте, тим більше ви захищені від непередбачуваних ситуацій.
  2. Перш ніж планувати, проаналізуйте витрати. Якщо ви хочете спланувати бюджет на наступний рік, потрібно хоча б один місяць записувати усі витрати, потім структурувати їх та аналізувати. Зрозуміти, на що йдуть ваші гроші, — найважливіше у плануванні. Також необхідно записати усе фінансове навантаження: борги, кредити, обов’язкові платежі.
  3. Розподіліть бюджет, зважаючи на потреби. Зрозумівши, скільки ви витрачаєте на обов’язкові потреби, можна запланувати усе інше — скільки ви хочете відкладати, інвестувати у себе та витрачати на розваги. Є формула: 50% доходу має йти на обов’язкові витрати, 30% — на підвищення якості життя, а 20% потрібно відкладати. Ви можете орієнтуватися на це та підлаштовувати під себе.
  4. Рухайтеся невеликими кроками. Аби запобігти стресу через різку зміну фінансової гігієни, важливо переходити до ідеального бюджету поступово. Намагайтеся втілювати нові звички потроху — спочатку купувати не шість чашок кави, а п’ять, купувати не три нові сукні, а дві.
  5. Будьте реалістичними. Не закладайте цілі на кшталт «поїхати у відпустку за $5000», якщо насправді ви можете відпочити й за $1500. Зекономлені гроші краще відкласти.

Інвестувати чи відкладати?

Олександр радить інвестувати гроші, аби вони працювали на вас:

У довгостроковій перспективі є суттєва різниця між тим, з чого жити у разі звільнення — із заощаджень або з дивідендів. Коли ви почнете користуватися відкладеними грошима, їхня сума буде швидко зменшуватися.

Водночас перш ніж інвестувати, важливо зібрати фінансову подушку для непередбачуваних ситуацій. Зняти гроші з депозитів, акційного портфоліо чи криптогаманця не так просто й вигідно. Тому важливо мати напоготові суму, яка покриє витрати на 2–3 місяці.

Експерт інвестком'юніті Innovecs Олександр Жмінько
Експерт інвестком’юніті Innovecs Олександр Жмінько

Можливості інвестування в Україні

Олександр Жмінько поділився способами інвестування, які доступні для українців, та застереженнями щодо них:

  • Нерухомість — більшість населення вважає цей спосіб найбезпечнішим. Але не варто забувати про кризи 2008 року, коли ціни на нерухомість обвалилися.
  • Державні облігації — практично в будь-якому банку можна відкрити бізнес-рахунок та отримати доступ до брокера. Прибуток складає 5–13% річних. Україна ще жодного разу не оголошувала себе банкрутом, і в цьому сенсі це більш безпечна інвестиція, ніж депозитні рахунки.
  • Дорогоцінні метали — менш ліквідні, ніж інші способи інвестування.
  • Валюта — важливо враховувати різні рівні інфляції та зміну курсу валют. Якби ви купили долари кілька місяців тому, то вже б втратили 3% на місяць.
  • Криптовалюти — дискусійна тема в інвестиційних колах, адже немає консенсусу щодо її стабільності. Вона також коливається через соціальний тиск, наприклад, твіти Ілона Маска. Але цей спосіб приваблює низьким порогом входу — відкрити гаманець можна з $10.
  • Акції компаній — сьогодні будь-який українець може відкрити інвестиційний рахунок, підв’язати банківську карту та почати інвестування. Поріг входу трохи вищий, але все ще доступний — від $100. І має менше ризиків, ніж криптовалюта.
Микола Крюков

Я почну інвестування найближчим часом. До цього мене підштовхнула необхідність забезпечити майбутнє. Зараз розглядаю акції як можливість створити фінансові запаси для комфортного старшого віку. Раніше розглядав інші види інвестування, але після тренінгу в компанії я дізнався про непередбачуваність криптовалюти та великі операційні витрати при інвестиціях в житло.

Інвестиційне ком’юніті Innovecs

Інвестиційне ком’юніті всередині IT-компанії — явище, з яким наша редакція зіштовхнулася вперше. Олександр розповів, навіщо вони вирішили навчати команду інвестуванню та як влаштоване ком’юніті:

«В Україні, на жаль, небагато людей знають, що інвестувати реально та легко. Достовірної інформації на цю тему також небагато, і це відлякує. Ми в Innovecs вирішили підтримувати зацікавлення команди до інвестування та надавати можливість ділитись досвідом і знаннями про фінансові ринки з іншими.

Ми почали з опитування всередині компанії та виявили, що 88% респондентів мають заощадження, які вони хотіли б інвестувати. 70% сказали, що вже інвестують в криптовалюти та нерухомість.

інвестком'юніті Innovecs
Фото з зустрічі інвестком’юніті Innovecs

Але досить маленький відсоток купує акції іноземних компаній. 65% сказали, що планують відкрити рахунки цього року та почати інвестування. Нас така статистика порадувала, і ми вирішили створити інвестком’юніті Inno2X Community, аби бути корисними для нашої команди та підтримувати їх в розвитку фінансових навичок.

Спочатку ми організували лекцію від фінансових експертів, які поділилися з командою знаннями у сфері інвестування. В івенті взяли участь близько 100 співробітників, хоча охочих було більше. Тому ми плануємо проводити такий івент раз на кілька місяців або раз на пів року.

Також ми налагодили зв’язок із міжнародною брокерською компанією, яка надає українцям можливість торгувати на міжнародних ринках. Вони мають досвід та знання, щоб допомогти нашим співробітникам відкрити інвестиційні рахунки.

інвестком'юніті Innovecs
Фото з зустрічі інвестком’юніті Innovecs

Ми організували ком’юніті, в якому учасники дізнаються нову інформацію, обговорюють ринки, компанії та індустрії та діляться своїм досвідом. Також ми дізнались, які індустрії найцікавіші нашій команді — це технологічні та фармацевтичні бізнеси, компанії, що працюють на ринку нерухомості та банки. Тепер приділяємо більше уваги обговоренню саме цих сфер».

Досвід

Проповідь у смартфоні. Як релігійні лідери адаптувалися до епохи соцмереж

22 Вересня 2021, 14:00
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Проповедь в смартфоне. Как религиозные лидеры адаптировались к эпохе соцсетей
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Нещодавно ПЦУ запустила застосунок «Моя церква» з пошуком храмів і чатом зі священниками. Релігійні організації давно працюють у мережі. Йдеться не про банальні сайти, а про повноцінні додатки та продумані контент-плани в соцмережах. Розбираємося, як церкви адаптувалися до цифрової епохи, чому це важливо в інформаційну еру та що постять різні релігійні лідери.

Як смартфони та соцмережі змінили релігію

Рабин-мілленіал Даніель Борц склав контент-план під Хануку за кілька тижнів. Попереду його чекали вісім днів із ретельно відібраними сторіз в Instagram, а також прямий ефір.

Також він записав кілька роликів для Facebook, де на камеру пояснював, що таке Ханука та що для нього означає юдаїзм. Для Snapchat Борц робить більш безтурботний контент із бекстейджу. «Також є LinkedIn, Twitter, YouTube. У кожної соцмережі свої цілі, й вони по-різному допомагають мені поширювати мої повідомлення», — говорить Борц.

Різні релігійні організації вже давно використовують соцмережі та технології для свого просування. Наприклад, англіканська церква закликає своїх послідовників публікувати фотографії хрещень, ранкових служб, церковних свят і багато чого іншого, використовуючи хештег #EasterJoy.

У YouTube можна знайти масу недільних проповідей, різних бесід про віру і стійкість, а також вірусні відео за участі євангелістів і прямі трансляції різних релігійних лідерів із церков і будинків.

Даремському собору вже понад тисячу років. Однак там не тільки шанують традиції, а й віддають данину сучасності. Наприклад, відвідувачі можуть усе фотографувати, читати зі смартфона богослужбові тексти.

Обмежувати людей у використанні смартфона — це все одно, що змусити їх відрубати собі руку.

Священник Піт Філіпс

Якщо під час богослужіння парафіянин використовує свій смартфон, то, ймовірно, він відкриває застосунок YouVersion із текстом Біблії. Він з’явився 2008 року. Його завантажили вже понад 490 млн користувачів у всьому світі. Є і схожі додатки з текстами Тори та Корану.

Як пандемія вплинула на перехід церкви в диджитал

Пандемія активізувала інтеграцію релігії в диджитал-світ. На початку спалаху коронавірусу багато релігійних громад у всьому світі були змушені закрити свої двері для послідовників. Офлайн ще швидше почав перетікати в онлайн.

Релігійні лідери боялися втратити аудиторію й тому почали активніше створювати онлайн-контент. Для церков, які використовують віртуальне спілкування, йдеться не тільки про трансляцію контенту, але і про створення механізмів взаємодії з аудиторією.

Перехід в онлайн змінює навіть спілкування релігійних лідерів із паствою. Наприклад, головний пастор церкви Restoration City у Вашингтоні Джон МакГовен каже, що з початку пандемії він змінив стиль спілкування і почав говорити, як на TED Talk. Це допомагає людям краще сфокусуватися, коли вони дивляться відео онлайн.

Також релігійні діячі почали вкладати гроші в найкраще обладнання для зйомок відео і запису аудіо. Наприклад, за словами керівника церкви Святого Томаса в Батл-Крік (невелике місто на півдні штату Мічиган), вони витратили приблизно 10% свого річного бюджету в $300 000 на нове аудіовізуальне обладнання. Рішення ухвалили, коли стало ясно, що звичайної камери ноутбука для якісних трансляцій недостатньо.

Як релігійні організації захищають вірян у мережі

Релігійні організації борються з аб’юзом і ненавистю в соціальних мережах.

Наприклад, Антидифамаційна ліга (ADL) бореться з антисемітизмом і всіма формами нетерпимості до євреїв. Вона створила в Кремнієвій долині центр для боротьби з ненавистю в інтернеті та розробляє політичні рекомендації для керівників урядів.

Співробітники центру аналізують тенденції кіберхейту. Також вони пропонують лідерам технологічної індустрії створювати нові способи забезпечення безпеки релігійних груп в інтернеті.

Водночас різні релігійні діячі радять своїм прихильникам менше звертати увагу на тролінг і різні знущання в соціальних мережах. Так, професор релігії Симран Джит Сінгх каже, що Twitter змушує його регулярно стикатися з гіршими сторонами приналежності до релігійної меншості.

«Я отримував усе — від простої ненависті до погроз убивства. Можна побачити багато жахливого, коли люди можуть ховатися під маскою анонімності», — говорить він.

Команда Папи Римського в соціальних мережах також вирішила зосередитися на використанні хороших сторін Twitter, Facebook і Instagram, не відволікаючись на погані.

«Там багато тролінгу та негативу. Але якщо люди, які хочуть використовувати соцмережі на благо, відмовляться від них, тоді тролі переможуть. Тут є можливість налагодити зв’язки та повчитися в людей, які можуть нас здивувати», — каже єпископ Поль Тай, помічник секретаря Папської ради з культури.

Що головні релігійні лідери пишуть у соцмережах

Папа Римський

Папа Римський Франциск I вважається одним із найпрогресивніших керівників Католицької церкви. Не дивно, що його команда багато постить у соціальних мережах.

«Бігти за трендом, за лайком, збирати більше фоловерів у соцмережах — ось у чому ми, людські істоти, виявилися спіймані. Це те, що сучасне суспільство пропонує, — самотність зі страхом відповідальності та божевільні зусилля для самоствердження», — вважає він.

На його сторінці в Instagram (8,2 млн підписників) регулярно публікуються нові фотографії. Там і його проповіді, і зустрічі з паствою, і реакція на головні міжнародні події. Наприклад, Папа написав пост із закликом пам’ятати про тих, хто не може піти у відпустку, — хворих, ув’язнених, бездомних, біженців і всіх тих, хто опинився у скрутному становищі. Пости найчастіше виходять одночасно шістьма мовами.

У Twitter є відразу дев’ять офіційних акаунтів Франциска, всі вони на різних мовах (є навіть арабською). Найпопулярніший — англомовний: 18,8 млн підписників (на 100 000 випереджає акаунт іспанською). У ньому понтифік пише про актуальні події та ділиться власними думками.

«Спочатку була Божа Любов. Усе, що живе, прекрасне, добре і правдиве — від Бога, який є. Так само як людське життя відбувається з серця й утроби матері, Ісус — теж із серця й утроби матері. Любов стала плоттю», — ділиться Папа.

Відзначимо, що офіційної сторінки у Facebook у Франциска немає.

Далай-лама XIV

Духовний лідер послідовників тибетського буддизму також досить активний у соціальних мережах. На його Instagram підписані 1,9 млн осіб. Там він публікує фотографії з різних зустрічей, проповідей і подій. Примітно, що практично на кожному фото Далай-лама посміхається.

У Twitter (19,2 млн підписників) він також ділиться власними думками про події навколо. «Іноді може здатися, що одна людина не може бути дуже ефективною. Але зміни у світі завжди починаються з людини, яка ділиться тим, чого навчилася й передає це іншим».

Далай-лама не боїться писати й про непопулярні речі в колі вірян:

«Сьогодні нам потрібні універсальні цінності, засновані не на вірі, а на наукових висновках, загальному досвіді та здоровому глузді».

У Facebook у Далай-лами 13 млн підписників. Там він публікує переважно відео зі своєю участю (різні зустрічі й ефіри), а також пише пости про те, що його хвилює, закликає до більшого співчуття й розповідає, як доброта допомагає боротися з деструктивними емоціями. Цікаво, що Далай-лама також говорить про користь науки й важливість використання її досягнень.

«Негативні емоції, такі як прив’язаність і гнів, — частина нашого життя, але від них є і протиотрути. Нам потрібно подумати не тільки про шкоду, яку можуть принести гнів і страх, але і про переваги, які можна знайти в розвитку співчуття і ненасильства, і знайти баланс між ними», — пише Далай-лама.

Алі Хаменеї

Великий аятола, один із головних релігійних лідерів Ірану, активно веде свої соцмережі. У Instagram у нього 4,5 млн підписників. Там він публікує фото й відео із зустрічей, а також просто фотографії з актуальними для нього думками. Найчастіше він цитує уривки з Корану або пише власні думки.

У Twitter (890 000 підписників) він часто критикує керівництво США.

«Нинішній уряд США нічим не відрізняється від попереднього. Вони вимагають того самого, що вимагав Трамп. За лаштунками зовнішньої політики США лежить хижий вовк, який іноді перетворюється в хитру лисицю. Приклад — сьогоднішня ситуація в Афганістані».

Митрополит Єпіфаній

У Facebook-сторінки голови Православної церкви України Єпіфанія вже 146 000 підписників.

Тут можна почитати про його діяльність, православні новини та свята. Наприклад, тут він пише про 1 вересня:

У митрополита також є акаунт в Instagram — 38 000 підписників. Там, по суті, ретранслюється контент із Facebook. Ніяких помітних відмінностей немає.

Блаженніший Святослав (Шевчук)

У настоятеля Української греко-католицької церкви також є лише акаунт у Facebook із 107 000 підписників.

Тут велику частину контенту займають передруки з офіційного сайту УГКЦ, присвячені діяльності Святослава та церкви. А також відеотрансляції різних молитов.

Джастін Велбі

Архієпископ Кентерберійський зареєстрований у Facebook, Instagram і Twitter. У своєму Instagram (44 000 підписників) він публікує фото з різних зустрічей і подій.

У його Facebook (198 000 підписників) можна подивитися фото і відео із проповідей, а також відео з його ефірів і тексти про актуальні події.

У Twitter-акаунті Джастіна Велбі майже 17 000 підписників. У ньому він також ділиться своїми виступами, ефірами на телеканалах і знімками з офіційних візитів.

Давид Лау

У головного ашкеназького рабина Ізраїлю є акаунт у Facebook. На нього підписані 14 600 осіб. Акаунт орієнтований на місцеву аудиторію, тому пости доступні лише на івриті.

У ньому Давид Лау публікує власні виступи, офіційні заяви та фотографії з різних зустрічей.

Гайди

Прихована загроза. Як захистити свої гаджети від злому

21 Вересня 2021, 13:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
daria-chernina
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Как защитить свои гаджеты от взлома
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

На початку вересня редакція Vector опублікувала тест «Дізнайтеся, наскільки ваші гаджети захищені від злому». У ньому читачі могли перевірити, наскільки їхні пристрої захищені від злому. Результати виявилися невтішними. Наприклад, у 28% рівень захисту — нижче середнього. Тому ми розповідаємо докладніше, які основні помилки ставлять під загрозу безпеку користувацьких даних і як їх уникнути.

Як читачі впоралися з тестом

Згідно з результатами, лише 5% респондентів знають основні правила захисту телефону від злому. У 6% є базове уявлення про те, як зловмисники переслідують жертв і крадуть дані. 4% не знають або не використовують ніякого захисту на своєму гаджеті.

Якщо докладніше:

  • 57% респондентів використовують біометричний пароль;
  • 16% встановили пароль;
  • 15% користуються PIN-кодом;
  • у 8% немає ніякого захисту;
  • 4% використовують графічний малюнок.

Практично всі користувачі (89%) знають, як виглядає надійний пароль. Водночас 4% віддають перевагу просто набору цифр. По 3% набрали паролі з букв і цифр, а також пароль із великих і малих літер.

Найпопулярнішим браузером став Google Chrome — 47% респондентів. Серед інших варіантів:

  • Opera — 4%;
  • Safari — 33%;
  • Mozilla Firefox — 8%;
  • TOR — 9%.

Тепер розберемося, як захистити смартфон від зловмисників.

1

Який найнадійніший пароль?

Поки найбезпечніший метод захисту — пароль. Для більшої безпеки варто використовувати великі й малі літери, а також комбінацію цифр і знаків.

2017 року вчені Військово-морської академії США спільно з Університетом Меріленд, Балтімор провели експеримент. У ньому 64% учасників з першого разу змогли повторити графічний малюнок, побачений через плече. З другої спроби це вдалося 80%.

PIN-код також не зможе повноцінно захистити ваші дані. По-перше, можна встановити тільки фіксовану кількість цифр. Це дає хакерам 104 (10 000) варіантів вашого пароля. Це досить вузький діапазон. Зловмисник може вручну визначити ваш пароль менш ніж за годину.

2012 року дослідники з Кембриджського університету Сорен Прейбуш (Sören Preibusch) і Росс Андерсон (Ross Anderson) задумалися, наскільки PIN-код — безпечний метод захисту банківських карт. В ході опитувань і аналізу відкритих баз даних вони встановили:

  • паролі 8–9% людей можна вгадати з третьої спроби;
  • 63% власників карток використовують PIN-код, встановлений за замовчуванням банком;
  • 21% встановлюють пароль, відштовхуючись від номера телефону, дати народження, номера паспорта;
  • 5% вважають за краще цифровий патерн (наприклад, 4545);
  • 9% вважають за краще патерн на клавіатурі (наприклад, 2684).

Наші читачі найчастіше використовують біометричний пароль. На жаль, він не найбезпечніший. Сучасні біометричні паролі включають сканування відбитка пальця, голосу, райдужної оболонки ока й обличчя користувача. У кожного елемента з цього набору свої вразливості.

Наприклад, 2019 року фахівці з кібербезпеки з Tencent Security Xuanwu Lab змогли розблокувати телефон за допомогою фотографії відбитка пальця, залишеного на склянці. Раніше, 2002 року, криптограф Цутому Мацумото (Tsutomu Matsumoto) навіть випустив інструкцію зі злому такого пароля за допомогою підручного реманенту.

Скан райдужної оболонки ока також можна підробити. 2017 року це успішно вдалося реалізувати німецькій хакерській спільноті Chaos Computer Club. Для цього їм знадобився принтер і контактна лінза для імітації реальної кривизни ока.

Голосовий пароль легко обійти, якщо у хакера є аудіозапис із прикладом вашого голосу. Куди складніше зламати FaceID. Правда, деяким винахідливим хакерам вдавалося виконати це з гаджетами Apple.

2

Який браузер завантажити, щоб уникнути стеження?

Найбільш безпечні браузери — ті, які не збирають персональні дані, приховують ваш IP-адресу, а також чистять cookie-файли від рекламних додатків. Серед них найпопулярніший — TOR. Альтернатива — Brave Browser. Це розробка творця JavaScript Брендана Ейха. Для тих, хто звик до інтерфейсу Google, — Iridium Browser.

Google Chrome

Це не тільки найпопулярніший браузер серед наших читачів. Він сьогодні найпоширеніший у світі — його використовують 77% користувачів мережі. Водночас він далеко не найнадійніший. Chrome зберігає безліч інформації про вас — від автоматичного входу в браузер до історії вашого місця розташування.

Наприклад, 2020 року Google звинуватили в незаконному зборі даних. З’ясувалося, що Chrome збирає пов’язані з user agent IP-адреси, ідентифікуючи cookie-файли, унікальні ідентифікатори браузера X-Client Data Headers і історію переглядів. Потім Google пов’язує цю інформацію з окремими особами і їхніми пристроями за допомогою синхронізації файлів cookie.

Якщо простіше, то функція синхронізації навіть у відключеному вигляді може не тільки збирати дані, але і з’єднувати їх в одне ціле для визначення особистості користувача.

Допомагають в цьому сучасні пристрої, в яких пошта, голосовий набір і браузер йдуть за замовчуванням від Google. Від збору даних геть не захистить навіть режим «інкогніто». Як раніше заявляли юристи Google, дії користувача все одно можуть бачити сайти й сторонні аналітичні або рекламні сервіси, які використовують відвідувані вебсайти.

Safari

Цей браузер запобігає завантаженню підозрілих сайтів і попереджає вас про потенційну небезпеку, але це не робить його безпечним. У Safari закритий вихідний код — це ускладнює перевірку безпеки браузера. Також система Intelligent Tracking Prevention (алгоритм із видалення cookie-файлів від усіх сторонніх рекламних мереж) може збирати дані про поведінку користувача в браузері.

Opera

Мабуть, єдина його перевага для користувачів — це вбудований VPN. Браузер, який з 2016 року належить китайському консорціуму, відстежує ваш трафік і кешує дані.

Mozilla Firefox

Гарний вибір. Браузер надає захист від фішингу та шкідливих програм, а також попереджає користувачів про вебпідробки. Він має відкритий код. Завдяки цьому програмісти-волонтери з усього світу можуть оперативно вносити новітні функції для підвищення безпеки. З недоліків — високе споживання оперативної пам’яті й несумісність із деякими мобільними платформами.

3

Що спрощує хакерам злом гаджетів?

Є різні способи злому вашого телефону. Найнебезпечніше — використовувати один пароль в різних ресурсах і застосунках. Знаючи пароль, хакер швидко отримає доступ до ваших особистих листувань на пошті або номер вашої картки, якщо вона прив’язана до аккаунту. Для захисту варто користуватися двофакторною аутентифікацією. Що це і як працює — читайте в нашому гайді тут.

Також не рекомендується зберігати паролі в полях автозбереження в браузерах. Куди безпечніше буде встановити у свій браузер майстер-пароль для шифрування збережених даних. Але пам’ятайте: директорії, в яких браузери зберігають інформацію, відкриті.

4

Чи безпечно підключатися до публічного WiFi?

Підключитися до незахищеного WiFi може будь-який хакер. Це дасть йому доступ до всіх ваших дій в мережі. Включена на вашому смартфоні функція з’єднання з будь-яким публічним WiFi — це пряма загроза безпеці ваших даних. Не дозволяйте своєму телефону запам’ятовувати мережі, якщо мова не про перевірену домашню.

Хакери легко можуть створювати імітації відомих вам WiFi-з’єднань.

Серед них — назви закладів громадського харчування, локацій, публічні відкриті мережі. Незахищені мережі дозволяють здійснювати, наприклад, MITM-атаки (атака «людини посередині»). Це тип атаки, коли хакер змінює зв’язок між двома сторонами, які думають, що спілкуються один із одним

VPN може убезпечити під час використання публічного WiFi. Він створює зашифрований тунель для збереження вашої анонімності, маскуючи IP-адреси під час підключення до відкритих точок доступу Wi-Fi.

Краще не підключати свій смартфон через USB-кабель до чужих комп’ютерів. Загрозу може нести навіть використання публічної USB-зарядки. Несвоєчасне оновлення ОС також підвищує ризик злому.

5

Чи можна зламати самого себе?

«Хіба можна себе зламати?», — запитаєте ви. Звісно. Наприклад, джейлбрейк (iOS) або рутування (Android). Ця операція відкриває доступ до системних файлів на телефоні. Наприклад, щоби позбутися настирливої реклами, встановлювати на телефон власні шрифти, автоматично згортати відкриті програми. У процесі ви фактично надаєте права адміністратора будь-якому сторонньому користувачеві. Якщо ви не фахівець, про ці функції телефону варто забути.

Також небезпечно надавати скачаним програмам доступ до ваших файлів (камери, контактів, розташування). Якщо ви до кінця не розумієте, навіщо умовному фоторедактору доступ до вашого розташування, краще забороніть його. Інакше є реальний ризик, що застосунок буде збирати дані про вас і передавати третім особам.

6

Як зрозуміти, що мене зламали

Є багато ознак того, що телефон зламали. Одна з найпопулярніших — частий перегрів батареї. На наявність шпигунського ПЗ може також вказувати відлуння під час розмов, зникнення та раптове відновлення даних. Також варто звертати увагу на:

  • різкі коливання трафіку;
  • перенаправлення пошукових запитів;
  • розсилку вашим друзям в соціальних мережах різних посилань, які ви не відправляли;
  • автоматичне відкриття й установку програм.
7

Що робити, якщо мене зламали?

  • Витягніть SIM-карту, вимкніть WiFi й інтернет.
  • Заблокуйте банківські карти.
  • Скиньте пристрій до заводських налаштувань.
  • Змініть паролі у всіх акаунтах.
Досвід

Складніше, ніж пошук точки G. Як я намагалася відписатися від застосунку Words Booster

20 Вересня 2021, 13:00
16 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Складніше, ніж пошук точки G. Як я намагалася відписатися від застосунку Words Booster
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Ви можете не знати, що таке темні патерни (dark patterns), але точно стикалися з ними. Наприклад, сайт для бронювання житла стверджує, що в готелі залишилося буквально кілька номерів на потрібні вам дати. Ви відмовляєтеся від розсилки інтернет-магазину, а він ніби соромить вас, змушуючи натиснути на фразу «Ні, я не хочу знати про найвигідніші пропозиції та знижки». Щоб відписатися від додатка, потрібно кудись писати, дзвонити, а може і їхати на упряжці собак.

Усі ці ситуації об’єднує одне: UI/UX рішення, що вводять в оману, підштовхують вас до дії, яка потрібна компанії, а не вам. У своїй колонці журналістка Катя Богуславська розповідає, як працюють темні патерни, на прикладі застосунку, від якого вона ніяк не могла відписатися.

Преміумпідписка: неможливо відмовитися

Одного разу я натрапила в стрічці Instagram на рекламу застосунку для вивчення мов Words Booster. У ній обіцяли допомогти з вивченням складної англійської лексики..

Instagram-сторінка Words Booster
Одна з публікацій на Instagram-сторінці Words Booster, подібна рекламі, яку я побачила в стрічці.

Я фанат освітніх програм, а тому без роздумів встановила його собі. Пробний період коштував $1 і тривав сім днів. Як завжди, я поставила нагадування, що через п’ять днів мені потрібно відписатися або купити застосунок.

Додаток Words Booster пропонував список уроків для елементарного, середнього і високого рівня володіння англійською. Теми кожного рівня здалися мені хаотично підібраними. Також складній лексиці, яка мене зацікавила, приділялося лише кілька уроків. Я пройшла декілька з них і остаточно втратила інтерес.

Через п’ять днів у списку моїх справ на день висвітився пункт «Відписка від Words Booster». У розділі програми «Скасувати підписку» відкривалася гігантська угода користувача.

Фрагмент користувальницької угоди Words Booster

Серед іншого вона повідомляла, як видалити програму в залежності від способу її покупки. Якщо застосунок купили в App Store або Google Play, то відписатися потрібно в цих магазинах. Якщо на сайті, то через службу підтримки.

Я подумала, що підписалася на Words Booster через Google Play. Однак в «Моїх підписках» програми не було. Я вирішила зайти на його сторінку в цьому магазині.

Я побачила, що десятки людей повідомляли про одну й ту ж проблему — неможливість відписатися від застосунку. Саме їй присвячені понад дві третини відгуків в Google Play. Коментарів із п’ятизірковими оцінками я виявила всього п’ять, хоча рейтинг Words Booster досить високий — 4,3.

У коментарях до Instagram-публікацій користувачі також скаржилися на шахрайство.

Скарги на Words Booster в Instagram
Одна з публікацій Words Booster в Instagram

Після негативних відгуків я подумала, що зіткнулася з типовим шахрайським застосунком. Такі програми зазвичай виманюють дані банківської картки, закликаючи купити пробну версію. Потім вони списують гроші за користування без можливості відписатися.

Також я вирішила, що Words Booster не випадково відсутній у «Моїх підписках» Google Play. Я припустила, що оплата всередині програми може йти в обхід магазину, щоб уникнути 30% комісії. Я помилилася, але про це далі.

У той час я збиралася у відпустку, а тому відклала відписку на потім. Я вирішила, що найпростіший спосіб убезпечити себе від подальших списань — встановити на прив’язаній карті «ПриватБанку» ліміт на інтернет-платежі у розмірі 200 грн. Однак, попри ліміт, через пару днів з мене зняли майже $20 за підписку. Так у мене з’явилася преміумверсія застосунку і тема для статті.

У «Приватбанку» мені пояснили, що заблокувати транзакції тільки від цього сервісу неможливо. Єдиний вихід — заблокувати карту і випустити нову.

Служба підтримки ПриватБанк

Далі я запитала, чому з мене списали гроші, попри інтернет-ліміт у 200 грн. Оператор банку відповіла, що він спрацьовує під час проведення ризикованих операцій. Сайт, на користь якого відбулося списання, визначився як надійний.

Служба підтримки ПриватБанк

Кнопка відписки: складно знайти, легко втратити, неможливо забути

Відразу після відпустки я почала розбиратися в ситуації. 16 серпня я написала службі підтримки Words Booster лист з прямим питанням: «Чи можете детально описати, як відписатися від вашої програми?». До того моменту я вже змінила карту, щоб уникнути можливих списань.

Лист в службу підтримки Words Booster

У той же день мені відповіли, але без інструкцій з її анулювання. Зате запитали, чому я хочу скасувати підписку.

Words Booster dark patterns

Я написала, що мені просто не подобається застосунок. І знову запитала, як відписатися.

Звернення користувача в службу підтримки

Через два дні, 19 серпня, служба підтримки запропонувала мені знижку на підписку в розмірі 50%.

Утримання користувачів в додатку

Я наполягала, що хочу відписатися. Нарешті, 22 серпня або через шість днів з початку листування зі службою підтримки моя наполегливість мала успіх. Мене відписали від додатка.

Видалити, звернувшись до служби підтримки

Розробники програми — українська компанія Boosters. CEO компанії — Михайло Галян, ексСРО стартапу BetterMe. Boosters розробили мобільний застосунок для поліпшення сну Avrora (екс-Sleep Booster) і вже відомий нам мовний застосунок Words Booster.

Я знайшла колонку СЕО Boosters Андрія Скрипника «Як застосунку заробляти на скасуванні підписок: досвід Words Booster». У ній Скрипник розповідає про те, як утримати користувачів, що відписуються, і зібрати корисний фідбек.

«Користувачам, які скасували підписку (в момент скасування Apple і Google надсилають на ваш сервер S2S повідомлення), ми відправляємо пуш-повідомлення або лист на пошту. Якщо користувач не дав доступ до пушів і не залишив контактний імейл, ми показуємо опитувальник під час наступного відкривання програми», — вказує він у колонці.

У мене було відчуття, що я чогось не розумію. Здавалося, мене явно утримували в застосунку:

  • служба підтримки, яка повільно відповідає;
  • відсутність кнопки «Відмовитися».

Я написала Михайлу Галяну, щоб дізнатися:

  1. Чому у Words Booster немає прозорого механізму відписки?
  2. Чому Words Booster немає в переліку підписок Google Play?
  3. Чи проходять платежі в застосунку повз платіжну систему Google Pay?
  4. Чи не вважають в Boosters, що десятки негативних відгуків у магазині застосунків позначаться на репутації компанії?

Михайло Галян підключив до діалогу вже відомого нам Андрія Скрипника. Спочатку ми разом розібралися з тим, де я купила підписку. Моя теорія про обхід платіжної системи Google Pay не підтвердилася. Виявилося, що підписку я купила через сайт Words Booster.

Як відписатися від Words Booster

Далі Андрій Скрипник надіслав листа зі скринами й детальними відповідями на мої запитання. Насамперед він допоміг знайти кнопку для скасування підписки в додатку. Вона з’являється під час переходу до вебверсії:

«На застосунок Words Booster можна підписатися в Google Play, App Store і через сайт продукту. Для кожного з цих каналів є чітка інструкція щодо скасування підписки, вона завжди вказана в політиці Terms and Conditions. Користувачі можуть знайти інструкцію в налаштуваннях профілю, в пункті меню Cancel Subscription.

Користувачі, які оформили підписку через Google Play, можуть скасувати її в налаштуваннях профілю. Відповідна інформація є в інструкції. Також, щоб юзер ще швидше міг відправити запит на скасування підписки, у функціональності вебверсії є спеціальна кнопка. Її можна знайти в меню — Cancel Subscription», — розповів Скрипник.

Навіть за допомогою цієї інструкції мені виявилося важкувато знайти заповітну кнопку. Меню з нею відкривається за допомогою іконки «гамбургера» у верхній частині сторінки Subscription Terms.

Меню з кнопкою для відписки від Words Booster

Зволікання з відповіддю і додаткові питання служби підтримки Скрипник пояснив тим, що з моменту оплати пробного періоду пройшло понад 15 днів.

«Разом з Катериною ми з’ясували, що вона підписалася на застосунок через сайт. У такому випадку для скасування підписки користувач повинен звернутися в саппорт, а не зробити запит в Google Play. Після невдалого запиту Катерина звернулася в службу підтримки. У своєму зверненні Катерина попросила скасувати її активну підписку.

З моменту оплати й до цього звернення пройшло більш як 15 днів, тому агент хотів з’ясувати, що стало причиною, і усунути проблему, якщо це можливо. Після отримання підтвердження про намір підписку скасували до дати наступного списання, відповідно до політики застосунку», — розповів Скрипник.

Втім, СЕО Words Booster визнає, що служба підтримки працює зі зволіканням.

«Ми повертаємо кошти кожному, хто звертається до нас із таким проханням. Однак протягом певного часу наш саппорт дійсно реагував не надто швидко. Ми працюємо скороченням часу відповіді користувачеві. За останні три місяці нам вдалося зменшити цей показник в сім разів. Ми знаємо про проблему, тому активно шукаємо фахівців у службу підтримки», — пояснює він.

Мою ситуацію Скрипник назвав типовою для застосунків, які працюють за передплатою. «Адже вона (підписка, — ред.) продовжується автоматично, і часто складно правильно пояснити користувачеві, як можна відмовитися від підписки», — вказує Андрій Скрипник.

Коли я прочитала цей лист, стало зрозуміло: Words Booster — не шахрайський застосунок. Ймовірно, він ускладнює процес відписки, використовуючи темні патерни.

Що таке темні патерни

За лаконічним визначенням дизайн-райтера Джона Браунлі, dark patterns або темні патерни — це UI/UX-рішення, що вводять в оману. Вони використовують психологічні прийоми, щоб змусити користувачів робити те, чого вони не хочуть. За допомогою темних патернів компанії маніпулюють юзерами у своїх інтересах. Проте, такі дії не можна назвати шахрайством.

2010 року термін ввів в обіг британський UX-дизайнер зі ступенем у когнітивних науках Гаррі Бріннулль. Він навіть зареєстрував вебсайт під назвою darkpatterns.org. Там він збирає приклади оманливих інтерфейсів, щоб присоромити компанії, які їх використовують.

Бріннулль ловив на використанні темних патернів великі корпорації на кшталт Microsoft, Facebook, Skype, LinkedIn, Amazon, Adobe, Wired, Boston Globe й інших. Це не дивно, адже інструмент досить популярний. 2019 року вчені з Принстонського і Чиказького університетів провели масштабне дослідження, в ході якого вивчили 53 000 сторінок на 11 000 вебсайтів. Їм вдалося виявити 1818 прикладів використання dark patterns.

У темних патернів безліч різновидів. Бріннулль, наприклад, виділив 12 основних типів маніпуляцій. Ось деякі з них:

  • «Підкидання в кошик» (Sneak into Basket). Додавання в ваш інтернет-кошик продукту, який ви не вибирали. Раптом ви не помітите і придбаєте його.
Приховані платежі в інтернет-кошику
Приклад з дослідження Dark Patterns at Scale: Findings from a Crawl of 11K
Shopping Websites
  • «Приховані витрати» (Hidden Costs). На останньому етапі оформлення замовлення виявляється, що до вартості додалися несподівані платежі (сервісні збори, податки тощо). Наприклад, такі платежі роблять Airbnb-житло значно значно дорожчим за ваші пошукові параметри.
Приховані платежі в Airbnb
Airbnb
  • «Сором’язливе підтвердження» (Confirmshaming). Відмова від товару або послуги сформульована так, щоб вам було незручно підтвердити свою дію: «Ні, я не хочу отримати 15% знижки на наступний товар», «Ні, мені не потрібні бонуси». Суть цього прийому передає ця картинка:
Приклад взятий зі статті на сайті Crobox
  • «Готель для тарганів» (Roach Motel). За такого дизайну користувачеві легко потрапити в ситуацію (підписатися на додаток, створити обліковий запис), але потім вкрай складно з неї вийти (відписатися, видалити акаунт). Наприклад, в цьому відео розповідається, що процес видалення Amazon-аккаунту ускладнений настільки, що навряд чи у середньостатистичного користувача вистачить терпіння його пройти.

Темні патерни можуть бути цілком безневинними. Наприклад, яскрава і помітна кнопка «Погодитися» і більш блякла — «Відмовитися». Але також темні патерни можуть бути на межі з шахрайством, коли приводять до помилкових покупок товарів або послуг.

Чому ми ведемося на темні патерни

Бріннулл називає кілька причин, за яких люди часто стають жертвами темних патернів.

  • Під час інтернет-серфінгу ми практично ніколи не читаємо кожне слово на кожній сторінці. Ми скануємо текст і робимо припущення про його суть. Недобросовісна компанія може використовувати це у своїх цілях.
  • Також Бріннулл апелює до поняття sludge лауреата Нобелівської премії економіста Річарда Талера. Воно описує ситуацію, де для досягнення результату потрібно докласти непомірно великі зусилля, що викликає у людини втому і бажання здатися. Чому ми лінуємося і все більше речей віддаємо на відкуп технологіям, можна почитати в цьому матеріалі.
  • Грають свою роль і психологічні прийоми. Наприклад, використання такого явища, як соціальний доказ. Якщо сайт говорить, що інші люди дивляться на вподобаний вами товар, він починає здаватися вам більш цінним. До психологічних прийомів можна віднести й штучно створене відчуття дефіциту.
Booking.com
Booking.com

Чи використовує Words Booster темні патерни?

Про те, чи використовує Words Booster темні патерни, я вирішила запитати Lead UX/UI дизайнера Cieden і автора освітнього відео з теми Валентина Склярова.

«Це класичний приклад такого типу темних патернів, як Roach Motel. Його можна описати дуже просто: легко потрапити в ситуацію, однак важко з неї вийти. Найбільш поширений приклад — скасування платної підписки. Бізнес можна зрозуміти: він намагається будь-яким способом утримувати наявних користувачів, навіть ускладнюючи їм життя. Правда, це суперечить цілям послуг, які мають задовольняти потреби користувачів. І водночас бути якісними й зручними», — пояснює Скляров.

Свою кумедну назву цей прийом отримав за аналогією з американською приманкою для тарганів Roach Motel. Її слоган «таргани можуть оселитися, але не виїхати!» коротко передає суть цього патерну.

Коли ви перший раз натискаєте на кнопку «Скасувати підписку» в Words Booster, перед вами відкриваються об’ємні «Умови підписки». По-перше, вони англійською мовою в застосунку для вивчення англійської. По-друге, доскроливши до кінця і побачивши, що відписатися можна через звернення в службу підтримки, ви навряд чи почнете шукати кнопку відписки в самому застосунку.

Ще складніше додуматися до того, щоб клікнути на іконку «гамбургера» вгорі сторінки, що відкрилася. Такі дії є контрінтуїтивними.

Ймовірно, з цієї причини багато користувачів не знаходять кнопку «Скасувати підписку» і звинувачують додаток у шахрайстві. Тим сильніше їхня впевненість в тому, що щось пішло не так, коли служба підтримки далеко не відразу відповідає на запити. Але і сам факт того, що вам потрібно писати кудись, щоб скасувати підписку, свідчить про потрапляння в «Готель для тарганів».

Чому компанії використовують dark patterns

Темні патерни — ефективний спосіб швидко збільшити кількісні показники компанії (прибуток, підписників і так далі). Однак віцепрезидент Nielsen Norman Group Хоа Лорангер вказує, що в цілому це недалекоглядна практика, яка приносить лише короткострокові вигоди. У результаті користувачі зрозуміють, що їх вводили в оману, і втратять лояльність до бренду.

«Якщо успіх вашого бізнесу залежить від темних патернів, ви дуже вразливі».

Гаррі Бріннулль, UX-дизайнер

В Україні темні патерни — порівняно нова тема, але в США цим питанням впритул зайнялися регулюючі органи. 2021 року Каліфорнія стала першим штатом, який заборонив темні патерни, які підштовхують користувачів до продажу особистих даних. Цього ж року сенатори штату Вашингтон представили аналогічний закон.

У травні 2021-го фонд Electronic Frontier Foundation спільно з Consumer Reports, Access Now, PEN America і DarkPatterns.org запустили «Гарячу лінію з темних патернів». Будь-яка людина може відправити туди приклади такого дизайну.

Щоб уберегтися від описаних в цій статті темних патернів, краще не довіряти високому рейтингу застосунків, читати відгуки перед його завантаженням, а ще не платити за trial-версії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

БІЗНЕС

Grammarly — 12 років. За якими принципами будували перший український «єдиноріг»

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
01 Квітня 2021, 08:00 6 хв читання
Історії

Великий брат простежить. Як алгоритми прогнозують злочини, але жертвують правами людини

15 Вересня 2021, 09:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
daria-chernina
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Великий брат простежить. Як алгоритми прогнозують злочини, але жертвують правами людини
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Припустімо, у вас немає вищої освіти та постійної роботи. Раптово ви вирішили змінити місце проживання. Якщо випадково опинитеся в районі, де сталося вбивство, то станете потенційним підозрюваним. Так працюють технології передбачення злочинів. А ще вони нагадують сюжет «антиутопій», де безлика система вирішує, чи здатна людина порушити закон.

Редакція Vector розібралася в популярних алгоритмах для прогнозування злочинів у США, а також з’ясувала, як із ними йдуть справи в Україні.

Світ Філіпа Діка в сучасному суспільстві

У кулуарах поліцейської дільниці Нью-Йорка живуть троє буркотливих виродків із величезними головами та атрофованими тілами. Майк, Донна і Джеррі — пророки з аналітичного відділу поліції штату. Навколо них купчиться техніка: приймачі даних, аналізатори, компаратори й інші комп’ютерні механізми. Їхня мета — розшифровувати лепет розумово відсталих провидців. Їхня мова незрозуміла людині. Водночас в будь-якому зі слів або навіть складів цих істот може критися передбачення справжнього злочину.

Відділ, що займається розшифровкою цій какофонії, називається Precrime. Він створений, щоб виявляти й затримувати потенційних зловмисників — тих, хто тільки думав про злочин. У цьому аналітичному відділі працює головний герой оповідання Філіпа Діка «Звіт меншини» Джон Андертон. У систему пророкувань злочинів офіцер поліції вірить непорушно. Адже згідно зі статистикою, Precrime зменшив кількість тяжких злочинів у місті на 99,8%.

Розповідь Діка вперше опублікували 1956 року в журналі наукової фантастики Fantastic Universe. 2002 року Стівен Спілберг екранізував історію про недосконалі злочини в стрічці «Особлива думка».

А тепер перенесемося у 2013 рік, в Остін, район в західній частині Чикаго. В одному з невеликих будинків живе чорношкірий 22-річний Роберт Макденіел. Вранці до нього постукали співробітники поліції. Молодий чоловік із подивом запросив їх до хати. Переступивши поріг, вони повідомили Роберту, що він буде незабаром залучений у стрілянину. Водночас поліцейські не визначили, в якій ролі буде Макденіел — стрілком або жертвою.

Ця інформація базувалася на алгоритмі передбачення злочину, який використовували в поліції Чикаго. Імовірність, що Роберт незабаром постраждає, становила 99,9%. Чоловік не знав, як реагувати на цю інформацію. Його нічого не пов’язувало з криміналом. Одного разу Роберта оштрафували за невелику кількість марихуани, іншим разом — за ігри в кості на вулиці. На цьому список злочинів Роберта закінчувався.

Після цього візиту за чоловіком практично весь час спостерігали поліцейські. Жителі району почали підозрювати, що Роберт в чомусь замішаний.

Коли науково-фантастичний сюжет став реальністю

1994 року комісар поліції Нью-Йорка Вільям Браттон вирішив реорганізувати роботу на своїй ділянці. У правоохоронців були відсутні свіжі бази даних, комунікація між відділами була налагоджена слабо. Наслідком цих проблем стало зростання злочинності в місті.

Так, Браттон вирішив на своїй ділянці створити й впровадити програму Compstat. Вона працювала на базі алгоритму, який аналізував статистику злочинів у певній місцевості. Рапорти поліцейських заносилися в програму. У них — дані про сам злочин, повна інформація про жертв, час і місце. Алгоритм порівнював інформацію і міг встановити зв’язок між суб’єктами злочинів.

Результатом роботи Compstat стала комп’ютерна карта Charts of the Future. Вона ілюструвала, де найчастіше відбувалися розборки в місті. Це допомогло сфокусувати роботу поліції в певних мікрорайонах, які алгоритм вважав потенційно небезпечними. Інформація в Compstat оновлювалася кожні п’ять тижнів.

Через деякий час проєкт показав результат. За три роки загальний рівень злочинності у місті знизився на 27,44%, а вбивств — на 38,66% (на 3000 жертв менше, ніж було з 1990 до 1993). Такі показники зацікавили інші штати. Compstat став важливою частиною роботи правоохоронної системи США.

Вільям Браттон

PredPol: теорія пограбування одного будинку

2012 року з’явився стартап PredPol (Predictive Policing). Його творцями стали доктор антропології Каліфорнійського університету Джефф Брантінгем і математик Джордж Молер. До запуску стартапу вчені публікували дослідження територіальних інстинктів у членів бандитських угруповань.

Вони лягли в основу ПО для запобігання злочинів — PredPol. Воно аналізує історичні дані про злочини в зазначеному районі. Після чого видає поліції дані про найнебезпечніші точки, де ймовірно може статися злочин. Так співробітник поліції може візуалізувати історію злочинів у певному районі в масштабі трьох, семи, 14 або 28 днів.

На відміну від Compstat, PredPol використовує машинне навчання. На виході у програми також утворюється карта з квадратами в приблизно 152 км². Кожному з них відповідає прогнозована ймовірність злочинів. Якщо область відзначається червоним, то вона висока, зеленим — низька.

Модель PredPol включає три аспекти злочинної поведінки:

  • Repeat victimization (повторна віктимізація). Наприклад, якщо ваш будинок зламали сьогодні, то ризик повторного інциденту завтра зростає. Для правопорушників «раціонально» повернутися до місця, де вони раніше досягли успіху.
  • Near-repeat victimization (повторна віктимізація поблизу). Якщо ваш будинок пограбували, зростає небезпека, що це трапиться з житлом сусіда. Методи злому в таких випадках майже завжди схожі.
  • Local search (локальний пошук). За даними PredPol, статистично правопорушники рідко виїжджають далеко від основних місць своєї активності на зразок будинку і роботи. Схожі злочини, як правило, трапляються поруч.

Стартап сумарно залучив $3,7 млн. 2011 року PredPol впровадили в тестовому режимі в районі Лос-Анджелеса під назвою Футхілл (Foothill). На території приблизно 100 км² проживають майже 200 000 осіб. Більшість з них — вихідці з Латинської Америки й Мексики. Через деякий час PredPol допоміг знизити кількість квартирних крадіжок у Лос-Анджелесі на 25%, а в Санта-Крузі (Каліфорнія) — на 19%.

Скріншот мапи PredPol

Palantir: секрети непомітного стеження

Palantir — мабуть, один із наймасштабніших і секретних проєктів зі збору та оброблення даних. Компанію заснували Пітер Тіль, Джо Лонсдейл, Алекс Короп, Стівен Коен і Натан Геттінгс 2003 року. Серед її клієнтів — Credit Suisse, JP Morgan Chase, Airbus, ЦРУ, ФБР і Міноборони США. 2015 року Palantir запатентував систему прогнозування злочинів.

У використанні продукти Palantir схожі на бази даних. Наприклад, журналісти Business Insider вивчали терористичні атаки в Багдаді. Так, вони з’ясували, що програма дозволяє візуалізувати на карті всі атаки за певний період. Також база містить докладні дані про кожну з них. Плюс Palantir дозволяє встановити зв’язок між людьми, причетними до тієї чи іншої події.

З моменту створення Palantir був замішаний мінімум у двох гучних скандалах. Наприклад, 2011 року в мережу витекла презентація стратегії й методів боротьби з Wikileaks. У тому числі Palantir пропонував кібератаки й тиск на журналістів, які підтримують цей проєкт. Після розголосу в Palantir офіційно вибачилися перед усіма причетними.

Також 2018 року The Verge розповіло, що поліція Нового Орлеана шість років використовувала систему прогнозування злочинів від Palantir. Так правоохоронці збирали відомості про жителів міста без їхнього відома. Того ж року поліція Нового Орлеана відмовилася від партнерства з Palantir.

SSL: коли стратегічним об’єктом може стати кожен

«Список стратегічних об’єктів» (ССО) або Strategic Subjects List (SSL) — модель, орієнтована на виявлення потенційних злочинців. Вона стала результатом співпраці Чиказького відділу поліції й Іллінойського технологічного інституту.

Алгоритм SSL ставив акцент не на територіальному аспекті, а на людському. Він ранжує людей за кількістю порушень і присвоює кожному від 0 до 500 балів. Відповідно, 0 означає «низький рівень ризику» того, що людина буде залучена в інцидент зі стріляниною як в ролі злочинця, так і жертви.

Для цього SSL використовує вісім атрибутів для ранжирування та оцінки:

  • кількість разів, коли людина була причетна до перестрілок;
  • вік під час його/її останнього арешту;
  • число разів, коли людина ставала жертвою побоїв або нападів;
  • кількість попередніх арештів за насильницькі злочини;
  • приналежність до банди або інших вуличних організацій;
  • число попередніх арештів за наркотики;
  • тенденцію злочинності в районі, де живе людина;
  • кількість попередніх арештів за незаконне використання зброї.

Також алгоритм аналізує наявність у потенційного злочинця освіти, зв’язків з раніше судимими людьми й часті зміни місця проживання.

Саме цей алгоритм вніс 22-річного Роберта Макденіела в списки потенційно небезпечних людей. Усього в ньому станом на 2013 рік було приблизно 420 імен, до 2017 — 400 000. SSL фінансувалося коштом федерального гранту — приблизно $4 млн. Восени 2019 року він закінчився, і програма припинила роботу.

Роберт МакДеніел. Джерело: The Verge

У чому небезпека подібних алгоритмів?

У сучасних превентивних алгоритмів багато недоробок. Тому опинитися в списках потенційних злочинців може кожен.

Ризик збільшується у випадку з чорношкірими, латиноамериканцями або мігрантами. Оскільки відповідно до зазначених вище алгоритмів, такі люди частіше схильні до правопорушень. На думку американських правозахисників, це посилює нерівність і дискримінацію в суспільстві.

Директор правозахисної організації Electronic Frontier Foundation (EFF) Шахід Буттар вважає, що технології передбачення неминуче упереджені.

«Якщо зігнати в один район більше поліції, там знайдуть більше злочинів. Потім ШІ передбачить, що це дуже криміногенне місце», — каже правозахисник.

На думку професора права юридичного факультету Університету округу Колумбія Ендрю Фергюсона, ефективність подібних інтелектуальних систем все ще не доведена.

«Насправді не було зовнішньої перевірки того, чи працює ця технологія, що вона взагалі означає, з чим її порівнюють. Бракує також досліджень і наукових даних з цього приводу», — каже викладач.

Як підсумок, подібні програми використовуються недобросовісними поліцейськими для набивання статистики роботи. Про це ще 2010 року заявив колишній офіцер поліції Нью-Йорка Адріан Скулкрафт.

Чи використовують методи передбачення злочинів в Україні?

Нині в роботі українських правоохоронців використовуються спеціальні інформаційно-пошукові системи й бази даних. Вони містять величезний обсяг інформації з об’єктів, які служили речовими доказами у кримінальних виробництвах. Серед них:

  • сліди рук з місця події;
  • експертиза зброї;
  • експертиза вкрадених речей;
  • експертиза наркотичних засобів.

Низка баз даних для потреб органів кримінальної юстиції була створена співробітниками Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України.

Наприклад, один з таких проєктів — «Профіль вбивці» (2016). Це база даних. У неї потрібно ввести мінімум чотири ознаки конкретного кримінального провадження (стать і вік жертви, місце і спосіб вбивства). Після цього програма автоматично формує кілька версій щодо особи вбивці та мотивів скоєного злочину.

2 грудня 2020 року Кабінет міністрів затвердив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. В її межах планують впровадити до 2030 року ШІ в галузі освіти, науки, кібербезпеки, оборони й публічного управління.

У документі також зазначається, що ШІ планують підключати для «запобігання суспільно небезпечних явищ шляхом аналізу явних даних». Також концепція передбачає створення «Етичного кодексу ШІ» з урахуванням практики подібних систем в Європі й США.

Як буде працювати подібний механізм в Україні й коли його впровадять — поки невідомо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

БІЗНЕС

Поїздка довжиною у шість років. Як українці запустили велошеринг Bikenow

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Вересня 2021, 10:52 14 хв читання
Історії

З геодезиста в програмісти. Як Томас Петерффі придумав електронний трейдинг

13 Вересня 2021, 13:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
daria-chernina
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Из геодезиста в программисты. Как Томас Петерффи придумал электронный трейдинг
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Після приїзду в США у Томаса Петерффі було всього $100. Він не знав англійську, не отримав освіти й не уявляв, чим хоче займатися. Потім він захопився програмуванням, почав торгувати на біржі й змінив цю галузь. Зараз Петерффі — на 65 місці в рейтингу Forbes. Його статок оцінюється в $19,7 млрд. Редакція Vector розповідає, як біженцю з Угорщини вдалося створити електронний трейдинг.

Крок 1: Виїхати в США і навчитися програмувати

30 вересня 1944 року радянські війська звільняли Угорщину від окупації. Більшу частину населення Будапешта евакуювали в підвали й бомбосховища. В одному з них (в лікарні) під час бомбардування народився Томас (Тамаш) Петерффі.

Його сім’я не підтримувала політику СРСР. Як запевняв сам Петерффі, комуністи відібрали у його родичів усі землі й багатства, які вони заробляли століттями. Тому сім’я Томаса жила досить бідно. За спогадами мільярдера, у ті роки його мати часто плакала і запевняла: світить їм тільки голодна смерть.

В юному віці хлопчик став зачитуватися забороненими радянською владою романами Гораціо Елджера, які відшукав у бабусиній бібліотеці. Улюбленою темою американського письменника були діти, які самостійно вирвалися зі злиднів. Томаса подібні історії надихали. І вже в 12 років хлопчик спробував заробити на однокласниках.

Одного разу його друг привіз з Австрії жуйку Juicy Fruit і поділився (за іншою версією — продав) з Томасом. Спробувати новинку хотілося багатьом. Петерффі вирішив розрізати кожну пластинку на п’ять шматочків і продати всім охочим. Про цю угоду дізнався директор школи. Хлопчика притягли до кабінету і стали вичитувати. «Де твоя комуністична совість?» — кричав директор. Петерффі мовчав. За його словами, у ті роки він навіть не розумів значення цих слів.

Батько Томаса поїхав до США 1956 року після провалу Угорського повстання. Через дев’ять років до нього емігрував Томас, кинувши навчання на інженера-геодезиста. Для нього не знайшлося місця в будинку батька. Перенк Петерффі дав 21-річному хлопцю стодоларову купюру і побажав «зробити з себе щось». Знайти роботу Томасу допомогла угорська громада. Він влаштувався креслярем в нью-йоркську інженерну фірму, що займалася проєктуванням доріг.

Незабаром компанія купила італійський комп’ютер Olivetti No.1 для оптимізації роботи. Програмувати ніхто не вмів, тому почали шукати добровольця, який хоче навчитися. На пропозицію відгукнувся Томас. Йому здалося, що вивчити мову програмування набагато простіше, ніж англійську. І він не помилився. Незабаром Петерффі перекваліфікувався з геодезиста в програміста.

Томас Петеффі

Крок 2: Знайти покликання

1967 року Петерффі отримав роботу в комп’ютерній консалтинговій фірмі Aranyi Associates. Влаштуватися туди йому теж допомогла громада — на чолі компанії стояв угорський іммігрант Янош Арані (Janos Aranyi). У Aranyi Associates Петерффі працював над програмами фінансового моделювання для компаній з Волл-стріт.

Через кілька років Петерффі влаштувався в фірму з торгівлі сировинними товарами Mocatta Metals. У ній він продовжує розробляти трейдингові й аналітичні технології. Завдяки голові компанії (ще одному угорському іммігранту Генрі Ярекі (Henry Jarecki)), Томас розібрався в тонкощах роботи фінансових ринків.

Одного разу Петерффі доручили розібратися, як правильно оцінювати опціони. Через дев’ять місяців наполегливої праці він представив розв’язання проблеми, схоже на модель Блека-Шоулза. Воно дозволяло визначати теоретичну ціну опціону.

До 1977 року Петерффі накопичив $200 000. Він витратив $36 000 на покупку місця на Американській фондовій біржі (AMEX). У той час хорошим брокером вважалася людина з гучним голосом і сталевими нервами. На його тлі Томас Петерффі виглядав як мінімум дивно.

«Він не відповідав шаблонам», — згадував віцепрезидент з торгівлі опціонами в AMEX Вільям Бродський. «У нього був сильний угорський акцент. Він прийшов на біржу після роботи в IT, а в останні роки був зайнятий на сировинній фірмі. Він був фахівцем із золота і срібла, а не біржовим трейдером».

Сам Петерффі згадує, що щоранку тягнув в AMEX тонни паперів, видрукованих на комп’ютері. Ніхто на біржі не розумів навіщо. «Усі вважали мене абсолютно божевільним», — сміється підприємець.

Петерффі продовжив консультувати Ярекі навіть після відходу з Mocatta Metals. Один з таких випадків стався 1980 року. Тоді мільйонери брати Ханти з США спробували скупити світовий запас срібла. Це дестабілізувало ринок дорогоцінних металів. Представники великих бірж зібралися обговорити доцільність купівлі надлишків срібла і за якою ціною. Петерффі був присутній на зустрічі на прохання Ярекі. Через годину дискусій Томас просто назвав оптимальну ціну.

«Дивно, але він майже точно вказав ціну, за якою срібло продавалося через три або чотири тижні», — згадує близький друг Томаса Ерл Немсер.

Крок 3: Встановити свої правила

1978 року Петерффі заснував компанію TP&Co (Thomas Peterffy and Company). Потім він найняв чотирьох трейдерів, яких навчив свого алгоритму. Від вдалої угоди співробітник отримував 30%. У разі невдачі всі збитки покривала фірма Петерффі.

1982 року він трансформував TP&Co в Timber Hill — фірму, названу на честь двох доріг в улюбленому районі північної частини штату Нью-Йорка. У компанії працювало всього вісім співробітників. Разом з ними підприємець задумав змінити застарілу систему торгів. Петерффі шукав спосіб електронного читання цін опціонів у міру їхнього розміщення, а не пару разів на добу.

«Мені було дуже нудно здійснювати від 20 до 30 угод в день, коли всі говорили про бейсбол або баскетбол», — згадував він в інтерв’ю NYT. «Так що я стояв і фантазував про пристрій, що міг би робити це замість мене».

Так він вклався в виробництво переносних комп’ютерів, які нагадували сучасні планшети. За допомогою них він планував торгувати прямо з ями NYSE і СВОЕ. Обидві біржі інноваційний підхід до торгів сприйняли з побоюванням. Незабаром вони заборонили приносити будь-яку аналітичну техніку в торговельний зал, крім калькуляторів.

«Це випадок, коли люди боялися інновацій. У Тома було своє бачення, і він хотів його реалізувати. Вони боялися, що ця нова технологія дуже сильно змінить їхній звичний світ», — згадував події тих років віцеголова Lehman Brothers Томас Руссо.

Тоді Петерффі придумав, як обійти заборону. Вікна його офісу знаходилися навпроти торгового залу Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE). Він встановив на них екрани, які спалахували певними кольорами у в певній послідовності. Кожна дія означала цифру від одного до дев’яти. Так, якийсь час трейдери Петерффі продовжили працювати, отримуючи оновлені дані в реальному часі.

Безперервно миготливі вогні також викликали переполох в торговому залі. Щоб довести, що в такій передачі інформації немає ніякої інсайдерської торгівлі, Timber Hill роздав шифр всім охочим. Незабаром біржа попросила відвернути екрани. Але Петерффі не думав здаватися. Тоді він найняв клерків, які стояли біля вікон і системою знаків передавали цифри трейдерам.

У 1986 Timber Hill уже торгувала на:

  • Американській фондовій біржі (AMEX);
  • фондовій біржі Філадельфії (PSE);
  • ф’ючерсній біржі Нью-Йорка (NYFE);
  • Чиказькій товарній біржі (CME);
  • Чиказькій опціонній біржі (CBOE);
  • Чиказькій торговій палаті (CBT);
  • Тихоокеанській фондовій біржі (PSE);
  • опційному підрозділу Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE).

У той рік команда Петерффі переписали торгову систему для роботи на платформах Sun. Завдяки цьому прибутковість капіталу трейдерів фірми склала за рік 430%. До 1987 перевага електронного трейдингу стала очевидною. Біржі поступово стали дозволяти комп’ютери у своїх залах.

Яма біржі СВОЕ

Крок 4: Зламати NASDAQ

Біржа NASDAQ запустилася 1971 року. Вона відрізнялася від наявних тим, що першою впровадила електронну дошку купівлі-продажу активів. Також у ній була відсутня класична біржова яма з кричущими трейдерами. Усі операції проводилися через ручне введення даних.

Команда Timber Hill приєдналася до торгів на NASDAQ 1987 року. Петерффі відразу не сподобалася ідея ручного введення даних. Тому в Timber Hill вирішують зламати термінал біржі. Конкретного опису цього процесу знайти не вдалося. Схоже, фахівці Timber Hill реально розкрили термінал і під’єднали до комп’ютера з програмою для автоматичного трейдингу.

Через якийсь час керівництво біржі помітило, що один із брокерів підозріло швидко обробляє заявки й реагує на зміни котирувань. Як згадував Петерффі, високопоставлена людина з NASDAQ довго нависала над підприємцем, поки не запитала: «Ну скажи, як ти це робиш?». Петерффі пояснив систему.

Топменеджер вислухав і сказав, що перевірить чи дозволяють таке правила біржі. Через якийсь час він повернувся до столу Петерффі. «У зводі правил NASDAQ сказано, що не можна перерізати дроти. Усі замовлення необхідно вводити з клавіатури. У вас є тиждень, щоб це виправити», — повідомив представник біржі.

Як можна без злому терміналу і ручного введення оперативно обробляти інформацію? Незабаром, підприємцю спала на думку геніальна ідея — ця робота під силу роботу.

У підсумку в залі NASDAQ з’явився саморобний робот, що друкує гумовими пальцями. Це був досить гучний, але швидкий апарат. Зате він не порушував правила торгів на NASDAQ. Так команда Томаса придумала першого роботизованого трейдера на Волл-стріт.

Біржа NASDAQ

Крок 5: Утвердитися в епосі цифрових торгів

Кількість працівників Timber Hill збільшилася до 142 у 1992-му і до 284-х у 1997-му. Компанія починає торгувати в Європі на Швейцарській біржі фінансових ф’ючерсів і опціонів (SOFFEX).

1993 року Петерффі розділяє Timber Hill на дві компанії. Timber Hill продовжить розвивати механізми для технологізації ринку. Новостворена Interactive Brokers взяла на себе роль брокера. Обидві компанії увійшли до холдингу Петерффі Interactive Brokers Group (IBKR). 1999 року його покупкою зацікавилися представники одного з найбільших інвестиційних банків США Goldman Sachs. Петерффі відхилив пропозицію. Сума не розголошувалася.

Уже до 2001 року загальні обсяги електронних брокерських операцій і маркет-мейкерської діяльності компанії тепер перевищили 200 000 угод в день. У наступні роки IBKR продовжила випускати різні інструменти для трейдерів.

Наприклад, 2002 року запустили сервіс MobileTrader. Він дозволив клієнтам IBKR торгувати з будь-якої точки світу. Інший приклад — TWS Probability Lab, який запустили 2013 року. Це інноваційний і практичний інструмент для торгівлі опціонами без складних математичних обчислень.

2007 року компанія провела IPO. У ході розміщення вона залучила $1,2 млрд. Паралельно зростав капітал компанії. 2002 року він склав $2 млрд, а у 2020-му — $9 млрд.

Крок 6: Передати досвід наступному поколінню

У 2019 Петерффі оголосив, що покидає посаду CEO в IBKR. Він зберіг пост голови ради директорів. Новим СЕО став Мілан Галік. Зараз в IBKR працює понад 2000 осіб. Чистий прибуток досяг $1,17 млрд 2020 року.

Петерффі каже, що автоматизація зробила світ кращим. Наприклад, здешевила покупку і продаж акцій. Але підприємець вважає, що ця гонитва за швидкістю приносить більше шкоди, ніж користі.

«Ми змагаємося за мілісекунди. І те, чи можете ви заощадити три мілісекунди під час виконання замовлення чи ні — не несе абсолютно ніякої соціальної цінності», — висловив думку мільярдер.

30 вересня Петерффі виповниться 77 років. Він живе у своєму заміському будинку у Флориді, їздить на конях і продовжує задавати тренди в трейдинговому бізнесі. Він уже не створює алгоритми, не пише програми й не бере участь в торгах. Про цей час йому нагадує невелика статуетка «Аліси в країні чудес» Сальвадора Далі. За словами Петерффі, Волл-стріт тих часів часто нагадував перевернутий світ.

«У ньому люди безглуздо й незрозуміло чіпляються за статус-кво, а не приймають інновації здорового глузду. Там я і відчував себе „Алісою в країні чудес“», — сміється мільярдер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Історії Як мовний закон регламентує діджитал-рекламу — пояснюють мовний омбудсмен та юристка

Як мовний закон регламентує діджитал-рекламу — пояснюють мовний омбудсмен та юристка

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
05 Квітня 2021, 08:00 9 хв читання
БІЗНЕС Гіперлуп «Київ – Житомир». Як можна витратити гроші трьох найбагатших людей України

Гіперлуп «Київ – Житомир». Як можна витратити гроші трьох найбагатших людей України

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
02 Квітня 2021, 08:00 1 хв читання
БІЗНЕС Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона і працюю над продуктом в стартапі bioniq

Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона та працюю над продуктом у стартапі bioniq

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Березня 2021, 08:00 10 хв читання
Історії

Натхнення на мільярд. Що таке мотиваційна література і чому нам (не)варто її читати?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
03 Грудня 2020, 09:30 9 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

IT Arena 2021: спікери з AstraZeneca, Headspace, Airbnb та вечірка у Львівській опері

10 Вересня 2021, 10:55
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
IT Arena 2021: спікери з AstraZeneca, Headspace, Airbnb та вечірка у Львівській опері
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Технологічна конференція IT Arena відбудеться 7–9 жовтня. Розповідаємо, чому IT Arena 2021 — подія must-visit не тільки для tech-гіків, а й платформа, де можуть народитися майбутні юнікорни, та місце зустрічі для тих, хто сумує за офлайн-подіями.

Найкращі можливості онлайн та офлайн

Цього року IT Arena проведуть у змішаному форматі, поєднавши переваги офлайн і онлайн-форматів. З початком вакцинації від COVID-19 світ частково повернувся до звичного живого спілкування. Офлайн-комунікація, атмосфера конференції, виступи топспікерів наживо заряджають та надихають на нові плани та ідеї. Проте онлайн-формат — це необмежені можливості залучати до конференції найкращих спікерів на відстані.

IT Arena онлайн та офлайн

Мей Маск — про незламний дух та серйозне ставлення до роботи

Хедлайнером IT Arena 2021 стане Мей Маск — найвідоміша мати у світі, авторка світового бестселера, знана дієтологиня, яка виступає всім світом з доповідями на теми здоров’я, харчування, ведення бізнесу та старіння.

Протягом своєї кар’єри Маск концентрується на тому, як допомогти жінкам залишатися впевненими, цілеспрямованими та сильними. На цьогорічній IT Arena Мей Маск виступить у форматі онлайн fireside-чату в п’ятницю 8 жовтня та розповідатиме про розширення можливостей жінок і їхній вплив на розвиток технологічної галузі.

Ще більше цікавих спікерів

IT Arena традиційно поділяється на тематичні блоки: бізнес, продукт та технології. Спікери представляють такі провідні світові компанії як AstraZeneca, Microsoft, Uklon, Headspace, LinkedIn, Remote, H&M:

  • Доктор Шамір Хадер, AstraZeneca, використовує підходи big data та machine learning для прискорення розроблення ліків.
  • Бет Енн Кац, продакт-менеджерка Microsoft, входить до 100 найвпливовіших жінок у Кремнієвій долині за версією Business Journal of Silicon Valley. Вона займається темою психічного здоров’я та зниження стресу.
  • Дмитро Дубровський, співзасновник та СЕО компанії Uklon, має успішний досвід трансформації бізнесу за допомогою machine learning.
  • Френк Бах, провідний дизайнер продуктів у Headspace, створює та розробляє продукти для Headspace. Його розробки увійшли до 10 кращих додатків, що змінюють світ, за версією Forbes.

$70 000 на найкращі ідеї

У межах IT Arena відбудеться змагання найамбітніших early-stage стартапів України — Startup Competition. Призовий фонд IT Arena Startup Competition 2021 на сьогодні складає $70 000, і ця сума збільшуватиметься.

До участі в Startup Competition запрошують молоді стартапи, що існують не довше двох років і мають демоверсію продукту. Фінал та нагородження переможців відбудеться 9 жовтня у Львівській Національній Опері.

Торік учасники пропонували вирішення таких актуальних проблем, як підтримка фермерів, боротьба з комахами, перетворення води на санітайзер, допомога людям із біполярним розладом, цифрове самообслуговування в ресторанах. Харківський стартап Tradomatic, що поєднав агробізнес та технології, переміг у IT Arena Startup Competition 2020 та отримав головний приз у $10 000.

IT Arena Startup Competition 2021

Мітапи та вечірки — більше можливостей для якісного нетворкінгу

Після виступів експертів на IT Arena частина учасників події продовжить спілкування в невимушеній атмосфері на мітапах та афтепаті. У MAD Bars House в історичному центрі Львова проведуть дві великі вечірки — Networking & Beer Party та Tech Lounge. Крім цього, Львівський ІТ Кластер, головний організатор IT Arena відсвяткує 10-й день народження у Львівському Національному Академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.

IT Arena нетворкінг

Про онлайн-платформу та B2B Matchmaking

IT Arena відбуватиметься на інтерактивній платформі, де кожен учасник зможе спілкуватись у чатах і через відеодзвінки, брати участь у дискусіях та перемикатись між доповідями, а також взаємодіяти з доповідачами в реальному часі. Конференція надаватиме учасникам найкращий контент, поєднаний з можливостями нетворкінгу та метчмейкінгу в рамках B2B Matchmaking. Це додаткова можливість ефективної комунікації та знайомства з потенційними клієнтами. Бізнес-чат доповнюється каталогом, що містить інформацію про компанії, які беруть участь в конференції IT Arena.

Про онлайн-платформу та B2B Matchmaking

Вісім років IT Arena

IT Arena 2021 — восьма конференція, шість попередніх відбулись на стадіоні Арена Львів, а сьома — онлайн. За всю історію проведення IT Arena:

  • 18192 учасники з понад 40 країн світу відвідали конференцію;
  • 678 відомих спікерів виступили з доповідями;
  • 800 стартапів взяли участь у Startup Competition;
  • 162 офлайн-мітапи та 24 афтепаті провели у Львові;
  • 525 годин захопливого нетворкінгу.

2020 року IT Arena відвідали 4076 учасники з 82 українських та 62 закордонних компаній.

Встигніть придбати квитки, щоби не втратити нагоду отримати якісний нетворкінг, найкращі інсайти та спілкування з однодумцями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

ТЕХНОЛОГІЇ

Cab — новий додаток з таксі комфорт класу. Що пропонують клієнтам?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
03 Липня 2020, 11:00 3 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

Технології можуть врятувати світ від кліматичної катастрофи, але ми не поспішаємо їх використовувати. Чому?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Січня 2020, 14:53 5 хв читання
Історії

Як тисячі камер знайдуть вас за 5 секунд. Історія українського стартапу Traces AI

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Січня 2020, 15:58 11 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

? Alarm! ? Як Ajax Systems створюють системи безпеки світового рівня у Києві

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Жовтня 2019, 12:04 15 хв читання
Досвід

Прогалина в безпеці. Як найважливіше кіберзлочинне угруповання вислизнуло від ФБР, СБУ та ФСБ

09 Вересня 2021, 17:45
16 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Видання MIT Technology Review опублікувало історію операції Trident Breach (2008–2010). У її межах американське ФБР, українська СБУ і російська ФСБ повинні були об’єднатися, щоб упіймати головних кіберзлочинців того часу, які вкрали як мінімум $79 млн. Ця операція могла завдати нищівного удару кіберзлочинності. Про те, що ж пішло не так і як провал операції вплинув на те, що відбувається сьогодні, читайте в переказі Vector.

Найбільша справа

Ця історія почалася 2008 року в офісі ФБР в Омасі, штат Небраска. Саме там агенти почали розслідувати низку кіберзлочинів, під час яких хакери вкрали з рахунків американців не менше $79 млн. На той момент це була найбільша справа про кіберзлочинність в історії ФБР.

Поступово в американських слідчих почав вимальовуватися портрет зловмисників. Операцію назвали Trident Breach. У фокусі її уваги опинилася глобальна високотехнологічна діяльність організованого злочинного угруповання зі Східної Європи. Поступово у ФБР стікалися докази з усього світу.

Джим Крейг вів свою першу справу з ФБР. Понад рік він їздив Україною, намагаючись налагодити відносини між урядами трьох країн — США, України та Росії. Це була безпрецедентна спроба співпраці. Американські агенти обмінювалися розвідданими з українськими й російськими колегами, випивали разом і планували широкомасштабну операцію.

Такий момент єдності особливо варто згадати сьогодні. Рівень кіберзлочинності став однією з головних тем червневого саміту президентів США й Росії Джо Байдена та Володимира Путіна. Американці закликають Москву контролювати кібератаки зі своєї території. Жертвами їхніх програм-вимагачів регулярно стають американські держустанови, лікарні й навіть найбільший нафтопровід Colonial Pipeline.

У відповідь на тиск Вашингтона і Путін, і директор ФСБ Олександр Бортніков заговорили про можливу співпрацю із США в боротьбі з кіберзлочинністю. Однак чиновники в Білому домі налаштовані дуже скептично.

Щоб зрозуміти їхню недовіру, потрібно повернутися до розслідування Джима Крейга. Операція Trident Breach була унікальним шансом зруйнувати одне з найуспішніших кіберзлочинних угруповань світу. Агенти називали 29 вересня 2010 року — день скоординованих поліцейських рейдів в Україні, Росії, Великобританії та США — Днем «Д» (за аналогією з датою висадження союзних військ у Нормандії 6 червня 1944 року під час Другої світової війни).

Проте в День «Д» усе пішло шкереберть.

Головні кіберзлочинці

В операції Trident Breach були десятки цілей у всьому світі. Однак список очолювали троє чоловіків.

«Славік»

Перший — успішний хакер-росіянин Євген Богачов із суперечливою тягою до анонімності й обурливої розкоші. У мережі його знали як «Славіка». Богачов створив шкідливу програму Zeus. Вона заражала комп’ютери й непомітно відкривала доступ до банківських рахунків.

Програма була справжнім хітом: проста, непомітна, ефективна, регулярно оновлювана, здатна зламати будь-яку ціль і водночас досить гнучка. Розслідування встановило, що Богачов використовував Zeus для створення кіберзлочинної імперії з амбіціями багатонаціональної корпорації.

«Танк»

Другим у списку Trident Breach став один із найважливіших клієнтів Богачова — українець В’ячеслав Пенчуков. У мережі він був відомий як «Танк». Пенчуков керував власною хакерською бандою. Він платив Богачову тисячі доларів за використання шкідливого ПО Zeus і завдяки йому крав мільйони. Угруповання Пенчукова використовувало програму з інтеграцією в неї Jabber — софту для обміну миттєвими повідомленнями. Останній давав хакерам апдейти про їхню «роботу»: коли відбувалося зараження, вони отримували повідомлення і переказували гроші.

Банда «Танка» працювала в Донецьку. Сам він був настільки залучений в керування схемою, що якийсь час ФБР вважало його ватажком. Однак згодом з’ясувалося, що «Танк» — VIP-клієнт «Славіка». Мабуть, він був єдиним, хто особисто розмовляв із Богачовим.

«Танк» не був загадкою для федералів. У нього була звикла до достатку сім’я та дуже публічний «підробіток» — він грав на вечірках під псевдонімом DJ Slava Rich. Агенти сподівалися, що життя на широку ногу зрештою обернеться для нього крахом.

«Аква»

Третьою ціллю операції став росіянин Максим Якубець, відомий як «Аква». Він фігурував як організатор масштабних операцій із відмивання грошей. Використовуючи тисячі спільників і підставних компаній, він переказував гроші зі зламаних банківських рахунків назад до Східної Європи, зокрема в Україну.

У 2000-х таке поєднання кмітливості технологічних стартапів і бездушності організованої злочинності було новим. Усе це угруповання можна назвати піонерами у своїй галузі.

Горілчана дипломатія

Справа, яку розслідувало ФБР, охоплювала всю земну кулю. У США і Європі — жертви й відмивання грошей. В Україні й Росії — нападні хакери. ФБР потребувало допомоги російських і українських колег.

Організувати таке партнерство було непросто. Коли Крейг прибув до Києва, йому повідомили, що агенти ФСБ не ступали на територію країни з часів Помаранчевої революції 2004 року. Крейгу ж було потрібно зібрати колег із різних країн за одним столом.

Відділення кіберзлочинів у ФБР

Початок співпраці

Перша зустріч відбулася в бутик-готелі «Опера» в Києві. Бесіди мали гіпотетичний характер, мінімум взаємної довіри й очікувань. Та, на подив Крейга, чотири російські агенти були налаштовані дружньо. Вони заявили, що хочуть обмінятися інформацією про хакерів. І навіть запропонували агентам ФБР поїздку в Росію, щоб поспостерігати за підозрюваними.

Американці розповіли про рушійну силу їхнього розслідування — чат-сервер Jabber. Вони виявили його та почали відстежувати у 2009 році. Jabber допоміг їм зазирнути в листування угруповання Zeus. У ній інформація про операції та ділові угоди перемежовувалася з балаканиною про іграшки й дорогі відпустки, на які витрачалося одержане злочинним шляхом.

Злив

Експідрядник ФБР Джейсон Пассуотерс роками працював над справою Trident Breach у США і Європі. Він каже, що стеження за журналом чату зловмисників (архівом стенограм з онлайн-чату) й обмін інформацією з ФСБ і СБУ відбувалися практично постійно.

Одного разу, у квітні 2010 року, коли Пассуотерс як зазвичай переглядав журнал чату, йому на очі потрапило повідомлення, яке він навряд чи колись забуде.

«Хлопці, вам гаплик. ФБР пасе вас. Я бачив журнали», — писав один із хакерів «Танку».

Пассуотерс зрозумів, що йдеться про журнали, які він переглядає в цю хвилину. Про їхнє існування знала лише жменька агентів. Чомусь стався витік. Агенти ФБР підозрювали, що тут не обійшлося без української корупції.

«Було очевидно, що хтось у підрозділі, хто був у курсі ключових деталей справи, передав інформацію кіберзлочинцям… Навіть термінологія в їхній розмові була незвичайною для кіберзлочинців і, вочевидь, прийшла прямо з матеріалів справи», — розповідає на умовах анонімності один із колишніх офіцерів СБУ.

Реакція хакера

Спочатку «Танк» злякався. Особливий страх йому вселяла можливість опинитися перед американським правосуддям. Хакер, який попередив «Танка», своєрідно його заспокоював: «Це те життя, яке ми вибрали. Усі, хто візьмуть меч, від меча загинуть», — писав він.

Далі «Танк» повівся дивно. ФБР очікувало, що він негайно знищить сервер і перенесе операції в інше місце. Замість цього він і його команда поміняли нікнейми та продовжили ще місяць користуватися скомпрометованою системою. Зрештою сервер відключили. На той час здавалося, що розслідування ФБР уже ніщо не зможе зупинити.

Підготовка до Дня «Д»

У червні 2010 року майже 20 офіцерів із різних країн зустрілися в лісі під Києвом у резиденції голови СБУ Валерія Хорошковського. Цей будинок часто використовували для прийому найважливіших відвідувачів. Усі зібралися в розкішній конференц-залі, щоб спланувати деталі Дня «Д». Офіцери детально обговорили підозрюваних, обмінялися інформацією про завдання операції й обговорили ролі, які мала зіграти кожна зі спецслужб.

Наприкінці дня їм накрили стіл із безліччю страв, вином і горілкою. Скільки б офіцери не пили, їм наливали ще і ще. Кожен учасник мав виголосити тост. Після урочистості співробітники СБУ виявили бажання влаштувати американським колегам екскурсію містом. Не дивно, що ті мало що запам’ятали з побаченого.

Попри похмілля наступного ранку, загальний план операції був готовий. 29 вересня поліція п’яти країн — США, Великобританії, України, Росії та Нідерландів — одночасно заарештує десятки підозрюваних. Ця операція затьмарить усі попередні розслідування кіберзлочинів.

Головний біль

Агент Крейг і його команда прибули до Донецька й зупинилися в престижному готелі «Донбас Палас». У готелі в американських агентів не було часу на відпочинок. Вони чекали, коли СБУ, що керує операцією на своїй території, дасть їм зелене світло.

Однак українці знову і знову переносили дату рейдів. Американці не розуміли, що провокує затримки.

У СБУ стверджували, що співробітники служби йдуть слідом «Танка», уважно спостерігаючи за його переміщеннями між нічними клубами та квартирою. Потім, на початку жовтня, українська група спостереження повідомила, що загубила його.

Американці були незадоволені, але не особливо здивовані. Вони змирилися з реаліями роботи в Україні, країни з горезвісною корупцією.

Хоча українці втратили «Танка», вони продовжували відстежувати п’ятьох його помічників. Місцева поліція, здавалося, вже готова була зайнятися чимось іншим. Однак СБУ несподівано дала зелене світло, і рейди почалися.

Довгоочікувані рейди

Україна

Під час рейду добре озброєний загін спецпідрозділу СБУ вибив двері квартири одного з підозрюваних. Беззбройних американських колег залишили чекати зовні. Уже пізно вночі команда Крейга потрапила у квартиру. Це було житло Івана Клепікова, відомого як «petr0vich». Він був системним адміністратором банди. Клепіков відповідав за нудну, але важливу роботу, яка підтримувала кримінальну діяльність угруповання.

Зловмисник зручно розмістився у вітальні в спідній білизні й халаті. Українці попросили Крейга представитися. Це було завуальованою загрозою: Клепікова можуть відправити в США, де закони про призначення кримінальних покарань набагато суворіші, ніж у більшості країн. Проте Конституція України забороняє екстрадицію громадян. Тим часом дружина Клепікова тримала їхню дитину на кухні та сміялася, розмовляючи з офіцерами. Сисадміна затримала поліція.

Потім рейд пройшов у квартирі самого «Танка». Картина була та сама: співробітники СБУ першими ввійшли всередину, агенти ФБР чекали зовні. Коли Крейгу вдалося потрапити у квартиру, «Танка» там, звичайно ж, не було. Саме житло виглядало неприродно чистим, ніби після прибирання. На думку Крейга, там уже кілька днів нікого не було.

Він згадав недавні повідомлення від української групи спостереження. Вона стверджувала, що стежить за «Танком» і має у своєму розпорядженні відомості про те, що він недавно був удома. Зараз це здавалося неймовірним.

Тієї ночі в Україні затримали п’ятьох осіб. Жоден із п’яти заарештованих не залишився під вартою надовго.

Так закінчилася дворічна міжнародна операція з упіймання найбільших кіберзлочинців світу. Крейг і його команда були розлючені. Але якщо в Україні ситуація була сумною, то в Росії справи були ще гірші.

Росія

Поки в Донецьку проходила операція, американці сподівалися, що їм подзвонять із з-за Росії з приводу рейду ФСБ на резиденцію Максима Якубця («Акви»).

«Справа дійшла до Дня „Д“, і трапився гостинг. СБУ намагалася зв’язатися з [росіянами]. ФБР дзвонило в посольство в Москві. Повна тиша. Ми все одно провели операцію, без ФСБ. Місяці мовчання. Нічого», — розповідає Крейг.

Операція увінчалася певним успіхом — десятки зловмисників нижчої ланки були арештовані в Україні, США і Великобританії. Серед них були й друзі «Танка», які допомагали вивести вкрадені гроші з Англії. Однак суміш корупції й суперництва позбавила операцію Trident Breach головних цілей.

Злочинці з хорошими зв’язками

Не всі в СБУ водять BMW. Після операції деякі українські чиновники були незадоволені корупцією і витоком інформації в спецслужбах країни. Вони дійшли висновку, що донецький рейд проти «Танка» й угруповання Zeus провалився через наведення корумпованого офіцера СБУ Олександра Ходаковського.

У той час Ходаковський був головою загону спецпідрозділу «Альфа» донецької СБУ. Той самий загін керував рейдами в межах Trident Breach. Ходаковський також допомагав координувати роботу правоохоронних органів у регіоні. Це дозволяло йому заздалегідь повідомляти підозрюваним про обшуки, розповідає на умовах анонімності ексофіцер СБУ.

Коли 2014 року почалася війна між Україною і Росією, Ходаковський дезертував. Він став одним із політичних діячів самопроголошеної «ДНР».

Однак проблема була не тільки в цьому корупціонері. Українське розслідування і судовий розгляд щодо «Танка» та його угруповання продовжилися і після рейдів. Але він залишався на свободі.

«Завдяки своїм корумпованим зв’язкам серед керівництва СБУ, „Танк“ домігся, щоб справами проти нього займалася донецька філія, а не Центральне управління СБУ в Києві. У підсумку йому вдалося припинити там розгляд справи», — розповідає колишній офіцер СБУ.

Не дивно, адже «Танк» тісно пов’язаний із колишнім президентом України Віктором Януковичем, який втік з України в Росію 2014 року. Водночас «Танк», навпаки, перебрався на Захід, до Києва. У столиці він представляв деякі інтереси експрезидента і власні комерційні підприємства.

Після повалення Януковича нове керівництво України рішуче повернулося в бік Заходу. Останнім часом Україна співпрацює з американцями в розслідуваннях кіберзлочинів на рівні, немислимому для 2010 року. Проте корупція, як і раніше, широко поширена.

Пассуотерс понад 10 років працював з українцями над протидією кіберзлочинності. Він вважає, що в країні є безліч «дійсно хороших людей», які «мовчки працюють на правильному боці».

Насувається загроза

Хоча рейди 2010 року зруйнували значну частину бізнесу Богачова, він залишився відомим підприємцем-кіберзлочинцем. Богачов створив нове злочинне угруповання «Бізнес-клуб». Незабаром воно перетворилося в монстра, який вкрав понад $100 млн. До 2013 року угруповання перейшло від злому банківських рахунків до запуску перших сучасних програм-вимагачів з допомогою інструменту CryptoLocker. Богачов знову опинився в центрі еволюції кіберзлочинності.

Приблизно в той самий час дослідники голландської компанії з кібербезпеки Fox-IT уважно вивчили шкідливе ПО Богачова. Вони виявили, що програма не просто атакує випадкові цілі. Вона непомітно шукає інформацію про поліцію, військових і розвідувальні служби в Грузії, Туреччини, Сирії й Україні. Стало зрозуміло, що Богачов не просто працює в Росії. Його шкідливе ПО насправді видобувало розвіддані для Москви.

Сьогодні ФБР пропонує $3 млн за інформацію, яка сприятиме арешту Богачова. Вище гонорар тільки за інформацію щодо Максима Якубця — $5 млн. Це дві найбільші нагороди за арешт хакерів.

Через кілька тижнів після мовчання, під час донецьких рейдів у Москві таки оформили ордер на обшук в Якубця. Проте він залишився на волі. «Аква» навіть розширив свою діяльність — зараз він керує власною кіберзлочинною імперією Evil Corp.

Згідно з обвинувачувальним актом від 2019 року, Evil Corp відповідальний за крадіжки в розмірі не менше $100 млн. За два останні роки сума зросла. Сьогодні цей синдикат — одна з найбільших банд вимагачів у світі. Як і у випадку з Богачовим, Якубець, схоже, зацікавлений не тільки в прибутку. За даними Мінфіну США, до 2017 року він почав працювати на ФСБ.

«За ці роки були деякі тактичні перемоги, але до цього дня я бачу, як одні й ті самі хлопці спливають то тут, то там. Ми називаємо їх „старими вовками“ кіберзлочинності. Я особисто вважаю, що якби „Танка“, „Акву“ та „Славіка“ схопили 2010 року, сьогодні ситуація була би зовсім іншою», — резюмує Пассуотерс.

Історії

«Даркнет для медіа». Як працюють анонімні Telegram-канали та що з ними робити

06 Вересня 2021, 15:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
«Даркнет для медиа». Как работают анонимные Telegram-каналы и что с ними делать
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Telegram входить у 10 найпопулярніших застосунків серед українців. Основна аудиторія месенджера — люди віком від 18 до 34 років. Їх приваблює не тільки зручність, але й одна з конкурентних переваг — анонімні Telegram-канали. Це внутрішні медіа, які публікують дуже різний контент — від мемів і порно до політичних і бізнес-інсайдів.

У своїй колонці Head of Content Vector Дмитро Кошельник розібрав історію виникнення цього феномена, особливості роботи каналів і способи регулювання.

Людина в чорному

Розмову про анонімні Telegram-канали варто почати з особистості засновника й історії створення месенджера. Павло Дуров — одночасно найбільш закритий і найбільш цитований російський мільярдер. Він не з’являється на публіці, майже не дає інтерв’ю, а зі своєю аудиторією спілкується виключно через соцмережі й канал в Telegram.

У 2012-му російський журналіст Микола Кононов випустив книгу «Код Дурова». Вона досі залишається єдиною докладною біографією Дурова. У ній підприємець виглядає таким собі анархістом від бізнесу. Він не вірить в майбутнє держав, є прихильником свободи і креативності, а також виступає проти авторитаризму, обмежень і контролю.

Ці риси простежувалися в його першому серйозному проєкті. У 2006-му Дуров разом із В’ячеславом Мірілашвілі й Львом Левієвим запустив соцмережу «ВКонтакте». Технічним директором виступив брат Павла — Микола, якого часто називають геніальним програмістом.

«ВКонтакте» — успішний клон Facebook з відмінностями в плані цензури і модерації. Зокрема Дуров не став боротися з піратським контентом і порно на майданчику.

Підприємець добре розумів користувачів зі Східної Європи й знайшов конкурентну перевагу. Але Дуров не просто дозволив піратський контент і можливість висловлюватися з різних приводів: він прив’язав до цього цінності. Наприклад, вільний обмін інформацією, боротьбу з системою і готовність порушувати правила заради цього.

Звичайно, і за Дурова у «ВКонтакте» була модерація, але час від часу підприємець робив яскраві публічні жести. Наприклад, 2012 року Сергій Лазарєв оголосив про намір подати в суд на «ВКонтакте» через піратство. У відповідь Дуров видалив зі свого майданчика всі пісні виконавця. Рішення пояснили «низькою якістю виконання». Сам Дуров написав у Twitter, що після видалення треків Лазарєва культурна цінність аудіозаписів соцмережі «різко зросла».

Павло Дуров про видалення музики Сергія Лазарєва з ВК

Telegram з’явився після іншої гучної історії. 2011 року Дуров відмовився на вимогу ФСБ закрити п’ять опозиційних груп і дві зустрічі. Потім його викликали на допит в прокуратуру, але Дуров проігнорував повістку. Після цього до квартири підприємця прийшли люди в масках. Він не відкрив двері, і в підсумку його не затримали.

За офіційною версією, після відходу силовиків Дуров вирішив написати своєму братові Миколі й усвідомив, що у нього немає безпечного засобу для спілкування.

Першу версію Telegram запустили в серпні 2013-го. Це був своєрідний аналог WhatsApp. Його конкурентною перевагою стали «секретні чати». Це листування, в яких використовується наскрізне шифрування. Повідомлення зберігаються тільки на пристроях одержувача і відправника.

Немає ніяких гарантій, що ця історія повністю правдива. Зате вона зміцнює образ Дурова як борця з системою. Уже після свого від’їзду з Росії він дав кілька інтерв’ю західним виданням. Схоже, його метою було публічно розповісти про свої погляди й ідеології месенджера. Дуров пояснював свій від’їзд політичними причинами, включаючи наслідки відмови надати спецслужбам дані українських користувачів.

Тоді ж він оголосив, що Telegram повинен підвищити планку людських комунікацій. Дуров говорив, що для цієї мети компанія повинна зберегти незалежність. Тому він сам фінансував проєкт. Зараз Дуров досить часто пише про цифрову свободу. Зокрема він вважає, що Apple і Google їй загрожують.

Для розуміння контексту роботи анонімних каналів у Telegram важливо уточнити, що Дуров і його компанія не б’ються з політичними режимами. Він просто надає комунікаційний інструмент, який можуть використовувати й опозиція, і провладні сили.

Останнє в недавньому документальному фільмі про Дурова підкреслив віцепрезидент Telegram (раніше обіймав цю ж позицію у «ВКонтакте») Ілля Перекопський. Він зазначив, що компанія просто пропонує платформу, на якій люди можуть висловлювати будь-яку думку. Ту ж відмову від блокувань опозиційних груп Дуров пояснював бажанням не допустити відтоку користувачів до конкурентів.

Медіа всередині месенджера

Євангеліст Telegram і друг Дурова Антон Носик стверджував, що на розвиток Telegram-каналів вплинуло поширення порно. За даними видання «Секрет Фирмы», перші 100 000 активних користувачів прийшли переважно з ОАЕ і Саудівської Аравії. До них приєдналися й інші держави Близького Сходу.

У мусульманських країнах контент для дорослих традиційно заборонений. Зате в Telegram користувачі з Саудівської Аравії почали створювати своєрідні порнографічні видання. Ці невеликі збори кількістю приблизно у 200 осіб стали своєрідними аналогами тематичних форумів. Через три роки в Telegram додали можливість створювати повноцінні медіа на базі месенджера — блог-платформу Telegraph.

Носик називав канали новою формою ЗМІ — анонімною, але з брендом. Тобто користувач довіряє не конкретній людині чи редакції, а пабліку. За версією Носика, завдяки анонімним каналам користувачі залишаться вільними від державної пропаганди.

Створення такого медіа коштує дешево, а отже їх легко запускати. В ідеальному світі за анонімними каналами стояли б галузеві інсайдери, експерти та активісти, які не можуть висловлювати свою думку публічно. На практиці ж це обернулося появою мінімедіа, які транслюють вигідні третім особам політичні меседжі, просувають шкідливі для суспільства тренди або атакують конкурентів.

Широке застосування і ніякої відповідальності

В Україні анонімні Telegram-канали вже перетворилися на повноцінний бізнес. На ринку є команди, які розробляють їх під ключ і наповнюють контентом. Теми можуть бути різні — від оборонної промисловості й війни на Донбасі до проблем Києва. Інформаційний порядок будується на «інсайдах від анонімних джерел». Співвідношення правди та фейків становить приблизно 50/50.

Telegram-канали часто працюють сітками. Наприклад, зацікавлена особа діє через три канали — нейтральний, такий, що підтримує певну точку зору, й опозиційний. Так можна диктувати великій аудиторії певний наратив.

Багато анонімних каналів пов’язані між собою через взаємну рекламу, рекомендації, згадки й репости. Це допомагає не тільки наростити аудиторію, але і транслювати потрібні третім сторонам меседжі. Такі канали непогано монетизуються — у топових пост коштує майже $1000.

Раніше видання Liga.net публікувало топ-10 анонімних Telegram-каналів в Україні за 2019-й. Їхнє загальне охоплення перевищило 166 млн переглядів на рік. Всі топ-10 — політичні канали.

Втім, попит на такі пабліки є і в бізнесі. Наприклад, на галузеві канали для критики конкурентів. Працює все за такою схемою — команда запускає Telegram-паблік. У ньому розповідають про проблеми сфери — від поганих кейсів до держрегулювання. За грамотної побудови висловлювань свою частку критики отримують всі учасники ринку. Просто замовника критикують рідше і менш конкретно.

Через Telegram-канали легко маніпулювати громадською думкою і залучати користувачів. Читач навряд чи захоче або зможе відстежити початкове джерело інформації й стане перевіряти її вірогідність.

«Інсайди» швидко переходять в інші соцмережі й платформи. У гонитві за кліками і лайками їх легалізують реальні ЗМІ, лідери думок і звичайні користувачі. Для цього необов’язково підтримувати написане в каналі. Достатньо відреагувати або навіть випустити спростування.

Ще одна проблема — зміна власника. Про продаж або перехід контролю над каналом ніхто не буде оголошувати публічно. Зате контент зміниться, і за умови правильної подачі значна частина аудиторії цього навіть не помітить. Або навпаки — перетече в інший канал від тих же людей, де продовжить споживати «інсайди».

Як держави намагалися блокувати Telegram

Час від часу спливають новини про рішення заблокувати месенджер або окремі канали в певній країні. Наприклад, 24 лютого 2021-го Київський районний суд Харкова вирішив заблокувати чотири проросійські Telegram-канали. У результаті з’ясувалося, що оператори технічно не можуть вибірково блокувати окремі канали.

Крім досвіду РФ, є ще один яскравий приклад спроби блокування Telegram. Це сталося 2018-го в Ірані. Для контексту, в цій країні месенджер дуже популярний. На той час в Telegram було близько 678 000 каналів на перською мовою з 2 млрд відвідувань в день. Месенджер активно використовували й для бізнесу, наприклад, продавали товари.

У грудні 2017-го в Ірані почалися антиурядові протести, які призвели до сутичок з поліцією. У справу втрутився популярний Telegram-канал @amadnews. У ньому протестантів закликали до використання коктейлів Молотова. Міністр із комунікацій та інформаційних технологій Ірану Мохаммад-Джавад Азарі Джахромі звернув увагу Дурова на цей канал. У результаті Telegram заблокував @amadnews і його дзеркала. Офіційна причина — критикувати в Telegram можна, але закликати до насильства не можна.

Далі команда каналу повідомила Telegram, що звільнила людину, яка закликала до збройного повстання. Бан зняли, але це не сподобалося уряду Ірану. У підсумку воно заблокувало Telegram разом із Instagram.

Блокування телеграм в Ірані

Після цього почали набирати популярність неофіційні клієнти месенджера. Плюс значна частина іранців вміє користуватися VPN та іншими інструментами для обходу блокування. Кількість переглядів в новинних каналах впала в середньому на 20%. У решти цей показник знизився приблизно на 50%.

13 січня 2018 року Telegram розблокували, оскільки іранський бізнес зазнав збитків. Утім, 30 квітня його забанили повторно. У результаті Telegram все одно продовжують використовувати в Ірані.

Що з цим робити

Ці ситуації показують, що заблокувати Telegram або окремі канали складно, а обійти урядові обмеження — навпаки. Звичайно, Україна не Іран. У нас користувачі можуть перейти в інші месенджери, як перейшли в Facebook після блокування «ВКонтакте».

Ось тільки Дуров для боротьби з блокуваннями використовує «Цифровое сопротивление». Так називається децентралізований рух на захист цифрових свобод і прогресу. Дуров оголосив про його старт 2018 року після блокування месенджера в Росії. Підприємець виплачує гранти адміністраторам проксі-серверів і VPN. Останні ж допомагають Telegram залишатися доступним аудиторії.

Якби Telegram заблокували в Україні, то Дуров, ймовірно, назвав би це переслідуванням цифрової свободи й політичною цензурою. І «Цифровое сопротивление» почалося б і в Україні.

Символ «Цифрового опору», запропонований Дурова
Символ «Цифровое сопротивление », запропонований Дуровим

До того ж блокування каналів або месенджера не вирішить проблему. Зацікавлені сторони просто знайдуть інший майданчик.

Звичайно, можна спробувати регулювати анонімні канали, але застосувати до них і їхніх власників санкції — проблематично. Навіть якщо їх законодавчо зобов’яжуть розкривати дані про себе, то змусити це робити не вийде.

Інший варіант — боротися з «інсайдами» в інфопросторі. Наприклад, відомства почнуть активно спростовувати фейки від популярних каналів. Це теж не спрацює. По-перше, читачі каналів навряд чи повірять спростуванням, а реакцію влади (навіть якщо це заперечення) сприймуть як підтвердження інформації. По-друге, це приверне додаткову аудиторію на канал, адже про нього дізнаються ще більше людей.

Третій варіант — проблема вирішиться сама собою. Анонімні канали виглядали привабливо, коли їх було мало. Через зростання кількості «інсайди» вже не сприймаються як щось несподіване і важливе.

Ймовірно, аудиторія втомилася від сенсацій. Це не означає, що в підсумку люди перестануть читати й вірити Telegram-каналам, але вони втратять значну частину свого впливу. Правда, для початку медіа, лідерам думок, політикам та іншим помітним учасникам інфопростору варто перестати розповсюджувати їхній контент.

Історії

200 000 грн інвестицій та альбом DOROFEEVA. Як викладачі КНУ створили нейромаркетингову агенцію Beehiveor

05 Серпня 2021, 12:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

«Хто вміє, той робить; хто не вміє, той вчить інших» — цією цитатою Бернарда Шоу люблять характеризувати українських викладачів. Проте в наших університетах вистачає талановитих людей, які можуть використати свої знання та навички в бізнесі.

2018 року кандидати біологічних наук Сергій Данилов і Віктор Комаренко створили агенцію Beehiveor. Вона не лише займається нейромаркетингом, але і створює власні продукти. Head of Content Vector розпитав у засновників агенції, як з’явилась ідея, про алгоритм роботи, пошук клієнтів, плани, а також сам спробував взяти участь у дослідженні.

Что такое нейромаркетинговые исследования

Від університету до нейромаркетингу

Сергій Данилов і Віктор Комаренко понад 20 років пропрацювали в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Час від часу вони задумувалися про брак перспектив в академічному середовищі. Сергій і Віктор розуміли, що їхні прикладні навички потрібні, але не в університеті.

«Перші публічні виступи почалися в школі маркетингу Дмитра Раїмова 2017-го. Один із його випусків був присвячений нейромаркетингу. Він запросив мене на роль експерта, бо раніше ми публічно виступали на теми, пов’язані з нейронауками. 2018 року з’явилися перші кейси нашої агенції», — пояснює Віктор Комаренко.

mono_board_city_01
mono_board_city_02
previous arrow
next arrow

Сергій Данилов — CEO Beehiveor. Він займається операційною частиною, а також розвитком внутрішніх проєктів агенції. Віктор Комаренко взяв на себе дослідницьку частину роботи, а також нейромаркетинг і роботу з клієнтами. За весь час засновники вклали в агенцію приблизно 200 000 грн. Обладнання коштувало орієнтовно 40 000–50 000 євро. Частину коштів вклали із власних заощаджень. Також допоміг грант на понад 85 000 євро від ЄС за програмою Horizon.

Зараз у компанії працює орієнтовно 20 людей. Серед них — data-інженери, нейромаркетологи, дослідники й аналітики даних. Віктор і Сергій переважно залучають молодих фахівців, які недавно закінчили університет. Вони мають базу необхідних знань, які можна трансформувати в потрібні практичні навички.

«Наприклад, ми запросили в команду Олександра Правду під час навчання в університеті. Він працює у Beehiveor уже два роки. Олександр зарекомендував себе в першому проєкті, навчився програмувати, розібрався в тонкощах аналізу електроенцефалографії, отримав доступ до роботи з передовими нейро- та інформаційними технологіями. Це ті можливості, які не дав би йому університет. В українських вишах часто використовують старі обладнання та технології», — пояснює Віктор Комаренко.

Які завдання вирішує нейромаркетинг

За словами Віктора Комаренка, нейромаркетинг із допомогою сучасних технологій і знань про природу та мотиви поведінки визначає й аналізує реакції людини на комерційний, маркетинговий стимул. Тобто дає змогу прогнозувати успішність продукту, який виходить на ринок.

Зазвичай клієнти агенції розуміють, що стандартні методи (анкетування, глибинні інтерв’ю тощо) дають неповну інформацію про продукти та послуги. У нейромаркетингу замовник отримує інструмент, який економить час і збирає дані, які неможливо отримати під час традиційних інтерв’ювань.

mono_board_city_01
mono_board_city_02
previous arrow
next arrow

Beehiveor здатна дослідити вплив на людину будь-якого сенсорного стимулу — звукового, зорового, смакового, тактильного, нюхового. Тому агенція працює із широким спектром об’єктів — від сайтів до рекламних роликів. Серед клієнтів Beehiveor — ритейлери, IT-компанії, дизайн-студії, виробники, видавництва, відео та музичні продакшни, креативні агенції тощо.

Замовників цікавить, як цільова аудиторія взаємодіє з продуктом, чи не порушений баланс між дизайном, зручністю та зрозумілістю. Агенція використовує eye-трекінг — технологію для відстежування положення очей і ліній погляду.

Наприклад, під час дослідження зручності сайту можна побачити не лише осмислені дії користувача, але й зрозуміти, що відбувається між кліками. Тобто як користувач шукає потрібну кнопку, чи швидко її помічає, скільки разів повертається до тієї чи тієї інформації на сайті.

Фактично нейромаркетингові дослідження виявляють, наскільки користувач сприйняв ту чи ту інформацію. Дослідники та замовники фіксують особливості поведінки користувача на сайті, можуть помітити, коли людина перестала розуміти логіку подальших дій, і розібратися, чому так сталося.

Перший повноцінний кейс Beehiveor — комікси одного зі стартап-хабів. Тоді виявилося, що люди навіть не розуміють послідовність реплік у них. Також компанія тестувала креативи для банку. Замовника цікавило, чому люди звертають увагу на креативну частину, але не цікавляться основною інформацією. Виявилося, що користувач помічає слово «безкоштовно», але не компанію та продукт.

Окрім того, Beehiveor працює з відеоматеріалами. Агенція розбирає ролики посекундно, щоб вивчити фокус уваги глядачів і моменти, коли змінювалась їхня емоційна реакція. Такі дослідження можна проводити ще до створення самого відео. Особливості реакції глядачів на анімацію принципово мало відрізняються від повноцінного відеоролика. Тому замовники можуть зрозуміти, чи стане їхнє відео хітом без витрат на зйомки.

Серед клієнтів агенції — оператори «Київстар» і Vodafone. Наприклад, для першого тестували зручність застосунку та сайту. Також Beehiveor працює з новими треками популярних виконавців. Нещодавно вона аналізувала дебютний альбом DOROFEEVA. Агенція спрогнозувала, що пісня «Горит» зможе розширити аудиторію співачки та завоювати нових слухачів. Прогноз справдився — кліп отримав понад 60 млн переглядів на YouTube за півроку.

Як проходять нейромаркетингові дослідження

Нейромаркетинг — порівняно новий інструмент, тому Beehiveor важливо правильно побудувати процес роботи з клієнтом. Спочатку створюють бриф. У ньому намагаються чітко визначити цілі дослідження. В агенції були випадки, коли клієнти отримували відповіді на свої запитання, але сподівалися дізнатися більше.

Тому спочатку команда агенції запевнюється, що вони з клієнтом порозумілися. Далі визначають методи нейромаркетингового дослідження. Вони залежать від об’єкта дослідження та цілей замовників. У дослідженнях компанія використовує такі технології:

  • стаціонарні eye-трекери та у вигляді окулярів — потрібні для оцінки взаємодії з різними візуальними матеріалами;
  • eye-трекінг вебкамерами — також оцінює взаємодію з матеріалами, але дозволяє проводити дослідження онлайн;
  • вимірювання електричної активності мозку — дослідження зміни рівня уваги, залучення та складності обробки інформації.
  • оцінювання емоцій із допомогою мікровиразів обличчя;
  • оцінювання варіативності серцевого ритму — досліджує емоційні реакції, рівень когнітивного напруження та тривоги.

Наступний етап — визначення показників, які будуть враховувати в дослідженні. Вони мають бути такими, щоб аналізуючи їх, можна було отримати відповіді на запитання замовників.

Наприклад, щоб оцінити ефективність паковання, можна оцінити, скільки уваги учасники дослідження приділяють його елементам. Бувають і складніші завдання. Замовники можуть попросити визначити, яке із двох паковань більше сподобалося потенційним клієнтам. Це складно, оскільки різниця часто майже непомітна.

Наступний крок — підібрати релевантну аудиторію для дослідження. Замовник зазвичай розуміє, хто купує чи користується його продуктом. Загалом аудиторія дослідження виходить із його цілей. Наприклад, агенції важливо зрозуміти, на кого орієнтований продукт — лояльні чи потенційні покупці.

Далі Beehiveor дає завдання рекрутерам, за якими критеріями обирати аудиторію. В інструментальних дослідженнях бере участь до 30 людей. Такої вибірки цілком достатньо для досягнення поставлених цілей.

mono_board_city_01
mono_board_city_02
previous arrow
next arrow

Дослідження проводять відкрито для замовників у власній лабораторії. Наприклад, для Vodafone транслювали весь процес, а деякі клієнти приїжджають на дослідження. Вони вносять пропозиції чи зауваження, можуть уточнити деталі завдань.

Далі — оброблення й аналіз отриманих результатів. Це складне завдання, оскільки агенція рідко проводить типові дослідження. Наприклад, минулого року Beehiveor співпрацювала з Academy DTEK. Остання розробляла VR-тренажери для співробітників компаній, які працюють у складних умовах. Звичайно, методику дослідження та дизайн експерименту довелося розробляти окремо.

Після оброблення настає етап візуалізації отриманих результатів, після чого їх презентують замовнику. Клієнти отримують фрагменти записів трекінгу, ілюстрації, скани й інші дані. Звіт дає відповіді на поставлені замовниками запитання, а також рекомендації щодо покращення продукту чи послуги.

Не лише нейромаркетинг

Нейромаркетинг — лише один із напрямів роботи агенції. Також компанія створила власний R&D-центр. У ньому, наприклад, розробили продукт під назвою EyePass Survey. Це система, яка перетворює камеру ноутбука або звичайного комп’ютера в eye-трекер. Вона слідкує за рухами очей користувача під час виконання завдання, щоб визначити його емоційний і мотиваційний стани.

За словами Сергія Данилова, це достатньо дешева та зручна методика. Її, наприклад, використовують в опитуваннях, аби підвищити правдивість отриманих даних. Одна з переваг — легше знайти аудиторію, оскільки дослідження проходять онлайн.

mono_board_city_01
mono_board_city_02
previous arrow
next arrow

Beehiveor також працює над двома внутрішніми проєктами, які можуть стати окремими стартапами. Перший базується на EyePass Survey й інтегрує цю технологію в освіту. Одна з його цілей — підвищити якість дистанційного навчання.

В агенції стверджують, що почали проєкт ще до пандемії. Зараз він дає вчителям змогу не лише відстежити погляд учня, а й виявити особливості його уваги. А отже зрозуміти, на яких моментах варто сфокусуватися. Наприклад, ще раз пояснити учню певний фрагмент матеріалу.

Другий проєкт — ODRY, система для роботи з маленькими дітьми на базі eye-трекінгу. Вона складається із двох модулів — діагностичного та реабілітаційного. Перший фіксує та показує інформацію про положення голови та точку погляду під час взаємодії із фотографіями та відео із соціально значущою інформацією. Так можна вчасно помітити розлади аутистичного спектра.

Другий модуль — реабілітаційний. Він включає систему складніших завдань із розпізнавання й аналізу емоцій і соціально значущих ситуацій, відстеження важливих елементів. Зараз Beehiveor шукає додаткове фінансування на повноцінний запуск ODRY.

Компанія не обмежується R&D-проєктами. Також у Beehiveor є напрям освітніх івентів — від вебінарів до лекцій.

Як шукають клієнтів

У засновників — солідний науковий бекграунд і досвід, а в агенції є кейси із серйозними брендами. Проте Beehiveor буває складно знайти клієнтів. Одна з причин — на ринку вистачає людей, які намагаються проводити нейромаркетингові дослідження без потрібних знань і навичок. Це підриває довіру до професійних агенцій.

mono_board_city_01
mono_board_city_02
previous arrow
next arrow

Можливо, впливає й те, що співзасновники — не маркетологи за фахом. Проте вони докладають зусилля, щоб покращити просування послуг агенції. Потенційним клієнтам буває важко пояснити, що саме та як робить агенція. Причина — в новизні нейромаркетингових методів. Більшість компаній просто не мають досвіду використання подібних досліджень.

До карантину послуги Beehiveor просували на різних офлайн-заходах, зокрема власних. «Ми проводили два власні івенти на місяць, нас запрошували як спікерів на різні заходи. Відповідно, спілкувалися з багатьма людьми та просували послуги», — пояснює Комаренко.

Після початку пандемії агенція стикнулася з нестачею замовлень. Проте восени 2020-го ситуація покращилася. Зараз Beehiveor проводить 2–3 дослідження на місяць. Ефективним методом просування виявилося «сарафанне радіо». Наприклад, колишня студентка засновників дізналася про кейс Beehiveor з альбомом DOROFEEVA та вирішила скористатися послугами агенції.

Що буде далі

У Beehiveor амбітні плани стосовно розвитку продуктів (особливо ODRY) та нарощування кількості замовлень. За словами Сергія Данилова, проблема — в потужностях самої агенції. Зараз вона досягла більш-менш стабільного потоку клієнтів. Якщо вдасться зберегти темп, то до осені потрібно буде масштабуватися та розширювати команду. Для цього планують наймати молодих науковців із навичками збирання й обробляння даних.

У внутрішніх проєктах також хочуть швидко масштабуватися, але є складнощі не лише із фінансами, а і з розробкою. Beehiveor усе ж таки ближчі до інженерного стартапу. У них уже готові інструменти, але попереду ще багато роботи з дослідженнями й імплементацією.

Фото: Данил Привіт

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Історії

What’s Up CMO? Команда, метрики та болі Тараса Маселко, PR-директора !FEST

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Лютого 2020, 11:26 13 хв читання
Історії

«Був чуваком, якому більше за всіх треба». Я запустив стартап після 9 років у Fedoriv

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Листопада 2019, 12:20 12 хв читання
Історії

What’s Up CMO? Команда, метрики та болі Івана Шестакова, директора зі стратегії та маркетингу Megogo

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Серпня 2019, 10:58 17 хв читання
Історії

В акселераторі немає поняття «графік роботи». Як я працювала маркетологом у Techstars і 3 місяці «ростила» 10 стартапів

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Серпня 2019, 13:38 14 хв читання
Завантаження...