БІЗНЕС

«Бізнес-клімат має працювати на перемогу». Чим займається Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану

07 Лютого 2024, 09:00
18 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

26 січня Володимир Зеленський своїм указом №30/2024 створив при президентові України новий консультативно-дорадчий орган — Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. До її складу увійшло шестеро українських підприємців. У своєму тексті шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розповідає, чому виникла потреба в такій Раді, чим вона займається, хто до неї входить та чого планують досягти.

Як з’явилася Рада

Затримання Мазепи

18 січня 2024-го правоохоронці затримали власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу під час проходження українсько-польського кордону. На сторінці ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» повідомлялось, що на той момент Мазепа їхав на Всесвітній економічний форум у Давосі, щоб залучити інвестиції в це підприємство. У тому ж дописі сказано, що Мазепа мав всі необхідні офіційні документи на виїзд з країни.

«Ми готуємося до масштабного проєкту з модернізації на більш ніж 15 млн євро, щоб збільшити потужності для відновлення країни після закінчення війни.

ПрАТ “Кривий Ріг Цемент” знаходиться на фінальній стадії переговорів з інвесторами для отримання пільгового кредитування в рамках міжнародної програми відбудови України. Ігор Мазепа мав ряд запланованих зустрічей у Давосі саме з приводу залученні інвестицій у ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”. Однак тепер ми не розуміємо, як дії українських правоохоронців можуть вплинути на хід перемовин, а отже й розвиток підприємства, реалізацію проєкту з розширення та створення нових робочих місць», — зазначили в дописі підприємства.

Того ж таки 18 грудня пройшли обшуки в офісі Concorde Capital у київському БЦ «Парус». 

«Силовики діяли протизаконно та агресивно, допустили всі можливі процесуальні порушення в ході серії обшуків: не допустили адвокатів, вилучали всі без розбору документи й особисті кошти працівників компанії, обшукали офіс компанії без ухвали суду та з виламуванням дверей. Компанія вже готує звернення до керівництва держави щодо тиску на компанію та знищення силовиками інвестиційного клімату в Україні. 

Це звернення планують підписати власники сотень великих бюджетоутворюючих українських компаній. Питання щодо тиску на Ігоря Мазепу починає вже виходити далеко за межі слідчих дій, розпочатих правоохоронцями, як тільки Ігор Мазепа не побоявся заявити на всю країну про корумпованість силових структур та про створення антирейтингу недобросовісних правоохоронців», — заявили в Concorde Capital.

Антирейтинг, про який йдеться в пресрелізі, Мазепа анонсував ще в травні 2023-го. До нього вноситимуть правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою. Далі в червні 42 українських підприємці (зокрема з Мазепою) започаткували громадський рух «Маніфест 42». Його створили для захисту від свавілля правоохоронців та суддів. Рух взявся за формування все того ж «антирейтингу». 

«Оскільки рейдери на державній службі переконані у своїй безкарності, бізнес приймає цей виклик. Ми сформуємо публічний реєстр рейдерів, який включатиме “зашкварних” силовиків та суддів», — сказано в маніфесті руху. 

У Concorde Capital вважають, що саме ця діяльність є причиною затримання Мазепи. «За даними компанії, після цього публічного звернення правоохоронці отримали команду провести затримання Ігоря Мазепи через фабрикування проти нього кількох кримінальних проваджень», — ідеться в пресрелізі компанії.

У ДБР про затримання Мазепи повідомили на наступний день: «18 січня працівники ДБР спільно з ДСР Нацполіції під час спроби виїзду за кордон затримали бізнесмена — організатора схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури — Київської ГЕС… Також у різних регіонах України затримані ще три учасники злочинної організації, у тому числі брат організатора». 

Сам Мазепа прокоментував ситуацію так (авторську граматику збережено): 

«По суті справи. Перше, із “російського сліду” в цій справі — хіба що деякі російські слова, які я почув при затриманні. Але то на їх совісті. Друге, підозра стосується виділення якоїсь земельної ділянки на 2,4 га. Хтось там порахував, що ця операція завдала збитків державі на 7 мільйонів гривень. Кажуть, виділили з порушенням законодавства. Чому прийшли до мене — не ясно, бо я нікому ніяких державних ділянок не виділяв. Відповіді на питання, чи затримали тих, хто виділяв, я не отримав.

Третє, прокурори просять як запобіжний захід для мене заставу в розмірі 700 млн грн. Не 700 гривень, не 700 тисяч гривень, а 700 мільйонів гривень. І ще 500 млн грн за мого брата. Тобто, як мінімум 1,2 мільярда гривень за справу, де нібито збитки становлять 7 мільйонів».

Також під час перерви в судовому засіданні щодо обрання йому запобіжного заходу Мазепа зазначив: «Цій справі 10 років, але вона почала рухатися останні 1,5 місяця. Деякі наші сусіди по цим ділянкам з листопада знаходяться у СІЗО по схожій справі. Я виїжджав за кордон у грудні, повернувшись із відрядження через 8 днів — знаючи, що у цій справі почався рух».

Варто зазначити, у Офісі генерального прокурора називали такі причини розміру застави:

  • статус організатора;
  • затримання на митному пості — свідчить про намір покинути Україну та, імовірно, ухилитись від явки до правоохоронців; 
  • майновий стан;
  • наявність інших підозрюваних, які все ще в розшуку.

Докладно зупинятися на самій справі проти Мазепи не будемо. По-перше, про неї вже досить докладно розповіли колеги. Наприклад, з «Економічної правди». По-друге, нас більше цікавить те, що вона спровокувала резонанс серед українських підприємців, що в подальшому привело до створення Ради. От на цьому й зупинимося докладніше.

Резонанс і реакція влади

Дії правоохоронців засудила низка українських підприємців. Зокрема, Олександр Конотопський (засновник та CEO Ajax), Олег Гороховський (засновник monobank) Олександр Косован (засновник та CEO MacPaw), Володимир Многолєтній (засновник Genesis), Андрій Федорів (засновник та CEO Fedoriv Group), Артем Бородатюк (співзасновник Netpeak Group). 

Представники бізнесу акцентували увагу на тискові на підприємців, свавіллі силових структур, а також потенційній втраті інвестицій, людей та можливостей економічного розвитку. 

22 січня стало відомо, як на затримання Мазепи відреагував і громадський рух «Маніфест 42». У заяві, яку цитує Forbes, його учасники оголосили, що очікують від керівництва держави низки кроків:

  • «Президенту України та уряду. Опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради законодавчі ініціативи, розроблені громадським рухом «Маніфест 42», спрямовані на обмеження зловживання владою перевертнями в погонах при проведенні обшуків, арешті рахунків та майна. Ініціювати законопроєкт, яким всі правоохоронні органи, окрім БЕБ, позбавляються права розслідувати економічні злочини.
  • Уряду. Ініціювати створення постійно діючої комісії у форматі «уряд — правоохоронні органи — бізнес обʼєднання для оперативного реагування на “свавілля тилових силовиків” щодо бізнесу. Робота комісії має бути публічною, із залученням ЗМІ, а її рішення — обовʼязковими для виконання правоохоронними органами.
  • Президенту України публічно оголосити свою позицію щодо обшуків на території підприємств без рішення суду та допуску адвокатів. Прямим наслідком цієї заяви мають стати дії юридичного характеру щодо резонансної справи Ігоря Мазепи, спрямовані на його звільнення із СІЗО».

В іншому разі учасники обіцяли провести попереджувальну акцію протесту 1 лютого 2024 року о 12:00. Вони збирались частково призупинити роботу українських підприємств на годину. При цьому зазначали, що не завдадуть шкоди оборонним замовленням.

Того ж таки 22 січня відбулася зустріч голови Верховної Ради (ВРУ) Руслана Стефанчука, віцепремʼєрів Юлії Свириденко (міністерка економіки) та Михайла Федорова (міністр цифрової трансформації) з близько 20 підприємцями.

Forbes з посиланням на учасників розмови, які бажали зберегти анонімність, розповів, що представники влади «дві години слухали лють бізнесу». 

На зустрічі також був присутній депутат від «Слуги народу» та член економічного комітету ВРУ Дмитро Кисилевський. Він розповів, що представники бізнесу запропонували три ключові ініціативи: 

  • Зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які мають зробити неможливими зловживання під час обшуків. 
  • Перезавантаження Бюро економічної безпеки.
  • Створення комісії у складі з юристами бізнес-обʼєднань, правоохоронцями та членами уряду. Вона мала б реагувати на конкретні ситуації. Аналогічна комісія діяла за попередніх урядів.

Далі 23 січня Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану». Першим пунктом у ньому значиться — «Рекомендувати Президентові України утворити Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану». Її створили відповідно до уже зазначеного вище указу президента №30/2024.

Як працюватиме Рада

Хто увійшов до Ради та її основні завдання

Згідно до того ж указу президента основні завдання Ради:

  • Системний аналіз ситуації щодо забезпечення в умовах воєнного стану права на підприємницьку діяльність. Напрацювання за його результатами пропозицій про можливі шляхи та механізми вирішення проблемних питань та внесення на розгляд президентові.
  • Розгляд законопроєктів з питань підприємництва. Напрацювання пропозицій з удосконалення законодавства щодо провадження діяльності суб’єктів господарювання.
  • Сприяння налагодженню ефективної взаємодії держави з суб’єктами господарювання та громадськими об’єднаннями, що представляють їх інтереси.

Рада — консультативно-дорадчий орган при президентові. Її учасники фактично представлятимуть інтереси бізнесу у комунікації з владою та консультуватимуть щодо удосконалення законодавства, розв’язання проблемних питань та налагодження ефективної взаємодії між державою та бізнесом.

Як пояснив у коментарі для Vector член Ради Артем Бородатюк: «Ми будемо доносити своє бачення, робити Q&A для законопроєктів, шерити власну експертизу».

До складу Ради увійшли семеро людей:

  • Артем Бородатюк — співзасновник Netpeak;
  • Олег Гороховський — співзасновник monobank;
  • Костянтин Єфименко  — співвласник Biopharma;
  • Тарас Кицмей — співвласник SoftServe;
  • Вячеслав Климов — співзасновник «Нової пошти»;
  • Олександр Конотопський — засновник та CEO Ajax Systems;
  • Дмитро Олійник — голова Ради Федерації роботодавців України.

Які завдання бачать перед собою члени Ради

Щоб розібратися у цьому питанні, ми звернулися до кількох членів Ради. Прокоментувати погодився Артем Бородатюк. Ось його позиція:

Я долучився до Ради, бо вважаю, що сама можливість регулярно зустрічатися з президентом і напряму доносити проблематику та, що більш важливо, пропозиції з розв’язання — це вже величезний здобуток для підприємців.

Моя особиста думка: я готовий повірити, що те, що відбулося на минулому тижні, — початок системних змін. Створення ради та створення її саме зі звичайних та трушних підприємців, тобто тих, хто створив свої бізнеси завдяки праці з самого початку, створив власні продукти за рахунок своєї праці, — це так, як і має бути в цивілізованій країні!

Люблю досконало розбиратися в питаннях, які мені цікаві. Тому я поставив собі питання: чи є ця пропозиція з радою прикладом кращих практик? Чи є такі кейси в інших країнах? Так — у Великобританії, Новій Зеландії, Індії створюються ради звичайних підприємців, які беруть участь у прямому діалозі з першими особами держави, і це сприяє розвитку економіки.

Ми вимагаємо зміни ставлення правоохоронних органів та влади загалом до підприємців. Підприємці є рушійною силою економіки, завдяки бізнесу ми маємо їжу, напої, одяг, будь-які послуги.

Заробітну плату та податки теж платять підприємці. Бізнес заслуговує на цивілізований підхід з боку держави. Будь-які дії при розслідуваннях мають бути аргументованими та доцільними. Вони не мають порушувати права на захист приватної власності й права людини.

Також нам необхідні поліпшення умов для ведення бізнесу. Ми не зможемо відновити економіку та збільшити оборонний потенціал країни без збільшення кількості підприємств та посилення бізнесу.

Іншими словами — бізнес-клімат має працювати на перемогу. Поки він, на жаль, не відповідає тим викликам, перед якими ми стоїмо. Нам потрібно відновлювати економіку, зміцнювати її, створювати економічне диво.

В 1959 році, коли Лі Куан Ю прийшов до влади в Сінгапурі, це була економічно залежна країна, яку хотіли загарбати сусіди, та еліти якої мали обмаль політичного досвіду. Зараз це одна з найбагатших країн світу з $80 000 ВВП на людину. Чому? Тому що керівництво Сінгапуру роками реалізовувало комплекс заходів, які будувалися на важливому правилі Лі Куан Ю: держава розвиватиметься лише за умов грамотної економічної політики.

Тож готовність розвивати економіку України разом з тими, хто її і будує, а не за зачиненими дверима високих кабінетів, — це дуже правильний крок.

Особисто мої знання та досвід можуть бути корисними при розгляді питань новітньої економіки. Досвід побудови компаній в Netpeak Group, а також інвестицій в 10+ міжнародних стартапів зокрема стануть у пригоді під час розгляду нюансів, пов’язаних з роботою технологічного бізнесу, онлайн-бізнесу, SaaS-сервісів, міжнародних онлайн-платформ.

Що зараз робить Рада

У коментарі для Vector Бородатюк зазначив, що наразі Рада лише почала працювати. При цьому забезпечувати її діяльність має Офіс президента України (ОП). 

Перша зустріч Ради відбулась 27 січня. За словами Олега Гороховського, на ній обговорили можливі формати та організацію роботи, бачення та домовилися про наступні кроки. «Ще раз озвучили мету створення групи — Україна має стати безпечною для заняття бізнесом. Тільки на прикладі відношення влади до внутрішнього інвестора Україна може стати цікавою для інвестора зовнішнього», — зазначив підприємець.

1 лютого керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що провів зустріч з представниками Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану:

«Був представлений список проблем. Говорили про можливі шляхи їхнього розв’язання.  Наступний крок — координаційна зустріч зі стейкхолдерами зі сторони держави для підготовки конкретних рішень, які будуть презентовані президенту Володимиру Зеленському. Нам спільно потрібно виробити нову парадигму взаємодії держави та бізнесу, де успіх підприємців буде на першому місці. Працюємо над необхідними рішеннями разом».

Прокоментував другу зустріч і Гороховський. Він зазначив, що були прийняті всі пропозиції членів Ради та почалась робота над підготовкою рішення президента. При цьому не конкретизував, про які пропозиції мова. 

У своєму дописі на Facebook Олександр Конотопський додав трохи більше подробиць щодо другої зустрічі: «Говорили про розвиток ВПК, взаємодію бізнесу та правоохоронних органів. Майже всі наші пропозиції були підтримані. Тож ми з позитивом готуємося до наступної зустрічі — із профільними стейкхолдерами по нашим питанням зі сторони держави. І після цього презентація рішень президенту. Все дуже конструктивно і рухається швидко. Перші особи держави зацікавлені у вирішенні гострих питань ASAP».

За словами Бородатюка, крім двох зустрічей з Офісом президента було ще чотири внутрішні. Зокрема, остання, за Гороховським, була трьохгодинним воркшопом з юристами. Під час неї обговорювали специфіку реалізації стартових ініціатив Ради.

Замість висновків

Звичайно ж, якщо є охота, у мережі можна знайти коментарі, чому ніяка Рада українському бізнесу не допоможе. Це цілком очікувана реакція, тому затримуватися на ній не будемо. 

Більш ілюстративними щодо потенційних проблем Ради видаються тези, які на свої сторінці представив засновник групи компаній Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач (авторську граматику збережено):

«Тепер про те, що мені не подобається в створеній президентом Раді підтримки бізнесу.

  • Відсутність жінок, що свідчить про гендерну сліпоту. 
  • “Медійний” склад, хоча я дуже поважаю кожного учасника Ради. Але важливо, щоб її не використали як суто медійний інструмент. Щоб справді президент дослухався до думки учасників. 
  • Відсутність представників малого бізнесу. Але тут я переконаний, що інтереси різного типу бізнесу будуть достойно представлені. 
  • Назва: “Рада” — уже дискредитоване поняття, рішення Рад ігнорують через необовʼязковий їхній характер; “підтримки бізнесу” — нам потрібно розвивати економіку, і бізнесу не стільки потрібна підтримка чи захист — потрібні рівні прозорі правила, які виконуються. Держава, у якій бізнесу потрібна підтримка в боротьбі проти тиску держави, — це точно якась хиба. 
  • Руйнація інституцій. Є Рада бізнес-омбудсмена — фактично потрібно посилення цієї інституції. Також бізнес консолідований і представляє свої інтереси через Федерацію роботодавців України, Коаліцію бізнес-спільнот за модернізацію України, EBA, AmCham. Чому влада робить все, щоб руйнувати інституціоналізацію громадянського суспільства? Відповідь очевидна. 

Але важливіше інше. Рада створена, і тепер завдання для аналітичних центрів і бізнес-обʼєднань підтримати її учасників і впровадити необхідні інституційні й політичні зміни. Прошу підтримати учасників Ради».

Поки, судячи з коментарів членів Ради, їх чують, а ініціативи підтримують. Проте це не гарантує, що їхня робота призведе до якихось серйозних позитивних зрушень у бізнес-кліматі України чи дозволить позбутися тиску правоохоронців. Консультативно-дорадчий орган може рекомендувати, пропонувати та обговорювати, але не ухвалює рішення та закони. Проте наявність такого прямого діалогу між керівництвом держави та бізнесом все ж варто розглядати як крок до покращення ситуації.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
FOMO OFF
Єдність протилежностей заради ШІ-майбутнього — історія партнерства OpenAI та Microsoft 
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Лютого 2024, 10:00 53 хв читання
Досвід і думки
Повернення Масайосі Сона. Дайджест головних tеch-новин від Roosh Ventures
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Лютого 2024, 18:10 4 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ
Сила цифрової думки. Якими бувають «мозкові чипи» та чому їхнє використання ризиковане
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Лютого 2024, 09:00 11 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ
Тест на батьківство. Чи зможе Крейг Райт довести, що він творець біткоїна Сатоші Накамото
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Лютого 2024, 09:00 12 хв читання
Завантаження...