Чому великі чеки вбивають стартапи швидше, ніж їхня відсутність — колонка HBR
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У світі стартапів гроші часто сприймають як головну умову виживання. Але занадто великі інвестиції на старті можуть вбити компанію швидше, ніж їхня відсутність. Дослідження Гарша Кеткара (Техаський університет в Остіні) та Марії Рош (Гарвардська бізнес-школа) у статті HBR показує: нестача ресурсів іноді стимулює інновації, тоді як надлишок капіталу — навпаки, їх душить.
Матеріал українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.
Коли саме стартапи отримують фінансування, це може мати не менший вплив на інновації, ніж обсяг залучених коштів, стверджують дослідники Гарш Кеткар з Техаського університету в Остіні та Марія Рош з Гарвардської бізнес-школи. Використовуючи бази даних PitchBook і BuiltWith, вони проаналізували діяльність 11 853 американських технологічних компаній, заснованих у 2010–2019 роках. Дослідники простежили, коли ці компанії отримували перші інвестиції та яким був їхній розмір, а тоді зіставили це з подальшими інноваційними результатами.
Їхні висновки виявилися показовими: що пізніше стартап отримує перше фінансування, то більше він схильний продовжувати експериментувати; великі інвестиції стимулюють використання ширшого спектра технологій, але водночас зменшують схильність до нестандартних поєднань, тобто пригальмовують справжні інновації; репутація інвесторів теж має значення: досвід і досягнення венчурних фондів впливають на те, наскільки компанії готові ризикувати й пробувати нове, а розмір і час отримання першого раунду інвестицій позначаються навіть на тому, скільки часу стартап зможе утриматися на ринку.
Ще до запуску фотозастосунку Color Labs у 2011 році його розробники залучили $41 млн від Sequoia Capital, Silicon Valley Bank, Bain Capital та інших інвесторів — надзвичайна сума для стартапу, який навіть не мав готового продукту. Менш ніж за рік застосунок подолав позначку в мільйон завантажень в App Store від Apple. Та успіх виявився нетривалим. Користувачі почали скаржитися на нестачу функцій, технічні проблеми та незадовільний досвід використання. Проте замість того, щоб удосконалювати продукт, Color Labs зосередилася на залученні нових користувачів. Активність різко впала. У грудні 2012 року — маючи ще 25 млн невитраченого капіталу — інвестори та рада директорів проголосували за припинення діяльності компанії.
Де саме припустилася помилки компанія Color Labs? Більшість аналітиків дійшли висновку, що величезні ранні інвестиції зіграли проти неї: вони створили тиск, який змусив компанію поспіхом масштабуватися замість того, щоб удосконалювати продукт. Іншими словами, Color Labs занадто швидко перейшла від експериментів до експлуатації, і саме великі ранні інвестиції, ймовірно, відіграли в цьому ключову роль.
Провал компанії яскраво демонструє: коли стартап отримує фінансування, це може мати такий самий вплив на інновації, як і обсяг коштів.
Деякі дослідження показують, що фінансові обмеження здатні навіть допомогти — вони змушують стартапи бути кмітливішими та більш винахідливими. Водночас інші наукові роботи про вплив капіталу на розвиток стартапів дають суперечливі результати. Тож дослідники досі не мають повного розуміння того, як саме й чому час і розмір перших інвестицій визначають подальші кроки компанії.
Коли Гарш Кеткар з бізнес-школи Маккомбса Техаського університету в Остіні та Марія Рош з Гарвардської бізнес-школи вирішили дослідити це питання, вони зосередилися саме на тому, як раннє фінансування впливає на здатність компаній створювати унікальні технічні інновації. «Ми хотіли провести це дослідження, адже нас завжди дивувало, як попередні роботи стверджували, що фінансові обмеження насправді корисні для стартапів, — каже Рош. — Як відсутність достатньої кількості коштів може бути корисним?».
Використовуючи дані аналітичної компанії PitchBook і платформи BuiltWith, Кеткар і Рош зібрали інформацію про 11 853 американські технологічні компанії (здебільшого розробників застосунків та вебсайтів), засновані у 2010–2019 роках. Спершу вони визначили, коли саме кожна компанія отримала перше фінансування і яким був розмір цього раунду. Потім проаналізували, як ці чинники вплинули на подальші інноваційні кроки.
Щоб оцінити рівень інноваційності компаній, дослідники звернули увагу на те, наскільки нестандартними були комбінації технологій, використаних для створення продуктів кожного стартапу, у порівнянні з іншими фірмами в їхній галузі. Наприклад, компанія, яка поєднувала Microsoft Azure (хмарний провайдер), Amazon RDS (реляційна база даних) і Tableau (програмне забезпечення для візуалізації даних) — тобто компоненти популярного технологічного стеку, — вважалася більш традиційною й менш інноваційною, ніж фірма, що працювала з менш відомими рішеннями на кшталт DigitalOcean, CockroachDB та Metabase.
За словами дослідників, компанії, які використовують новіші й оригінальніші технологічні комбінації, зазвичай створюють більш інноваційні та функціональні продукти. Раніше рівень інновацій вимірювали, наприклад, кількістю патентних заявок. Але оскільки патентування є довгим і складним процесом, а багато стартапів взагалі не звертаються по патентний захист, спосіб, в який компанії поєднують технології, є більш релевантним індикатором. Дослідники наголошують: проривні продукти — як-от iPhone — з’явилися насамперед завдяки новаторському поєднанню вже наявних технологій.
Дослідники зробили кілька важливих висновків зі свого аналізу. По-перше, що пізніше стартап отримує перший раунд фінансування, то більш імовірно, що він продовжить експериментувати після надходження коштів. По-друге, ті стартапи, що залучають більші інвестиції, починають використовувати ширший спектр технологій, але поєднують їх у менш оригінальний спосіб, що свідчить про зниження рівня експериментів. По-третє, досягнення інвесторів (зокрема, чи завершувалися їхні попередні вкладення IPO або продажем компаній іншим фірмам) впливає на те, наскільки активно компанії продовжують експериментувати після запуску, а час і розмір першої інвестиції позначаються навіть на тривалості існування стартапу.
«Хоча ранній (та/або значний) доступ до фінансування може полегшити перші кроки компанії, він водночас може зменшити потребу експериментувати та шукати нові технологічні поєднання, які формують справді інноваційний продукт», — пишуть дослідники. — «Ця ситуація також може завадити компаніям розвинути інноваційно орієнтовані компетенції на початковому етапі життєвого циклу й у результаті стримати їхні подальші інновації».
Марія Рош радить підприємцям, які створюють продукти на базі технологій, перед тим як залучати нового інвестора, поставити собі кілька ключових запитань.
Чи поділяє інвестор вашу готовність до експериментів
Стартапи, які чекають — або змушені чекати — залучення фінансування, не обмежені наглядом інвесторів і вимогою негайного успіху, зазначає Рош. Вони можуть тестувати, змінювати напрям і шукати рішення, не доводячи відразу свою життєздатність чи потенціал зростання. У такому випадку експерименти стають частиною ДНК компанії, що зрештою робить її більш інноваційною. «Компанії, які не погоджуються на ранні інвестиції, можуть дозволити собі чекати й експериментувати, доки не знайдуть саме ту інновацію, яка відрізнить їх від конкурентів», — наголошує Рош.
Вона радить шукати інвестора, який так само цінує експеримент і готовий до ризику як і ви. Ранні інвестиції з боку великих інституцій, які вимагають негайних або короткострокових фінансових результатів, найімовірніше, припинять або суттєво обмежать експериментальну діяльність.
Чи існує стратегічна відповідність
Рош радить стартапам зважати на те, якій стратегії виходу з інвестиції віддає перевагу інвестор — продаж компанії, IPO чи подальший розвиток як прибуткового незалежного бізнесу. Кінцева мета інвестора може суттєво вплинути на траєкторію зростання та операційні рішення стартапу. Ті, хто орієнтований на швидке IPO, швидше за все вимагатимуть швидких результатів, а не постійних експериментів.
Стартапам також варто враховувати, наскільки активно інвестори будуть залучені. Чи прагнуть вони визначати, які саме технології ви застосовуєте? Чи обмежаться лише стратегічними порадами? Рівень інноваційності компанії зрештою залежить від того, наскільки вона відкрита до змін. Інвестори, що надмірно втручаються в управління, можуть позбавити компанію цієї можливості.
Чи допомагав інвестор іншим інноваційним стартапам
Рош радить підприємцям зважати на репутацію, досвід і можливий вплив інвестора на напрям розвитку компанії. Досвідчені венчурні гравці в технологічній сфері, найімовірніше, вже працювали з обмеженими в ресурсах стартапами, яким доводилося балансувати між зростанням та інноваціями. Вони, як правило, більше підтримують експерименти й винахідливість, ніж інвестори-початківці або ті, хто не має досвіду роботи з технологічними компаніями.
«Досвід і підхід інвесторів можуть суттєво вплинути на здатність стартапу залишатися гнучким, інноваційним і нестандартним навіть після отримання великих обсягів фінансування, — підкреслює Рош. — Тож вибір інвестора — це стратегічне рішення, яке може спинити інновації ще на початковому етапі».
Більше про це
200 пітчів — і жодного чека: чому для social impact стартапів у венчурі (не)має грошей. Пояснюють інвестори
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
