Чому нервує Сем Альтман? Як побудувати монополію на $500 млрд — і опинитися над прірвою у житі

Сем Альтман хотів за чотири роки зробити те, на що Google витратив 20 — побудувати трильйонну техноімперію та контролювати головний пакет світового ШІ. Він блокував доступ до заліза конкурентам, виходив з-під контролю Microsoft, продавав Nvidia та Oracle ідею замкненого циклу. Однак сталося не так, як гадалося: переворот в OpenAI, відтік ключових людей, стрімкий апгрейд Google із власними чипами та хвиля дешевих моделей з Китаю зламали плани.

Журналістка Vector Дарія Прудіус уже пакує валізу на випадок повстання роботів, але поки розбирає, як OpenAI будувала монополію в режимі х4, що саме не спрацювало — і чому Альтман тепер більше нагадує героя Селінджера, а не молодого Стіва Джобса.

Монополія на аномальній швидкості — вихідний план 

Передусім нагадаємо, що Сем Альтман — фанат Пітера Тіля, і це важливо. Тіль написав у своїй «біблії стартапів» Zero to One: «Конкуренція — для невдах», а справжній успіх — це монополія. Альтман та Тіль перетиналися як партнери в Y Combinator, і саме Тіль був одним із ранніх інвесторів OpenAI. 

Ексжурналістка The WSJ та The Atlantic Карен Хао у книзі Empire of AI детально описує, як наставники Альтмана — Пол Грем та Тіль — прищепили йому етос «зростання за будь-яку ціну». 

План закритого циклу (контролюй гроші, залізо та ринок) мав ідеальний вигляд на папері. Щоб домінувати в ШІ, потрібні три речі: гроші, обчислювальні потужності й таланти. Тож Альтман вирішив контролювати всі три одночасно.

Спершу закрив питання з грошима — лояльними, звісно. У раунді на $6,6 млрд восени 2024 року інвестори фактично підписали ексклюзивний пакт: не фінансувати ні Anthropic, ні xAI Маска, ні Safe Superintelligence (Meta), ні Perplexity. Тут йдеться вже про контроль ринку, коли все зосереджується в кількох гравців, а решті менших майже неможливо ввійти в ринок з нуля. За такого розкладу перемагають (заробляють гроші) не ті, хто зробив кращий продукт, а ті, хто першим закрив інфраструктуру й ресурси. Один з венчурних інвесторів прямо визнав: якщо компанія тримає всі карти, вона може змусити ринок грати за своїми правилами.

Наступний етап — обчислення. До 2033 року OpenAI законтрактувала інфраструктуру на $1,4 трлн. Oracle отримає $300 млрд за п’ять років. Microsoft — $250 млрд за хмару Azure, Nvidia — $100 млрд за процесори, Amazon Web Services — $38 млрд. 

Проте річ не в сумі, а в ефекті: через подібні угоди гігантів левова частка доступних графічних процесорів (GPU) зникає з вільного ринку. Нові стартапи можуть мати ідеї, людей і сотні мільйонів венчура, але без заліза вони стоятимуть на місці. А коли інвесторам ще й заборонено їх фінансувати — цикл замикається.

Ба більше, OpenAI спробувала змінити логіку постачання. Зазвичай стартап просить у виробника чипів: «Продайте нам, будь ласка». OpenAI дійшла до точки, де самі виробники платять їй за можливість постачання. Так, AMD заплатила їй варантами на 10% компанії просто за право продавати свої процесори. Nvidia, навпаки, інвестувала в OpenAI, щоб гарантувати собі статус постачальника. Альтман фактично сконцентрував на собі доступ до ключових обчислювальних потужностей.

Цього вдалося досягти завдяки Stargate — власній дата-центровій мережі потужністю у 10 гігаватів. Для розуміння: це приблизно потужність 8 млн американських домогосподарств. У 2025 році OpenAI оголосила про її будівництво. П’ять майданчиків уже анонсовані, зокрема у Техасі та Луїзіані. Oracle, SoftBank, MGX стають партнерами. Бюджет — $500 млрд.

За таких умов конкуренція фактично стає неможливою — саме той сценарій, про який говорив Тіль.

Чому саме чотири роки

Google будувала свою імперію з 1998-го. «Пошук», Gmail, Android, YouTube, хмара, власні процесори TPU — це 20 років інвестицій у закриту екосистему. Альтман хотів повторити це вп’ятеро швидше.

ШІ-ринок зростає експоненційно, але вікно можливостей вузьке, хоча нині чи не кожен стартап має AI в назві чи візії. Тому Альтман натиснув газ до підлоги: $1,4 трлн контрактів, Stargate, вихід з-під Microsoft, блокування конкурентів від Nvidia. Все одночасно і швидко.

План був надійним, як швейцарський годинник. Якби він спрацював, OpenAI стала б першою трильйонною ШІ-корпорацією до 2030 року, контролюючи інфраструктуру, моделі, талант та доступ до ринку.

Втім, неможливо осягнути все й одразу. Тож, прогнозовано, в Альтмана почалися неприємності одна за іншою — і поштовх цьому надійшов зсередини компанії.

Звільнитися з обіймів Microsoft не втративши гроші

Найделікатніше запитання на шляху (майже) самостійного плавання OpenAI: як вирватися від Microsoft, яка вклала $13 млрд і контролювала хмарну інфраструктуру стартапу?

До 2023 року OpenAI була повністю прив’язана до Azure. Microsoft постачала обчислення, OpenAI надавала технології для інтеграції в Bing, Office, Windows. «Найкращий броменс у технологіях», — казав Альтман.

Однак залишаючись під контролем однієї корпорації, неможливо стати Google самостійною трильйонною компанією. Тому почалася делікатна гра на вихід.

• Січень 2025: Microsoft втрачає ексклюзивність як хмарний провайдер. OpenAI отримує право будувати власну інфраструктуру та укладати угоди з третіми сторонами.
• Жовтень 2025: нова мегаугода. Microsoft отримує 27% акцій OpenAI (приблизно $135 млрд за оцінкою), але OpenAI здобуває свободу: співпрацювати з ким завгодно, створювати власні споживчі продукти та самостійно розробляти AGI без схвалення Microsoft.
• Листопад 2025: OpenAI підписує контракт з Amazon Web Services на $38 млрд. Це символічний удар: Microsoft більше не єдиний постачальник.

Цікаво, що керівництво OpenAI навіть розглядало антимонопольну скаргу на Microsoft через жорсткі умови партнерства. Врешті домовилися мирно, але це наочно показує, що Альтман не планував залишатися в підпорядкуванні.

Google прокидається і руйнує весь план

Запуск ChatGPT у листопаді 2022 спровокував у Google code red — тривогу найвищого рівня. Сундар Пічаї перекинув команди на ШІ-напрям, а Ларрі Пейдж і Сергій Брін повернулися до активної роботи. Брін тепер в офісі «майже щодня» й працює над Gemini. «Темп цих змін перевершує все, що ми бачили за кар’єру», — пояснив він.

Google мала три переваги, яких OpenAI не могла швидко повторити: 

• гроші (ринкова капіталізація близько $3,5 трлн, з яких $70 млрд вільних активів); 
• дані (пошук, Gmail, YouTube, Android); 
• потужності (власна інтегрована інфраструктура). 

Сплячий гігант прокинувся з ресурсами для агресивного масштабування.

Найбільшу загрозу OpenAI становлять TPU — власні процесори Google для ШІ. На відміну від OpenAI, що залежить від Nvidia з її 50% маржі, Google тренує моделі на своєму залізі та продає доступ до TPU зовнішнім клієнтам. Meta та Anthropic уже використовують TPU 7-го покоління (Ironwood). 

У листопаді 2025 Gemini 3 очолив рейтинги LMArena та Humanity’s Last Exam, отримавши визнання навіть від кофаундера OpenAI Андрія Карпаті як «модель першого рівня». Google обробляє у п’ять разів більше токенів, ніж OpenAI — ~1,3 квадрильйона на місяць. У внутрішньому меморандумі Альтман визнав «тимчасові економічні труднощі» та попередив про напружену атмосферу.

Іронія в тому, що тепер уже сам Альтман оголосив code red усередині OpenAI — рівно те, що Google зробила у відповідь на ChatGPT три роки тому. The Information пише, що він назвав ситуацію «критичним моментом для ChatGPT». OpenAI відкладає запуск реклами й перекидає ресурси на доопрацювання продукту. 

Куди тікають таланти

За 10 років існування OpenAI як магніт притягувала топових дослідників ШІ, обіцяючи роботу над AGI та ресурси, недосяжні для академії. Але втримати цих людей виявилося складніше, ніж заманити — особливо коли вони розвиваюься швидше за керівництво або ставлять незручні запитання про безпеку та відповідальність.

Спроба звільнити Альтмана у листопаді 2023 року була пов’язана з рішенням ради директорів. OpenAI змінила структуру з некомерційної на гібридну організацію, яка поєднує дослідження та комерційні проєкти. Працівники, які публічно критикували компанію, втрачали частину акцій.

Протягом 2024 року OpenAI втратила близько половини команди, орієнтованої на безпеку, включно з Лілі Венг, Джоном Шульманом та іншими дослідниками. Ті, хто займався ризиками ШІ, залишали компанію, що концентрувала ресурси на нових релізах та монетизації. Тоді ж, у травні 2024-го, Ілля Суцкевер, співзасновник і головний науковий мозок OpenAI, пішов засновувати Safe Superintelligence. Разом із ним пішов Ян Лейке, співкерівник Superalignment, який заявив: «Культура безпеки поступилася блискучим продуктам». А ще Міра Мураті (CTO), Андрей Карпаті (Eureka Labs).

До Meta Superintelligence Labs Цукерберг почав переманювати співробітників OpenAI, пропонуючи компенсаційні пакети до $300 млн на чотири роки. Перейшли творці o-series, GPT-4o та інші ключові інженери.

З 11 співзасновників залишилися троє: Сем Альтман, Грег Брокман та Войцех Заремба. 

Етична пастка AGI

AGI-наратив став для Альтмана інструментом залучення грошей і талантів, але водночас запустив страх, який він уже не контролював. Що гучніше OpenAI говорила про надрозумний ШІ, то активніше регулятори, активісти й дослідники ставили запитання про безпеку та етику. AGI як «місія» виправдовував шалені темпи зростання, але одночасно гальмував їх через постійний екзистенційний тривожник.

Усередині компанії виник розкол: для одних AGI був утопією, для інших — реальною загрозою людству. Карен Хао описує сцену, коли Суцкевер на корпоративних ретритах спалював дерев’яну фігуру «вирівняного» AGI — символ віри, страху й внутрішньої параної в одному жесті.

До того ж зовні почалися хвиля антиШІ-настроїв, тиск регуляторів, вимоги зупинити дослідження. Перехід OpenAI до комерційної моделі спричинив вибух критики — позов Маска, листи нобелівських лауреатів. У травні 2025 року компанія була змушена відмовитися від повної комерціалізації: контроль залишився за неприбутковою структурою, але ціною лише $130 млрд замість потенційних трильйонів.

Розв’язати це грошима Альтман не зміг. Люди, які справді вірили в безпечний розвиток AGI, йшли через розрив між заявленими цінностями та реальними пріоритетами. AGI-наратив, що мав бути перевагою, перетворився на тягар: кожне оновлення ChatGPT лише підсилювало страх і внутрішні конфлікти, коштуючи компанії довіри та ключових людей.

За спринтами загубив мету?

Ще одним відволіканням стали суперечки навколо комерціалізації. Перехід OpenAI з неприбуткової структури до гібридної моделі «обмеженого прибутку» та спроби створити повністю комерційну Public Benefit Corporation викликали критику. Ілон Маск подав позов, регулятори поставили питання щодо законності використання активів, отриманих на некомерційних засадах.

Додатковим джерелом проблем стали конфлікти інтересів. Угоду Rain AI на $51 млн, де OpenAI купувала чипи у стартапу, в який Альтман сам інвестував, почали розслідувати. Інвестиції в Helion Energy ($375 млн) та роль голови ради Oklo — компаній, що постачають енергію для дата-центрів — створили потенційні конфлікти.

І нарешті, новим джерелом проблем стали NDA, які позбавляли працівників акцій за публічну критику. У 2024 році OpenAI довелося публічно скасовувати це, але репутаційні втрати вже були завдані. Компанія витрачала час на антикризове реагування, а конкуренти, зокрема Google та Meta, скористалися цією паузою, щоб обійти OpenAI.

Поточна ситуація — хто перемагає

Фінансова реальність OpenAI значно відстає за публічні метрики. За оцінками HSBC, компанія не вийде в прибуток до 2030 року й потребує ще близько $207 млрд фінансування. Виторг становить близько $20 млрд на рік, але інфраструктурні зобов’язання до 2033 року сягають $1,4 трлн і постійно тиснуть на cash flow. Для порівняння: Google обробляє в п’ять разів більше токенів, має власні TPU та понад $70 млрд вільного грошового потоку щороку — без зовнішніх інвесторів.

Китайський стартап DeepSeek зробив те, чого Альтман не передбачав — довів, що гроші не вирішують усього. За $5–6 млн китайці створили модель, що конкурує з GPT-4, на розробку якої OpenAI витратила сотні мільйонів. Це підірвало ключовий наратив Альтмана: нібито для створення передових моделей ШІ потрібні трильйонні інвестиції в інфраструктуру та обчислювальні потужності.

Крім того, Meta випустила Llama 4 як open-source і приваблює розробників безплатним доступом. Grok від xAI лідирує в рейтингах. Perplexity за дев’ять місяців злетіла в оцінці з $520 млн до $20 млрд, атакуючи Google на ринку AI-пошуку. 

Навіть вихід GPT-5 у 2025 році не позбавив проблем: Gemini 3 обійшов його в ключових тестах і запустив code red в OpenAI. Вперше OpenAI не атакує, а обороняється. І тепер перегони вже не односторонні.

Замість підсумків

План Альтмана був простий: конкуренція — для невдах, OpenAI — єдина компанія, що контролює майбутнє ШІ. Замкнутий цикл OpenAI, яким Альтман роками переконував інвесторів, виявився не таким герметичним, як у пітчдеках.

У цій точці Альтман найбільше нагадує Голдена Колфілда. Він гостро бачить фальш у всіх навколо — в корпораціях, державах, конкурентних лабораторіях — але системно не помітив власної. 

Перегони за домінування в ШІ ще не завершені. Але ставка Альтмана на те, що швидкість переможе системний досвід, прямо зараз схоже на його найбільший стратегічний ризик.