Чому ми ігноруємо повідомлення і чи це нормально? Пояснюють психологиня, диджитал-фахівець та експертка з етикету
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
З переходом комунікації в диджитал у нас з’явилася можливість завжди бути на зв’язку. Однак що більше розвиваються цифрові канали, то частіше їх використовують із протилежною метою. Тобто щоб тихенько уникати спілкування. Онлайн-ігнор стає дедалі поширенішим, але не менш бентежним явищем.
Чи нормально відмовчуватися у відповідь на повідомлення в месенджері або на пошті? Чому ми так чинимо? Розбираємося разом із психологинею, фахівцем із диджитал-комунікацій та експерткою з етикету.
Чинник страху
Відсутність зворотного зв’язку дратує. Іноді й зовсім вибиває з колії. Що делікатнішим є мовчання (класичний випадок — повідомлення доставлено, але не прочитано адресатом), то більше залишається простору для негативних тлумачень. Ми починаємо хвилюватися й гадати.
Психологиня і засновниця центру Genius. People Леся Ковальчук зазначає, що така тривога — природна реакція в незнайомій ситуації: «Ще десять років тому ми дзвонили або домовлялися з людиною про зустріч, якщо в нас був до неї запит. Із розвитком технологій з’явилася можливість спілкуватися швидше, майже моментально, використовуючи різні канали зв’язку.
Проте це досі нова для нас практика. Культура такого спілкування не до кінця сформована. Чітких меж поведінки в тих самих месенджерах немає. Ми просто не знаємо, що означає мовчання співрозмовника. Вмикається фантазія: або людина не хоче з нами розмовляти, або вона зайнята, у від’їзді, видалила контакт і ще багато інших варіантів».
Існує ілюзія, ніби в месенджерах користувачі доступні 24/7. Усі перевіряють вікна, що з’являються на смартфонах, а тому відповідати на повідомлення повинні мало не моментально.
«Коли ми спілкуємося онлайн, простір і час кудись зникають. Люди можуть контактувати, перебуваючи на різних кінцях світу і в різних часових поясах — в Америці, Європі чи Азії. Однак тут дуже важливо бачити різницю між світом віртуальним і реальним», — вважає Леся.
Парадокс у тому, що диджитал-канали створюють певний бар’єр між нами і світом, дарують певне відчуття безпеки. З іншого боку, вони розмивають особисті кордони.
Раніше колезі, клієнту чи начальнику й на думку не спало б зателефонувати вам на домашній телефон після дев’ятої вечора. Сьогодні ж отримати вночі повідомлення на зразок: «Привіт. Глянь, які в нас виплати за минулий квартал», — поширена практика.
Виникає логічне запитання: може, ігнорувати деякі листи не така вже й погана ідея?
Втеча від відповідальності чи турбота про себе?
За потреби месенджери та соціальні мережі допомагають користувачам делікатно пропадати з радарів. Для цього є спеціальні інструменти, як-от опції «позначити повідомлення як непрочитане» у Facebook. Більшість із нас користується такими хитрощами, коли потрібно уникнути нецікавих, неприємних або непотрібних розмов.
«Використовуючи бар’єр, який створюють месенджери та імейли, можна взяти паузу, щоб щось обміркувати, або зовсім нічого не вирішувати й уникнути контакту. Водночас ми розраховуємо перекласти відповідальність на специфіку каналу комунікації: поганий зв’язок, не було доступу до інтернету тощо», — коментує Леся Ковальчук.
Комунікаційний стратег і диджитал-фахівець Євген Зінгерман вважає правильним фільтрувати вхідні запити в пошті та месенджерах. Усвідомлений розподіл власних ресурсів, зокрема й часових, працює тільки на користь продуктивності. Тоді як телефонний дзвінок відволікає людину від поточного заняття й виносить на перший план чуже завдання, диджитал-канали дають нам свободу керувати особистими пріоритетами.
«Сьогодні ми намагаємося розділяти робочий і неробочий час. У межах першого ти здатний вирішувати обмежену кількість завдань, сторонні запити цьому заважають. Тому всі ми, і я зокрема, можемо відповісти на чиєсь повідомлення, коли нам зручно. Це здоровий егоїзм. Ти ставиш у пріоритети справи, які тобі щось приносять — знання, гроші тощо.
Спершу диджитал-інструменти дозволили нам значно розширити коло спілкування. Потім дали можливість його контролювати. Так і повинно бути. Інакше ми б збожеволіли, відповідаючи одне одному на нескінченні повідомлення», — зазначає Євген.
Леся Ковальчук згодна, що в диджитал-комунікації нам самим дуже важливо дбати про збереження персональних кордонів: «Зі свого досвіду знаю, що через соцмережі та інші канали надходить величезна кількість запитань, часом безглуздих. Якщо я відповідатиму на все, то дуже швидко вигорю емоційно й почну дратуватися.
У будь-якому спілкуванні, зокрема й в онлайн, варто сформувати певну модель відповіді на послання ззовні. Ставте собі запитання: навіщо я тут (прим.: у цьому каналі комунікації), чому використовую той чи той канал, хто моя аудиторія та які мої очікування. На підставі цього будується ваше спілкування. Звісно, важливо пам’ятати і про культуру. Наприклад, якщо вам хтось подякував у повідомленні або дав зворотний зв’язок, потрібно щонайменше відповісти “спасибі”».
Відповісти не можна ігнорувати — що говорить етикет
Фахівчиня з етикету та моделювання поведінки Анна Чаплигіна зазначає, що ігнорування повідомлень у месенджерах та імейлах не можна назвати усталеною нормою сучасності. Однак ситуації бувають різні. Інколи справді простіше промовчати, натиснувши заповітну кнопочку «invisible/mute/зазначити як непрочитане», ніж витрачати сили на неконструктивне листування.
«В ідеалі варто відповідати на все, що ви відкрили. Але є крайні випадки. Наприклад, коли повідомлення надходить від когось неприємного. Якщо зовсім не хочете відповідати — не відкривайте. Це одна з екстраординарних хитрощів.
Однак перш ніж до цього вдатися, зважте, кому ви зробите гірше. Іноді краще одразу сказати, що пропозиція вам не цікава. Людина, яка не отримала зворотного зв’язку, може діставати вас у всіх каналах. Дзвонити, писати SMS. Спокійно й без образ сформулюйте відмову: “Добрий день! Дякую за вашу пропозицію. Мені дуже приємно, але зараз не цікаво”. Чесність — це принаймні не боляче», — пояснює Анна.
Як внести ясність в онлайн-спілкування
Одна річ, коли ви не вступаєте в діалог. Зовсім інша — коли вас динамлять. Переживати й додумувати, що ж пішло не так, у цьому випадку неконструктивно. Злитися — теж. Анна Чаплигіна дає кілька простих порад, які допоможуть тримати ситуацію зі зворотним зв’язком під контролем.
1. Обирайте правильний канал комунікації.
Месенджери існують для дуже швидкої, «не по суті» розмови. Важливі матеріали краще надсилати на пошту. Потім у Telegram додатково проінформувати людину, що ви написали їй на пошту.
2. Не бійтеся нагадати про себе.
Усі хочуть, щоб відповідь на важливий лист приходила хоча би протягом доби. Проте навіть якщо цього не трапляється, не варто одразу висновувати, що вас навмисно ігнорують. Можливо, адресат просто подивився послання поспіхом і забув про нього.
Анна Чаплигіна радить: «Якщо ви написали людині в месенджері з ділового питання, я б рекомендувала нагадати про себе до кінця робочого дня або наступного дня. Якщо написали на пошту — видихайте. На пошті все, що “не горить”. Відповідь на імейл можна очікувати до трьох днів.
Коли ви адресат і розумієте, що за цей час не зможете дати зворотний зв’язок по суті, спокійно напишіть: “Дякую, отримав. Зможу відповісти тоді-то”. Якщо ви відправник, і за три дні на ваше повідомлення не відповіли, можна підібратися ближче. Написати людині в соцмережах, де вона з доброї волі дала оточенню доступ до себе. Хоча не йдіть одразу в Telegram або Viber. Вони вже прив’язані до особистого номера телефону».
3. Обговоріть дедлайни
Уточніть час, коли вам варто чекати відповіді на лист. Або коли можна нагадати адресату про себе. Так ви візьмете ситуацію у свої руки й позбудетеся болісної необхідності постійно перевіряти пошту або месенджери в надії, що там ось-ось спливе довгоочікуваний фідбек. «Коли є чіткі терміни, ви зі спокійною совістю можете не спілкуватися, припустімо, тиждень. Тоді зв’язатися в обумовлений день і все вирішити», — вважає Анна.
4. Хочете отримати відповідь — запитайте
Здавалося б, очевидна умова, яка так часто втрачається в повсякденній комунікації. Хоча досі непогано працює. Щоб ваше повідомлення не перетворилося на просте сповіщення, поставте в ньому конкретне запитання адресату.
5. Не тільки диджитал
Звісно, спілкуватися в мережі просто, швидко й безпечно. Відсутність чітких вказівок, що правильно, а що ні, часом робить нас заручниками ситуації під назвою «невизначеність».
Однак без нового досвіду, нехай іноді негативного, культуру нової комунікації не побудуєш. Крім того, в нашому арсеналі є старе добре особисте спілкування. Іноді воно набагато краще підходить для обговорення термінових і необхідних тем — як робочих, так і неробочих.
«Перенесіть важливі питання в іншу сферу і просто попередьте людину, що ви їй зателефонуєте, щоб це не було несподіванкою. Або запросіть її на чашечку кави. Так, цей час — наш найцінніший ресурс. З іншого боку, краще витратити 15 хвилин або годину на живе спілкування й розставити всі крапки над “І”, ніж цілими днями вигадувати історії, яких не існує», — вважає Леся Ковальчук.
Партнерські матеріали
