Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

ТЕХНОЛОГІЇ

Чи знаєте ви всі модні tech-слова? Розгадайте кросворд

04 Січня 2022, 10:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Як мене бісить! Щоразу хочеться кричати це, коли вкотре помічаєш, як на шпальтах газет, з екранів телевізорів чи зі сцени українські підприємці кажуть про машинне навчання замість роботизованої автоматизації чи намагаються вирахувати об’єм Big Data у своїй компанії. Подібні помилки не лише псують вашу репутацію серед цільової аудиторії, а і ставлять під сумнів вашу компетенцію перед інвесторами.

Щоб у вашому житті було менше подібних факапів, ми підготували для вас картки з найпопулярнішими словами, які часто вживаємо неправильно. Наприкінці тексту шукайте кросворд, щоби перевірити, чи добре ви розумієте значення найпопулярніших tech-слів.

Велика й могутня технічна індустрія

Сьогодні звідусіль можна почути про технічну індустрію. Про неї говорять, коли мають на увазі виробництво побутових приладів, медичних винаходів чи навіть сервіс доставки чи таксі. Насправді поняття «технічний» стосується роботи суто з обладнанням.

Усе інше, що стосується оптимізації наявних процесів або впровадження технологій, — це технологічна галузь/індустрія. Саме це заведено називати Tech industry.

Засмартуймо все

Останнім часом стало модно все смартувати — смартшопи, смартквартири, смарткав’ярні. Через це в мережі з’явилося чимало жартів щодо смарт-усього. Коли ідеться про смарт-щось, насамперед мається на увазі спроможність пристрою/предмету/місця приєднатися до мережі та водночас виконувати свої функції. Це призводить до кастомізації та персоніфікації продукції. Також серед важливих аспектів смартизації:

  • залучення алгоритмів управління та автоматизації;
  • залучення рішень на базі штучного інтелекту;
  • дистанційний контроль;
  • кібербезпека.

Тобто, якщо ви запровадили систему самообслуговування — це процес цифровізації. Якщо ви можете керувати автівкою без рук, запрограмувавши їй попередньо маршрут, це вже про смартизацію.

Гнучкість у всьому

Гнучке розроблення «Гнучке «Методологія, пропонує модель для швидкого створення програмного забезпечення. Це дає бізнесу змогу бути гнучким. Проте гнучкість — це не лише про процес, а радше про принципи.

Сьогодні компанії намагаються досягти гнучкості через створення Scrum-команд, використання Agile, встановлення холакратії або соціократії. Усе це — різні підходи та методи до побудови процесів і розподілу ролей. Утім, CIO One Call Марк Білгер упевнений, що лише третина від усіх компаній, які говорять про гнучкість, дотримуються її. Докладніше про те, якими можуть бути гнучкі команди, читайте в матеріалі Vector.

Штучний інтелект, який переможе людство

Чим швидше популяризується штучний інтелект (AI), тим більше непорозумінь виникає. Наприклад, часто можна почути, що розвиток AI призведе до повстання машин. AI також часто використовують як синонім розумних машин.

Через це CIO Target Майк Макнамара пропонує взагалі позбутися цього слова. На його думку, AI — це не більше, ніж «просто великі дурні машини, які добре вміють додавати та помножувати».

Інша проблема в тому, що немає конкретного визначення AI. На цьому часто спекулюють компанії. Макнамара радить: якщо вже говорити про інтелектуальне програмне забезпечення, краще використовувати поняття машинного навчання. AI підходить для більш загального позначення можливості технічного навчання за алгоритмами.

Що тоді таке машинне навчання

Є різниця між роботизованою автоматизацією й машинним навчанням. Перша має на меті полегшення роботи користувача. Наприклад, якщо в компанії є завдання, які постійно повторюються, легше залучити в цей процес роботизовану автоматизацію. Співробітник у цей час зможе взяти на себе складніші завдання.

Машинне навчання — це безліч математичних, статистичних та обчислювальних методів, рішення на базі яких покликані замінити роботу людини. Завдяки йому техніка може аналізувати, прогнозувати та ухвалювати рішення. Це все не про роботизовану автоматизацію.

MVP — це не повноцінний стартап і не бета-версія проєкту

MVP (minimum viable product) — це мінімально життєздатний продукт. Його ціль — отримати фідбек від користувачів та покращити продукт перед запуском/виробництвом. Проте є різниця між бета-версією продукту та MVP. Останній передує появі бета-версії продукту. Тобто стадія MVP завершиться тоді, коли розробники покращать продукт з урахуванням фідбеку.

Часто можна побачити, як стартапи шукають інвесторів на стадії MVP. З погляду стартапу, у цьому є сенс. Адже створення, тестування та запуск продукту потребують часу та грошей. Проте для інвесторів MVP — ризикований етап.

Ніхто достеменно не знає, чи вдасться команді впоратися з продуктом, чи насправді він розв’яже проблему, і чи матиме він ринковий потенціал.

Big Data — усе й нічого

Уявімо космос. Чи може хоч один астронавт сказати, яку площу займають порожні ділянки всесвіту? Порахувати, скільки їх є насправді? Так само з Big Data. Це неосяжна база даних, з якою працюють компанії. Для цього використовують низку методів, зокрема:

  • Data Mining;
  • краудсорсинг;
  • просторовий та статистичний аналіз;
  • машинне навчання.

Тож порахувати чи похизуватися Big Data у своїй компанії — це те саме, що заявити про досяжність космічного простору.

Чи правильно ви використовуєте популярні tech-слівця

З помилками розібралися. Тепер перевірмо, чи знаєте ви значення популярних tech-слів.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ТЕХНОЛОГІЇ Итоги-2021 от Petcube и O0 Design
Red Dot, зростання виторгу та дрони. Підсумки-2021 від Petcube та O0 Design
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Грудня 2021, 16:00 4 хв читання
Досвід
Усе, що треба знати про секс-роботів зі штучним інтелектом (18+)
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Грудня 2021, 13:30 13 хв читання
Історії "Матриця: воскресіння": трейлери, актори, теорії про сюжет
Воскресіння «Матриці» через 18 років. Усі теорії та очікування від прем’єри
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
06 Грудня 2021, 16:30 11 хв читання
Історії Великий брат простежить. Як алгоритми прогнозують злочини, але жертвують правами людини
Великий брат простежить. Як алгоритми прогнозують злочини, але жертвують правами людини
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Вересня 2021, 09:00 12 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Що таке інновації та як вони стимулюють економіку

17 Січня 2022, 18:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із UNIT.City розпочинає Innovation week. Упродовж тижня ми обміркуємо теми та питання, пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою.

Інновації — основа успішної економіки. Від них залежить місце держави на світовому рівні та, зрештою, і й добробут громадян. Створення та інтеграція інновацій — складний багаторівневий процес. У ньому потрібно поєднати зусилля бізнесу, держави та освітнього сектору, щоби в результаті не просто випустити нові продукти, але й досягти культури, у котрій вони будуть з’являтися постійно.

Разом із CEO UNIT.City Домініком Піоте та партнером, CFO Кирилом Бондарем розібралися, що таке інновації, у чому складність їхнього створення та інтеграції. Також вони пояснили, як зробити економіку України інноваційною.

Що таке інновації та як вони працюють

Термін «інновації» вперше використав австрійський та американський економіст Йозеф Шумпетер на початку XX століття. Під ними він розумів зміни з метою реалізації й використання нових видів товарів, виробничих та транспортних засобів, ринків. За Шумпетером, економічне новаторство — функція підприємців. Оскільки вони не просто розробляють нові рішення, а й розуміють, що матиме попит на ринку.

П'ять типів інновацій

Економіст виділив п’ять типів інновацій:

  • створення нових товарів;
  • використання нових технологій та техніки;
  • відкриття нових джерел сировини;
  • нова організація виробництва;
  • освоєння нових ринків збуту.

Шумпетер не єдиний дав визначення інноваціям. У мережі можна знайти безліч варіантів. Зазвичай вони не надто відрізняються від визначення Шумпетера. Домінік Піоте  виділяє два види інновацій: поступові та дизрапт Дизрапт від англ. disrupt — підривати .

Домінік Піоте, CEO UNIT.City
Домінік Піоте, CEO UNIT.City

«Поступові інновації — коли випускають трішечки оновлені продукти. Наприклад, як після iPhone 12 з’являється iPhone 13. Я не великий фанат такого типу інновацій. А от дизрапт інновації — це вже створення того, чого раніше не було. Наприклад, винайдення авто чи найпершого iPhone. Саме такі інновації здатні щось змінити, вплинути на звичний стан речей», — пояснює СEO UNIT.City.

Як еволюціонували iPhone

Кирил Бондар виділив три ключових елементи інновацій:

  • щось нове, чого раніше не було (матеріали, компоненти, ринок, композиція);
  • воно або вже впроваджене, або в процесі;
  • затребуване ринком.

Він також підкреслює, що ефект від інновації обов’язково можна виміряти. Тобто вони мають економічний, науково-технічний, комерційний, соціальний, ресурсний або екологічний результат.

Класифікація інновацій

Є багато підходів до класифікації інновацій. Мабуть, найпростіша для розуміння — за змістом і сферою застосування. По суті вона схожа на типи інновацій за Шумпетером:

  • Технологічні — введення та створення нових технологій виробництва, інформаційних систем, джерел енергії.
  • Продуктові — створення нових товарів.
  • Організаційно-управлінські — інноваційні методи управління персоналом, стратегічного планування, прогнозування, постачання, збуту.
  • Економічні — інновації у фінансовій та бухгалтерській сферах, оплаті праці, оцінюванні результатів роботи.
  • Соціальні — нові форми активізації суспільства. Серед них — зміна способу життя, культурних, екологічних та політичних аспектів.
  • Юридичні — нові нормативно-правові документи. Вони створюють та змінюють умови для розвитку компаній, організацій, людей та суспільства.

Важливо пам’ятати, що кожен із цих типів інновацій зазвичай пов’язаний із рештою. Тобто зміна в одному з сегментів тягне за собою перетворення в іншому.

Сатоші Накамото і біткоїн

Наприклад, 2009 року розробник під псевдонімом Сатоші Накамото запустив пірингову платіжну систему та криптовалюту біткоїн (BTC). Насправді процес створення цієї системи почався ще приблизно з 1980-х. Інновація Накамото полягає в тому, що він переосмислив та узагальнив роботи попередників, а потім запропонував елегантне рішення.

Певно, головним нововведенням став блокчейн. Це децентралізований ланцюжок блоків, у яких записуються транзакції біткоїна. Блокчейн можна використовувати не лише для цього, але і для голосування, фіксування права власності, цифрової ідентифікації особистості, міжнародних платежів, анонімного передавання інформації. Отже, технологічна інновація (блокчейн) здатна спричинити хвилю змін в інших сферах — від економічної до юридичної.

Створення та інтеграція інновацій

Вміння створювати та інтегрувати інновації на різних рівнях (від продукту до структури роботи) вважається одним із ключових чинників, які вирізняють лідерів як у бізнесі, так і на рівні держав.

Кирил Бондар вважає, що розвиток інновацій залежить від трьох елементів:

  • Люди. Потрібні таланти — ті, хто прагне створювати щось нове.
  • Гроші. Без них дуже складно думати над чимось інноваційним.
  • Особлива культура. Вона має мотивувати людей ризикувати та пробувати щось нове. «Можливо, їх чекатиме невдача в 99 випадках зі 100, та це не буде їх зупиняти», — пояснює Кирил.
Кирил Бондар, CFO UNIT.City

Процесс від розроблення до інтеграції та розповсюдження нововведень називають інноваційним циклом. Його можна розділити на такі етапи:

  • Аналіз внутрішніх можливостей компаній та ринку. На цьому етапі визначають, які продукти слід перестати випускати, а які навпаки — розвивати або створювати.
  • Генерація ідей інновацій. Команда генерує ідеї продуктів і товарів з огляду на проведений аналіз і розуміння потреб ринку.
  • Добір ідей інновацій. Обирають найбільш перспективні ідеї для конкретної компанії чи організації.
  • Розроблення концепції та її перевірка. Особливо важливо саме перевірити, тому що інновації заради інновацій не працюють. Товар чи послуга мусить цікавити кінцевих споживачів. Для цього проводять опитування та дослідження потенційної цільової аудиторії.
  • Розроблення маркетингової стратегії для просування інновації на ринок. Цей етап включає комплекс дій від поглибленого дослідження ринку до сегментації аудиторії та розроблення маркетингової стратегії.
  • Оцінювання можливості та доцільності реалізації маркетингової стратегії. Визначають, чи здатна компанія виробити та збути достатньо товару для реалізації поставлених цілей.
  • Виготовлення зразків і їхнє лабораторне випробування.
  • Випробування інновації в ринкових умовах. Тут використовують пробний маркетинг на окремих ділянках ринку, щоби покращити стратегію виведення продукту та його особливості.
  • Розгортання комерційного виробництва інновації.

З практичної точки зору повний інноваційний цикл використовують не завжди. Важливо враховувати особливості компанії, ринку продукту. Наприклад, не обов’язково придумувати новинку самостійно, можна купити патент або ліцензію.

Розберемось, як впроваджують інноваційні продукти, на прикладі першого iPhone. Ідея створення смартфону з’явилась у Стіва Джобса ще в першій половині 2000-х після успіху плеєрів iPod. 2004-го обсяги їхніх продажів сягнули орієнтовно 8,2 млн. У той час CEO Apple замислився над створенням гаджету, який міг би об’єднати три пристрої — програвач, телефон і кишеньковий комп’ютер.

iPhone розробляли в кілька етапів. Спочатку Джобс хотів створити планшет, але врешті зупинився саме на телефоні із сенсорним екраном та мінімумом фізичних кнопок. Перша версія мала кодову назву Purple 1. Її так і не завершили, а сама Apple сфокусувалася на іншому прототипі — Purple 2.

Також Apple зрозуміла, який пристрій потрібен ринку, завдяки партнерству з Motorola. 2005-го компанії разом випустили смартфон Motorola ROKR E1. Він вважається провальним, проте Apple зробила правильні висновки. Зокрема Джобс вирішив більше не створювати телефони в партнерстві з іншою компанією. Врешті 2007 року Apple представила перший iPhone. Функціонально смартфон не став проривною інновацією. Проте він вирізнявся в плані зручності, дизайну та простоти використання. Саме це було потрібно аудиторії.

Як інновації змінюють економіку

На думку Домініка Піоте, інновації — основа для розвитку будь-якої країни. Звісно, треба враховувати, що в кожної країни свої особливості та сильні сторони. Проте доступ до сучасних технологій прискорює та спрощує створення інновацій, а також дає змогу робити це в більших масштабах.

Кирил Бондар вважає, що між сучасною успішною економікою, у якої є майбутнє, та інноваційною економікою можна поставити знак дорівнює. Це твердження неодноразово доведено історично. Водночас економіка може існувати й без інновацій.

нежиттєздатна економіка

Бондар наводить приклад «дітей-мауглі», яких періодично знаходять у джунглях. Такі люди не вміють писати й спілкуватися, але живуть як біологічна істота. Так само і з економікою. Держава може просто продавати сировину та трудові ресурси. Завдяки цьому вона й далі функціонуватиме, але не стане інноваційною, сучасною та перспективною. Подібні економічні моделі були ще у XVIII столітті. У них немає майбутнього, адже розрив і відставання й далі збільшуватимуться. Тобто у тривалій перспективі така економіка нежиттєздатна.

«Ось приклад. Ми зараз перебуваємо на місці колишнього мотоциклетного заводу (в інноваційному парку UNIT.City — ред.). Після розпаду СРСР він перестав працювати. Здається, причина в тому, що він втратив ринок збуту — раніше ним був весь СРСР. Але насправді ринок став більшим. У теорії мотоцикли можна було продавати в США, країни Азії. Але не змогли, тому що не займалися інноваціями», — пояснює Бондар.

Отже, економічний розвиток напряму залежить від здатності створювати інновації. Інакше країна залишається просто постачальником сировини та трудових ресурсів. Це дозволить їй існувати, але врешті приведе до занепаду.

Створення інноваційної економіки не можна покласти лише на підприємців або державу. Насправді це процес, який потребує спільних зусиль. Надзвичайно важливу роль відіграє освітня сфера. Вона не лише готує кадри, але й закладає культуру підприємництва та інновацій.

Давайте на прикладі Кремнієвої долини розберемо, як держава та освіта стимулюють створення інноваційних компаній, а вони — економічний розвиток.

Перший крок до заснування Кремнієвої долини зробили ще в середині XIX століття. Тоді єзуїти створили Університет Санта-Клара. Наступним етапом стало створення Стенфордського університету 1891 року. Стенфорд поступово перетворив майбутню Долину на один з освітніх та наукових центрів США.

Батьком стартаперського духу регіону вважають професора радіотехніки Фредеріка Термана. Він з 1925 року викладав у Стенфорді. Терман рекомендував студентам заробляти на своїх дослідженнях та створювати бізнес. Так деякі студенти ставали підприємцями. Серед них були як мінімум двоє, які увійшли в історію, — Вільям Г’юлет і Девід Пакард. 1939 року вони створили компанію Hewlett-Packard в гаражі Девіда Пакарда. Він досі вважається символічним місцем заснування Кремнієвої долини.

Вільям Г’юлет і Девід Пакард, Hewlett&Packard

На розвиток цієї екосистеми також сильно вплинули Друга світова та Холодна війни. На початку 1940-х американський уряд почав активно фінансувати програми, націлені на створення засобів радіозв’язку та радіолокації. Стенфорд мав потрібні потужності для роботи в цьому напрямі, а тому одержав довгострокову підтримку. На той момент держава вже впливала на розвиток Долини.

Під час Холодної війни зусилля уряду США були зосереджені на тому, щоби досягти технологічної переваги над СРСР. Уряд із готовністю виділяв гроші не лише університетським лабораторіям, але і працював із незалежними компаніями. Це сприяло розвитку підприємництва в Долині. До того ж самі підприємці поступово почали переходити в ранг інвесторів. Вони створювали успішний бізнес, а частку заробленого вкладали в перспективні компанії.

Сам Стенфорд зберіг і примножив свою репутацію «кузні кадрів та інновацій». Наприклад, 1946-го на базі університету запустили Stanford Research Institute (SRI). Це справжній інноваційно-підприємницький центр — SRI та колишні співробітники інституту запустили понад 60 компаній. Серед них — Siri та Redwood Robotics, котрі свого часу купили Apple та Google.

Stanford Research Institute

Так ланцюжок освіта-уряд-бізнес призвів до створення унікальної стартаперської екосистеми. Вона допомагає США залишатися серед провідних інноваційних економік світу — третє місце в Global Innovation Index 2021.

Як створити та розвинути інноваційну економіку в Україні

Домінік Піоте вважає, що не вся економіка України інноваційна. «Зате все, що належить до агро- або технологічної індустрії — точно інноваційне. Адже це два головних стовпи української економіки. І вони активно розвивають інновації у своїй галузі. Наприклад, усім відомий кейс Міністерства цифрової трансформації України та запуску першого у світі цифрового паспорта. А ще є приклади monobank, усієї електронної комерції в країні. Вони створюють по-справжньому проривні речі», — пояснює СЕО UNIT.City.

Дія від міністерства цифрової трансформації України

За словами Кирила Бондаря, є кілька перешкод, котрі заважають розвитку інноваційної економіки в Україні:

  • Потрібні зусилля не лише держави, але й корпоративного сектору та людей. «Це замкнута історія. Держава, корпорації й люди. Якщо один з елементів випадає — нічого не вийде», — пояснює Бондар.
  • Україні не вистачає фундаменту — культури інновацій. «Треба займатися культурою економічно активного населення, але це складно. Тому варто починати робити це ще в школі, коли формується особистість та рольові моделі. Я впевнений, що треба вводити підприємництво, сучасні інноваційні технології, уроки етики та прикладної культури», — пояснює Бондар.
  • Українцям треба змінити ставлення до зовнішніх інвесторів. Зараз їх чомусь часто вважають дурнішими за нас. Багатьом здається, що головне завдання — взяти гроші, а далі нам не важливі ні його поради, ні подальший успіх таких інвестицій. Врешті-решт черговий зовнішній інвестор втрачає гроші. Тому Україну не сприймають, як інноваційний ринок у котрий можна вкластися.

«Проблема не в грошах. Ми не вміємо їх узяти — зробити бізнес-план, фінансову модель, показати що бізнес працює, мати позитивну репутацію. Ми ж говоримо — просто дай гроші та пропади», — пояснює Бондар.

UNIT.City
UNIT.City

Отже, українцям не вистачає не грошей, а освіти та знань. Не потрібно залучати зовнішніх інвесторів: вони прийдуть самі, а коли з’являться історії успіху — покличуть інших.

  • Україні вже пізно наздоганяти інші країни. Це не зробить економіку інноваційною й не допоможе досягти успіху. Україні треба одразу рухатися туди, де інші країни будуть через 5–10 років. Це шанс побудувати передову інноваційну економіку.

Домінік Піоте виділив два чинники, над якими Україні необхідно плідно попрацювати. По-перше, країні потрібно більше підприємців та потужна підприємницька культура. По-друге, треба не просто святкувати перемоги, а розповідати історії бізнесу та й України загалом. Адже у світі поки мало хто знає справжню силу країни, потенціал і талант українців. 

UNIT.City
UNIT.City

«Нам точно не потрібно намагатися копіювати в когось. Насамперед варто змінити наше мислення. Ми маємо бути більш зосередженим на інноваціях, готовими йти на ризики. І це саме те, що ми робимо тут, в UNIT.City. Створюємо екосистему, що підтримує, розвиває та дає змогу створювати інновації. Тож Україні потрібно більше таких проєктів, як UNIT.City. Нам треба більше місць, де мрії можуть втілюватись у життя», — пояснює Домінік.

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ Як створювалася інновація: кейс Wantent
Ви будете дивитися серіали всю ніч. Як українська AI-платформа Wantent аналізує реакцію глядачів на відеоконтент
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Для підпису платежів і документів потрібен тільки телефон. Пояснюємо, як користуватися електронним підписом від «ПриватБанку»

17 Січня 2022, 11:00
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Артур Прихно
Артур Пріхно Журналіст
ПриватБанк
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Керування бізнесом, яке довго було прив’язаним до комп’ютера, переходить у смартфон — і це дає більшу мобільність та зручність.

«ПриватБанк» пропонує користуватися новим електронним підписом SmartID. Це фактично аналог файлового підпису, але більш просунутий, що зберігається в хмарі й має свої переваги. Які саме, як ними користуватися та чому це зручніше файлового підпису — розібрали в наших картках.

1

Підписувати документ телефоном — це взагалі законно?

SmartID — це електронний підпис, який є повноцінним аналогом підпису на папері. Ним можна підписувати платежі, документи та звіти, підтверджувати особистість та отримувати послуги.

Ще 2017 року парламент ухвалив закон, який дозволяє використання електронних підписів. SmartID повністю відповідає цьому закону.

2

У мене є файловий ключ, чим краще SmartID?

SmartID та файловий електронний підпис мають однакову юридичну силу. Головна перевага SmartID — в мобільності та зручності використання. Якщо файловий підпис можна використовувати лише з флешки або комп’ютера, то SmartID доступний на будь-якому смартфоні, де встановлений мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу». Підпис SmartID не потребує ніяких налаштувань і доступний абсолютно усім користувачам застосунку.

3

Наскільки це безпечно?

SmartID неможливо загубити, вкрасти чи скопіювати. Він розміщується у хмарі, захищений паролем і додатковою перевіркою доступу в мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу».

Сторонні особи не зможуть скористатися КЕП, скопіювати його чи підробити. Система має надійно захищений вхід. Ви не постраждаєте, навіть якщо загубите телефон. Без пароля доступу в застосунок «Приват24 для бізнесу» і пароля SmartID ніхто не зможе використати ваш КЕП.

4

Де я можу використовувати SmartID?

Для всіх операцій в «Приват24 для бізнесу».

  • Ваш бухгалтер може створити рахунок фактуру в вебверсії «Приват24 для бізнесу» в сервісі Електронного документообігу, а ви у зручний для вас час підпишете підписом SmartID та відправите рахунок-фактуру у мобільному застосунку.
  • Якщо ваш контрагент також є клієнтом «ПриватБанк», він зможе зробити платіж на вашу користь лише у 2 кліки. В журналі Електронного документообігу оберіть отриманий від контрагента рахунок-фактуру. Тобто гроші ви можете отримати вже через декілька секунд після відправки рахунку-фактури, бо вашому покупцю не потрібно витрачати час на набір платежу та перевірку.
  • Якщо ж ваш постачальник є клієнтом «ПриватБанк», він також може відправити рахунок-фактуру, і ви так само зможете у два кліки сплатити його як в мобільному застосунку з використанням підпису SmartID, так і в вебверсії «Приват24 для бізнесу», не витрачаючи час на набір платежу, та перевірку реквізитів, щоб уникнути помилки.
  • Також підпис SmartID вже присутній на державних ресурсах, де потрібна авторизація за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Наприклад, в Електронному кабінеті податкової, в інтегрованій системі електронної ідентифікації id.gov.ua, на порталі Дія, Prozorro, медичних сервісах і інших ресурсах, які використовує бізнес.
5

Скільки коштує користування таким підписом?

Кожен клієнт Приватбанку отримує цей сервіс безкоштовно.

6

А навіщо тоді це банку?

Банк створює додаткові зручності для клієнта, щоб мати більше задоволених клієнтів та розвивати співпрацю з ними.

7

Як створити та використовувати підпис SmartID?

Встановивши мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу», потрібно зайти в «Налаштування» та вибрати зі списку SmartID і компанію, для якої його необхідно генерувати. Придумати пароль, і все — підпис готовий до використання.

Після цього потрібно зайти у створений платіж або рахунок-фактуру, натиснути «підписати» та вибрати зі списку SmartID.

Підписати документи можна також у web-версії «Приват24 для бізнесу». Для цього необхідно за допомогою застосунку «Приват24 для бізнесу» відсканувати QR-код, що з’явиться після вибору підпису SmartID.

8

Не можу розібратися, що робити?

У банку допоможуть. Можна зателефонувати на 3700, або написати в чат. І там, і там — ви отримаєте відповідь на свої питання оперативно та цілодобово.

Посилання на застосунок для Android та iOS.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Травня 2021, 09:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Травня 2021, 09:30 16 хв читання
Кейси

6 місяців, 19 волонтерів і 216 сторінок. Як ми провели найбільше дослідження продактів в Україні

16 Січня 2022, 12:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Як проводили дослідження продакт-менеджерів в Україні
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Наталія Єленевич

Пів року тому ми з Олексієм Єленевичем (CMO/CPO у JavaRush/CodeGym) вирішили проаналізувати ринок IT продакт-менеджерів України. В результаті разом із командою волонтерів створили, мабуть, наймасштабніше та найглибше дослідження на цю тему, яке можна знайти у вільному доступі. У ньому взяли участь 388 продактів із 180+ компаній.

Після публікації дослідження до мене неодноразово підходили люди із запитом: «Хочу зробити дослідження на тему Х. Розкажи, як ви зробили своє щодо продактів?». Проте коли люди починають розуміти масштаб задач, переважно вирішують навіть не починати. Чи варто вам робити подібне дослідження? Не знаю. Можливо, наш досвід допоможе вам визначитися.

Чому робили дослідження про продактів

Подивіться на кількість курсів для тих, хто бажає стати продактом. Хто це такі, скільки вони заробляють, чим займаються — запит на цю інформацію шалено зростає. Зокрема, і з боку компаній, які думають про наймання такого спеціаліста до себе в команду.

Ще кілька років тому було неможливо знайти систематизовані та конкретні дані щодо продактів у контексті України. За кордоном час від часу виходять подібні дослідження. Їх зазвичай проводять окремі компанії. Ці дані не завжди релевантні для України.

Тому 2019 року я провела перше дослідження ринку українських IT продакт-менеджерів. Тоді в Україні було ще більш розмите поняття цієї ролі, ніж зараз. Я хотіла зрозуміти (насамперед для себе), хто ж такий насправді український продакт, а не згідно зі статтями та книжками, очікуваннями та уявленнями.

Дослідження вийшло вдалим — мені досі приходять повідомлення із вдячністю. На 2021 рік ринок змінився — з’явилося багато нових компаній, вакансій продактів, на фоні пандемії зросла популярність віддаленої роботи. Так з’явилася потреба у новому дослідженні. 

Цього разу ми з Олексієм та командою волонтерів вирішили подивитися на ринок ще ширше. Мета дослідження — зробити роль продакта більш прозорою та зрозумілою для всіх.

Тому ми не тільки опитали 388 продакт-менеджерів, а й обговорили специфіку ролі продакта із засновниками та топменеджерами різних українських IT-компаній.

У результаті вийшло дослідження на 216 сторінок:

  • Перша частина — про зарплати, навички, обов’язки, виклики, проблеми, інструменти та навчання продакт-менеджерів. Її розроблення переважно курувала я.
  • Друга частина — про специфіку ролі продакта в 10 українських IT-компаніях — Readdle, Parimatch Tech, BetterMe, MacPaw, SoftServe, ЛУН, Reface, Prom.ua, «Епіцентр Маркетплейс», Tonti Laguna Mobile. У цьому розділі розпитали, як наймають та розвивають, які компетенції вважають цінними, які цілі та обов’язки, корпоративна культура та продуктові процеси. Цим більше займався Олексій.

Як готувалися до проведення дослідження

Ми з Олексієм розуміли, що самостійно не впораємося з усіма завданнями з випуску дослідження (у позаробочий час). Тому вирішили зібрати команду. Для цього написали у наш Telegram-канал, що шукаємо волонтерів. Чекали на 2–3 відгуки, а отримали 23 заявки за день — від цікавих та дуже вмотивованих людей.

Ми закрили анкету та запросили всіх, хто відгукнувся. Спочатку хотіли відібрати лише декілька волонтерів. Урешті вирішили залучити до проєкту усіх, кому це цікаво. До презентації дослідження дійшли 19 волонтерів.

До початку роботи з волонтерами ми мали лише візію та чіткий план задач у Google Sheets. Його деталізували та доповнювали вже в процесі.

Дослідження як продукт — ви теж так можете

Навіщо такому проєкту команда з 20 людей? По-перше, було дуже багато різнопланових завдань — від попереднього вивчення ринку, проведення інтерв’ю та опитування до аналізу даних, дизайну та копірайтингу. Тому потрібні були люди різного профілю.

По-друге, ми розуміли, що буде складно цілих пів року підтримувати мотивацію 3–4 волонтерів за умови інтенсивної щоденної роботи. Хотілося, щоби для всіх учасників цей проєкт був «у кайф». Тому кожен із волонтерів займався тільки цікавими для себе завданнями та у зручному темпі. 

Ми підійшли до роботи над дослідженням як до створення продукту.

Процес складався з конкретних етапів. За бажання їх можна адаптувати під інші дослідження.

Збір волонтерів та складання плану дій

Ми ще до початку роботи розуміли, що тема дослідження актуальна та потрібна. Якщо ви в цьому не впевнені — варто збирати команду на більш пізніх етапах.

Перевірка та деталізація ідеї

Передивились найцікавіші наявні дослідження (закордонні та українські) та поспілкувалися з кількома продакт-менеджерами — виявили, яка саме інформація потрібна ринку. Також визначилися з кількістю анкет, щоби дослідження точно показувало ситуацію на всьому ринку.

Підготовка

Активна робота розпочалася зі створення анкети для опитування. Спочатку ми описали всі інсайти з інтерв’ю та досліджень на дошці у Miro:

Переглянути всі інсайти можна за лінком

Потім сформували попередню анкету з усіх питань, які здалися нам цікавими. Далі попросили кількох українських продакт-менеджерів подивитись анкету та дати зворотний зв’язок — що варто прибрати, додати чи взагалі змінити. Після фідбеку та редактури ми почали масово запрошувати продакт-менеджерів взяти участь в опитуванні. 

Щодо обсягу анкети — середній час заповнення становив майже дві години:

Тому рекламу на цьому етапі не використовували. У цього каналу була б низька конверсія. Люди просто не готові проходити довге опитування, не до кінця розуміючи, навіщо це потрібно.

Тож ми публікували запрошення у тематичних чатах, Facebook-спільнотах, своїх Telegram-каналах. Також напряму писали продакт-менеджерам у LinkedIn та пояснювали, чому це важливо та як все відбуватиметься.

Паралельно готували та організовували інтерв’ю з компаніями. Тут необхідно було продумати питання, знайти людей, які могли б домовитись з фаундерами та топменеджерами, а потім організувати та, власне, провести. У цьому допомогли наші друзі та знайомі всередині компаній.

Оброблення та аналіз анкет продакт-менеджерів

Ми анонімізували анкети, а потім розділили питання на два типи: 

  • Ті, з яких одразу можна побудувати графіки. Їх можна було опрацювати дуже швидко. Наприклад, вік опитаних, місто проживання, рівень заробітної плати, наявність вигорання.
  • Ті, які потребують ручного оброблення. Наприклад, шлях до ролі продакта, рекомендовані курси/книги/блоги, що таке «хороша вакансія» тощо.

Після опрацювання усіх питань я написала тексти для першої частини дослідження:

Транскрибування та аналіз інтерв’ю з компаніями

Паралельно Олексій з іншою частиною волонтерів займалися аналізом інтерв’ю з компаніями. Їх транскрибували майже дослівно, аби не пропустити думки фаундерів та топменеджерів компаній. Це було довго і важко. Спеціалізовані сервіси не допомагали — багато сленгу, змішані мови, професійна термінологія, яку інструменти для автоматичного транскрибування просто не розпізнавали. 

Після попереднього аналізу перших інтерв’ю Олексій розробив «шаблон для картки компанії» — формат, у якому ми презентували всі компанії, їхню корпоративну культуру, процеси та специфіку роботи з продакт-менеджерами. 

На його основі Олексій обробляв усі наступні інтерв’ю:

Короткою версією цього «шаблону» стала вставка «3-2-1» — три ідеї, дві цитати та одне питання про кожну з компаній. Це концентрована інформація на одній сторінці, яку можна швидко прочитати:

Так Олексій сформував тексти другої частини дослідження. Ми хотіли передати «вайб» кожної компанії. І, здається, це вдалося.

Дизайн та верстка фінального документа

Ми звернулися до дизайнерки Олі Гаврилової вже у жовтні — коли потрібно було верстати дослідження. Вона погодилася допомогти на волонтерській основі. Тоді Оля, напевно, (як і ми) не розуміла весь обсяг робіт і рівень «палання» термінів.

Усе дослідження Оля зробила у Figma. Графіки будувала за допомогою спеціального плагіну, а тексти верстала вручну. Дослідження було настільки об’ємним, що під кінець Figma відмовлялась обробляти його та радила розділити файл на кілька окремих документів.

Фінальний файл до стиснення займав ~1ГБ. У команді ми жартували, що написали цілу книгу про продакт-менеджерів.

Просування

2019-го я використовувала PR-статті у ЗМІ, Telegram-канали та чати, Facebook, а також сторінки лідерів думок у соцмережах. У мене був продуманий план, де/яка інформація має публікуватися після запуску дослідження. Тому ось так виглядало розповсюдження дослідження-2019 у перші дні:

Цього року план теж був, а от часу на виконання не вистачало. Зате додалася інша цікава активність — офлайн-презентація. Parimatch Tech та PMHUB запропонували нам таку можливість (безплатно) — і ми були раді скористатися.

13 грудня ми презентували дослідження офлайн. На івенті було 50+ гостей. 2,5 дні після презентації ми не публікували інформацію про дослідження у жодному з каналів. І ось як виглядав трафік на сайт:

Іншими словами, ми отримали сплеск інтересу до репорту за один вечір — без реклами, ЗМІ та лідерів думок. 

Цьому сприяла незвична механіка завантаження дослідження: щоб отримати репорт, необхідно або зашерити посилання на сайт чи Facebook-сторінку або задонатити будь-яку суму у благодійну організацію. В результаті за 10 днів ми зібрали 600+ шерів та понад30 000 грн донатів.

Приблизно за два тижні до публікації репорту ми почали складати чек-лист з того, що варто не забути зробити. Окрім практичної користі з такого переліку задач, у нього є ще і «психологічний» ефект: не потрібно тримати у голові всі деталі та переживати, що щось забудеш. 

Мої висновки 

  • Зовнішні дедлайни рятують від перфекціонізму. На початку дослідження ми домовилися з партнерами, що презентуємо дослідження у конкретну дату. Якби цієї дати не було — напевно, опрацювання анкет та інтерв’ю значно затягнулося б. Завжди можна зробити щось ще краще. Коли ж є зовнішній дедлайн, який не можна / не хочеться порушувати — це стимулює завершувати задачі на етапі «good enough».
  • З командою краще, ніж самотужки — не відмовляйтеся від допомоги та партнерств. Проте не думайте, що з командою ви працюватимете менше. Я працювала навіть більше, ніж коли робила дослідження сама. Частину операційної роботи у мене та Олексія забрала команда волонтерів. Тому у нас з’явився час на нові ідеї та масштабування. Але ці ідеї комусь теж потрібно було реалізовувати.
  • Постійно будуть проблеми та неприємні речі — сприймайте їх спокійно. Інакше не вистачить нервів та сил завершити справу.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ТЕХНОЛОГІЇ

30 років на ринку, 13 000 працівників та оцінка в мільярди. Як працює SoftServe — одна з найбільших українських IT-компаній

14 Січня 2022, 13:00
18 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Робота в компанії SoftServe
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

SoftServe — одна з найбільших і найстаріших українських IT-компаній. Її історія розпочалася у Львові ще 1993 року. Сьогодні SoftServe займається ІТ-консалтингом, розробленням програмного забезпечення та надає послуги в галузі цифрових технологій. Минулого року штат компанії збільшився на 70% — і налічує зараз більш як 13 000 співробітників. Річний виторг SoftServe, за оцінками Forbes, складає понад 9 млрд грн. Компанію оцінюють у понад $1 млрд.

У межах рубрики «Як це працює» наша журналістка Дар’я Черніна поговорила з президентом EMEA в SoftServe Володимиром Семенишиним і зі старшим віцепрезидентом Global Talent Operations Костянтином Пилипчуком. Ми дізналися, як працює українська компанія з американським керівництвом, чому 40% найму — джуни та як влаштуватися в SoftServe.

Від маленького офісного столу на двох до провідної IT-компанії

SoftServe розпочалася з ідеї двох аспірантів Львівської політехніки — Юрія Василика й Ігоря Мендзебровського. На початку 90-х вони вирішили створити компанію, яка розробляла би програмне забезпечення на замовлення. 

Уперше їхній бізнес-план прозвучав під час навчання в бізнес-інкубаторі за університету — на курсах для молодих підприємців за ініціативи Політехнічного інституту Ренсселера (Нью-Йорк). Ідея особливо зацікавила тодішнього віцепрезидента General Electric Воррена Бруґґемана. Саме він дав айтівцям перше завдання. Треба було написати програму, яка би конвертувала бази даних General Electric для роботи в Microsoft Access.

До Юрія й Ігоря долучився ще один випускник Львівської політехніки — Тарас Кицмей. 1995 року команду доповнили Ярослав Любінець і Тарас Вервега, 1996 року — Олег Денис. Усі вони, окрім Ігоря Мендзебровського (він наразі очолює Itera Consulting), стали співзасновниками SoftServe.

Моя попередня робота приносила трохи більше грошей, ніж робота в ІТ. Але тоді питання коштів гостро не стояло — була зацікавленість, і я бачив перспективи. Коли я долучився, зарплату додому ми практично не приносили: усе інвестували. Тоді не виникало запитань, хто працює більше чи менше або хто інвестує грошима чи роботою. Кожен робив, що міг.

Олег Денис

Спочатку SoftServe розмістилася в однокімнатній квартирі в центрі Львова. Згодом там стало затісно, і засновники винайняли трикімнатну, пізніше — перший офіс.

Володимир Семенишин став частиною команди 2005-го. Через три роки до SoftServe долучився Костянтин Пилипчук. Його функціональним обов’язком став освітній напрям компанії. З 2015 року він обіймає посаду старшого віцепрезидента Global Talent Operations.

Як згадує Володимир Семенишин, його співбесідував Тарас Вервега, що виконував на той час роль віцепрезидента з продажів і маркетингу.

«Я подався на позицію маркетинг-менеджера, і мене запросили. Раніше я жив і навчався за кордоном, але вирішив повернутися в Україну. На співбесіді я не знав, що Вервега — один зі співвласників компанії. Ми з ним поговорили якийсь час, і він каже: „То коли ти виходиш на роботу? Приходь завтра“. Звісно, що я завтра не прийшов. Тоді я працював на іншій роботі та мав передати справи, — згадує Володимир. — У SoftServe я починав у відділі маркетингу, потім перейшов у відділ персоналу. Згодом я подумав, що можна зробити відділ HR-маркетингу. Фактично так почав працювати один із перших в Україні департаментів, які просувають бренд роботодавця. І далі зрозумів, що хочу рухатися в бізнес і краще розуміти технології. Тому самостійно та з підказками Андрія Переймибіди, керівника нашої ІТ-Академії, я вивчив у свої 30 років основи програмування Python».

Костянтина Пилипчука SoftServe самі запросили на співбесіду. Тоді він жив і працював у Києві.

«Я подумав: „SoftServe так SoftServe“. Уже пізніше виявилося, що треба переїжджати до Львова. Я не був готовий. Фактично мене вмовили власники компанії — Ярослав Любінець і Тарас Кицмей.

Я бачив багато власників бізнесів, і далеко не всі вони викликають позитивні емоції. Конкретно в цьому випадку розмова була дуже приємною. Я зрозумів, що хочу працювати із серйозними людьми», — згадує Костянтин Пилипчук.

Костянтин Пилипчук

Наразі компанія має 41 офіс у 12 країнах світу. Улітку минулого року SoftServe відкрила свій перший офіс у Дубаї для підтримки клієнтів із Близького Сходу. Цим напрямом керує Володимир Семенишин. У січні компанія оголосила про відкриття центрів розроблення в Мексиці, Кубі та Чилі. 

Головні офіси компанії розташовані у Львові й Остіні (Техас, США). Розробницькі центри — у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Софії (Болгарія) та Вроцлаві, Білостоку, Глівіце та Варшаві (Польща).

Чим займаються в SoftServe

SoftServe надає сервіси повного циклу виробництва. Компанія працює над понад 1200 активними проєктами для клієнтів у країнах Північної Америки, ЄС та Азії. Серед клієнтів SoftServe — IBM, Cisco, Panasonic, Cloudera, Henry Schein, Spillman Technologies. Партнери — Google Cloud Platform, Amazon Web Services, Microsoft Azure, Salesforce, Apigee, MuleSoft, VMware.

Коли до нас приходить клієнт, йому достатньо мати бізнес-ідею. Ми допоможемо конвертувати її в технологію, розробити продукт і надати йому підтримку цього продукту. Ми покриваємо весь спектр сучасних технологій.  

Володимир Семенишин

Докладніше про процес роботи з клієнтами розповів співвласник Тарас Кицмей: «Перша послуга — консультація. У ній ми маємо створити свого роду нову цінність, з’єднавши технологічні драйвери та користь компанії. Другий крок — коли вже побачили бізнес-рішення та переходимо до дизайн-сервісів. Це створення технологічної архітектури, зручний інтерфейс для користувачів, робота зі стейкхолдерами. Потім — створення самого концепту технологічного продукту чи програми. Фінальний етап — розроблення. Це кодування, тестування, якість, проджект-менеджмент, delivery (доставлення, — англ.) та обслуговування».

SoftServe пропонує такі напрями послуг:

  • програмне забезпечення;
  • хмарні технології;
  • великі дані;
  • штучний інтелект;
  • інтернет речей;
  • сервісний дизайн;
  • кібербезпека;
  • цифрові платформи;
  • робототехніка;
  • доповнена реальність;
  • дослідження та розроблення (R&D);
  • SoftServe Innovation Platform  — наскрізна система керування інноваціями з робочим процесом, яку можна налаштувати.

Для сімох індустрій:

  • охорона здоров’я;
  • фінансові послуги;
  • роздрібна торгівля;
  • програмне забезпечення;
  • енергетика, нафта та газ;
  • виробництво;
  • сільське господарство.

«У нас є декілька провідних індустрій — фінансові послуги, охорона здоров’я, виробництво та ритейл. Ще зараз активно розвивається енергетика, нафта та газ. Але це не означає, що ми не розглядаємо клієнтів з інших індустрій. Ми просто маємо глибше розуміння та більше досвіду в цих перелічених індустріях», — уточнює Семенишин.

Як влаштована робота в SoftServe

SoftServe — це на 100% українська компанія. 2007 року засновники створили раду директорів, щоб у майбутньому передати операційні посади іншим.

Я пробув CEO в компанії 16 років. Ми завжди говорили, що варто переходити до корпоративного управління. Усі члени директорів у той чи той час працювали на операційних посадах. Згодом ми вирішили, що керувати компанією мають люди, які не є засновниками чи партнерами.

Тарас Кицмей

Тоді в компанію запросили першого американця. Ним став Віл Езерінс. Приблизно п’ять років компанія трансформувалася, розподіляючи обов’язки між радою директорів та операційними керівниками. Так, 2014 року в компанії з’явився перший CEO зі США.

«Компанія показала стрімке зростання. Але через два роки ми вирішили змінити CEO. Ним став Кріс Бейкер. Він раніше був членом консультаційної ради та ради директорів, тому краще розумів роботу компанії», — згадує один із засновників.

Сьогодні раду директорів очолює Ярослав Любінець. Також до неї входять:

  • Юрій Василик;
  • Тарас Кицмей;
  • Тарас Вервега;
  • Крістофер Бейкер;
  • Вілніс Езерінс.

«Насправді в раді директорів є комітети, які охоплюють різні питання. Наприклад, хтось відповідає за інвестиції, хтось — за нерухомість. Вони всі досить глибоко занурюються в операційну діяльність, але не втручаються в неї», — пояснює Костянтин Пилипчук.

Міжнародна команда керівників складається з:

  • Крістофера Бейкера, CEO;
  • Гаррі Проппера, президента;
  • Андрія Стицюка, CFO;
  • Мері Лайонс, CPO;
  • Алекса Чубая, CTO;
  • Адріяна Павликевича, Chief Information Security Officer;
  • Володимира Семенишина, Division President, EMEA, Finance, and Manufacturing;
  • Кіта Розмуса, Division President, North America, and Energy;
  • Адама Гебролта, Division President, Healthcare, Retail and Financial Services in North America;
  • Джона Кінга, Division President, APAC;
  • Олега Дениса, співзасновника, Executive Vice President, Audit.

У компанії розгалужена матрична структура з низкою традиційних адміністративних підрозділів: 

  • HR (до складу якого входить також SoftServe University);
  • Finance; 
  • Marketing; 
  • Legal; 
  • IT, а також розробницькі команди; 
  • СTO організації (R&D, Centers of Excellence, Global Talent Operations, Global Delivery Leadership). 

Розробницькі команди згруповані за географією клієнтів та індустріями. Окрім того, тут працює низка функціональних офісів (Project Management Office, Design Office, Business Analysis Office, Software Development Office тощо). Вони допомагають постійно підвищувати експертизу команд у цих напрямах. 

В Україні маємо орієнтовно 85% розробників і працівників, решта (15%) — це Польща та Болгарія.

Володимир Семенишин

Корпоративну культуру в компанії він порівняв би з футболом.

«Щоби віддати пас, тобі мають довіряти, й ти маєш довіряти. Ми передаємо м’яч так, щоби той, хто має найкращу вольову позицію, міг забити гол. Неважливо, хто це — захисник, півзахисник, форвард чи навіть воротар — завжди виграє команда. Це наша культура. Вона базується на довірі, професіоналізмі, відкритості та на важкій роботі. І успіх саме команди є найважливішим», — розповідає Семенишин.

Як зробити клієнта щасливим

У компанії впевнені: щоб клієнт був щасливим, треба зробити щасливими співробітників. Насамперед це можливість навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації. Цим займається SoftServe University, який відкрився 15 років тому.

Появі університету передував брак кадрів на ринку. «Якщо 2007-го тобі був потрібен кваліфікований джун, його просто ніде було шукати», — каже старший віцепрезидент Global Talent Operations. Сьогодні в компанії до 40% найму — джуни, до 75% із яких — випускники IT-Академії SoftServe.

Володимир Семенишин SoftServe
Володимир Семенишин

«Ми вивчаємо попит від клієнтів і світові тренди в технологіях. Відповідно, можемо передбачити, скільки і яких спеціалістів потребуватимемо наступного року. Так ми можемо пропонувати працівникам допомогу в перекваліфікації під час роботи. Уявіть собі, що людина може почати заробляти більше, якщо перекваліфікується на іншу технологію. Це виграш для неї, для компанії, для клієнта», — пояснює Володимир Семенишин.

8 із 10 працівників SoftServe протягом 2020 року навчалися в корпоративному університеті.  

Також у компанії стежать за вигоранням серед працівників.

«Прекрасність IT і сервісного бізнесу у великій компанії — у можливості ротацій. Це означає, що ти щоразу отримуєш нові завдання, нового клієнта, нову культуру та нову команду. Сьогодні ти працював із США, завтра — з Німеччиною, а післязавтра — в Азії. Також ти отримуєш нового керівника. Тобто в тебе все змінюється, але ти залишаєшся в межах однієї компанії. Люди в середньому вигорають за два роки. Тому наші працівники можуть рухатися й успішно рости: як професійно, так і кар’єрно в межах компанії», — розповідає Володимир.

ДНК SoftServe — IT-Академія

IT-Академія — частина Центру розвитку талантів у SoftServe University. Вона пропонує курси, стажування та сертифікацію. 

Курси поділяються за рівнем знань:

  • Базовий курс — теоретичне та практичне навчання тривалістю один-два місяці для початківців, світчерів і кандидатів із базовими знаннями ІТ.
  • Марафон — інтенсивний курс у форматі марафону з кодування під керівництвом ментора. Після закінчення можна скласти сертифікацію та підвищити шанси на job offer. 
  • Поглиблений курс — для кандидатів із досвідом роботи, які хочуть закріпити свої знання практикою.

Щороку в університеті навчаються орієнтовно 1000 студентів. У компанії кажуть, що 80% випускників отримують роботу.

Окрім цього, SoftServe співпрацює з українськими університетами, щоб розвивати молодих айтівців зі студентських лав. Компанія пропонує три різновиди співпраці:

  • адміністрації університету — лекції, удосконалення навчальних програм, дуальна освіта тощо;
  • викладачам — навчальні програми та стажування;
  • студентам — безплатні курси, сертифікацію, практику тощо.

Щоби приєднатися до програми SoftServe, варто заповнити заявку на сайті.

Як потрапити на роботу до SoftServe

За 2021 рік компанія найняла 5288 співробітників — це найбільший показник кількісного приросту на рік за весь час існування компанії. Наразі в SoftServe відкрито 822 вакансії в 11 країнах світу. Серед них — США, Німеччина, Швеція, Великобританія та Німеччина. За словами Костянтина Пилипчука, таке стрімке наймання пов’язане з ускладненням і вдосконаленням департаментів і відділів, які є в компанії.

Кандидатам доведеться пройти три-чотири етапи інтерв’ю. Це співбесіда з HR-спеціалістом, технічне та проєктне інтерв’ю.

«Наприклад, у межах IT-Академії в нас є сертифікація джунів. Це полегшує наймання. Загалом ми маємо досить непогану методологію пошуку нових співробітників із тестовим завданням для кожної позиції», — розповідає Костянтин Пилипчук.

Топменеджери проходять більше інтерв’ю. «Тут нам важлива не лише кваліфікація співробітника, а й сумісність людини з цінностями компанії та стейкхолдерами», — додає Пилипчук.

У компанії є чотири цінності:

  • синергія — співпраця для досягнення спільних цілей;
  • можливості — особисте зростання та розвиток за сприяння орієнтованої на працівника корпоративної культури;
  • відвага — безстрашний дух готовності до протистояння новим викликам і генерування змін;
  • довіра — незламна віра в добропорядність, здібності та характер.

Місія SoftServe — давати талановитим людям змогу змінювати світ.

Роуд-шоу Україною, благодійність та інші проєкти

З серпня до жовтня 2021 року SoftServe проводила роуд-шоу 10 містами. Під час туру всі охочі могли дізнатися про внутрішню кухню компанії, потестити R&D-проєкти, послухати лекції від співробітників та отримати консультацію щодо кар’єри в SoftServe.

Костянтин Пилипчук каже, що роуд-шоу для них не було найманням, хоча і була мета знайти не менш як 10 потенційних співробітників у кожному місті.

Основна мета роуд-шоу — прийти в регіони та сказати: «Це серйозно, ми хочемо з вами працювати та розвивати разом ваше місто». І я вважаю, що нам це вдалося.

Костянтин Пилипчук

Побудова міцної IT-індустрії — це частина програми SoftServe з розвитку спільнот. Окрім цього, у компанії є:

  • проєкти для зменшення негативного впливу на довкілля;
  • благодійний фонд «Відкриті очі» (працює з 2014 року);
  • корпоративне волонтерство — співробітники долучаються до фандрейзингових ініціатив, стають волонтерами;
  • благодійна краудсорсингова платформа OPEN\TECH, за допомогою якої за 2021 рік розробили 16 волонтерських проєктів.

«Ми не хочемо бути всім, для всіх і всюди»

У SoftServe є відділи HR-маркетингу та маркетингу. «Вони в принципі синхронізовані, використовують одну стилістику, один брендбук, але мають різну цільову аудиторію», — тлумачить Володимир Семенишин. Звичайний маркетинг фокусується на клієнтах.

Ми не хочемо бути всім, для всіх і всюди. Тому працюємо тільки в тих регіонах, де ми бачимо можливості для нас та обираємо клієнтів, які відповідають нашим цінностям.

Володимир Семенишин

Натомість HR-маркетинг фокусується на ринку праці та формуванні бренда роботодавця. Він більше зосереджений на тих регіонах, де компанія має розробницькі центри, — це Польща, Україна та Болгарія.

«Стратегії для цих країн можуть бути однаковими, але тактики відрізняються. Адже маємо різні підходи до цільових груп. Ти працюєш на різних ринках, треба кожну стратегію локалізувати під потреби ринку», — уточнює Семенишин.

Головні цифри й успіхи SoftServe за два роки

  • Кількість жінок на менеджерських позиціях у компанії зросла з 35% 2018 року до 49% 2020 року.
  • 2020 року розпочали внутрішню кампанію про різноманітність та інклюзивність, започаткувавши навчальну програму DE&I Ambassadors.
  • 2020 року в компанії стартував відкритий курс з Accessibility Testing для інженерів із порушеннями зору. Вони — працівники окремого відділу, який тестує та консультує цифрові продукти для незрячих.
  • З настанням пандемії та переходом на дистанційну роботу в SoftServe вирішили долучити кожного працівника до обговорення теми ментального здоров’я. 9500 осіб узяли участь у навчальних ініціативах.
  • Улітку 2020 року працівники SoftServe пробігли 13 574 км у межах челенджу між офісами компанії в різних країнах.
  • 2021 року Львівська політехніка за підтримки БФ «Відкриті очі» відкрила у Львові перший в Україні інклюзивний простір на базі університету — центр ветеранів «Ветеранська служба».
  • 2021 року UNICEF Ukraine за підтримки SoftServe запустила платформу про здорове харчування «Знаїмо».

Розширюватися, вдосконалюватися та покращувати IT-освіту в Україні

За словами обох спікерів, це основні плани компанії на цей рік. «Серед глобальних планів — увійти в десятку найкращих компаній у нашій галузі», — підсумовує Володимир Семенишин. 

Фото надані компанією SoftServe

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

На пальцях

Збираємо дані, нарощуємо продажі. Як бізнес використовує Big Data — досвід McKinsey, Fozzy Group та Data Science UA

12 Січня 2022, 11:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Що таке аналітика даних і які проблеми вона розвязує
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Що таке аналітика даних? Навіщо вона бізнесу? Як українські компанії вже використовують Big Data? Чого від цієї галузі чекати в майбутньому? У пошуках відповідей ми ведемо рубрику «На пальцях». У ній ми просимо спеціалістів пояснити складні речі простими словами.

На цей раз Vector з’ясував, як McKinsey, Data Science Ua та Fozzy Group працюють з аналітикою даних і що це дає бізнесу.

Що таке Data Analytics і Data Science

Оскільки сфера аналітики даних відносно нова, поки що немає усталеного визначення понять Data Analytics (DA) і Data Science (DS).

Harvard Business Review пише, що Data Analytics — процес і практика аналізу даних для отримання відповідей на питання, отримання інформації та виявлення трендів. Наприклад, DA допоможе бізнесу з:

  • бюджетуванням;
  • управління ризиками;
  • прогнозування продажів;
  • визначенням потенційно популярної продукції.

На відміну від DA, Data Science зосереджена на побудові, очищенні, структуруванні масивів даних і перетворенні їх на щось більш зрозуміле. Тобто DS допоможе розібратися в даних компанії, щоб зробити з них якісні висновки.

Метафорично DS можна описати як будинок, наповнений методами та інструментами аналізу даних, а DA — як кімнату у ньому.

Чим аналітика даних допомагає компаніям

За даними міжнародної консалтингової фірми McKinsey & Company, компанії, що використовують аналітику даних, можуть наростити EBITDA (обсяг прибутку до вирахування витрат з виплати відсотків, податків, зносу та нарахованої амортизації) на 10–15% на рік.

Також DA відчутно допоможе й ритейлу. За словами Олександра Кравченка, керуючого партнера McKinsey в Україні, оптимізація асортименту за допомогою аналітики даних може збільшити продаж приблизно на 10% на рік. Ідеться як про розвинені ринки (США, Європа), так і про Україну.

Серед поширених варіантів застосування DA McKinsey називають:

  1. оптимізацію продажів (динамічне ціноутворення, програми лояльності та акції, формування асортименту);
  2. покращення ефективності ланцюжка поставок за допомогою технології цифрових двійників;
  3. оптимізація роботи допоміжних департаментів (наприклад, кол-центрів) і гнучка кадрова політика.

DA здатна відповісти на запитання:

  • Як направити покупців у магазині?
  • Як уникнути накопичення людей у конкретному відділі та охопити водночас максимальну кількість товарів?
  • Як ефективніше розташувати товари на полицях?

Щоб знайти оптимальне рішення, фахівці аналізують величезні обсяги даних із різних джерел. Наприклад, фіскальних чеків, камер відеоспостереження та соцмереж.

«Здатність пов’язати чеки з конкретними покупцями відчиняє двері у світ клієнтської аналітики. Ритейлер може прогнозувати, коли покупець повернеться, що придбає і скільки грошей принесе компанії. А дані з камер допомагають відстежити довжину черг до кас і середній час обслуговування клієнта», — пояснюють у компанії Data Science UA.

Як використовувати аналітику даних

Згідно з Forbes, Coca-Cola стала чи не першою світовою компанією не зі сфери IT, яка почала аналізувати Big Data.

Компанія вже використовує аналітику даних для розширення асортименту. Наприклад, напій Cherry Sprite. Його вирішили випускати після аналізу взаємодії клієнтів з автоматами з газованою водою, які дають змогу змішувати смаки. Компанія просто запустила у масове виробництво найпопулярніші варіанти.

Інший приклад застосування DA — апельсинові соки Simply Orange від Coca-Cola. Фахівці компанії аналізують масу змінних — від даних про погоду, яка впливає на врожайність апельсинів, до цін. Це дає змогу побудувати виробничий цикл і спрогнозувати прибуток від продажів.

Українські компанії також почали використовувати аналітику даних. Наприклад, ритейлер Fozzy Group (володіє «Сільпо», Fozzy, «Фора», Le Silpo). У травні 2021-го він запустив «Лабораторію Зі». Її мета — надати рішення для торгових мереж, логістики та ресторанного бізнесу компанії. Зокрема розробити дата-сайенс алгоритми, здатні безпосередньо управляти процесами в магазинах.

Також усередині Fozzy Group з’явилися кілька продуктових команд, які відповідають за той чи інший тип поведінки клієнтів. У кожну входить маркетинг-менеджер, Data Scientist та Data Engineer. Їхня мета — домогтися збільшення крос-продажів, частоти продажів та оптимізувати управління відтоком клієнтів.

Ці кроки у Fozzy Group пояснюють зростанням конкуренції за увагу клієнта між офлайн-ритейлом і електронною комерцією в останні роки. Тому компанія вчиться аналізувати дані, щоб пропонувати покупцям персоналізовані послуги та товари.

Про те, як із Big Data працюють у «Київстар», розповідав у нашому подкасті «Що ви творите» CPO компанії Михайло Нестор.

Які проблеми розв’язує аналітика даних

Один із головних викликів — нестача фахівців із роботи з даними. Згідно з ВЕФ, попит на них тільки зростатиме, а професії Data Analyst і Data Scientist до 2025 стануть чи не найбільш затребуваними.

Частково попит на таких фахівців можна покрити коштом світчерів — людей, які перейдуть у професію з інших областей (до речі, почитайте наш текст про IT-освіту в Україні). Утім, і в цьому випадку попит навряд чи встигне за пропозицією.

Інша проблема — надлишок даних. Віцепрезидент з інформаційних технологій Fozzy Group Іван Славіогло називає дані та алгоритми «новими ключовими активами компанії». «Раніше ми думали, як зберегти місце, мінімізувати кількість даних для зберігання. Тепер ми думаємо, як нам проаналізувати весь накопичений масив даних», — каже Славіогло.

У зв’язку з цим в ужиток поступово входить поняття «озера даних». На противагу звичним сховищам даних, в «озерах» інформація зберігається у необробленому вигляді. І у цьому є плюси. «Озера» дозволяють досягти гнучкого доступу до даних і проводити глибокий аналіз.

З іншого боку, формування компаніями своїх «озер» — не прорив і самоціль. Їм ще доведеться зрозуміти, які дані з усього накопиченого масиву інформації є цінними, а які — марними.

Що буде далі

Спочатку компанії навчаться визначати цінність даних. Потім їм належить поліпшити алгоритми управління ціноутворенням, асортиментом, і також для індивідуалізації послуг і товарів. Після цього бізнеси обростуть екосистемою сервісів і продуктів, що взаємодоповнюються.

«Клієнти приходять до магазину, купують товари та йдуть додому. У цей момент ми вже багато знаємо: що люди купили, скільки їхня покупка важить, які у неї габарити».

Віцепрезидент з маркетингу Fozzy Group Павло Роганов

З цією інформацією ритейлер може покращити крос-продаж або наростити середній чек. Поділившися нею з іншими бізнесами, він сформує екосистему послуг.

«Якщо людина купила щось тяжке, нести покупку додому буде не дуже зручно. Тому роздрібний бізнес може поділитися інформацією з каршерингом і допомогти своєму клієнту. Відкритість даних і передача їх між бізнесами відкриває величезні можливості», — каже Роганов.

Також використання DA в ритейлі має підвищити точність прогнозування та використання цифрових двійників Цифрові двійники Цифрова копія фізичного об'єкта чи процесу, що допомагає оптимізувати ефективність бізнесу . Останні будуть актуальними для великих бізнесів із розвиненою інфраструктурою. «Двійники» послужать для них симуляцією, яка показує можливі наслідки того чи іншого рішення.

Також приділять увагу й розвитку семантичного пошуку. Поки що він не гарантує, що покупець знайде потрібний товар.

«Я вводжу слово „вино“, мені видають величезний список вин, а свого не бачу. І це проблема — докопатися до того, що я люблю, — каже Іван Славіогло. — Тож треба враховувати контексти. Хто ця людина, які вина любить — біле чи червоне — і яка в магазині цінова політика. Той, хто навчиться у перших трьох рядках видавати саме те, що людина зараз хоче купити, фактично завоює ринок».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Гайди

5 способів стати жертвою кіберзлочинців — докладні інструкції

09 Січня 2022, 09:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Настя
Анастасія Шкальова Пишу новини про технології та компанії.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

2021 року українці матеріально допомагали шахраям вижити в нелегкий час: купували одяг та техніку, яких не існувало, дарували доступ до своїх карток тощо. Ми зібрали кілька порад, як полегшити життя «любителям легких грошей» чи проспонсорувати їхнє свято.

Дисклеймер: 2022 року використовуйте ці інструкції навпаки, якщо бажаєте зберегти гроші та настрій.

Замовляйте в Instagram-магазині

Треба визнати — шахраям не вижити без Instagram. Різноманітні «best stok», «clothers from Masha» шукають естетичні фоточки, вигадують привабливі пропозиції, тільки б зацікавити покупців. Якщо хочете допомогти заробити кмітливим «підприємцям», дотримуйтеся інструкції:

  1. Заходьте на вподобану сторінку магазину.
  2. Не перевіряйте підписників. Не звертайте увагу на те, що це переважно боти.
  3. Не шукайте перший пост — це нічого, що він створений тиждень тому. Підприємець просто швидко піднявся.
  4. Не шукайте схожі світлини на інших сторінках магазинів чи в мережі.
  5. Обов’язково зробіть передоплату, особливо якщо пропонують знижку. 
  6. Ще краще — платіть за замовлення одразу. Навіщо відкладати? Та й малий бізнес треба підтримувати.

У Facebook ця інструкція так само ефективна.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Крадії здоров’я та прибутку. Чим небезпечні підробки брендових товарів

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Купіть особливий подарунок на зовсім невідомому сайті

Вводите у пошуковику «особливі подарунки» для близької людини і потрапляєте на сайт з цікавими речами, ще й ціни фантастично привабливі. Це нічого, що назва не відома, а сам магазин виглядає підозріло. Просто дотримуйтеся інструкції:

  1. Побачили класний сайт — не треба йти перевіряти назву в мережі чи шукати відгуки на спеціальних ресурсах (STOP FRAUD Кіберполіції, Black List асоціації «ЄМА»). Навіщо гаяти час?
  2. На сайті немає інформації про юрособу або ФОП — і що з того? Хто у своєму житті не отримував зарплату в конверті? Це ж майже те саме.
  3. Хочете перевірити код ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) або юридичний статус продавця, наприклад, на YouControl — викидайте такі думки з голови.
  4. Ціна на вибраний товар нижча за собівартість? Оце вдача. Натрапити на таку акцію складно, ви точно щасливчик.
  5. Продавець говорить, що працює тільки по передоплаті? Звісно, переказуйте гроші. 
  6. Гроші потрібно перерахувати на карту. Ніяких банківських рахунків і переведень на платіжні системи.
  7. Ого, на сайті все ж є платіжна система, але без «https://» та з “”. Також немає значків захисту онлайн-покупок від платіжних систем — Verified by Visa та MasterCard SecureCode. Нічого, ваш продавець просто створив сайт-клон. Усе заради заробітку та знижок, не зважайте.

Більше про це

01 Гайди

Прихована загроза. Як захистити свої гаджети від злому

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

«Ви виграли 300 000» — оце пощастило

На свята хочеться не лише дарувати, а й отримувати. Всі це знають. Тому, якщо приходить повідомлення про шалений виграш, одразу:

  1. Не перевіряйте назву компанії чи номер телефону, який дзвонив/надіслав повідомлення. Прийміть подарунок без жодних уточнень.
  2. Просять ввести дані банківської картки: номер, PIN-код, термін дії та CVV2 (три цифри на звороті)? Цілком адекватна пропозиція. 16-значного номера картки недостатньо, правда ж?
  3. Просять встановити додатковий застосунок, який допоможе дарувальнику-шахраю отримати доступ до вашого телефону чи ПК? Не сумнівайтеся. Подарунки долі все ж таки не можуть бути зовсім безоплатними.
  4. Зрозуміли, що вже повідомили шахраям всі дані картки? Не поспішайте її блокувати чи дзвонити в банк. Хай встигнуть зробити собі подаруночок.

Чи продаємо цю річ? Ні, тільки показуємо

Начиталися розумної літератури та вирішили продати непотрібні речі на сайтах оголошень? Або просто хочете підзаробити? Чудово, можете навіть комусь допомогти з грошима на свята. Усе дуже просто:

  1. Вірте на слово всім потенційним покупцям.
  2. Пропонують одразу надіслати кошти, аби ви точно відправили їм свою річ? Ніколи не відмовляйтеся від грошей.
  3. Покупець просить вас піти до банкомата. Не гайте час, мерщій, а то передумає. І не забудьте повідомити адресу банкомата.
  4. Просять перевірити баланс і спробувати зняти кошти, які щойно відправили (дивно, що немає повідомлення про зарахування коштів)? Ще й знімати рекомендують у валюті — усе йде за планом, чекайте на надходження. 
  5. Ви панікуєте, передзвонюєте покупцеві, а він для уточнення ще перепитує номер картки (гроші ж вже відправлені — все логічно), а потім ще й термін дії картки, CVV просить назвати — все кажіть. Не даремно ж біля банкомата стільки часу стоїте.
  6. Схоже, вас обманюють і намагаються отримати доступ до вашої картки та вкрасти гроші. Насправді — вам не здається. Але нічого, ваша мета — допомогти шахраям.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Оригінал чи підробка? Тест з одягу відомих брендів

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Інвестувати не можна витрачати

Фінансова грамотність українців стрімко зростає. Усе більше людей кладуть кошти на депозити та інвестують. Розберемося, як стати учасником «онлайнової фінансової піраміди» і допомогти комусь стати наступним Сергієм Мавроді:

  1. Не шукайте перевірених брокерів.
  2. Введіть в пошуковику щось типу «вкласти гроші вигідно» і зайдіть на будь-який сайт. Як варіант, вибирайте найяскравішу сторінку брокера-ноунейма в соцмережах.
  3. Не перевіряйте список сумнівних інвестпроєктів на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Раптом в ньому вже є обраний. Доведеться знов шукати та витрачати дорогоцінний час.
  4. Вам пропонують відсотки, вищі за ринкові, а річний дохід взагалі перевищує 100%. Те, що треба для інвестицій.
  5. Компанія не зареєстрована в Україні, а всі шляхи ведуть в офшори — резидентство на Віргінських та Сейшельських островах, ОАЕ, в Республіці Вануату, Сент-Вінсент і Гренадинах. Ну, а хто ж сьогодні не в офшорах, правда?
  6. У вас не просять документів і не цікавляться джерелом прибутку. Молодці, не лізуть не у свої справи.
  7. Не пропонують підписати договір, але обіцяють в разі чого повернути всі кошти. Вітаємо, вам вдалося знайти кращі умови, ніж у перевірених брокерів. 

Будьте обережні та пам’ятайте, що в усіх перелічених випадках треба чинити навпаки.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Кейси

«Чувак, нас кинули». 19 гучних випадків інтернет-шахрайств

08 Січня 2022, 09:00
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Ілля Закорецький Відкопую новини з глибин інтернету
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

2021 року СБУ часто ловила на гарячому хакерів та інших «підприємливих» українців, які різними способами продовжували обманювати співгромадян і відбирати в них гроші. Зібрали добірку обманів 2021 року.

Фішинг

Найпоширеніший метод виманювання грошей у користувачів — фішинг. Зловмисник створює вебсторінку, яка повторює інтерфейс популярного сайту. Попри сильну схожість з оригіналом, у фішингових сайтів все ж таки є моменти, які їх видають: адресний рядок, брак деяких (як правило, складних) елементів дизайну, а головне те, як ви потрапили на цей сайт. На нього користувачів ведуть повідомлення про розіграш або вже виграний подарунок. Ось деякі з тих, що зустрічалися 2021 року:

  • фейковий сайт «ПриватБанку» пропонував українцям інвестувати у «вигідні проєкти» та заробляти на цьому до $8500 щомісяця;
  • SMS від того ж фейкового «ПриватБанку» про те, що клієнту належать «ковідні виплати». І тому треба віддати банківські реквізити;
  • фейковий BankID теж збирав дані банківських карт користувачів та їхні телефони;
  • лиходії посягнули навіть на святе — «ТСН вражає». Оголошення у Facebook із ведучою каналу «1+1» на обкладинці пропонувало українцям пройти опитування із гарантованою сумою оплати за участь у 16 500 грн;
  • ув’язнені прямо із СІЗО реєструвалися в інтернет-магазинах і коли знаходили клієнта, готового купити товар, підсовували йому фішинговий сайт для оплати замовлення. Так вони «заробили» 18 млн грн і додатковий термін.

Інтернет-магазини

Ще один дуже поширений спосіб швидко «наваритися» на довірливих користувачах — фейкові онлайн-магазини. Схема практично скрізь однакова: шахраї просять у клієнта зробити передоплату та пропадають одразу після отримання бажаної суми. Ось приклади:

  • на Львівщині жителі колонії розміщували в соцмережах оголошення про продаж товарів і допомоги у працевлаштуванні за кордоном. Після отримання передоплати (у середньому приблизно 5000 грн) видаляли оголошення та припиняли відповідати на повідомлення;
  • фейковий інтернет-магазин із Дніпропетровської області «продавав» жіночі речі, взуття та аксесуари. Після отримання передоплати зникали. Так вони встигли обдурити приблизно 1000 осіб на суму 3 млн грн, поки їх не схопили;
  • аналогічна історія із Запорізької області. Теж онлайн-магазин, теж одяг і взуття. Теж 1000 осіб, але сума менша — 2 млн грн;
  • київські шахраї чомусь заморочилися: вони відправляли товар, але він був фейковий. 200 людей отримали підроблені смартфони, ноутбуки, навушники та інші гаджети Apple.

Більше про це

01 Гайди

Прихована загроза. Як захистити свої гаджети від злому

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Інвестори

Окремий рядок нашого хітпараду лиходіїв займають псевдоінвестори. Вони контактують із клієнтами, які хочуть якомога вигідніше вкласти свої кошти, а потім зникають. Ось їхні схеми:

  • Зловмисники створили біржу криптовалюти, яка була схожа на всесвітньо відомі аналоги. Вони обіцяли клієнтам 7% прибутку на день із мінімальним внеском у 150 000 гривень. Коли у людей виникали питання, вони їх блокували;
  • у іншої платформи масштаби більші: вони працювали на весь світ і мали кол-центри зі штатом 40 осіб, які виманювали у людей гроші під виглядом продажу активів. Сайти мали інтерфейс, який імітував проведення операцій та зростання доходів у сотні разів. Лише громадяни США втратили через їхні дії $7,5 млн;
  • троє чоловіків створили фейкову інвестиційну онлайн-платформу, де пропонували українцям заробляти на торгівлі валютою. Клієнти надсилали гроші, і зловмисники зникали. Так вони встигли вкрасти 2 млн грн.

Інші креативні способи

  • повідомлення від фейкової «Нової Пошти», в якому йдеться про роздавання подарунків. Після переходу за посиланням користувачеві пропонують завантажити програми з Google Play і після оформлення підписки з рахунку знімають приблизно 1900 грн;
  • знову «Нова Пошта». Цього разу розіграш квитків на концерт гурту «Океан Ельзи»;
  • у Кам’янському кіберполіція схопила двох шахраїв, які досить креативно підійшли до обкрадання карт. Вони влаштовувалися на роботу до місцевих закладів і встановлювали в POS-термінали скімінгові пристрої, які копіювали інформацію про карти та паролі клієнтів.

А що там за кордоном?

Виявляється, не лише українці обманюють та обманюються. Ось кілька цікавих махінацій, розрахованих на будь-якого користувача інтернету:

  • шахраї вкрали 206 біткоїнів на суму $11,6 млн у користувача криптобіржі Coinbase. Американець отримав повідомлення про те, що його обліковий запис заблоковано. Коли чоловік зателефонував за вказаним номером, його попросили внести зміни до облікового запису та дати дозвіл на віддалений доступ до облікового запису;
  • шахраї створили фейкову сторінку Apple на YouTube і провели псевдопрезентацію раніше за офіційну. Глядачів просили надсилати біткоїни, обіцяючи подвоїти суму в Ethereum;
  • дослідники виявили приблизно 200 застосунків, які виманювали кошти у понад 10 млн користувачів Android-пристроїв;
  • спеціаліст із кібербезпеки Майк Гровер створив підроблений кабель Lightning/USB-C зі шкідливим чипом, який може зчитувати та передавати інформацію з пристрою.

Замість висновку

Користуючись інтернет-ресурсами, будьте завжди пильні, перевіряйте всю інформацію і намагайтеся не купувати речі за передоплатою, крім випадків, коли ви точно довіряєте продавцю.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ТЕХНОЛОГІЇ

У що «залипнути» на свята з користю. 13 фільмів і серіалів про tech

02 Січня 2022, 10:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

У всій новорічній метушні хочеться знайти хвилину спокою, взяти кухоль смачного чаю, закопатися під ковдру та наповнюватися новими силами. Саме для цих моментів редакція Vector підготувала добірку тематичних фільмів і серіалів останніх років. Тут історії про створення Google Earth, повстання роботів, квести для хакерів, а також сюрприз для фанів «Гравіті Фолз».

P.S. Ні, в нашому списку немає гучного «Містер Робот», «Кремнієвої долини» або стрічки Білла Кондона «П’ята влада», де білявий Бенедикт Камбербетч вживається в ролі Джуліана Ассанжа.

«Код на мільярд доларів» (The Billion Dollar Code), 2021 рік

  • Режисер: Роберт Тальхайм.
  • Хронометраж: 4 серії по 60 хвилин.
  • Виробництво: Netflix, Німеччина.

Юрі Мюллер та Карстен Шлютер. Кадр із фільму

Про що серіал? Що ви знаєте про створення Google Earth? За офіційною версією, проєкт із супутниковими та аерофотозображеннями з’явився завдяки американській компанії Keyhole Inc у 1999-му. 2004 року компанію купив Google. За рік ми вперше побачили Google Earth. Щоправда, є й альтернативний варіант подій.

Німеччина, середина 90-х. В одному з мутних берлінських клубів експресивний художник Карстен Шлютер знайомиться із замкнутим хакером Юрі Мюллером. Перший мріє створювати цифрове мистецтво. Другий знає, як реалізувати ідеї Карстена. Так за фастфудом народжується Terravision — технологія, що дозволяє пересуватися світом за допомогою реального глобуса, фотографій і комп’ютерного коду. Проєкт мав феноменальний успіх. Незабаром код краде їхній знайомий із Кремнієвої долини та продає його Google.

До речі, на відміну від подібних подій у серіалі «Кремнієва долина», ця історія мала справжній прототип. А суперечки, хто створив Google Earth, точаться досі.

«Кіберсталкер» (Stalk), 2019–2021

  • Режисер: Сімон Буіссон.
  • Хронометраж: 2 сезони, 10 серій по 25 хв.
  • Виробництво: Silex Films, Франція.

Кадр із серіалу «Кіберсталкер»

Що серіал? Талановитий 18-річний програміст Лукас потрапляє до елітної інженерної школи Франції. Згідно із законом підлості, у перші дні він стає жертвою булінгу з боку старших студентів. Залишити подібні приниження у минулому він не зміг. Тож молодий студент вирішив зламати камери всіх гаджетів своїх кривдників. Дізнавшись найбрудніші секрети, він починає маніпулювати жертвами сталкінгу.

Історія отримала чимало нагород під час Міжнародного кінофестивалю в Ла-Рошелі 2019 року та у 2021-му. Серед них — приз за найкращу режисуру, актора першого плану та музику.

Увійшовши в раж студентського свавілля, що переплітається із сучасними технологіями, Сімон Буіссон у 2021-му випустив комедійний серіал «Тіндер-80».

Кадр із серіалу «Тіндер-80»

Це вже спроба уявити, якою могла бути програма для знайомств 30 років тому — розпусні французькі школярки, винахідливі гіки, а також маса товстопузих алкашів. В принципі, змінилося небагато.

«Некст» (NeXt), 2020

  • Режисер: Тім Хантер, Глен Фікарра, Аманда Марсаліс.
  • Хронометраж: 1 сезон, 10 серій по 45 хвилин.
  • Виробництво: 20th Television Fox Entertainment, США.

Кадр із серіалу «Некст»

Про що серіал? Є страшна-страшна казка про те, що штучний інтелект стане розумнішим за людину і захопить світ. Серіал «Некст» — це припущення, чим могла б закінчитися історія Джонатана Нолана «У полі зору» (Person of Interest), якби перемогли машини.

Для серіалів подібного формату журналісти навіть вигадали власний жанр — параноїдальний ескапізм. Попри страшне позначення, серіал має досить динамічну оповідь (принаймні, у першому сезоні).

Відповідно до сюжету, штучний інтелект neXt набуває свободи. Багато років він збирав інформацію про людство завдяки нашим гаджетам, ПК і камерам відеоспостереження. Отримавши достатньо даних, ШI вирішує по заслугах відплатити сучасному суспільству.

«Рекорд» (High Score), 2020

  • Режисер: Вільям Аск, Сем ЛаКроїкс, Франц Костель, Мелісса Вуд.
  • Хронометраж: 4 серії 50 хвилин.
  • Виробництво: Netflix, США.

Кадр із серіалу «Рекорд»

Що серіал? Це докладна історія про зародження індустрії кіберспорту — від аркадних ігор і домашніх консолей до турнірів у нульових. Творці поспілкувалися з композиторами та розробниками перших найвідоміших ігор – Pac-Man, Super Mario, Mortal Kombat, Doom. З недоліків — фільм не торкається сучасності. Отже, є ймовірність, що незабаром «Рекорд» отримає продовження.

«Консольні війни» (Console Wars), 2020

  • Режисер: Джона Туліс, Блейк Дж. Харріс.
  • Хронометраж: 92 хвилини.
  • Виробництво: CBS Television Studios, США.

Кадр із фільму «Консольні війни»

Про що фільм? Ще одна стрічка про геймінг. Джона Туліс і Блейк Дж. Харріс випустили стрічку про «консольні війни». Це поняття здобуло всесвітню популярність завдяки протистоянню двох японських корпорацій Sega та Nintendo наприкінці 80-х та на початку 90-х. Так, щоб вийти на ринок США, компанії повинні були представити найпросунутіші та зручніші для ігор консолі.

«Цикада 3301: Квест для хакера» (Dark Web: Cicada 3301), 2021

  • Режисер: Алан Річардсон.
  • Хронометраж: 105 хвилин.
  • Виробництво: AllyCat Entertainment, США.

Кадр із фільму «Цикада 3301: Квест для хакера»

Про що фільм? Є одна загадкова історія із Даркнета. 2012 року на форумі 4chan було розміщено повідомлення: «Привіт. Ми шукаємо осіб із високим інтелектом. І тому ми розробили тест. У цьому зображенні є приховане повідомлення. Знайдіть його і покаже вам, як знайти нас. З нетерпінням чекаємо на тих небагатьох, кому вдасться пройти весь шлях. Хай щастить. 3301». Потім головоломки продовжилися у 2013-му та 2014-му.

У своєму режисерському дебюті Алан Річардсон вирішив обіграти реальну історію, розповівши про протистояння групи хакерів та АНБ. Стрічка отримала досить низьку оцінку від глядачів на Rotten Tomatoes – фільм критикували за малобюджетні ефекти та слабке розуміння мов програмування. Тому «Цикаду 3301: Квест для хакера» варто сприймати як легку, по-голлівудськи захоплюючу версію історії тих років.

«Вороги держави» (Enemies of the State), 2020

  • Режисер: Соня Кеннебек.
  • Хронометраж: 103 хвилини.
  • Виробництво: Codebreaker Films, Reva & David Logan Foundation, International Documentary Association, Chicken & Egg Pictures, JustFilms/Ford Foundation, США.

Кадр із фільму «Вороги держави»

Про що документальний фільм? Ця історія присвячена Метту ДеХарту, колишньому аналітику розвідки Національної гвардії США, члену хакерської групи Anonymous і WikiLeaks. 2009-го його звільнили з державної служби через депресію.

Цього ж року Метт виклав у мережу скриншоти сумнівної діяльності ЦРУ. У них йшлося про те, що незалежне агентство могло мати причетність до атаки сибірки Атака сибірки Під час інциденту сенатори-демократи, а також деякі новинні агентства отримали листи зі спорами сибірки. П'ятеро загинуло, 17 заразилося одразу після терактів 2001 року.

2010-го в будинку ДеХартів відбувся перший обшук. Уряд США запідозрив Метта у поширенні дитячої порнографії. Після цього на сім’ю ДеХартів чекали суди, в’язниця та спроби отримати статус біженців у сусідніх країнах. Це другий фільм Соні Кеннебек, присвячений таємним змовам США. Перша стрічка «Національний птах» (National Bird) розповідала про одну зі скандальних військових кампаній країни — війну з безпілотниками.

«Збій у матриці» (A Glitch in the Matrix), 2021

  • Режисер: Родні Ашер.
  • Хронометраж: 108 хвилин.
  • Виробництво: Campfire, Highland Park Classics, Valparaiso Pictures.

Кадр із фільму «Збій у матриці»

Про що документальний фільм? Ще 1999 року сестри Вачовські, спираючись на роботу французького соціолога Жана Бодрійяра, припустили, що сучасний світ — це не що інше, як симуляція реальності. Американський документаліст Родні Ашер вирішив перевірити цю теорію.

У стрічці «Збій у матриці» він зібрав усілякі гіпотези існування подібної симуляції насправді. Критики на Rotten Tomatoes назвали роботу «портретом цифрової культури, яка наводить на роздуми». У підсумку вийшла досить заплутана стрічка на межі наукової фантастики та скремблінгу розуму.

«Соціальна дилема» (Social Dilemma), 2020

  • Режисер: Джефф Орловськи.
  • Хронометраж: 94 хвилини.
  • Виробництво: Netflix.

Кадр із фільму «Соціальна дилема»

Про що документальний фільм? Здебільшого соціальні мережі працюють за рекламної бізнес-моделі. Дані про поведінку користувачів передаються рекламодавцям, які пропонують обраній аудиторії свій продукт.

В умовах сучасного IT-ринку компанії змушені постійно вдосконалювати алгоритми збільшення залученості користувачів. По суті, методи, які вони використовують, — це комплекс психологічних маніпуляцій, що ґрунтуються на несвідомих звичках. Вони призводять до залежності користувачів від соціальних платформ.

Герої фільму — колишні співробітники та керівники відділів Facebook, Google, Twitter, Instagram та Apple. Вони розповідають про збір даних, хитрощі платформ і наслідки, до яких може це все привести. До речі, для Джефа Орловського в новинку досліджувати подібну тематику. Раніше він знімав про проблеми клімату, флори та фауни.

«Великий хак» (The Great Hack), 2019

  • Режисер: Амер Карім, Джехан Нуджаїм.
  • Хронометраж: 113 хвилин.
  • Виробництво: Netflix, США.

Кадр із фільму «Великий хак»

Що документальний фільм? Якщо «Соціальна дилема» розповідає про проблему соціальних мереж, то «Великий хак» досліджує лише один приклад. Йдеться про незаконний збір даних користувачів британською консалтинговою компанією Cambridge Analytica.

Єгипетським документалістам і номінантам на «Оскар» Амеру Каріму та Джехану Нуджаїму вдалося поспілкуватися з колишніми працівниками Cambridge Analytica та її дочірніх компаній, а також з інвестором Facebook. Вони постаралися максимально об’єктивно відповісти на питання, чи вплинула Cambridge Analytica на Brexit і вибори в США.

«Корпорація „Змова“» (Inside Job), 2021

  • Режисер: Віталій Строкоус.
  • Хронометраж: 10 серій 30 хвилин.

Про що мультфільм? Завершальною роботою в нашому списку став мультсеріал «Корпорація „Змова“» від творців мультфільму «Гравіті Фолс» Олександра Хірша та Сіон Такеуті, а також режисера з України Віталія Строкоуса. Він розповідає про той самий метавсесвіт, де світом править тіньовий уряд. У ній не існує жодних Джеффів Безосов, Марків Цукербергів і Майлі Сайрус — більшість медійних осіб виявляються справжнісінькими рептилоїдами.

Також не було жодного вбивства Кеннеді 1963 року, та й Мерилін Монро живіша за всіх живих — це всі симулякри, створені корпорацією Cognito Inc. У ній працює головна героїня дівчина-інженер Рейган Рідлі. Вона керує командою, яка чимось нагадує мікс із «Футурами», — гібрид людини та дельфіна, дівчина, яка відповідає за вплив ЗМІ на несвідоме, галюциногенний гриб-екстрасенс, роботус, створений на зразок колишнього президента США Дональда Трампа, та хімік-наркоман. Другий головний герой — батько Рейган Ренд. Він був колишнім президентом Cognito Inc. Відповідно до сюжету, Ренд розгадав таємниці тіньового уряду, за що його звільнили. Тому він всіляко спивається, бажає помсти, а також розробляє різноманітних роботів, щоб уникнути соціальної комунікації.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ТЕХНОЛОГІЇ

Перший екзит, освітній бум і підкорення App Store. Підсумки-2021 від Genesis

30 Грудня 2021, 17:00
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Підсумки-2021 від Genesis
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Настав час підбивати підсумки 2021 року. У межах спецпроєкту «Хваліться» редакція Vector запропонувала компаніям, агенціям й інвестиційним фондам самим обрати головні факти й успіхи за рік, що минає, і поділитися планами на майбутній. Не применшувати свої досягнення, ділитися та хвалитися!

Цього разу про підсумки року розповідає команда холдингу Genesis.

Головні 5 цифр про Genesis 2021 року

  • +1200 нових співробітників у компанії.
  • +10 стартапів профінансував фонд Flyer One Ventures.
  • +1 проєкт в екосистемі — геймдев-компанія Suits.
  • ~60 000 студентів у 50 українських ВНЗ зможуть навчитися створення IT-продуктів завдяки ініціативі Genesis, KSE та Horizon Capital, яку підтримали МОН і Мінцифри.
  • $11 млн склав останній у 2021 році інвестиційний раунд в e-commerce проєкт, подробиці повідомимо 2022 року.

Головні події 2021 року

Злиття Jiji та Cars45

Портфельна компанія холдингу, найбільша африканська дошка онлайн-оголошень Jiji оголосила про злиття з Cars45 — локальним лідером в електронній торгівлі автомобілями. Раніше Jiji заробляла на преміумакаунтах для продавців, але угода відкрила можливість використання нової моделі монетизації, яка була запроваджена в Cars45. Тепер Jiji отримує додатковий прибуток у вигляді комісій від транзакцій. Це перший крок до реалізації глобальної стратегії компанії щодо переходу до моделей транзакційного ринку, і він суттєво прискорить зростання бізнесу.

Перший екзит інвестфонду Flyer One Ventures

У травні 2020 року фонд Flyer One Ventures проінвестував $1,5 млн у білоруський стартап Vochi, який за допомогою нейромереж допомагає користувачам створювати ефекти для відео в соцмережах. До 2021 року Vochi зібрав півмільйона користувачів, а в грудні його викупила Pinterest. Компанія вперше придбала стартап зі Східної Європи. Ця угода стала першим і дуже успішним екзитом Flyer One.

Більше про це

01 СТАРТАПИ

Зростання x4, перший екзит і $185 млн у портфельних стартапів. Підсумки-2021 від Flyer One Ventures

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Headway — лідер у своїй ніші за кількістю завантажень

Освітній застосунок Headway випускає короткі змісти найкращих нон-фікшн книжок про бізнес, саморозвиток і психологію — у текстових та аудіоформатах. Через півтора року після запуску програма вийшла в лідери AppStore у своїй ніші, обігнавши головного конкурента — стартап Blinkist. Headway втримувало перше місце за кількістю завантажень протягом усього року. Сумарно програму завантажили приблизно 9 млн осіб.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Топ в App Store, 8,5 млн завантажень, зростання х4. СЕО Headway Антон Павловський — про підсумки 2021-го

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Реліз нового геймдев-продукту — SUITSME

Стартап Suits з екосистеми бізнесів Genesis випустив мобільну гру SUITSME — симулятор, який дає змогу підбирати віртуальний одяг для фешн-образів із колекцій провідних люксових брендів — як світових, так і українських. Тестовий запуск для користувачів з України, Канади та Нідерландів відбувся в березні, а вже в листопаді гру можна було завантажити в усьому світі. Через кілька днів після глобального релізу продукт потрапив до списку рекомендацій Apple в 44 країнах.

Запуск всеукраїнського курсу з продуктового IT для студентів державних університетів

У грудні 2021 року Genesis разом із партнерами з Київської школи економіки та Horizon Capital заснували громадську організацію Product IT Foundation for Education (PFE), яка продовжує взятий компанією курс на підтримку та розвиток IT-освіти в країні.

Спільно з МОН і Мінцифри PFE розробила та запустила освітній курс зі створення та просування цифрових продуктів для студентів 2–3 курсів державних вишів. Пілотний запуск уже здійснено в п’яти університетах. 2022 року курс буде доступний студентам 50 провідних ВНЗ у всій країні. За прогнозами компанії, його пройдуть 60 тисяч осіб протягом наступних 5 років.

Плани на 2022 рік

Наступного року наш фокус залишається на двох головних напрямах, у які продовжимо інвестувати час і ресурси. Це розвиток продуктів нашої екосистеми, а також освітніх ініціатив у IT-сфері: власних навчальних програм і спільних із державою. Плануємо більше уваги приділити employee experience та створювати ще комфортніші умови для співробітників. Зокрема, готуємося до переїзду до нового офісу.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ ПриватБанк
17 Січня 2022, 11:00 4 хв читання
Кейси Як проводили дослідження продакт-менеджерів в Україні
6 місяців, 19 волонтерів і 216 сторінок. Як ми провели найбільше дослідження продактів в Україні
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Січня 2022, 12:00 11 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ Робота в компанії SoftServe
30 років на ринку, 13 000 працівників та оцінка в мільярди. Як працює SoftServe — одна з найбільших українських IT-компаній
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Січня 2022, 13:00 18 хв читання
На пальцях Що таке аналітика даних і які проблеми вона розвязує
Збираємо дані, нарощуємо продажі. Як бізнес використовує Big Data — досвід McKinsey, Fozzy Group та Data Science UA
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Січня 2022, 11:00 8 хв читання
ТЕХНОЛОГІЇ

$35 млн інвестицій, менторство й партнерства. Підсумки-2021 від Preply

30 Грудня 2021, 14:00
3 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Підсумки-2021 від Preply
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Час підбивати підсумки 2021 року. У межах спецпроєкту «Хваліться» редакція Vector запропонувала компаніям, агенціям та інвестиційним фондам самим обрати головні факти й успіхи за рік, що минає, і поділитися планами на майбутній. Не применшувати свої досягнення, ділитися та хвалитися!

Цього разу про підсумки року розповідає онлайн-платформа для пошуку репетиторів Preply в особі співзасновника та CTO Дмитра Волошина.

Співзасновники Preply
Співзасновники Preply

Головні події року

  • У березні 2021 року Preply залучила $35 млн інвестицій у межах раунду фінансування B. У раунді взяли участь Owl Ventures та Full In Partners. До них приєдналися попередні інвестори стартапу Point Nine Capital, Hoxton Ventures, EduCapital, All Iron, Diligent Capital та Evli Growth Partners. Також участь взяли ангельські інвестори, включно зі співзасновником Unity Девідом Хелгасоном і СЕО Delivery Herо Нікласом Остбергом.
  • Окрім офісів у Києві та Барселоні відкрили офіс у США, який плануємо надалі розвивати та наймати більше американських фахівців.
  • Запустили «Preply English Group Classes» на Product Hunt.
  • Preply був обраний як один зі 100 найкращих EdTech проєктів Північної Америки, за версією HolonIQ.
  • Отримали нагороду Ukrainian Startup Awards у номінації: The Revenue Hack of 2020.
  • 2021 року команда Preply зміцнювала партнерські відносини з соціальними ініціативами та місцевими громадами. У грудні експерти Preply провели дводенне навчання на тему «IT: eLearning» та ініціювали творчий конкурс у межах проєкту STEM is FEM. Переможницею конкурсу стала 17-річна Дар’я Ковган із Запоріжжя, яка розробила прототип освітнього цифрового проєкту.
  • У Барселоні команда активно співпрацює з міжнародною менторською групою PyLadies, у межах якої провели першу зустріч #PyLadiesBCN. Представили нашу культуру A/B тестування, показали кілька прикладів тестів та відповіли на запитання учасниць. 
  • Наразі EdTech-маркеплейс Preply об’єднує понад 40 000 репетиторів, які викладають 50 мов учням у 180 країнах світу.

Плани на наступний рік

  • Розширення команди та розвиток американського офісу. Наразі в офісі в США працює приблизно 10 людей і в компанії планується наймати ще більше спеціалістів у цьому регіоні;
  • у планах розвиток B2B-продуктів платформи та напряму групових уроків;
  • плануємо покращувати та експериментувати з роботою штучного інтелекту та machine learning на платформі.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...