Інноваційний центр Промприлад в Івано-Франківську виріс на місці колишнього заводу. Сьогодні це сучасний простір, що поєднує чотири ключові напрямки розвитку регіону: нову економіку, урбаністику, сучасне мистецтво та освіту.
У центрі вже працює 75 компаній-резидентів — бізнесових, освітніх і культурних. Тут перетинаються фахівці з різних галузей, які діляться досвідом і вчаться одне в одного.
Промприлад став відповіддю на неефективне використання старих індустріальних територій. Сьогодні він є найвідомішим імпакт-інвестиційним проєктом в Україні.
Перший інвестор підтримав цей проєкт через рік після запуску його пілотної частини — у 2019-му. Зараз Промприлад фінансують вже 1800+ інвесторів. Ідея в тому, що кожен, хто хоче бути причетним до змін — може долучитися і спільно розвивати проєкт.
Розповідаємо історії інвесторів Промприладу — людей, які вірять, що бізнес може бути інструментом суспільних змін.
Все почалося як звичайний ремонт, а перетворилося на масштабний проєкт
Мій бекграунд до співпраці із Промприладом — це переважно підприємництво. За освітою я інженер-будівельник, тобто моя спеціалізація — це великі проєкти, як-от мости чи тунелі. Проте основний досвід я отримав у ресторанному бізнесі: протягом 17 років ми з партнерами відкривали заклади різного масштабу.
У великих будівельних проєктах до Промприладу участі не брав. Я знав, що цей проєкт стане викликом для мене, але мені було дуже цікаво його прийняти.
Комфорт, екологічність та довга експлуатація
Сталим будівництвом я почав займатися ще у 2017-му, коли долучився до проєкту Промприлад. Для мене відповідальний підхід у цій сфері — це не тільки екологічні матеріали, а й тривалий життєвий цикл будівлі, її енергоефективність, вплив на місто.
У девелоперських проєктах мета часто одна: збудувати — продати — забути. У концепції сталого будівництва ми думаємо про експлуатацію на десятиліття вперед. Такі проєкти мають створювати зручну для людей інфраструктуру: хорошу транспортну систему, доступ до шкіл та садочків, мультифункціональність районів тощо.
У Європі стале будівництво активно просувають міжнародні фінансові інституції. Наприклад, проєкти New European Bauhaus, які популяризують дерев’яне багатоповерхове будівництво (ред. Цього року серед переможців премії опинився і український Промприлад).
В Україні поки складніше йде процес популяризації сталого будівництва. Часто «зелений» підхід використовується просто як маркетинг. Але зараз формується нове покоління архітекторів, які закладають інші стандарти. З’являються й справді соціально відповідальні проєкти, як-от Промприлад.
Бетон — на щебінь, замість клінкерної плитки — цегла зі старих будинків
Так як Промприлад ми відновлюємо саме за принципом сталого будівництва, тут дуже важливим був процес демонтажу. Ми намагалися зберегти меблі, стелажі, частину цегли. До прикладу, склоблоки ми розібрали, почистили й використовуємо досі, металеві конструкції частково пішли в повторне застосування, бетонні конструкції переробили на щебінь, клінкерну плитку замінили на нарізану вручну стару австрійську цеглу зі старих будинків. Наразі сонячна електростанція вже покриває до 50% потреб Промприладу, а далі ми плануємо перейти на геотермальні теплові насоси.
Також окремо ми займалися утилізацією небезпечних відходів: люмінесцентні лампи, рубероїд, смоли — усе передавали ДСНС. Старі заводи зберігають багато небезпечних матеріалів, тому тут було дуже важливо проводити утилізацію відповідально.
Role model для ревіталізації індустріальних зон в Україні
Ми вже маємо чіткі плани і хочемо закінчити реконструкцію за два роки. Після завершення проєкту планую залишитися інвестором Промприладу, але переключитися на інші, можливо, більші за масштабом завдання. Промприлад дав мені величезний досвід у експертизі, який я хочу використати під час відновлення України.
Років через п’ять я бачу Промприлад основним осередком ініціатив регіону. Хочеться, щоб цей проєкт став role model для ревіталізації індустріальних зон в Україні. У багатьох містах є старі заводи в центрі, які втратили свою функцію. Там найкраще створювати простори для розвитку громад.
Майбутнє для для розвитку імпакт-проєктів — є. Українці вже навчилися підтримувати армію донатами, і після перемоги, сподіваюся, вони переключать цю енергію на розвиток міст і спільнот.
Не золото в сейфі, а квиток у живу екосистему
Варто розуміти: імпакт-інвестиції — це не тільки про гроші. Їхня дохідність зазвичай нижча, ніж у класичних проєктів. Але вони приносять інший результат: долучення до спільноти, розвиток міста, нові можливості.
Найкраще інвестувати в ті проєкти, які близькі по духу, і не просто вкладати кошти, а брати участь у житті проєкту. На Промприладі багато інвесторів одночасно є орендарями, ведуть тут бізнес, відвідують події. Це зовсім інший рівень залученості.
Фактично, імпакт-проєкт — це не золото в сейфі, а квиток у живу екосистему, яка впливає і на тебе, і на громаду довкола.