Бізнес із дитиною та без фільтрів «барбіленду». Історії підприємиць про кар’єру та материнство
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У соцмережах материнство — ніби вітрина люксового бренду: бездоганні фільтри, ідеальні фотосесії, і мама, яка між Zoom-дзвінками та дегустацією органічної авокадо-пюрешки вчасно відповідає на робочі імейли. Але за спалахом камери дедлайни настають швидше, ніж висихає розлита на MacBook кава, а «мама все встигає» перетворюється на «який сьогодні день?».
З нагоди Дня матері, у цьому матеріалі журналістка Vector Дарія Прудіус відкладає недомиті пляшечки та збирає чесні історії мам, які працюють між колисковими та кризами:
- Оксана Будз, співзасновниця, CBDO і CMO intelswift;
- Валерія Толочина, CMO MEGOGO;
- Аліна Качаровська, CEO і співзасновниця Kacho Group;
- Марина Батуринець, засновниця школи комунікацій Bazilik та Bazilik Media.
Разом із кар’єрною консультанткою Альоною Федько розбираємось, чому «встигати все» — це міф, а «офіс, дружній до мам» часто означає «тут вас мучитимуть почуттям провини».
Трохи цифр, але багато запитань
В Україні жінки очолюють близько 36% підприємств, що значно вище світового показника у 29%. За даними Державної служби статистики, жінки домінують в управлінні дитячих садків (99%), бібліотек (93%) та інших комунальних підприємств. А загальна частка жінок на керівних посадах в Україні за 2017-2020 роки становила близько 40,48%.
Картина стає ще контрастнішою, коли до рівняння додається материнство. За даними UNFPA, Україна посідає перше місце в Європі за кількістю роботодавців, які відкрито не схвалюють працевлаштування матерів з дітьми до трьох років на повний робочий день — такої позиції дотримується кожен четвертий опитаний.
Дані 2023-2025 років показують, що в різних галузях ситуація суттєво відрізняється. Якщо в освітньому секторі кількість жінок-керівниць становить 74%, то в ІТ — лише 24%. У фінансовому секторі ця частка за останні п’ять років зросла з 24% до 31%, але серед них матерів дітей до 6 років — менше третини.
Баланс робота-дім залишається критичним фактором: українські матері витрачають на домашні обов’язки вдвічі більше часу, ніж батьки. Середньостатистичний український батько проводить з дитиною 56 хв на день, а декретну відпустку беруть лише 3% чоловіків.
Такий дисбаланс має економічні наслідки: компанії з гендерно-збалансованим керівництвом мають на 28% вищу прибутковість, а організації, де жінки становлять більше ніж чверть виконавчого комітету, в 10 разів прибутковіші за компанії з винятково чоловічими радами директорів.
Однак попри економічні переваги, явище «материнської кари» (motherhood penalty) — коли після народження дитини жінкам часто знижують зарплату та обмежують кар’єрний розвиток — все ще малодосліджене в нашому контексті. У Канаді 46% жінок вважають, що їх часто обходять під час підвищення, а 39% відчувають, що їх рідше залучають до важливих проєктів. А як із цим в Україні?
Щоб відповісти на ці та інші запитання про справжнє поєднання материнства й бізнесу, ми звернулися до жінок, які практично щодня балансували між дедлайнами й колисковими (навіть під час декрету).
Нереалістичні очікування: міф про «все встигати»
Перший виклик для жінок-керівниць — усвідомлення того, що ідеального балансу не існує. Образ взірцевої бізнес-мами, яка легко поєднує керівні обов’язки з доглядом за немовлям, розбивається об реальність уже в перші тижні материнства.
«Я вірила у міф, що можна все встигати, якщо правильно організувати процеси — встигати все нереально, оскільки в добі все ще 24 години», — цей очевидний, але часто ігнорований факт Оксана Будз, співзасновниця, CBDO і CMO intelswift, усвідомила з народженням сина. Її рішення було радикальним: розділити день навпіл — пів дня на роботу, пів дня на дитину. «Я прийняла той факт, що моя продуктивність знижується, це факт, але малюк — це мій вибір», — пояснює вона.
Марина Батуринець, засновниця Bazilik, зіткнулася з іншим парадоксом: виклики виявилися геть не там, де вона очікувала. «Найважче почалося ближче до періоду, коли дитина пішла в садок. Поєднувати два графіки — роботу і садок — стало важкувато», — ділиться Марина. Період, коли дитина була зовсім малою і багато спала, виявився для неї найпродуктивнішим: «Я завжди сміюся, що найкращі часи були, поки він не зміг перевертатися».
Для Валерії Толочиної, CMO MEGOGO, материнство стало справжньою школою менеджменту, яка «одночасно прокачує десятки навичок — від стратегічного планування до кризового реагування».
Аліна Качаровська, CEO і співзасновниця Kacho Group, зізнається, що спочатку мала нерозуміння і побоювання щодо поєднання бізнесу та материнства, але виявилося, «що все можливо». Єдине, про що вона шкодує: «Якби я зараз народжувала, точно взяла б тривалішу декретну відпустку, щоб насолодитися моментом і бути в ньому повністю».
Поради, які не працюють
Наші героїні відверто зізнаються: більшість непроханих порад — від колег, рідних і випадкових «експертів» в інтернеті — просто інформаційний шум. Їхній спільний підхід: закрити вуха до «універсальних рецептів успіху» і довіряти власній інтуїції.
Марина Батуринець має радикальну позицію: «Найкраща порада, яку можна дати всім матерям, — це не давати порад щодо їхніх дітей, тому що в кожної буде свій шлях». І додає, що суспільство повинно мати чіткі правила співіснування різних груп, і дотримуватись їх. Це взаємоповага, яка працює в обидві сторони. Така позиція контрастує з поширеною думкою, що сучасний світ має адаптуватися під потреби матерів — натомість Батуринець наголошує на взаємній відповідальності.
Цікаво, що Аліна Качаровська та Валерія Толочина взагалі не згадують про отримані поради. Як зауважує Качаровська: «Існує два варіанти — або я їх тоді не чула, або зовсім не сприймала».
«Віддати дитину в садок для грудничків — це популярна практика в Америці, але я собі такого навіть не можу уявити, оскільки хочу виховувати свою дитину, а не віддати це на вихователів садочку», — каже Оксана Будз.
Фінансова безпека: подушки і стратегії
Підготовка до материнства розділила наших спікерок на два табори: тих, хто створював фінансові подушки заздалегідь, і тих, хто покладався на імпровізацію. Оксана Будз зайняла позицію стратега: «Для моєї сім’ї це вже давно стале правило, тому спеціально перед вагітністю не створювали подушку, оскільки вона вже була».
Аліна Качаровська має зовсім інший погляд на безпеку: «Мої головні “подушки безпеки” — це чоловік, родина і команда. Додаткових фінансових я не створювала».
Валерія Толочина з появою дитини, каже, змінила підхід до планування: «Почала мислити довшими горизонтами — це стосується не лише фінансів, а й життєвих рішень загалом. Замість імпульсивних витрат обрала усвідомлений, сталий підхід». Гроші в її новій реальності стали чимось більшим: «Інструментом не лише стабільності, а й розвитку: для навчання, подорожей, пізнання світу і натхнення».
Найбільш радикально до питання фінансової безпеки підійшла Марина Батуринець, чиї пріоритети змінила повномасштабна війна: «Тепер у мене завжди є гроші, щоб безпечно дістатися до іншої країни і прожити там два місяці з дитиною, це прямо прораховано».
Єдине, у чому зійшлися всі — після народження дитини гроші перестають бути метою. Як підмітила Оксана Будз, «видатки на себе і свої хотілки відходять на другий план».
Якби я могла повернутися в минуле: що б я змінила
Ми поставили нашим героїням запитання, на яке кожна бізнес-мама боїться відповідати навіть собі: якби машина часу існувала — які рішення щодо бізнесу під час материнства ви б змінили без вагань?
Я б точно краще підготувалася до тривалішого декрету, тобто розширила та доукомплектувала команду на час моєї відсутності.
Коли ти будуєш свій бізнес з нуля, це вічні перегони, нові завдання та проблеми, які потрібно вирішувати: одні вирішуєш, інші зʼявляються — ніколи не буде ідеального часу, щоб стати мамою. І я це прекрасно розуміла, але бажання стати мамою перемогло, тому зараз пробую балансувати, хоча це важко, не буду приховувати цього.
Дозволила б собі більше відпочивати — не доводити, що можу все. У перші роки я буквально виснажувала себе, намагаючись одночасно бути ідеальною мамою та «безпомилковою» на роботі. Зараз розумію: це непотрібно було нікому, крім мого перфекціонізму. Усвідомлення своїх меж і прийняття себе — це не слабкість, це зрілість і турбота, яка потрібна всім.
Щодо бізнесу певно ніякі. Проте до війни в мене був чіткий план: до пів року дитини найняти няню, яка буде зі мною всюди. Така модель працює в багатьох підприємниць — ти на роботі, няня поруч, і коли треба погодувати малюка чи приділити йому увагу, вона підносить дитину, а потім забирає. Я планувала, що зможу гнучко поєднувати роботу з материнством.
А потім настало 24 лютого — дитині пів року, ми виїжджаємо в село, обидва «проєкти» повністю на мені — і малюк, і бізнес, який треба рятувати. Про няню чи інші варіанти підтримки не йшлося.
Погляд експертки
Як правильно встановлювати межі, щоб зберегти психічне здоров’я
Перше — почати з усвідомлення своїх потреб.
Задати собі запитання: чого хочу я? Не моя дитина, керівник, чоловік чи подружка, а саме я. Важливо визначити, що вам потрібно для збереження балансу — хобі, тиша, можливість просто полежати на дивані.
Виділяйте час на себе — це не привілей, а необхідність. На верхівці пріоритетів маєте стояти ви, бо без вашої енергії та ресурсу страждають усі — дитина, сім’я, робота.
Зафіксуйте в календарі час, коли можете бути лише з собою — прогулянка, йога, чашка кави з книжкою.
Навчіться говорити «ні». Коли виникає вибір між відпочинком і додатковими обов’язками, запитайте себе: що дасть мені більше ресурсу? Що можна делегувати? Ви не зобов’язані робити все самостійно.
Підтримуйте відкриту комунікацію з близькими та колегами. Ніхто не здогадається про ваші потреби, якщо ви не скажете про них. Якщо відчуваєте перевантаження — обговоріть це і запропонуйте конкретне рішення.
Встановлюйте чіткі робочі межі, особливо, якщо це дистанційна робота. Окресліть, коли починається і закінчується ваш робочий день. Відмовляйтесь від запитів, які порушують ваші години або є надмірними. Запит о 10-й вечора з дедлайном «на ранок» — неприйнятний.
Особливі виклики стоять перед мамами дітей з інвалідністю. Їм часто доступна лише віддалена робота з гнучким графіком, а роботодавці не завжди готові надати таку гнучкість. Такі мами змушені поєднувати роботу з реабілітацією, лікуванням, непередбачуваними обставинами, що потребує особливого розуміння на ринку праці.
Як ефективно представити себе на ринку праці
Повернення до роботи після декрету — виклик для багатьох мам. Часто вони хвилюються, що їх розглядатимуть крізь призму минулого, але з новим чинником, який може впливати на продуктивність.
Під час материнства жінки опановують навички, які варто підкреслювати на співбесідах і в резюме.
Перш за все, це багатозадачність та організаційні здібності. Мами одночасно готують їжу, допомагають дитині, підтримують порядок вдома, і все це вчить їх ефективно управляти часом та розставляти пріоритети. Вони також мусять пам’ятати про власні потреби — усе це формує навички, надзвичайно цінні на роботі.
Материнство виховує емоційну стійкість. Коли мама стикається з труднощами, хворобами, дитячими капризами та непередбачуваними обставинами, вона вчиться тримати емоції під контролем навіть у найскладніших ситуаціях. Ця здатність особливо важлива для прийняття швидких рішень у стресових робочих умовах.
Розвиваються й комунікаційні навички та здатність до дипломатії. Мами постійно шукають компроміси, вирішують конфлікти, ведуть переговори в умовах обмеженого часу — усе заради знаходження оптимальних рішень для всіх. Ці вміння безцінні у будь-якому робочому колективі.
Гнучкість і здатність адаптуватися також формуються материнством. Діти швидко ростуть, їхні потреби змінюються, тож мами вчаться бути гнучкими, знаходити нові рішення там, де старі вже не працюють. Ця адаптивність стає великою перевагою в робочому середовищі, де обставини теж можуть змінюватися блискавично.
Нарешті, материнство розвиває емоційний інтелект та емпатію. Турбота про дитину вчить жінку бути уважною до потреб іншої людини, розуміти її емоції та підтримувати у потрібні моменти. Ці здібності допомагають краще взаємодіяти з колегами та клієнтами.
Тож, відповідно до цього важливо оновити резюме і профіль LinkedIn. Додайте нові проєкти чи курси, пройдені під час декрету. Навіть якщо ви не працювали на повну ставку, участь у волонтерських проєктах, організація дитячих свят — це цінні навички, які варто вказати.
Не випадайте з професійного контексту. Підпишіться на галузеві розсилки, приєднайтесь до професійних груп, щоб розуміти актуальні тенденції. Інвестуйте час у вебінари та тренінги для відновлення професійної впевненості.
Відновіть соціальний капітал. Підтримуйте зв’язок із колегами, особливо якщо плануєте повертатися до колишнього місця роботи.
Будьте впевнені у своїх силах. Декретна перерва не зменшує вашу цінність як фахівця. Для успішного повернення важливо:
- Акцентувати увагу на м’яких навичках у резюме.
- Писати супровідний лист з описом мотивації та досягнень.
- Готуватися до співбесід, практикуючи відповіді.
Будьте відкриті до нових можливостей. Декрет — час переосмислити кар’єрні пріоритети. Можливо, ви захочете змінити напрямок або знайти більш гнучкий формат роботи.
Більше про це
Рахуємо гроші «Євробачення»: чи вигідно країнам проводити конкурс
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
