BIM-developer: хто це та як ним стати
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Уявіть, що раз на кілька місяців ви приїжджаєте в гості до родичів, а там на місці гаражного кооперативу вже працює який-небудь mall, town або Plaza. Такі складні проєкти в стислий термін реалізовуються завдяки Building information modeling.
Дмитро Радомцев із архітектурного бюро «Архіматика» розповів, що таке BIM, навіщо проєктувальникам розробники та як потрапити до професії.
Що таке BIM-проєктування
Це процес проєктування інформаційних моделей будівель за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Простими словами, BIM-проєктування — це створення цифрового зліпка будівлі. Ті ж фахівці, які залучені в класичному проєктуванні, створюють віртуальну копію майбутньої споруди у спеціалізованому технічному середовищі. Це дає змогу отримувати потрібні зрізи даних під конкретні завдання. Тобто BIM-проєктування — це не новий процес. Просто з появою нових технологій проєктування диджиталізувалося.
Софт на кшталт Archicad дає змогу спеціалістам відтворити майбутній проєкт у вигляді 3D-моделі з дотриманням всіх правил реального життя — від законів фізики до опору матеріалів. Так можна прорахувати проєкт без конструкційних помилок та оцінити, як він виглядатиме.
Але навіть таким програмам часом бракує функціональності, а без того прискорений процес хочеться поліпшити в деталях і позбутися рутини. У цьому не обійтися без BIM software developers and process automations.
Чим займається BIM-розробник
Завдання BIM-розробника — спростити роботу проєктувальників, доповнюючи софт необхідними функціями та автоматизуючи процеси.
Мої завдання можна розділити на два типи:
- Ті, що робляться під конкретний проєкт замовника. Вони виходять із особливостей самого проєкту. Наприклад, потрібно додати можливість розрахування техніко-економічних показників (ТЕП) Archicad в якомусь специфічному вигляді. ТЕП рахують на будь-якому проєкті, але через особливості самого об’єкта іноді змінюються вимоги представлення показників. Тоді BIM-розробник шукає потрібне налаштування в самому ПЗ. А якщо не знаходить, то пише скрипт і додає його в софт.
- Ті, що можуть системно вирішувати завдання на кількох об’єктах. Це більш глобальні завдання з довгостроковою перспективою. Такі проєкти змінюють процес загалом, автоматизують його та доповнюють софт. Результат вплине на всі наступні замовлення.
Що BIM-розробник використовує у роботі
Ми працюємо із софтом, наприклад, Archicad. Також використовуємо Grasshopper — no-code/low-code-систему програмування для написання скриптів генеративного дизайну. Вони можуть застосовуватися до різного ПЗ, наприклад, Archicad.
Grasshopper дає змогу завантажити дані з BIM-середовища, попрацювати з геометрією та параметрами у візуальному редакторі, а потім повернути перетворені або згенеровані елементи назад. Є можливість використовувати код, але розробники позиціонують Grasshopper як інструмент, який допомагає в роботі та не вимагає навичок програмування.
Частина завдань із доопрацювання софту та автоматизації робляться за допомогою мов програмування. Сам я використовував різні мови — спочатку C++, потім C#, зараз — Python із JSON API. Останній добре підходить для автоматизації завдяки великій кількості готових бібліотек. А два роки тому в Archicad з’явилася інтеграція з JSON. На ньому, наприклад, написаний скрипт для підрахунку ТЕПів. У поодиноких випадках використовуємо GDL та/або Param-O для кастомізації об’єктів Archicad, все ж таки віддаючи перевагу штатним об’єктам.
Для автоматизації процесів в цілому я використовую Microsoft Power Automate — систему no-code/low-code програмування, в якій можна швидко зробити прототип, та й загалом розв’язувати непроєктні завдання.
Я дотримуюся думки, що додаткових інструментів має бути якнайменше, а до коду потрібно вдаватися в останню чергу — коли штатні засоби софту не розв’язують задачу. Якщо щось можна зробити в доступному інструментарії або в налаштуваннях, треба зробити це саме там.
Як увійти в професію
Я вважаю, що найкраще приходити в професію з проєктування. У роботі важливо розуміти софт, щоб не робити те, що вже й так у ньому реалізовано. Найважливіше — розуміти процес проєктування та користь, яку ви можете принести.
Якщо ви не знаєте, хто і як бере участь у процесі, то можна виконувати конкретні завдання та водночас не бачити цілої картини. Практика показує, що іноді BIM-менеджер та автоматизатор є ініціаторами, які самі заглиблюються у процеси та думають, як їх краще налаштувати та автоматизувати. Без розуміння суті проєктної діяльності це зробити складно.
Мій шлях почався ще в університеті. Наприкінці третього курсу я задумався про аспірантуру та зайнявся доопрацюванням однієї програми. На четвертому курсі я пішов на курси програмування С++, навчався 10 місяців, а потім пробував писати щось дрібне під Archicad.
Потім пішов працювати архітектором. Там особливої потреби в програмуванні не було. Насправді я навіть не дуже замислювався над тим, що мою роботу можна автоматизувати. Рутина далеко не завжди дає змогу замислитися над тим, що можна спростити у своїй роботі. Глибше і предметніше вже зайнявся цим в «Архіматиці», куди я прийшов не проєктувальником, а автоматизатором.
Для входження у професію потрібно багато практики із софтом для проєктування, хоча б самостійної, бо без реальних завдань навчитися важко. Крім профільних проєктних компаній, такого досвіду ніхто не дасть, а в них не завжди є розробники.
Зараз досить складно закриваються базові позиції в BIM-середовищі. Автоматизацією та доопрацюванням проєктувальники займаються, якщо залишається час і є бажання. Наприклад, деякі працівники «Архіматики» починали писати скрипти для себе, а згодом їхні проєкти компанія впровадила на постійній основі. З проєкту приходити органічніше, це підтверджує практика.
Що вчити, аби стати BIM-розробником
Почніть зі складних мов програмування (C++, C#, Python), потім переходьте до простіших інструментів. Кожна нова мова вчиться швидше за попередню, особливо, якщо вона ще й простіша.
Набір інструментів невеликий, за умови розуміння процесу й ентузіазму робота знайдеться завжди. У багатьох компаніях потрібна автоматизація бізнес-процесів, навіть якщо немає проблем у роботі з софтом або у проєктній BIM-діяльності.
Шукайте можливості, підігрівайте інтерес, занурюйтеся в тему, вчіться. Головне — не зупинятися, а застосувати здобуті знання.
Партнерські матеріали
