СПЕЦПРОЄКТИ

«Без відриву від виробництва». Як поєднувати підприємництво і волонтерство та з чого почати

29 Грудня 2022, 12:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Ріана Абдулаєва Редакторка нативних проєктів. Придумую ідеї для брендів, які притягують гроші, привертають клієнтів, закохують співробітників у компанію
«Без відриву від виробництва». Як поєднувати підприємництво і волонтерство та з чого почати
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України бізнеси завзято допомагають донатами на ЗСУ та через благодійні ініціативи, започатковують волонтерські проєкти, використовують власну експертизу та роблять все можливе, аби наблизити перемогу.

Оцінити загальний внесок українських бізнесів важко — точних підрахунків не існує. Лише серед айтівців близько 80% опитаних регулярно переказують кошти на армію. Упродовж всього 2022 року ми писали про допомогу компаній та їхню залученість у спільну боротьбу. Наша мета зараз, окрім того, щоб робити бізнес попкультурою, надихати фаундерів та команди продовжувати займатися суспільно-важливими справами. Проста логіка: чим швидше ми переможемо, тим скоріше відновимо й розвинемо нашу економіку та життя. 

Разом із проєктом «Ми — волонтери» ми поспілкувалися з двома підприємцями, які активно допомагають ЗСУ про їхній досвід та прагнення.

Лесь Якимчук
Лесь Якимчук, виконавчий продюсер Linza Agency

На момент початку повномасштабної війни я перебував на підвищенні кваліфікації в США. Я зрозумів, що не зможу бути там: зібрався та поїхав в Україну. Я приїхав у Київ 1-го березня. З собою привіз аптечки, турнікети та подібні речі в невеликій кількості. Мої друзі з США просто принесли це все мені додому.

Я написав пост в стилі: «Привіт! Я знову в Україні й у мене є турнікети!» Починаючи з того моменту і до зараз мій телефон взагалі не перестає дзвонити. Мені здається, не я знайшов волонтерство, а це воно мене знайшло. 

Про фонд та команду

Ми починали волонтерити разом з Лєною Зенченко і Тарасом Якимчуком. А потім з‘явилися інші люди та організація UA First Aid. Ми сфокусувалися на тактичній медицині. Важливо обрати конкретний напрям, щоб допомога була ефективною.

Рік тому я взагалі не знав, що таке IFAK, турнікет, але за цей час уже став досвідченим волонтером. Я здобув дуже багато досвіду в закупівлях, постійно взаємодію з парамедиками, досліджую тему. До речі, аптечки ми збираємо самостійно. Закуповуємо складники з різних місць, бо так дешевше та ефективніше. Так ми вже зібрали та доставили понад 7000 аптечок, кожна з яких коштує близько 100$.

Наша організація поділяється на умовні підрозділи: фандрейзинг, координація проєктів, збір аптечок. Зараз є великий попит на тренування парамедиків і медиків, тому що не вистачає кваліфікованих спеціалістів. Коли я сам проходив курс, зрозумів, наскільки тіло людини чутливе: якщо в тебе критична кровотеча — ти помреш протягом хвилини. Тому ми почали займатись тренінгами, їздити до військових частин зі спеціалістами. Це наша вимога — пройти навчання, тільки так можна отримати аптечки.

Ми не розділяємо роботу на жорсткі обов’язки. Якщо ми бачимо, що в когось щось не виходить, ми йдемо й допомагаємо. Нещодавно нашій організації вручили волонтерську премію на «Форумі громадських ініціатив». Крім того, у нас є практика поїздок на схід, в Херсон або на південь. Ми це робимо, тому що військові потребують уваги, їм дуже важливо не втратити конект з реальністю. Друга причина — це важливо для волонтерів. Передавати речі фізично з рук в руки. 

З чого почати волонтерити?

Пишеш в Google: «Знайти турнікет». Починається все з цього, а закінчується тим, що в тебе мільярд знайомих, через яких дізнаєшся, де й що купити. Зараз мене оточують професіональні медики, з якими я можу зідзвонитися і, якщо потрібно, узгодити якісь питання: що найкраще купувати, а що краще не брати.

Можна піти у волонтерські організації типу «Фонду Притули» або до нас: стати нашим волонтером — і тебе будуть менторити. Можна бути самостійним бійцем, який сам все знає, сам все робить — але це складніше. У тебе 100% буде людина в оточенні, якій потрібна допомога: бронік, каска, аптечка. Тоді ти відкриваєш Google і пишеш: «Бронік дешево», «Бронік не дорого», — і починаєш шукати. В цей момент ти вже волонтер.

Насправді волонтерство — це складно. Мені допомагає медитація й можливість відпочити.

Після того зʼявляється натхнення щось робити. Дуже сильно надихає вдячність. Наприклад, на День волонтера люди, з якими я взаємодіяв ще в березні, писали: «Дякую, ви врятували мого чоловіка!» Після цього кажеш собі: «Чуваки, фігачимо далі!».

Професійні скіли та волонтерство

Я працюю виконавчим продюсером в Linza agency, яка була колись продакшеном і ми багато знімали. На врученні волонтерської премії у всіх організацій, які отримували відзнаки, були відео про організацію. У всіх, крім нашої. Я так і сказав: «Ми без відео, тому що волонтери зараз сидять у штабі та збирають аптечки замість того, щоб робити відео, вибачте», — і всі поплескали. 

Якщо серйозно: я розумію, як позиціювати фонд, розумію, що ми «продаємо» залученість — люди можуть через нас стати благодійниками. Ти можеш кинути свої 100 гривень — і я покажу тобі аптечку, а потім людину, яка її отримала. А потім пост, де ця людина говорить, що ця аптечка її врятувала. У тебе створюється конект — і ти хочеш допомагати ще більше. Я мислю як маркетолог, але власне це допомагає позиціювати нас правильно. 

Про плани 

Один з проєктів: будемо робити з нашого складу волонтерський хаб. Це буде як «Пункт Незламності», але здорової людини — там буде Starlink, генератор, батареї та все, що потрібно. Єдине — працювати там зможуть лише волонтери.


Роман Севаст
Роман Севаст, співзасновник Awesomic

У мене було передчуття війни. Знаю, що багато хто не вірив, але я розумів, що багато фактів вказують на її наближення. Перші пʼять місяців я залишився в Україні з командою, аби максимально допомагати тут. В березні в нас мав відкритися офіс у Сан-Франциско, але все перенеслося на пів року. Лише коли я побачив, що ми йдемо до перемоги, повернувся до наших планів в середині літа. Зараз я тимчасово перебуваю в США, та продовжую допомагати — вважаю це своєю громадянською позицією.

Напрями допомоги

По-перше — грошима. Ми не відкривали власний фонд або громадську організацію: довіряємо це людям, які мають експертизу. Донатимо в основні фонди. Передусім допомагали «Повернись живим». До речі, ми задонатили їм 1 000 000 грн за два дні до початку повномасштабної війни, коли ще взагалі ніхто не донатив. Тоді на ці кошти придбали 500 бронежилетів.

Тут все просто — зараз кожен має робити все можливо, аби ми вистояли. Війна показала, що насправді ми разом, й завжди знайдуться люди, які підтримають, знайдуть ресурс та допоможуть. Наші клієнти — здебільшого іноземці, але вони добре знають про події в Україні. Особливо у перші місяці вони прагнули допомогти нашій компанії та співробітникам, аби в них була можливість виїхати в більш безпечні місця. Загалом користувачі нашої платформи перевели 1 млн грн українським дизайнерам, які працють через платформу Awesomic.

Ми допомагаємо в кількох напрямах: донатимо в благодійні фонди, евакуювали співробітників і їхні сім’ї з місць з активними бойовими діями, створюємо дизайнерські продукти, які необхідні благодійним організаціям та фондам.

Наш ресурс — це гроші та експертиза. Як відбувається евакуація: ти знаходиш місцевого, який знає доріжки через міст або якісь об’їзні шляхи, платиш йому — і він допомагає. Це займає багато часу, але в кожному місці завжди знаходилися люди, які могли з цим допомогти. Це завжди було більше питання грошей, ніж взагалі виїзду. 

Ми займаємося створенням дизайну, й було б дивно не використовувати нашу експертизу в благодійній меті зараз. Отже, ми створювали проєкти для «Повернись живим», «Коло», «Разом for Ukraine» та ЗСУ — з ними ми навіть почали новий напрям, яким займаються ноукод-розробники. Ми покриваємо всі видатки на зарплати, але по факту команда працює на безоплатному проєкті для благодійної організації або ЗСУ.  

Про бізнес та розподіл команди

На щастя, наш бізнес не так сильно постраждав, як інші, тому ми маємо ресурс і на допомогу. Ми донатили ще до початку повномасштабної війни.

Щодо команди в лютому: в нас було 95% в Україні. З нами працювало приблизно 100 людей, включаючи дизайнерів. Зараз з нами працює 150 людей, з яких 50% в Україні, дівчата виїхали, але ми ще також знайшли декілька людей за кордоном — і зараз працюємо по суті з 17 країн. Дуже цікаво, що 24 лютого у нас була папочка Emergency — як ми маємо діяти, фактично інструкція на випадок війни. Я буквально за два тижні до цього її написав.

За кордоном свої складності. В Україні всі одне одного підтримують, за кордоном — часто самотньо.

Сам на сам з новинами. Особливо, коли є розрив у часі, ти наче події не переживаєш, а усвідомлюєш з медіа, а тут можна багато чого додумати. Я навіть бачив на прикладі команди: українці, які за кордоном, піддаються сильнішому ментальному впливу. 

Як триматися й допомагати

Перегорів — відпочив — пішов далі. Які варіанти? Ну так, тяжко, бувають такі моменти, що відкриваєш ноутбук, а вже прямо нудить. Ти настільки перевтомлюєшся емоційно, що важко думати. Мені було дуже страшно, коли наші дівчата були замкнені в окупованих містах, але нам вдалося їх вивезти. Це було дуже стресово. 

Коли росія напала на нас, ми всі стали в таку позицію ментального солдата: ніхто нас не зламає, ми не дамо. Думаю, воно вже після війни накриє, треба буде багато виплакати, пропрацювати з психологами. Впораємося.

Коли ти допомагаєш людям, вони дякують, і у тебе в сердечку тепліше. Це важливіше, ніж будь-які гроші, ти себе дуже класно почуваєш. 

Розкажу про один з цікавих зборів. Була середа, і ми подумали «Середа, і щось тихо так, треба, щоб на Reddit ми були на головній». В Америці є такий мем: «it`s Wednesday, my dudes». Ми просто взяли його, наліпили БТР на фото й написали «Збираємо гроші на цей БТР з мемом» — і все. Залили на Reddit — і на один день знову підняли українську тему в топ.  

Що далі

Людина щаслива, коли в неї є якась мета в житті, а волонтерство — це якраз одна з таких діяльностей, яка просто тобі робить приємно від процесу. «У самурая немає цілі, в нього є шлях». Волонтери — самураї, у них є шлях. Якщо ти себе почуваєш на правильному місці, можеш зробити в 10 разів більше. 

Путівник волонтера

Отже, волонтерство — це складний, але дуже надихаючий досвід. З історій наших героїв ми зрозуміли, що допомагати може будь-хто з будь-якої точки світу. Головне — обрати напрям до душі, а спільнодумці обовʼязково зʼявляться. Команда проєкту «Ми — волонтери» створила путівник для тих, хто вже волонтерить або лише починає. В ньому зібрані корисні ресурси та інструменти для ефективного волонтерства, юридичні аспекти, практичні поради, лайфхаки та багато іншого.

Нині сотні тисяч волонтерів не просто допомагають, а щодня рятують життя. Долучайся і ти!

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ За бізнес-принципами. Як зробити благодійний проєкт ефективним — кейс #BDayVyklyk
За бізнес-принципами. Як зробити благодійний проєкт ефективним — кейс #BDayVyklyk
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
06 Лютого 2023, 19:00 7 хв читання
Завантаження...