Уявіть, що ви відкриваєте пошту й бачите повідомлення про підозрілий вхід у свій акаунт або отримуєте від банку сповіщення про платіж, якого не робили. Таких історій в Україні багато. За даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, з початку 2025-го року в середньому фіксують близько 15 кібератак щодня, а команда CERT-UA відстежує понад 150 кластерів кіберзагроз. Часто це — зламані поштові скриньки, втрачені доступи до сервісів і гроші, які зникають з рахунків.
У більшості випадків відіграє роль проста людська помилка: один і той самий пароль для різних сервісів, вимкнена двофакторна автентифікація, клік по фішинговому листу або підключення до відкритого Wi-Fi без захисту.
У цьому практичному гайді з кібербезпеки команда Cosmolot зібрала конкретні поради: як керувати паролями, підключити 2FA і passkeys, розпізнавати фішинг, налаштувати приватність, захистити онлайн-платежі та правильно діяти після витоку даних.
Як оцінити захищеність акаунтів за 15 хвилин
Перш ніж переходити до складних налаштувань, можна швидко оцінити, наскільки захищені дані зараз. Така перевірка займає близько 15 хвилин і не потребує спеціальних знань.
Спершу перевіряється пошта — вона часто відкриває доступ до інших акаунтів. Варто подивитися, чи ввімкнена двофакторна автентифікація, чи актуальні резервні email і номер телефону для відновлення доступу. Потім перевіряються соціальні мережі та месенджери: які пристрої мають доступ і чи немає підозрілих сесій.
Далі оцінюються паролі. Використання одного пароля на кількох сервісах створює ризик втрати доступу до всіх сервісів у разі злому. Навіть якщо зараз зміна всіх паролів не планується, варто чітко знати, де вони повторюються.
Після цього необхідно подивитися налаштування приватності: хто бачить пости, номер телефону, список друзів або іншу особисту інформацію. Часто ці дані відкриті більшій кількості людей, ніж здається.
І нарешті — старі акаунти, якими давно не користувалися. Активний доступ до них може стати джерелом витоку даних. Такої перевірки достатньо, щоб отримати загальне уявлення про захищеність і зрозуміти, що варто виправити далі.
Паролі, менеджери, 2FA та passkeys: що обрати у 2026
Менеджер паролів і політика безпеки
Найчастіше дані користувачів опиняються у відкритому доступі через банальні причини, як-от слабкі або повторювані паролі. Тому рекомендується використовувати довгі (16+ символів), унікальні фрази‑паролі і застосовувати менеджери паролів для безпечного зберігання та генерації комбінацій, що допомагає зменшити ризик злому облікових записів. Сервіси на кшталт Bitwarden, 1Password або KeePassXC автоматизують створення й підбір паролів, що зменшує ризик людської помилки. Однак важливо не дублювати паролі між акаунтами й час від часу перевіряти свої адреси на витоки через Have I Been Pwned.
Двофакторна автентифікація (2FA)
Без додаткового рівня захисту навіть складний пароль не гарантує безпеки. Двофакторна автентифікація (2FA) обов’язкова, без неї не варто користуватися поштою, банківськими сервісами чи соцмережами, кажуть у Google. SMS-коди більше не вважаються надійними, бо їх можна перехопити через SIM-swap. Рішення — це TOTP-застосунки (Authy, Aegis, Google Authenticator) або апаратні ключі безпеки (YubiKey, Titan Key), які практично неможливо підробити.
Passkeys — майбутнє без паролів
Passkeys — це новий безпарольний стандарт автентифікації, який прибирає потребу самостійно вводити паролі. Ідентифікація відбувається через біометрію або PIN, що зберігається локально на пристрої. У 2026-му році цю технологію вже підтримують Google, Apple, Microsoft, PayPal та багато українських банків. Passkeys усувають головну загрозу — фішинг, адже користувач не вводить жодних даних вручну.
Захист від фішингу, діпфейків і соціальної інженерії
У 2026 році шахраї активно використовують діпфейкові дзвінки, QR-фішинг і навіть підроблені копії офіційних державних сайтів. Найчастіше атаки починаються з повідомлення або листа, що виглядає «офіційно». Наприклад: «Вам нарахована компенсація», «Ваш акаунт буде заблоковано», «Оновіть дані».
Щоб не потрапити в пастку, варто критично ставитися до будь-яких вимог підтвердити особу чи внести платіж. Завжди перевіряйте домен сайту, не переходьте за посиланнями з SMS чи месенджерів, не скануйте випадкові QR-коди у транспорті або на стовпах. Якщо хтось телефонує нібито від банку — перетелефонуйте на офіційний номер, вказаний на сайті установи.
Окрема тенденція — голосові чи відеодіпфейки, що імітують знайомих чи колег. Тому, навіть якщо «родич» просить терміново переказати кошти, перевірте це повідомлення через інший канал.
Приватність і цифровий слід: налаштування, якими часто нехтують
Більшість користувачів втрачають контроль над особистими даними не через хакерів, а через власну необережність. Застосунки збирають надлишкові дозволи, браузери зберігають історію пошуку, а соцмережі публікують більше, ніж хотілося б.
Щоб зменшити свій цифровий слід, достатньо раз на кілька місяців проводити «аудит приватності». Перегляньте, які застосунки мають доступ до ваших контактів, камери, геолокації. Перевірте розширення браузера — часто саме вони непомітно відстежують активність. У соцмережах налаштуйте список людей, які бачитимуть ваші публікації, приховайте дату народження та номер телефону.
Для розділення особистого і робочого простору варто створювати окремі профілі або контейнери браузера. А для запобігання трекінгу — користуйтеся браузерами з посиленою конфіденційністю, як-от Brave або Firefox з вбудованим захистом. Якщо ж потрібна повна анонімність, VPN із прозорою політикою зберігання даних стане базовим інструментом.
Захист платежів та банківських операцій
Кіберзлочинці часто атакують через підроблені платіжні сторінки. Перед введенням даних перевірте домен сайту та SSL-сертифікат: у браузері має бути значок замка поруч із адресою, клікнувши на нього можна побачити, кому виданий сертифікат і чи він дійсний. Переконайтеся, що сертифікат належить саме цьому сайту, а не сторонньому. Для додаткового захисту використовуйте віртуальні картки з лімітами та активуйте сповіщення про всі транзакції.
Пам’ятайте, що банки ніколи не просять надати CVV або код із SMS телефоном. Для регулярних оплат безпечніше користуватися посередниками на кшталт Apple Pay, Google Pay чи Payoneer — вони шифрують дані й не передають номер картки продавцю.
Пристрої та мережі: оновлення, резервні копії, Wi-Fi, VPN
Оновлення — це не «дратівливі апдейти», а критичний захист від відомих вразливостей. Тому варто ввімкнути автоматичне оновлення системи й антивірусу. Регулярно робіть резервні копії — у хмарі або на зовнішньому диску.
Публічний Wi-Fi — ще одна зона ризику. Через відкриті мережі легко перехопити трафік або підмінити сторінки. Використовуйте VPN-сервіси з хорошою репутацією (ProtonVPN, Mullvad, IVPN), які шифрують з’єднання навіть у незахищеній мережі.
План дій від Cosmolot при витоку або зламі: чекліст на 24 години
- Змініть всі паролі, починаючи з пошти та банку.
- Вийдіть з усіх активних сесій, увімкніть двофакторну автентифікацію.
- Перевірте свої акаунти через Have I Been Pwned або DeHashed.
- Скиньте токени доступу для сторонніх застосунків.
- Перегляньте під’єднані пристрої у Facebook, Google, Telegram.
- Активуйте passkeys, якщо це можливо.
- Перевірте свою кредитну історію й повідомте банк у разі підозрілих дій.
- За потреби зверніться до Кіберполіції України або CERT-UA.
Українські корисні ресурси і куди звертатися
- CERT-UA — реагує на інциденти, публікує офіційні попередження.
- Держспецзв’язку — надає рекомендації з кібергігієни.
- Кіберполіція України — приймає заяви про шахрайство онлайн.
- «Дія.Освіта» — безплатні курси з кібербезпеки, антифішингу й цифрової грамотності.
Команда Cosmolot наголошує: головне правило кібербезпеки — уважність і регулярність дій.