Банки стають tech, Дональд Трамп запитує про кадри, а студенти — головна ставка на відбудову. Головне з PolyTECH Summit від Credit Agricole
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Після початку повномасштабної війни українська економіка просіла на третину. Відновлення може тягнутись до десяти років — і реалізовуватимуть його нинішні студенти. На PolyTECH Summit бізнес, держава й університети шукали відповідь на запитання, яке ставлять міжнародні партнери: «чи вистачить Україні людей для втілення планів?»
Credit Agricole виступив титульним партнером освітнього технологічного заходу та пояснив, чому у фокусі банку — пошук програмістів. Мінцифри закликало університети «жити в одному ритмі з індустрією». А міністр освіти вкотре наголосив: головна зброя країни — знання, довіра та людський капітал. Залишилося перетворити це на робочі місця, стартапи й зарплати, які втримають молодь в Україні.
Vector теж був на заході, слухав, нотував і трохи відчув себе студентом. Ось головні інсайти.
Проблема, про яку говорять
18 жовтня в UNIT.City саміт PolyTECH зібрав понад 700 студентів із більш як 30-ти університетів. Три сцени працювали паралельно: MainStage з виступами міністрів і топменеджерів, StartUp Stage, де змагалися п’ять найкращих студентських проєктів, і Tech Zone — ярмарок вакансій від бізнес-партнерів.
Однак головне запитання лунало не лише зі сцени саміту, а й на дипломатичних зустрічах: «Міжнародні партнери, зокрема Дональд Трамп, прямо нас запитують: чи є кадри для реалізації планів, освоєння техніки та технологій?» — заявив Павло Михайлюк, директор із розвитку UNIT.City на відкритті саміту. Можна дати країні мільярди на відбудову, але якщо немає людей, які знають, що з ними робити, гроші просто осядуть на рахунках.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у відеозверненні зазначив, що технопрориви не створюються в ізоляції. Вони можливі лише тоді, коли держава, бізнес і університети працюють разом, а студенти виходять з аудиторій із готовими продуктами та ідеями. За його словами, Україна з першого дня навчання створює умови для лідерів у дефенс-тех, ШІ, робототехніці та енергетиці.
Проте в таких заявах є нюанс: знання без практики нікуди не ведуть, а капітал без можливостей — причина для еміграції. Саме тому лише дипломів після закінчення університетів уже недостатньо. Майбутні спеціалісти мають практикувати свої ідеї, викладачі разом із бізнесом робити курси, а компанії знаходити команди для реальних проєктів. Інакше розрив між освітою та потребою ринку ставатиме дедалі більшим.
Як бізнес розв’язує проблему — кейс Credit Agricole
До PolyTECH Summit долучилися понад 10 бізнес-партнерів — від Ajax Systems і OMD Optimum Media до Lenovo. Кожен зробив по дві зони: HR із вакансіями та основну з квестами про компанію. Credit Agricole Bank відійшов від стандартних пітч-деків: замість банерів про цінності показували конкретні можливості для роботи.
Зона роботодавця Credit Agricole знайомила студентів із банком і програмою для молодих спеціалістів — можна було одразу подати анкету чи підписатися на телеграм-канал. Для інтерактиву — квест: три з десяти правильних відповідей давали штамп у «паспорт учасника», який потім обмінювали на призи від партнерів.
Друга зона біля головної сцени була присвячена спеціальному комплексному рішенню банку для IT-фахівців — Code of Trust. Перед PolyTECH Summit студенти пройшли 5-тижневу онлайн-програму, під час якої здобували практичні знання від лідерів ринку, зокрема експертів Credit Agricole. Квест на саміті допомагав перевірити, наскільки вони добре все зрозуміли.
На головній сцені директор казначейства Credit Agricole В’ячеслав Озеров пояснив: сучасним банкам потрібні математики й програмісти. Без технічних спеціалістів, каже він, департамент казначейства не витягнув би того, що робить сьогодні. Коли йдеться про валюту, крипту чи акції — найцінніші не фінансові, а математичні знання, які дають змогу передбачати рух ринку.
Озеров розповідав як валютні коливання впливають на бізнес, чому стартапам треба розуміти ставки до того, як брати гроші, і як інфляція змушує бізнеси переглядати стратегії. «Якщо купуєте товар за кордоном і продаєте в Україні, треба враховувати, що курс може зростати. Ви платите у валюті, через два місяці отримуєте виручку у гривні, а потім знову купуєте валюту. Цей цикл треба розуміти», — пояснював він.
За його словами, економіка України досі на 30% нижча за рівень 2021 року, а відновлення може зайняти 5–10 років. «Для будь-якого бізнесу зараз критично важливі не лише гроші та люди, а й гарантії безпеки. Без них ні іноземні інвестори, ні українські підприємці не готові вкладатися в довгострокові проєкти».
А що далі?
Запитання про кадри від міжнародних партнерів цілком логічне, адже ми щороку втрачаємо по 300 000 людей, а майже п’ята частина України — під російською окупацією. Але всередині країни маємо чесно визнати: головне не підрахувати списки вступників, а створювати перспективу, щоб після закінчення бакалаврату їм хотілося тут працювати.
Credit Agricole Bank прийшов із конкретною програмою для молодих спеціалістів. Як зазначив директор казначейства Credit Agricole, банки давно перестали бути місцем, де просто рахують гроші — це tech-компанії, яким потрібні програмісти для фінтеху, математики для прогнозів, аналітики для автоматизації. І вони готові брати таких спеціалістів прямо зі студентської лави.
Відповідь на запитання партнерів існує. Вона слухає лекції між тривогами, пише код і хоче працювати на відбудову. Головне, щоб робочі місця, зарплати та можливості з’явилися раніше, ніж студенти отримають візу.
Партнерські матеріали
