Куба: як армія окупувала 40% ВВП, залишила людям $16 на місяць та 4 год світла на добу
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На «Острові Свободи» щодня по 16–20 год немає світла. «Пункти незламності» не потрібні: там не лишилося що ламати, навіть якщо захочеться. Усі EcoFlow, які ми скупили уже на невелику АЕС, у кубинські коворкінги не завезеш — вони під санкціями (як і свічки, бо парафін імпортний). Залишається тільки впиватися ромом, але без цукру, бо той пішов на експорт.
Хто бомбить Кубу? Президент США погрожує цим, проте армія острова справляється й без нього.
Журналістка Vector Дарія Прудіус, якій Трамп скоро виставить чек за цитування, рахує, як за 66 років генерали Куби окупували 40% ВВП, навіщо Пекін масово вивозить звідти кобальт, поки Вашингтон грає в нову війну. Та як стара-добра ізоляція стала курортом для місцевих генералів.
Економіка п’ятий рік у мінусі. Як і демографія
За останні п’ять років кубинська економіка скоротилася на 11%, так і не повернувшись до рівня 2019 року. У Латинській Америці гірша ситуація лише в Гаїті. Стагнація поєднується з високою інфляцією, що створює найважчу кризу за десятиліття.
Оцінити реальний ВВП важко через прірву між офіційним курсом (24 песо) та чорним ринком, де долар перевищує 500 песо. Поки влада заявляє про інфляцію у 14%, незалежні експерти оцінюють її у 70%. У рейтингу економічної свободи Куба посідає передостаннє, 175-те місце у світі, а в категорії «репресивна економіка» одразу над Північною Кореєю.
За офіційними даними, лише за два роки населення острова скоротилося на 1 млн — до 10,06 млн (кінець 2023-го). Проте незалежні демографи фіксують реальну цифру у 8,62 млн осіб. Падіння на 18–24% лише за чотири роки характерне для масштабних воєн, а не мирного часу.
Протягом 2022–2023 років понад 850 000 кубинців виїхали до США. Близько 80% тих, хто поїхав, — працездатного віку (15–59 років). Усе це заганяє економіку в круту спіраль, коли стає гірше, наступна хвиля емігрантів пакує валізи швидше.
Армія стала бізнесом
Конгломерат GAESA (Grupo de Administración Empresarial S.A.), що створювався оточенням Фіделя Кастро для обходу ембарго, за його онука Рауля Кастро перетворився на монополіста. До 2024 року військові взяли під контроль 40% ВВП країни: від туризму (мережа Gaviota) та ритейлу (Cimex, TRD Caribe) до банківської сфери, портів та єдиного телеком-оператора ETECSA. За словами економістів, настільки масштабної економічної ролі військових структур не має жодна інша держава — навіть державні гіганти на кшталт Petrobras у Бразилії чи PDVSA у Венесуелі мають меншу частку.
У серпні 2025 року Miami Herald опублікував розслідування на основі 22 внутрішніх документів GAESA, які свідчили, що підрозділ Cimex мав щонайменше $18 млрд ліквідних активів, з яких $14,5 млрд зберігалися на банківських рахунках або у власних фінансових структурах.
Фінансова система GAESA фактично закрита від державного контролю. Доларові операції там не оподатковуються, а податки в песо йдуть не в бюджет, а у внутрішню «Податкову адміністрацію Революційних збройних сил». До витоку документів про її існування майже не знали поза військовою системою.
Колишня головна аудиторка острова Гладіс Бехерано заявляла, що перевірка GAESA поза її юрисдикцією. Наприкінці 2025 року її раптово звільнили.
Найбільші підрозділи GAESA:
- Gaviota — туризм, понад половина всіх готельних номерів країни; мала до $8,5 млрд депозитів у 2024 році та інших переказів у щонайменше $4,3 млрд готівки.
- Cimex (роздріб, банкінг, міжнародна торгівля) — лише за Q1 2024 року принесла $3,4 млрд виторгу і $1,2 млрд чистого прибутку, тобто понад половину прибутку всього конгломерату.
- TRD Caribe та Almacenes Universales (доларові магазини й портово‑логістичні операції) разом додають ще близько $5 млрд.
- RAFIN S.A. — державна фінансова компанія, яку пов’язують із GAESA, у 2011 році викупила 27% ETECSA, єдиного телеком‑оператора країни, у Telecom Italia за $706 млн.
У внутрішній бухгалтерії GAESA долари і песо рахують за курсом 1:1. При реальному курсі понад 400 песо за долар спотворюють вартість активів і дозволяють приховувати валютні резерви.
Частина економістів сумнівається в масштабах активів, але перевірити цифри важко: із 22 документів оприлюднили лише один фрагмент. Є інший факт, який ніхто не заперечує — у кубинських аптеках 63 види базових ліків у дефіциті. Щоб забезпечити країну ними на рік, потрібно близько $43 млн. Для порівняння: підтримка електромережі коштує ще приблизно $250 млн на рік. Навіть за скромними оцінками активів GAESA для конгломерату це невеликі суми.
Тіньова валюта та санкції
Коли у 2020 році США внесли Fincimex до санкційних списків, кубинські військові спробували обійти заборону через нібито незалежну фірму Orbit S.A. Проте розслідування Miami Herald довело, що нею керують ті самі люди з конгломерату GAESA. У березні 2025 року під санкції потрапила і ця компанія. Це фактично знищило монополію генералів на грошові перекази. Емігранти масово перейшли на неформальну передачу готівки. Частка підконтрольних армії потоків обвалилася на 95% — до $80 млн на рік.
Формально бізнесом армії керує генералка Анія Ластрес Морера, за даними розслідування La Prensa de Panamá й Martí Noticias. Неофіційно вона фігурує в реєстрах Панами як директорка мережі офшорів. Це дозволяє верхівці накопичувати валюту за кордоном в обхід кубинської звітності. Попри бідність у країні, конгломерат фанатично вливає до третини всіх державних капітальних вкладень в будівництво готелів, які зараз напівпорожні. Уряд планує інвестувати ще $15 млрд у нові проєкти до 2030 року. Для розуміння: завантаження наявних готелів не перевищує 20%.
Після публікації в Miami Herald кубинський режим не спростував жодної цифри. Державні медіа атакували авторку розслідування Нору Гамес Торрес, звинувативши її у «зраді батьківщини», за що на острові загрожує смертна кара. Попри погрози, у жовтні 2025 року журналістка отримала одну з найпрестижніших нагород США — золоту медаль María Moors Cabot за своє розслідування.
Три труби, чотири з яких порожні
До пандемії три джерела забезпечували до 90% валюти Куби. За останні роки всі вони обвалилися або потрапили під санкції, а долари на острові осіли в інших руках.
Перше і найбільше — експорт спеціалістів, передусім лікарів, що на піку у 2017–2018 рр. приносив $6–8 млрд на рік. Ключовою була угода з Венесуелою: медики в обмін на субсидовану нафту — понад 50 000 барелів на день. З 2020-х система посипалася: Бразилія, Болівія, Еквадор розірвали угоди, у 2025–2026 роках до них приєдналися Багами, Гайана й Гватемала. США називають місії примусовою працею, бо держава забирає 80–85% виплат. Реальні доходи тепер значно нижчі за пік.
Друге джерело — туризм. У 2017–2018 роках острів приймав 4,6–4,7 млн туристів і заробляв понад $3 млрд. У 2024 році прийняв лише 2,2 млн гостей — удвічі менше, ніж у допандемійні часи. Потік з Канади та Європи стрімко падає, а в лютому 2026 року через дефіцит авіапалива провідні авіакомпанії почали скасовувати рейси.
Третє — грошові перекази від діаспори. Точних сум кубинський уряд не публікує. За незалежними оцінками, за останні 30 років Куба отримала понад $50 млрд готівкових ремітансів і ще $50 млрд у споживчих товарах. Гроші на острів надходять, а держава їх не контролює.
| Показник | 2017–2018 (пік) | 2024 | 2025 |
| Туристи | 4,6–4,7 млн | 2,2 млн | 1,8 млн |
| Дохід | >$3 млрд | ~$1,2 млрд | $917 млн |
| Канада (зміна) | — | — | -13% |
| США/діаспора | 638 000 (2018) | — | 110 000 |
| Німеччина | — | — | -50% |
Товарний експорт також не рятує ситуацію. Доходи від біотехнологій (вакцини від гепатиту B, менінгіту і раку легенів) становлять лише близько $300 млн на рік, мізерно на тлі кубинського колапсу.
Куди зникають долари Куби
Цукор та алкоголь
Цукрова галузь Куби фактично ліквідована як експортний сектор. У сезоні 2024–2025 років виробництво впало нижче за 150 000 тонн — це найгірший результат за понад 100 років (для порівняння: у радянський період виробляли 8 млн тонн). Зі 100 заводів, що працювали на початку 2000-х, залишилося лише 15. Країна, яка була найбільшим експортером цукру, тепер закуповує 600–700 000 тонн на рік у Бразилії та Колумбії для внутрішнього споживання. Весь наявний ресурс тростини уряд пріоритетно віддає на виробництво рому Havana Club.
Монополія на тютюн
Тютюнова корпорація Habanos S.A. залишається єдиним прибутковим активом режиму з рекордним виторгом $827 млн у 2024 році (+16%). Після того, як у 2020 році частку європейців викупив анонімний гонконгський консорціум Allied Cigar Corporation (який пов’язують із підслідною в США азійською Prince Group), ціни на преміальні сигари зросли втричі. Сигара Cohiba тепер коштує як кількамісячна зарплата кубинця. Основним ринком збуту став Китай, а Європа в цілому й надалі забезпечує понад половину продажів.
Енергосистема та дефіцит палива
Енергетичний сектор у стані колапсу. Власний видобуток (32–40 000 барелів на день) покриває менше третини потреб. Багаторічний бартер із Венесуелою припинився на початку 2026 року після зміни влади в Каракасі, а Мексика зупинила постачання під загрозою митних санкцій США.
Бензин на чорному ринку здорожчав на 400% — до $8 за літр. Через нестачу палива авіакомпанії Air Canada та Rossiya у лютому 2026 року призупинили польоти на острів; інші перевізники попередили, що точково змінюють маршрути. На сьогодні дефіцит перевищує 50% від пікового попиту, а графіки вимкнень тягнуться до 16–20 год поспіль.
5 березня 2026 року аварія на ТЕС «Антоніо Гітерас» залишила без світла понад 68% острова — а це найгірший блекаут в історії Куби. Без нових партій палива експерти прогнозують «нульову годину» — повне виснаження резервів і найгіршу економічну кризу з часів Великої депресії 1930-х. Від початку березня люди щоночі протестують по всій країні.
Інвестиції та готельний сектор
Попри загальну кризу, у 2024‑му близько 40% усіх державних інвестицій спрямували на туризм і готельний сектор — це у 15 разів більше, ніж на агросектор і в 14 разів більше, ніж на охорону здоров’я та соцзабезпечення. За останні 15 років уряд вклав у готелі близько $24 млрд, більшість з яких контролює GAESA. При цьому середня завантаженість готелів не перевищувала 20% наприкінці 2025 року.
У лютому 2026 року на острові скінчилося авіапаливо, тому всі 9 міжнародних аеропортів закрили, а до квітня можуть узагалі скасувати понад 1700 рейсів. Мережа Meliá закрила три готелі з 30, NH — усі. Влада назвала це «компактацією» (і вочевидь попросила бізнеси тримати себе в руках, бо більше тримати нема чого).
Телекомунікації та соціальні протести
Монополіст ETECSA, контрольований через військову RAFIN S.A., у 2025 році підняв тарифи на інтернет. Тепер пакет у 10 Гб з’їдає всю місячну зарплату, яка в середньостатистичного кубинця $15–16. Це призвело до перших з 1959 року системних студентських страйків у п’яти найбільших університетах. Студенти юридичного факультету в Ольгіні вперше в історії подали позов проти державної компанії за порушення конституційних прав.
У країні вже понад 11 000 приватних компаній, але вони створюють лише близько 15% ВВП — решта економіки лишається державною. У березні 2026 року влада ухвалила закон, який вперше дозволяє приватним фірмам офіційно робити спільні бізнеси з державними підприємствами.
Та це не змінює те, що енергетику, зв’язок і великий туризм як і раніше контролюють армія й військовий конгломерат GAESA — туди приватних гравців просто не пускають.
Кобальт, росія і китайські антени
У кубинській землі лежить 5,5 млн тонн нікелю і 500 000 тонн кобальту — за запасами обох Куба ділить третє-четверте місце у світі з Індонезією. Обидва метали є критично важливими для виробництва акумуляторів та електромобілів.
Основний іноземний оператор, канадська Sherritt International, у 2025 році скоротила виробництво на 17% через енергокризу, а в лютому 2026-го повністю поставила на паузу видобуток через дефіцит палива. Компанія прямо пов’язує ці проблеми з обмеженням постачань венесуельської нафти та загальною нестачею палива.
Американське ембарго для Куби створює цікавий парадокс: Вашингтон витрачає мільярди на зменшення залежності від Китаю, але сам блокує власним компаніям доступ до великих запасів цих металів за кілька сотень кілометрів від Флориди.
Порожнє місце, яке залишають США й обережні канадці, заповнює Китай: він заходить у відновлювану енергетику, телеком і розвідінфраструктуру, тоді як росія буксує — її сталеливарний проєкт видав 4 200 тонн замість запланованих 62 000, бо ресурси пішли на війну.
Головний фокус китайців — енергетика. У лютому 2025 року запустили перший із 92 сонячних парків. До кінця року планують відкрити ще 55 об’єктів. Якщо програму завершать до 2028-го, Китай забезпечуватиме третину потреб Куби в електриці.
Паралельно Пекін розбудовує на острові шпигунську мережу. За даними розвідки США, на Кубі діють чотири китайські станції радіоелектронного стеження, що перетворюють острів на стратегічну базу.
Нова холодна війна за 170 км від Флориди
Адміністрація Трампа протягом 2025–2026 років вивела політику «максимального тиску» на новий рівень. У липні 2025 року США ввели санкції проти президента Діаса-Канеля та готелів армійського холдингу GAESA. Вашингтон також заблокував постачання нафти, що спричинило найгіршу енергетичну кризу за останні десять років. Втім, експерти вважають, що такий тиск не скидає режим, а лише змушує людей тікати з країни та штовхає Гавану до ще тіснішої співпраці з Китаєм і росією.
На дипломатичному фронті США також посилили тиск. На голосуванні Генасамблеї ООН щодо резолюції про припинення ембарго 29 жовтня 2025 року її підтримали 165 країн, сім, включно з Україною, проголосували проти. За кілька днів після цього Київ закрив посольство в Гавані й звинуватив кубинську владу у співучасті в російській агресії через вербування кубинських найманців. Попри дипломатичну ізоляцію та економічні втрати американського бізнесу в $2 млрд на рік, стратегія Білого дому залишається незмінною вже при 13-му президентові поспіль.
Це створює замкнене коло, де виграють лише ті, хто тримає ключі від сейфів. Якщо наявні ресурси спрямували на відновлення країни, Куба світилася б яскравіше за Лас-Вегас. Проте еліта заклопотана консервацією своєї влади та активів, діючи за принципом народного артиста Пітбуля: give me everything tonight — адже завтра для нинішнього режиму може не настати, а вивезти накопичену готівку в офшори значно простіше, ніж реформувати мертву економіку.
Більше про це
Майже 5 000 стартапів в ізоляції: історія іранського технологічного ринку
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
