Як не потрапити в акселератор: 5 типових помилок засновників
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Чи не всі стартапи на певному етапі свого розвитку стикаються з бажанням потрапити до акселератора. Тут ми не будемо розбирати переваги та недоліки наявних програм в Україні чи за кордоном. Натомість варто звернути увагу на інший аспект — типові помилки, які допускають фаундери під час подання до акселераторів. Адже одного бажання ніколи недостатньо.
У колонці для Vector Дмитро Кошельник, Chief Portfolio Officer Mission Possible, поділився власними пʼятьма спостереженнями.
За три набори в Mission Possible ми розглянули сотні заявок і щоразу помічали одні й ті самі помилки — незалежно від сфери, віку фаундера чи стадії розвитку продукту. Ці повторювані патерни стали бар’єрами не лише для проходження в акселератор, а й для побудови стартапів загалом.
За два роки роботи ми об’єднали понад 60 фаундерів, які разом залучили більше ніж $1,5 млн, створили онлайн-інтенсив You Never Build Alone (YNBA), що зібрав понад 580 заявок, та вибудували ком’юніті з більш ніж 100 менторів, інвесторів і практиків, включно з глобальними експертами зі США та Європи.
Наша місія залишається незмінною: виростити нове покоління українських підприємців, здатних створювати глобальний технологічний бізнес. І поки відкрився набір на четвертий бетч, варто чесно розповісти, що зупиняє більшість команд ще на старті.
Приходити в галузь, де у вас немає експертизи
Багато фаундерів романтизують ідею «зайти в нову сферу й зламати її». У реальності без експертизи ви стартуєте в мінус: не розумієте глибинних проблем, контексту та реалістичних шляхів вирішення.
Це небезпечно, бо ви:
- обираєте неправильний ринок;
- не бачите реальних конкурентів;
- місяцями будуєте продукт, який не відповідає реальному болю.
Наприклад, на минулому бетчі були стартапи, які пропонували аплікації для придбання залишків їжі з магазинів чи ресторанів. На перший погляд ідея виглядала непогано, але по суті команди надихнулися кейсом monobank, не розуміли ринок і цілилися лише на Україну. Точка диференціації була приблизно така: «У нас прозорий пакунок з їжею, одразу видно, в якому вона стані». На такі аплікації важко давати конструктивний фідбек, бо відсутнє глибинне розуміння проблеми.
Як виправити? Будувати лише там, де у вас або у команди є доменне розуміння. Досліджувати ринок, проводити глибинні інтерв’ю з користувачами, перевіряти гіпотези на ранніх етапах і тільки після цього рухатися до створення продукту.
Ви робите продукт лише для України
Якщо продукт не масштабується, це не венчурний бізнес. Він може бути хорошою компанією, але не стартапом. Саме на масштабованість фокусуються в Mission Possible, адже тут створюється найбільша цінність.
Часта помилка — «Ми почнемо в Україні, а потім масштабуємось на весь світ». Так зазвичай не працює: запити українських і американських клієнтів відчутно відрізняються. Впливає культура, звички та низка інших факторів. У результаті команда витрачає час і ресурси, щоб потім почати все наново, а бізнес так і залишається локальним, не переростаючи в глобальний.
Тому важливо формувати бачення глобального продукту. Досліджуйте ринки, де ваша проблема велика та зростає. Визначте цільовий ринок, який має достатній розмір для венчурних інвестицій. Орієнтир: потенційний масштаб до $100 млн+ доходу або екзит-оцінка $500 млн–$1 млрд.
Пам’ятайте: венчурні інвестори прагнуть заробити приблизно $5–$9 на кожен вкладений у вас долар.
У фаундерів немає мотивації й внутрішньої енергії
7–10 років — орієнтовний цикл розвитку стартапу. Якщо мотивація слабка вже на старті, з часом вона лише знижується. Бувало, я спілкувався зі стартапами, які мали гарні метрики та перспективний ринок, але з розмови відчувалося, що команда втомилася вести цей бізнес. В якийсь момент щось пішло не так: темп росту виявився недостатнім, і зараз вони опинилися у ситуації, коли і кинути важко, і продовжувати не хочеться.
Налаштовуйтесь на марафон. Питайте себе: чи готові ви робити це 3–5–7 років? Якщо «ні», краще обрати щось інше.
Чи готові ви фултаймити свій стартап?
Mission Possible не вимагає звільнятися одразу, але якщо у фаундерів немає бачення «коли» і «за яких умов», це вважається червоним прапорцем. І для нас, і для інвесторів, і для майбутньої команди.
Тому складіть конкретну дорожню карту:
- які метрики потрібно досягти;
- що стане тригером для переходу на фултайм;
- як ви плануєте фінансовий період між зміною роботи та інвестиціями.
Складно зрозуміти, що саме ви будуєте
Чому це проблема? Надмір технічних термінів або загальних фраз ускладнює розуміння продукту. Часто це сигнал, що сам фаундер до кінця не розуміє, що пропонує.
Фраза fake it till you make it працює, якщо ви дійсно знаєте, що робите. Але коли приходите на інтерв’ю і самі не розумієте, про що пітчите — це відчутно з перших слів. Особливо погано вигадувати на ходу. Був на кількох інтерв’ю, де засновники намагались швиденько накидати GTM-стратегію. Звучало приблизно так: «Випустимо продукт, крок пропущено, крок пропущено, наберемо 100 млн юзерів і продамо бізнес». Як думаєте, чи повірив я їм?
Інша крайність — засновники з сильним технічним бекграундом, які не можуть пояснити, що саме роблять і для кого. Тут теж два варіанти: або це пет-проєкт, який таким і залишиться, або просто нездатність пояснити ідею. У будь-якому випадку потрібно вчитися доносити її ясніше або знайти кофаундера, який допоможе це робити.
Як виправити
- Пояснюйте просто і структуровано.
- Ми допомагаємо (Х) робити (Y) за допомогою (W).
- Підкріплюйте це пітчдеком, фактами, першим трекшеном.
Більше про це
Як оцінювати стартап — поради генерального партнера Toloka.vc
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
