50 000 на дитину — чи може це вплинути на народжуваність в Україні
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
З 1 січня 2026 року вступає в дію новий закон: при народженні дитини одноразово виплачуватимуть 50 000 грн — замість попередніх 10 000 грн. А щомісячна допомога з догляду за немовлям до року зросте з 860 грн до 7 000 грн.
Країна стикається з серйозними демографічними проблемами: еміграція, висока смертність і низька народжуваність зменшили населення з 52 млн у 90-х до 31 млн зараз. Особливо скоротилася чисельність працездатного населення, що негативно впливає на економіку. Уряд вирішив підтримати сім’ї та збільшити виплати на дітей, але чи допоможе це справді підвищити народжуваність?
Журналістка Vector Олена Коваль дізналася, яку матеріальну підтримку отримують батьки за кордоном, як економічна та фінансова стабільність впливає на народжуваність і яка демографічна ситуація чекає Україну та світ у найближчому майбутньому.
Скільки отримають батьки новонародженого у 2026-му
Українським батькам збільшують виплати на новонароджених, новий закон набирає чинності з 1 січня 2026 року. При народженні дитини родина отримає 50 000 грн одноразово (замість 10 000 грн), а щомісячна допомога з догляду за немовлям до року зросте до 7 000 грн (з 860 грн). Для сімей, що виховують дитину з інвалідністю, допомога становитиме 10 500 грн на місяць.
Також незастраховані вагітні жінки зможуть отримати пологову підтримку — 7 000 грн на одну дитину. Окремо запрацює програма «єЯсла»: батьки, які повертаються на роботу після декрету, коли дитині виповнився рік, отримуватимуть 8 000 грн щомісяця, а для сімей з дитиною з інвалідністю — 12 000 грн.
Міністр соціальної політики Денис Улютін зазначив, що завдання держави — підтримувати сім’ї на кожному етапі життя дитини та допомагати батькам поєднувати виховання з професійною діяльністю. Проте питання лишається відкритим: чи справді такі виплати зможуть вплинути на демографічну ситуацію? Розбираємося далі.
Що з демографією України
Зараз в Україні на 10 жінок репродуктивного віку припадає дев’ять немовлят, повідомляє Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. До повномасштабної війни цей показник становив 11,6. Для порівняння: у світі в середньому 22 немовлят на 10 жінок.
За перше півріччя 2025 року в Україні народилося 86 800 дітей, майже стільки ж, як у той самий період 2024-го (87 600). Можна сказати, що народжуваність стабілізувалася навіть у час війни, але порівняно з мирним часом вона значно знизилася: у середньому щомісяця у 2025 році народжувалося близько 14 000 дітей, а у відносно спокійному 2016-му — 32 000.
Смертність у 2025 році значно перевищує кількість народжень: за перші шість місяців померло 249 000 осіб, тобто на одного народженого припадає троє померлих.
У вересні 2024 року у своєму звіті ЦРУ зазначило, що Україна має найвищий рівень смертності та найнижчий рівень народжуваності у світі. Деякі експерти залишаються скептичними щодо цих даних, але визнають, що вони близькі до реальності.
Проте демографічна ситуація в Україні була складною і до повномасштабного вторгнення. Криза 90-х змусила багатьох людей народжувати менше або емігрувати. Скорочення населення прискорилося після вторгнення росії до Криму та Донбасу, а під час пандемії Covid-19 смертність у країні значно зросла.
За даними ООН за період з 2013 до 2023 року Україна втратила 9 млн людей. Це одне з найрізкіших скорочень населення в сучасній європейській історії.
На початку 2025 року в країні проживає близько 31 млн людей, включно з тимчасово окупованими територіями.
Як це впливає на економіку
Погіршення демографічної ситуації в Україні негативно впливає на економіку та бізнес. Різке зниження народжуваності, а також висока смертність і значна еміграція молоді призвели до істотного скорочення працездатного населення.
Згідно з дослідженням, до 2032 року дефіцит робочої сили в Україні становитиме від 4,5 до 10 млн працівників. При цьому українська економіка потребуватиме більше працівників, ніж у довоєнний час. Якщо порівнювати з 2021 роком, знадобиться на 37% більше зайнятих осіб.
Прогнози дослідників показують, що чисельність довоєнного населення не повернеться навіть до 2040 року, частково через низьку народжуваність. І найбільший дефіцит буде серед населення працездатного віку.
Фінансова підтримка для батьків — це частина урядової стратегії демографічного оновлення, яка повинна допомогти вийти з глибокої демографічної кризи. Але ми не можемо сказати напевне, що вона зможе повністю захистити працездатне населення від потрапляння до Червоної книги.
Закордонний досвід виплат на дітей
Досвід багатьох країн показує, що самі виплати не можуть швидко або кардинально змінити демографічний спад. Проте вони залишаються важливою частиною комплексного підходу.
У багатьох державах грошові виплати на дітей або «дитячі бонуси» використовують як інструмент демографічної політики, щоб сприяти народжуваності та підтримати сім’ї.
Які дитячі бонуси пропонують у світі
- Італія у 2025 році пропонує бонус 1000 євро на новонародженого або усиновленого, щоб полегшити витрати на виховання дітей і підтримати зростання населення в умовах демографічної кризи. Бонус може збільшуватися для сімей з кількома дітьми. Він є частиною більш широкого пакета заходів, спрямованих на зменшення витрат на догляд за дітьми раннього віку. Рівень народжуваності у 2025 році в Італії — 1,13 дітей на жінку репродуктивного віку.
- Південна Корея надає щомісячні виплати на немовлят: $770 до одного року та $385 до двох років. Додатково передбачені оплачувані відпустки для батьків і безплатна університетська освіта для третьої дитини. Ці пільги мають на меті зменшити витрати на виховання дітей та заохотити до створення великих сімей. Рівень народжуваності у 2025 році в Південній Кореї — від 0,79 до 1,08.
- Іспанія у 2025 році запровадила універсальну допомогу: щомісячні виплати 200 євро на дитину до 18 років. Для матерів є й виплата на вагітність — 1200 євро. Рівень народжуваності в Іспанії у 2025 році — 1,41.
- Сінгапур реалізує програму Baby Bonus, що поєднує грошові виплати з ощадними рахунками для покриття витрат на догляд та освіту дітей у довгостроковій перспективі. Загалом родини отримують від $20 000 до $38 000, залежно від порядку народження дитини. Рівень народжуваності у 2025 році у Сінгапурі — 1,26.
Проте між фінансовим станом і рівнем народжуваності існує складний взаємозв’язок. Зазвичай, зі зростанням добробуту країн і родин рівень народжуваності має тенденцію знижуватися. Це пояснюється тим, що виховання дітей стає дорожчим: потрібні інвестиції в освіту, охорону здоров’я та час, і заможніші сім’ї враховують це у своїх рішеннях.
Бідніші країни часто мають вищий рівень народжуваності, бо витрати часу є нижчими, дитяча смертність вища, а діти відіграють важливу роль у підтримці сім’ї. Натомість у багатших країнах рівень народжуваності нижчий, частково через альтернативні витрати часу жінок. А також культурні та економічні чинники: менше дітей, але краща підтримка для них.
Економічні кризи, особливо у країнах, що розвиваються, зазвичай призводять до зниження народжуваності через невизначеність і менші можливості утримувати дітей. Навпаки, під час економічного зростання сім’ї часто відкладають народження дітей або народжують менше, ніж могли б у довгостроковій перспективі.
Вчені дослідили, який короткостроковий вплив (протягом двох років) має фінансова підтримка сімей у ЄС. Вони помітили, що грошові виплати за народження дитини мають неоднозначний вплив на народжуваність: це або незначний, або негативний вплив, що свідчить про те, що пряма фінансова підтримка є необхідною, але не завжди достатньою, щоб значно змінити рівень народжуваності.
Народжуваність у світі буде і далі падати
Країни по всьому світу вже давно борються з низькою народжуваністю, яка загрожує старінням населення: менше людей працездатного віку змушені підтримувати більшу кількість людей похилого віку.
Фонд народонаселення ООН опитав близько 14 000 людей у 14 країнах. Результати показують, що цього року більшість країн зазнає нового значного падіння народжуваності. Кожен п’ятий опитаний не мав або не планував мати бажану кількість дітей.
Багато урядів та активістів намагалися втрутитися. Наприклад, у США розглядають можливість виплачувати жінкам $5000 бонусу за народження дитини. Однак аналіз свідчить про те, що такі заходи поки що не дали результатів.
Найрізкіше падіння кількості народжень між першою половиною 2024 і першою половиною 2025 року спостерігалося у Литві (-12,8%), Латвії (-11,5%), Словаччині (-11,5%), Чехії (-10,9%) та Польщі (-10,5%).
Східна Європа вже багато років бореться з низькими темпами приросту населення і стикається з подвійним демографічним викликом — дуже низька народжуваність та висока еміграція.
Це відрізняє Східну Європу від інших регіонів світу, де спостерігається значне зростання населення завдяки імміграції, попри те, що вони все ще борються з низькими показниками народжуваності (Велика Британія, Австрія та Швеція).
За даними дослідження, у 2025-му в цих трьох країнах також спостерігається зниження народжуваності. Наприклад, у Великій Британії її рівень становить 1,36, що нижче за 1,41 минулого року.
Рівень народжуваності в Австрії знизився з 1,31 торік до 1,27, це -0,43% у загальній кількості народжень.
У Швеції цей показник впав з 1,43 до 1,39, а загальна кількість народжень зменшилася на 3,0%.
Країни Північної Європи борються з проблемою низької народжуваності, попри те, що вони загалом менше постраждали від фінансової кризи і часто пропонують щедрі державні програми, зокрема довшу декретну відпустку та субсидії на догляд за дітьми.
Ситуація стосується і Норвегії, яку ООН (ЮНІСЕФ) додала до рейтингу країн з найкращою політикою щодо підтримки сімей. Там передбачено 12 місяців оплачуваної відпустки для батьків після народження дитини та додатковий рік після цього, а також державні дошкільні заклади.
Однак рівень народжуваності в Норвегії різко впав з 1,98 дитини на жінку в 2009 році до 1,44 у 2024 році. Комітет з питань народжуваності Осло зазначає, що все менше людей народжують першу дитину до 30 років і все менше сімей мають понад двох дітей. Молоді дорослі частіше живуть самостійно, а пари розлучаються частіше, ніж раніше.
Загалом у звіті Фонду народонаселення ООН йдеться про те, що молоді люди занепокоєні та невпевнені щодо свого майбутнього. Багато хто очікує, що їхнє життя буде гіршим, ніж у батьків. Страхи щодо зміни клімату, економічної нестабільності та зростання глобальних конфліктів впливають на їхні рішення про створення сім’ї.
Що може покращити народжуваність
Виплати на дітей — важлива частина підтримки сімей, але лише їх не достатньо для підвищення народжуваності.
Дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення показало, що найкраще на підвищення народжуваності впливає доступ до дешевих і якісних послуг догляду за дітьми — дитсадків. Країни з великою кількістю якісних дитсадків, як-от Норвегія та Франція, демонструють більш стабільні або вищі показники народжуваності, бо батьки, особливо матері, легше поєднують роботу та сімейне життя.
У країнах ОЕСР, якщо на 10% більше дітей відвідуватимуть дитсадки, народжуваність зросте приблизно на 0,08 дитини на жінку.
Дослідження також показує, що відпустки з догляду за дитиною для батьків відіграють важливу роль. Вони гарантують, що батьки зможуть повернутися на своє робоче місце, зменшуючи невизначеність щодо майбутнього працевлаштування. Виплати під час декрету компенсують втрату доходу під час перерви в кар’єрі. Коли ці виплати надають навіть тим батькам, які не працювали до народження дитини, вони можуть доглядати за дитиною без тиску шукати роботу і без ризику потрапити у бідність.
Грошова допомога, згідно з дослідженням, дає серед інших переваг найменший і найкоротший ефект. Значні фінансові виплати можуть підняти народжуваність лише на кілька років. Але на практиці у багатьох країнах гроші — це лише частина комплексу з покращення демографічної ситуації.
Складно сказати, чи можемо ми екстраполювати цей досвід на Україну, адже в умовах війни пріоритети стають зовсім іншими. І збільшення кількості садочків, зручні декретні відпустки та значна фінансова допомога можуть не мати такого значення для нас як мир та стабільність у країні.
Більше про це
Не утриманці та не загроза. Як іммігранти впливають на економіку країн, що їх прийняли
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
