Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Амбіція збудувати стандарт для взаємодії в українській оборонці. Як працює український стартап Dwarf Engineering
01 Грудня 2025, 08:34
6 хв читання
Аудіо версія СТАРТАПИ
Юлія ТкачГоловна редакторка, авторка і ведуча подкасту «Хто ці люди».
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
У межах рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, монетизацію, інвестиції та плани. Цього разу на «трибуні» команда українського DefTech-стартапу Dwarf Engineering. Команда створює технології, які надають перевагу Силам оборони України, полегшують роботу військових і рятують їхні життя. Зокрема, наведення, яке не залежить від ваги Narsil та операційна система KordycepsOS, яка дозволяє розгортати та оновлювати ПЗ різних виробників на усіх типах безпілотних систем.
Головна редакторка Юлія Ткач розпитала СЕО і співзасновника Владислава Піотровського про особливості продукту, просування, інвестиції та подальші плани.
Як з’явилась ідея
Владислав Піотровський має сім років досвіду у розробці технічних продуктів та побудові команд. На початку повномасштабки подався соло на перший хакатон «Армії дронів» і взяв там перше місце. Після цього його взяли у компанію Autodoc, де він пів року займався проєктом.
Під час другого хакатону зустрів Олександра Бахмача, майбутнього співзасновника і СТО Dwarf Engineering. Разом взялися за челендж з астронавігації — так проєкт і стартував.
Решту первинної команди Влад покликав із власних попередніх проєктів. «У студентські роки я зробив RozkladBot — бот із розкладом ВНЗ, яким щомісяця користувалися 10 000 людей. Після університету працював у R&D у німецьких та американських компаніях», — згадує Влад.
Dwarf Engineering заснували у 2023 році. «На старті ми кілька разів змінювали напрям, намагаючись зрозуміти, які технології найбільше потрібні на війні. У результаті зосередилися на автоматизації для дронів. Наш перший продукт — асистент пілота Narsil — згодом переріс в операційну систему для B2B-інтеграцій і став флагманом Dwarf», — розповідають у компанії.
Для розробників, пояснює співзасновник, їхній продукт закриває весь цикл — від інтеграції до запуску продажів і масового виробництва нового рішення. Зазвичай це займає 6–12 місяців. «Коли виробники роблять усе самі — наприклад, ту ж систему доведення, — це коштує від $200 000 до $500 000. І навіть такі інвестиції не дають гарантії, що вийде робочий продукт. Робота з кожним проєктом окремо гальмує впровадження інновацій і робить продукцію менш конкурентною», — зазначає він.
Команда зараз налічує до 50 людей, всі зони розробки — ih-house.
Шукають низку фахівців: Mechatronic Technical Team Lead, Engineer-Assembler of Electronics, Product Marketing Manager тощо.
Продукт та аудиторія
Dwarf Engineering — українська продуктово-інженерна DefTech-компанія, що розробляє технології для посилення Сил оборони. Серед ключових рішень — система наведення Narsil, яка працює незалежно від ваги, та операційна система KordycepsOS, що дає змогу розгортати й оновлювати ПЗ різних виробників на всіх типах безпілотних платформ.
Влад пояснює: «Ми взялися за систему наведення, бо на фронті гублять до 70% дронів — через джеммінг, втрату GPS, радіоперешкоди та недостатню підготовку пілотів. Потрібне було ПЗ, яке зробить дрони автономнішими, і ми працювали над ним цілий рік.
Коли з’явилися перші запити від клієнтів у різних містах, стало ясно: з кожним треба інтегруватися — налаштовувати виробництво або постачати модулі, контролювати якість, гарантувати безпеку доступу до ПЗ, оновлення прошивок, логування проблем. Усе це й привело до створення нашого флагманського продукту.
Що це таке? Це операційна система для дронів — своєрідна “обгортка”, яка дозволяє будь-якому виробнику запускати своє ПЗ на будь-яких безпілотниках. Навколо цієї ОС вибудувана екосистема інструментів:
апаратні модулі шифрування, які забезпечують захищений обмін даними;
розробницькі інструменти, щоб команди могли легко адаптувати свої технології під ОС;
хмарна платформа, що дозволяє швидко “штампувати” ОС для різних моделей дронів;
десктоп-застосунок для заводів, який відкриває доступ до хмари й спрощує масове виробництво.
У центрі всієї системи — ОС, що “склеює” різні технології між собою і робить масштабування виробництва дронів швидким та уніфікованим.
«В Україні ніхто досі не анонсував це як окремий продукт, хоча багато команд стикаються з операційними проблемами при масштабуванні, так само як і ми. Ми інтегрувалися з кількома виробниками ПЗ і вже запускаємо завод на нашій системі», — пояснюють у Dwarf Engineering.
Компанія вже має сім підписаних клієнтів, чотири команди розробки проходять бета-тестування, а на платформі Dwarf працює перший запущений завод.
Бізнес-модель та просування
Бізнес-модель — В2В. Команда інтегрує платформу у виробничі лінії заводів. Через неї під’єднують та обслуговують технології від розробників програмного забезпечення. Дохід Dwarf Engineering — це відсоток від продажу ліцензій на кожну технологію.
Просуванням продукту наразі займається внутрішня команда, зокрема бренд-менеджерка та публічні працівники. Зосереджені переважно на earned та owned-каналах, нетворку і сарафанному радіо.
Інвестиції
Скільки вклали — не розголошують. На IT Arena 2025 отримали $15 000. Подальші залучення — шукають $5 млн на масштабування та інвесторів для наступного раунду.
Плани
«Нині ми завершуємо долучення до платформи чотирьох перших компаній і будуємо “інтеграційний конвеєр” — алгоритм з інтеграції, який оборонні заводи зможуть впроваджувати за кілька тижнів.
Далі — масштабування: залучити більше виробників, зібрати зворотний зв’язок і зробити платформу стандартом для взаємодії в українській оборонці», — фіналізує співзасновник.