Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Телескоп «Джеймса Вебба» уперше зафіксував чотири пилові спіралі навколо подвійної системи зірок Апеп — структуру, якої астрономи ніколи раніше не бачили. Про це повідомляє Gizmodo. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Космічний телескоп «Джеймс Вебб» отримав нове інфрачервоне зображення зоряної системи Апеп, що розташована приблизно за 8000 світлових років від Землі. Спостереження підтвердили існування чотирьох пилових спіралей, які утворюються навколо двох зірок Вольфа–Райє.
Раніше астрономам вдавалося зафіксувати лише одну пилову структуру. Завдяки даним Вебба дослідники змогли визначити, як змінюється форма оболонок і з якою швидкістю пара зірок обертається одна навколо одної.
За словами авторів дослідження, під час кожного орбітального циклу — який у системі Апеп триває близько 190 років — зоряні вітри змішуються й створюють повторювані спіральні структури. Період активного формування пилу триває приблизно 25 років. Пил в інших системах Вольфа–Райє зазвичай зберігається протягом кількох місяців.
Чому це цікаво
Спостереження Вебба підтвердили, що поруч із двома зірками перебуває третій об’єкт — масивний надгігант, який рухається ширшою орбітою та створює розриви в пилових оболонках. Астрономи визначили його гравітаційну пов’язаність із системою, що не вдавалося зробити під час попередніх спостережень.
Зірки Вольфа–Райє у системі Апеп скидають свою масу в космос, викидаючи пил зі швидкістю від майже 2000 до 3200 км на секунду. За оцінками дослідників, дві центральні зірки мають масу від 10 до 20 разів більшу за масу Сонця, тоді як третій компонент — надгігант — у 40–50 разів масивніший за Сонце. Усі три об’єкти перебувають на пізніх етапах розвитку. Вчені припускають, що кожна із зірок у майбутньому може завершити еволюцію вибухом наднової.