«У мене хочуть віджати бізнес». В українському Releаf Paper конфлікт у керівництві — куди він веде бізнес
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
«Інакше, як ґвалтування назвати не можна», — так днями засновник і CTO Releаf Paper Валентин Фречка написав у відповідях під своїм тредом у Threads. Там він повідомив, що у нього хочуть відібрати бізнес. У відповідях на коментарі спільноти, Валентин зазначив, що конфлікт триває вже п’ять місяців, він втратив доступ до ключової інфраструктури та соцмереж Releаf Paper. А також розповів, що почали з’являтися компанії зі схожою назвою. До слова, в LinkedIn назву компанії перейменували у Releaf Packaging.
Що призвело до конфлікту, які у кого права на компанію та як керівники планують вирішувати ситуацію? Журналістка Vector Олена Коваль поспілкувалася з CEO Releаf Paper Олександром Соболенком та CTO Валентином Фречкою, аби дізнатися позицію кожної сторони.
Що відомо про Releаf Paper
У 2018 році Валентин Фречка (засновник компанії та автор технології) здобув золото на Міжнародній олімпіаді з екології у Кенії та на Genius Olympiad у США. Він винайшов технологію переробки опалого листя на целюлозу, а потім на папір. Валентин почав співпрацювати з різними людьми, щоб реалізувати свій винахід — заступником директора Житомирського картонного комбінату Сергієм Рудковським, потім з партнером Андрієм Варцабою.
У 2021-му Олександр Соболенко доєднався як СЕО, тоді почався комерційний розвиток і Releаf став повноцінним стартапом. Соболенко керував компанією в цілому, відповідав за фінансові питання, займався пошуком інвестицій. Фречка обіймав посаду СТО, відповідав за майбутній розвиток, сертифікування, частково за створення нових продуктів та контролював підрядників.
До 2022 року вся продукція Releaf виготовлялася в Україні. У 2021-го стартап проводив пілотне виробництво паперу на Рівненщині, Херсонщині та Волині.
У вересні 2022-го Releaf почали продажі в Європі. А в листопаді 2024 року засновники повідомили, що відкрили індустріальне виробництво целюлози у Франції.
На 2025 рік компанія мала на меті залучити 8 млн євро для підтримки свого зростання. У наступні п’ять років — відкривати нові потужності в країнах Європи, а потім розширитися в Північну Америку та Азію.
В чому суть конфлікту
23 жовтня Валентин Фречка написав у Threads, що у нього хочуть відібрати бізнес. Мовляв, конфлікт триває вже п’ять місяців, йому закрили доступ до ключової інфраструктури та соцмереж Releаf Paper. У інтервʼю редакції Vector, Валентин пояснив: доступ він втратив «одразу, щойно виник конфлікт» на початку цього року. А ще каже, почали з’являтися компанії зі схожою назвою. До слова, в LinkedIn назву компанії перейменували у Releaf Packaging.
Ми запитали обидві сторони по кожному з аспектів цього кейсу. Дисклеймер: відповіді спікерів подані в тому співвідношенні обсягу, в якому були надані на запит редакції.
З чого все почалось
Позиція Фречка
За словами Валентина в коментарі Vector, влітку цього року в команії прийняли операційне рішення змінити CEO.
«Це дія для стабілізації операцій і захисту інтересів компанії після низки недвозначних дій співзасновника, які загрожували інтелектуальним правам та ресурсам бізнесу. Конфлікт виник у французькій компанії Releaf Paper France SAS, де я маю 50,1% акцій, а пан Соболенко — 49,9%. Перші серйозні розбіжності з’явилися навесні 2025 року на фоні управлінських суперечок та невдалої інвестиційної кампанії, яку очолював пан Соболенко.
Розбіжності стосувалися стратегічного підходу до масштабування пілотної лінії та технічних рішень у виробництві. Як і в більшості R&D-проєктів, ми проходили етапи тестувань і вдосконалень технології разом із партнерами. Основний фокус тоді був на перевірці та стабілізації технології.
Паралельно я виявив, що пан Соболенко ініціював інші бізнес-активності (включно з компаніями в Естонії та Україні) і вимагав передачі частини активів та ТМ на користь цих структур, що викликало занепокоєння щодо конфлікту інтересів.
У червні–липні 2025 року відбулися дії, які поставили компанію під ризик; як мажоритарний акціонер я звернувся до корпоративних юристів і 17 липня 2025 року ініціював зміну посадових осіб — я став виконавчим керівником.
Після зміни посад пан Соболенко мав повернути доступи до корпоративної цифрової інфраструктури (домен, корпоративні скриньки, сторінки в соцмережах) — цього не сталося, окрім часткового відновлення однієї інстаграм-сторінки.
Наразі ми документуємо факти, відновлюємо контролі над інфраструктурою і вживаємо юридичних кроків для захисту прав компанії та інтелектуальної власності. Компанія продовжує операційну діяльність; усі рішення приймаються в правовому полі».
Позиція Соболенка
СЕО Олександр Соболенко відкидає закиди: мовляв, конфлікт розпочався після того, як він дізнався про неузгоджені дії Фречки, спрямовані на його усунення від управління компанією та зміну структури власності.
«Releaf створювався з вірою в технологічну унікальність, здатну змінити світ. Проте в процесі виявлені суттєві технічні проблеми, які поставили під сумнів і унікальність, і взагалі всю технічну складову.
Я наполягав на перегляді ролей та відповідальності, але серед засновників виникла принципова різниця у баченні. Releaf із бізнес-проєкту, яким я його будував, перетворився на майданчик для наукових експериментів, тому після цього моя місія там завершилася. У конфлікт це переросло виключно через небажання домовлятися та спроби вирішувати все юридичним і публічним тиском», — каже Соболенко
Додає: хоче продати свої акції та не мати нічого спільного з цією компанією.
Про розподіл акцій
Позиція Фречка
Валентин є мажоритарним акціонером і кінцевим бенефіціаром ТОВ Науково-Виробниче Підприємство РЕ-ЛІФ ТЕХНОЛОДЖИ (Україна) та Releaf Paper France SAS. На останньому, він з 17 липня 2025 року також виконує обов’язки президента та володіє мажоритарною часткою.
«Окремі компанії, зареєстровані третіми особами в Естонії та Україні, не належать до структури Releaf Paper і не мають стосунку до її офіційної діяльності.
Від 2021 року я став виключно працювати в технічному напрямку, іноді втручаючись в операційну діяльність. Не скажу, що мені це підходило на 100%, але треба було ділити ролі, і треба було фокусуватися на своїх сильних сторонах, які ефективно впливають на компанію. Я на сьогодні виконую все, оскільки через факт конфлікту та фінансові обставини, дозволити собі делегування не можемо.
Довелося звільнити значну частину команди, та поставити на паузу пілотно-промислову лінію. Зараз все зводиться до порятунку того, що залишилося, і підтримки звязків з партнерами і пошук нових можливостей.
Додатково зазначу: ми з Олександром ділили обов’язки як співзасновники. Я переважно виконував технічну роль, а він — бізнесову. Така модель не завжди була ефективною, адже технології такого рівня потребують дуже високого фінансування, і мені часто доводилося шукати альтернативні рішення: інколи вони не спрацьовували, інколи — так. Втім загалом моя технічна робота давала помітні результати, і саме завдяки цій діяльності з’явилася продукція, яку сьогодні бачить світ».
Позиція Соболенка
Олександр займає позицію СЕО з 2021 року. І за домовленістю, каже, займався всіма питаннями, — окрім технології: стратегія, залучення інвестицій, формування команди, партнерства з брендами, міжнародний розвиток, продажі, маркетинг.
«Про свою частку акцій я можу сказати лише, що не всі вони були мені передані згідно з домовленостями. І це додаткова причина конфлікту. Офіційно я володію меншою кількістю акцій в одній із компаній, ніж ми домовлялися. Обіцянка передати їх мені пізніше не була виконана», — каже Соболенко.
Про компанії зі схожими назвами
Позиція Фречка
У своїх соцмережах Валентин зазначив, що почали з’являтися компанії зі схожою назвою. А також про те, що втратив доступ до ключової інфраструктури та соцмереж Releaf Paper.
«Є основна компанія — ТОВ Науково-Виробниче Підприємство РЕ-ЛІФ ТЕХНОЛОДЖИ (Україна), де я є мажоритарним акціонером і кінцевим бенефіціаром, а також виконую повноваження директора.
Є також друга компанія, зареєстрована у Франції — Releaf Paper France SAS, де я станом на 17 липня 2025 року є президентом і мажоритарним акціонером.
Окремо була погоджена з паном Соболенком юридична особа для комерційної діяльності, зареєстрована в Естонії (Releaf Retail Packaging OU — я не мав відношення до компанії, особисто) паном Соболенком і його дружиною.
Водночас, французька компанія також має 20% акцій, які були придбані паном Соболенком з порушенням закону Франції про регульовані угоди, щодо чого наразі ведеться слідство у Франції. Крім того, у 2023 році він відкрив в Україні ще одну компанію — Реліф Пейпер Україна — для власних цілей.
Я не знаю, яку діяльність вона здійснює, але це прямо суперечить нашим домовленостям, закріпленим договором між паном Соболенком та українською компанією, а також суперечить законодавству про конкуренцію. Відомо, що ця українська компанія була отримувачем нового брендингу, над яким ми працювали разом, проте платником була інша компанія, що має ознаки шахрайства і по цьому зараз ведеться слідство.
Хоча до цього, всі ці компанії (за виключення Реліф Пейпер Україна) мали бути об’єднані в один холдинг, чого не сталося.
Загалом, дивно, навіщо пану Соболенку окремо ці компанії з ідентичними назвами та видами діяльності, якщо під час перемовин і особистих взаємодій зі мною та моїми колегами у Франції він заявляв, що більше не вірить в ідею та проєкт і що цей проєкт йому більше не потрібен. Водночас він активно розвиває свої компанії: намагався брати участь у виставці від їхнього імені (хоча платниками були наші офіційні компанії), активно змінював корпоративні контакти й дані — усе це виглядає як ескалація і спроба дублювати нашу діяльність.
Також, було виявлено дії щодо взаємодії зі сторонніми партнерами на території Німеччини, що здалося дуже підозрілим, адже він є акціонером у головних компаніях, які володіють правами інтелектуальної власності та торгівельними марками.
Тому сам факт появи цих компаній та їх активного використання зараз викликає серйозну підозру. Ба більше, ці компанії, на мою думку, прямо порушують міжнародні норми у сфері захисту інтелектуальної власності та торгівельних марок, а також законодавство про недобросовісну конкуренцію.
Маю припущення, що привласнення цифрової інфраструктури, з досить великою авдиторією, наявність цих компаній, та діри в інфраструктурі інтелектуальної власності про що знає Олександр, мають на меті створити копію діяльності».
Позиція Соболенка
На закиди Олександр Соболенко відповідає так: «Це відверта маніпуляція, покликана створити враження, що хтось нібито копіює бренд. Мені не відомо ні про які нові компанії, які нібито почали зʼявлятися. Є компанії, створені ще 2,5-3,5 роки тому в інтересах проєкту, і які повʼязані з іншими компаніями Реліф договірними відносинами, дистрибютубть їх продукцію в країнах ЄС, популяризують продукт в digital каналі. Вони завжди були вагомою складовою проєкту Реліф, і чомусь стали викликати питання саме після початку конфлікту. Якщо хтось не інвестував у ці компанії й не став їхнім акціонером, це не робить їх нелегітимними, як би цього не хотілося».
Про доступи до соцмереж і ключової інфраструктури
Позиція Фречка
«Пан Соболенко стверджує, що домен він зареєстрував на себе — це його власність. Насправді домен було створено в інтересах компанії, і він був зобов’язаний передати його компанії, адже це було однією з умов партнерського договору, укладеного перед його входом до української компанії на самому початку 2021 року. Також компанії сплачували рахунки за утримання цього домену та його обслуговування.
Оскільки домен під його контролем, відповідно вебсайт та інша інфраструктура (зокрема корпоративна пошта) теж під його контролем, хоча поштова інфраструктура під цим доменом використовувалася для розвитку української та французької компаній — основних юридичних осіб. Станом на сьогодні я позбавлений доступу до своєї пошти — вона більше не існує. Вебсайт також неактивний.
Пан Соболенко стверджує, що LinkedIn-сторінка належить йому, однак це не відповідає дійсності. Першу сторінку створював я, а адміністратором пізніше було додано пана Соболенка. За правилами LinkedIn, сторінки належать компанії, а не фізичним особам. Усі послуги з ведення комунікацій оплачувались із корпоративних рахунків, тому він не має права одноосібно контролювати сторінку. Наразі, маючи статус суперадміністратора, пан Соболенко вніс некоректні зміни в реквізити й назву сторінки.
Схожа ситуація з Facebook та Instagram: меморандум дозволяв його стороні лише адмініструвати акаунти, але не володіти ними. Станом на сьогодні відкликання меморандуму проігнороване, соціальні мережі досі «окуповані».
Таким чином, я наразі не маю жодного доступу до жодного з цих ресурсів».
Позиція Соболенка
З приводу доступу до соцмереж та ключової інфраструктури, Соболенко відповідає коротко і також називає це твердження Валентина «маніпулятивним»:
«Я вже давно втратив будь-який доступ до української та французької компаній, які я побудував з нуля фактично самотужки», — каже Олександр. Зокрема, в цьому контексті його останній допис у Facebook.
Що далі
Позиція Фречка
«Перемовини відбулися, було проведено низку зустрічей для комунікації, однак консенсусу не досягнуто — жодна зі сторін не задоволена запропонованими умовами та виходом із ситуації.
На мою думку, судовий шлях — єдиний реальний спосіб врегулювання, тим паче що є аспекти з глибшими елементами, які поки не можуть бути розкриті публічно, але здатні вплинути на подальший перебіг подій.
Паралельно з цим я, як власник і розпорядник торгівельних марок та всієї інтелектуальної власності, продовжу працювати, оскільки вважаю компанію своєю — для цього є низка підстав: це моя ідея, моя візія, моє професійне визнання.
Пан Соболенко це добре усвідомлює: його ніхто не позбавляв жодних титулів чи статусів; він отримував заробітну плату, а вкладені ним у компанію кошти повернув законним шляхом, його головна інвестиція це час та досвід, але пропорційно цьому він і мав частки в компаніях. Відповідно, висувати виключні претензії на право власності на компанію він юридично не може.
Найближчим часом за допомогою українських та французьких юристів буде надана кваліфікована правова оцінка діям пана Соболенка».
Позиція Соболенка
«Моя мета — вийти з Releaf на справедливих умовах, що відповідає моєму внеску в створення та розвиток компанії. Дарувати компанію, як мені запропоновано під тиском, я не збираюся.
Водночас окремо опрацьовується юридичний аспект публічних наклепів у соцмережах, які стали частиною стратегії іншого співзасновника. Зазначу, що це не перший корпоративний конфлікт в цьому стартапі, і його сценарій повторюється зараз уже зі мною», — вважає Олександр.
Замість висновків
Їх тут не буде. Ця історія тримала ще один додатковий сенс. Раніше це було про українську інноваційну технологію і компанію, яка відкриває виробництво у Франції. Тепер, схоже, до цього додасться кілька десятків сторінок в юридичному стилі. Про що вони — скоро дізнаємось.
Партнерські матеріали
