5 питань про Evergrande. Чому всі говорять про китайського забудовника і чи варто чекати нової кризи
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Серед фінансових проблем китайського забудовника — борг понад $300 млрд і прострочення оплати відсотків власникам облігацій. Найбільший девелопер КНР міг стати банкрутом, але компанії досі вдається триматися на плаву. Після простроченої виплати засновникові навіть довелося продати своє майно, щоби оплатити частину боргів.
Багато експертів проводять паралелі між труднощами Evergrande і банкрутством великого інвестбанку Lehman Brothers, падіння якого ознаменувало собою початок кризи 2008 року. Редакція Vector розбиралася, чи справедливо таке порівняння і чи варто світу чекати нової кризи.
Що відомо про Evergrande?
Evergrande — один із найбільших китайських девелоперів. Компанію заснували 1996 року. Спочатку вона займалася будівництвом доступного житла, але на початку 2000-х перейшла і до дорожчих проєктів.
У міру зростання в компанію почали інвестувати такі великі банки як Deutsche Bank і Merrill Lynch. 2009-го забудовник вийшов на Гонконгську біржу. Сумарно в компанії працює майже 200 000 осіб, але в цілому Evergrande щороку створює приблизно 4 млн робочих місць.
Сама Evergrande Group називає себе багатопрофільною цифровою компанією. Вона підкреслює, що працює в восьми галузях, включно з автомобільним бізнесом і спортом (компанія володіє китайським футбольним клубом Guangzhou).
Засновник Evergrande — китайський підприємець Хуей Ка Янь. Forbes оцінює його статки у $11,5 млрд.
Які передумови кризи Evergrande?
В основі поточних фінансових проблем забудовника лежить попит на житло, який підігрівався урбанізацією. Активне перетікання сільського населення в міста в Китаї почалося в кінці 1970-х в результаті реформ Дена Сяопіна.
Завдяки закордонним інвестиціям, у містах усього Китаю з’явилися робочі місця. Як результат — станом на 2020 рік урбанізація в КНР досягла 60,8%, хоча в дореформеному Китаї 1975 року цей показник становив 17,3%. Стрімке зростання урбанізації призвело до масштабного будівництва інфраструктури.
Ще один чинник — закритість китайської економіки, яка так чи інакше сприяла швидкому зростанню цін на нерухомість. Тобто у громадян Китаю досить обмежений вибір для інвестування коштів, і нерухомість — один із таких варіантів.
З одного боку, попит на житло й особливості економічної системи Китаю сформували масштабний ринок нерухомості. Сьогодні він, до речі, становить приблизно 30% від китайського ВВП. З іншого боку, ціни на житло зростали через часті перепродажі нерухомості. З боку це нагадувало міхур або піраміду.
Чому Evergrande — піраміда?
У Китаї не можна володіти землею у звичному нам розумінні. Можна орендувати її на певний період, найчастіше на 70 років. Цим правом користуються переважно забудовники, включно з Evergrande. Компанія купувала право оренди на землю у держави, «малювала» на ній житло і продавала проєкт покупцям. Уже на вторговані кошти будували реальну нерухомість.
Отримані від інвесторів гроші Evergrande міг спрямовувати не тільки на будівництво житла, а й на отримання кредитів. З їхньою допомогою девелопер міг або орендувати ще більше землі, або вкластися в будівництво.
У теорії така система — взаємовигідна. До того ж вона дозволяла компанії масштабуватися в рекордно короткі терміни. «Піраміда» працювала досить довго, поки уряд Китаю не вирішив остудити «перегрітий» ринок нерухомості.
Нещодавно влада КНР ускладнила видачу кредитів забудовникам. Evergrande більше не міг спрямовувати вторговані з продажу «намальованих» проєктів гроші на отримання кредитів. Плюс, торік ринок нерухомості істотно просів через пандемію COVID-19 — у людей просто не було грошей на купівлю житла.
Через це компанії довелося знижувати вартість «намальованих» проєктів. У підсумку грошовий потік зменшився. Розв’язати проблему можна було би коштом кредитів, але з урахуванням уже наявного кредитного тягаря ця опція для Evergrande фактично закрита.
Зараз у компанії 1,5 млн клієнтів із купленими «намальованими» проєктами. Вони потенційно можуть втратити свої гроші, частина з них — і зовсім залишитися без будинку.
Як забудовник намагається виправити ситуацію?
23 вересня Evergrande прострочив виплату за облігаціями. З цієї дати у компанії є 30 днів, щоби виконати свої зобов’язання. В іншому випадку — банкрутство.
У пошуках грошей девелопер перепробував безліч варіантів, зокрема намагався продати деякі непрофільні активи, але поки безрезультатно. Минулого тижня в Evergrande заявили про продаж одній із китайських держкомпаній частини своєї частки ($1,5 млрд) в Shengjing Bank. Останній був одним із головних кредиторів Evergrande.
Як пише Financial Times, участь в угоді держкомпанії говорить про можливе втручання держави в справу Evergrande. Зрештою історія девелопера може закінчитися найбільшою реструктуризацією боргу в історії КНР. Reuters, посилаючись на свої джерела, повідомляє, що влада нібито вже підштовхує деякі держкомпанії «підібрати» кілька активів Evergrande Group.
«Загалом, якщо з Evergrande що-небудь трапиться, це стане сильним сигналом. Думаю, тому з боку влади або навіть центрального банку буде певна підтримка».
Вон Ден
«Не думаю, що такий великий девелопер може повністю збанкрутувати, адже ланцюгова реакція в такому випадку буде дуже сильною… [У крайньому разі] влада спробує врятувати хоча би частину бізнесу Evergrande Group», — каже головний економіст Hang Seng Bank Вон Ден.
Чи варто готуватися до повторення кризи 2008-го?
Експерти порівнюють Evergrande з великим інвестиційним банком Lehman Brothers. Фактично, саме банкрутство Lehman Brothers поклало початок світовій кризі 2008 року.
Забудовник і банк дійсно схожі мінімум у чотирьох аспектах:
- І Evergrande, і Lehman Brothers — великі гравці у своїх сферах.
- І у забудовника, і у банку об’ємний борговий тягар.
- Борги Evergrande і Lehman Brothers компенсуються активами, що не настільки цінні, як всі думають.
- Їхня доля безпосередньо залежить від дій держави.
Водночас ситуація з Evergrande навряд чи повторить те, що сталося з Lehman Brothers. За словами аналітиків британського банку Barclays, загалом атмосфера на ринку зараз не нагадує ту, яка була 2008-го.
Для повторення ситуації 2008 року потрібне різке посилення кредитної кризи поза ринком нерухомості, небажання банків співпрацювати один із одним і політичні помилки керівництва Китаю, додають у Barclays. З цими висновками згодні й в американському фінансовому конгломераті Citigroup. На їхню думку, Пекін зробить необхідні дії, хоча в ході розв’язання проблеми кілька банків усе ж можуть стати жертвами кризи.
У розмові з Vector директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін також підкреслює, що втрати міжнародних інвесторів від проблем Evergrande будуть обмеженими. Адже основний борг забудовника припадає на внутрішній ринок Китаю.
«З іншого боку, ситуація з Evergrande дала негативний сигнал із рівня боргу, який в деяких корпораціях вже перевищує адекватні значення», — додав також аналітик.
Дмитро Чурін
Опосередковано криза Evergrande може торкнутися й України — великого експортера залізної руди. Річ у тім, що ще в середині липня ціна залізної руди марки 62% Fe перевищувала $200 за тонну, а до кінця вересня вона впала до рівня в $120 за тонну. За словами Чуріна, враховуючи обсяги товарообігу України й Китаю, вітчизняні експортери можуть зіткнутися зі зменшенням виторгу і прибутковості від продажу руди.
Зниження валютних надходжень від експорту руди може негативно вплинути на торговельний баланс України, і, як наслідок, призвести до вищого обмінного курсу гривні.
