НОВИНИ

Як Facebook обмежує українські медіа — головне з дослідження Media Development Foundation

22 Листопада 2022, 17:04
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Юлія Ткач Популяризую підприємництво, надихаю конкурентів та вірю в український бізнес.
Kantar опублікував рейтинг найпопулярніших застосунків липня
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

З початку повномасштабної війни українські видання зіткнулися з обмеженнями з боку Facebook. Їхній контент блокують, або, у гіршому випадку, видаляють сторінку. Media Development Foundation провели власне дослідження і розпитали медіа, як вони розуміють ситуацію. Переповідаємо найголовніше.

«Обмежений» контент

Інструмент Page Quality показує статус сторінки за пріоритетністю видачі матеріалів у стрічках користувачів в одному з трьох кольорів:

  • зелений — усе в порядку;
  • жовтий — обмежена монетизація;
  • червоний — обмеження органічного охоплення дописів.

З 57 національних та локальних медіа 27 (близько 47%) перебувають у «жовтій» та «червоній» зонах. Приблизно третина медіа недоотримує охоплення та аудиторію для власних дописів і сторінок.

«Чутливий» контент

Медіа, які потрапили в немилість Facebook, вбачають дві основні причини обмежень, накладених соціальною мережею:

  • занадто часте поширення дописів;
  • порушення «Правил спільноти» у контенті, пов’язаному з війною.

Одна редакція з центру України від березня має «жовтий» колір сторінки через контент, який Facebook маркує як чутливий:

«За публікацію, здається, про Бучу. Там була фотка з загиблими. Facebook пост видалив. А жовта позначка мала нас покинути ще в серпні, але на жаль», — розповіли медійники.

«Мова ненависті»

Частіше ж сторінки видань отримують таку неприємну увагу від Facebook через публікації з описом російських військових словами, які соцмережа визначає як «мову ненависті» чи «неприйнятний контент»:

  • «За слова «москалі» і, здається, «орки» в підводках. Ми писали [в контакти підтримки] щодо бану. І навіть видалили з редакторів сторінки людей, які писали ті підводки, але все одно не розбанили…», — редакція із заходу України, що має «червоний» статус;
  • «Жовте попередження у нас з’явилося у травні цього року за слово «москалі» у підводці», — редакція із заходу України, «жовтий» статус.

З останніх подібних прикладів — 17 листопада Facebook видалив сторінку «Телебачення Торонто» за вживання слова «русня». Останньою краплею, вважають у медіа, був «анонс свіжого відео про руснявих попів у Лаврі».

Але це історія з гарним кінцем. Поки ми писали цю новину, у «Телебачення Торонто» повідомили, що їм повернули сторінку: «Нам писало багато людей, які запропонували допомогу, навіть писали зсередини компанії, а також ми звернулися до представників Міністерства цифрової трансформації, і вони також нам допомагали зі свого боку. Українці — сила!»

«Азов»

У медіа все ще залишається ризик зіштовхнутися з обмеженнями від Facebook через матеріали про «Азов» як бойову одиницю ЗСУ, його представників та/або демонстрацію символів полку (прапор, шеврони):

  • «Уперше ми потрапили в бан за публікацію, де фігурували або «Азов», або «Азовсталь». Там були фото, але вони були підписані, тобто все за правилами», — редакція із півдня України, «червоний» статус.
  • «Червоний колір, бо робили пост, на картинці якого загиблий воїн тримав прапор «Азова». І в підводці висловили підтримку й співчуття його родині. Апеляцію провалено. Підтримка відповіла, що система не могла зробити помилку. Ще пояснили образою пам’яті жертв Другої світової війни. Це телефоном уже [редакції вдалося зв’язатися з підтримкою Facebook телефоном]», — редакція з Центру України, «червоний» статус.

Підсанкційні

Сторінкам редакцій із Луганської та Донецької областей обмежують можливість реклами на платформі. І все через міжнародні санкції, накладені на тимчасово окуповані території. У цьому випадку допомагає залучення зовнішньої людини з умовним «місцем реєстрації» в інших областях.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СТАРТАПИ
Як знайти, написати та запітчити історію на 200+ публікацій, зокрема в TechCrunch — гайд від Head of PR Ahrefs
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Листопада 2022, 09:00 6 хв читання
FOMO OFF Startup Club: як пітчити медіа
Як стартапу потрапити в медіа. Startup Club від Мінцифри спитав у Vector, Forbes і SLOVA Tech PR
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Січня 2022, 16:00 8 хв читання
Завантаження...