Компанія Robert Half провела опитування, яке показало, що покоління Z не сприймає менеджмент як бажаний крок у кар’єрі. Про це пише Quartz. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Покоління Z дедалі частіше відмовляється від традиційної кар’єрної моделі, в якій просування означає перехід у менеджмент. Згідно з опитуванням консалтингової компанії Robert Half, 40% представників покоління Z готові погодитися на підвищення лише за умови, що воно не передбачає керування людьми. Понад половина респондентів узагалі не хоче просуватися кар’єрними сходами, якщо це означає менеджерську роль.
У звіті Robert Half цей тренд описують як сигнал для компаній переглянути підходи до розвитку кар’єри та створювати подвійні кар’єрні траєкторії — окремо для управлінців, і для індивідуальних фахівців без управлінських обов’язків.
Чому це цікаво
Експерти пов’язують небажання покоління Z ставати менеджерами з реаліями сучасної роботи. За словами HR-бізнес-партнерки Omnisend Довілле Гельчинскайте, менеджерські ролі сьогодні асоціюються з постійними зустрічами, високим рівнем відповідальності, емоційним навантаженням і вигоранням. Менеджери дедалі частіше виконують роль посередників між керівництвом і командами, не маючи достатньої підтримки з обох боків.
Додатковим фактором є загальна нестабільність на ринку праці. За словами експертів, покоління Z формувалося в умовах пандемії, економічних криз і постійних змін, тому безпека та стабільність для них важливіші за формальне зростання. Багато молодих працівників більше не вірять, що додаткові зусилля автоматично приведуть до довгострокових кар’єрних бонусів.
Ще одна причина — комунікативні виклики. Кар’єрна консультантка Теріз Едвардс зазначає, що частині представників покоління Z бракує навичок живої комунікації, необхідних для управлінських посад. Вони виросли в цифровому середовищі, де складні розмови часто замінювалися повідомленнями, що ускладнює перехід до ролей, які вимагають постійної взаємодії з людьми.
Водночас багато представників покоління Z не бачать у менеджменті достатньої цінності. Керівні посади сприймаються як джерело стресу, відповідальності за інших і втрати особистого часу, без пропорційної фінансової чи емоційної винагороди. Натомість молоді фахівці віддають перевагу ролям індивідуальних експертів, які дають більше гнучкості та можливостей змінювати роботу.