«25 років скінчились швидко»: СУП, резиденти «Дія.City» та юристи про новий законопроєкт про підвищення податків

Що передбачає законопроєкт

Серед основних змін, які вносить у новий закон: 

• Військовий збір зросте до 5% для більшості українців (військові платитимуть 1,5%).
• ФОПи всіх груп тепер сплачуватимуть військовий збір (для ФОПів 3 групи — 1%).
• Резиденти «Дія.City» також сплачуватимуть військовий збір.
• Податок на прибуток для небанківських фінансових установ підвищиться до 25%, для банків — 50%.
• Подання звітності ПДФО (для економічного бронювання) стане щомісячним.
• З’являться нові авансові внески для АЗС та обмінників.

Очікувалося, що ці нововведення принесуть до державного бюджету 58 млрд грн у 2024-му та 137 млрд грн у 2025 році. Після другого читання вже затверджено, що у 2024 році до держбюджету надійде 21,5 млрд грн, а у 2025 році 141,1 млрд грн.

Однак є нюанс: народні депутати не проголосували за основну правку №988, яка мала визначити точний перелік платників військового збору та винятки. Через це виникла плутанина щодо дати введення нових норм та їхнього застосування до різних категорій платників податків. Загалом депутати подали 1377 поправок до законопроєкту.

Спочатку планувалося, що деякі норми введуть «заднім числом» з 1 жовтня. Але нардеп Ярослав Железняк заявив, що через пізнє підписання закону «заднього числа» для більшості платників не буде. Наприклад, ФОПи мають квартальну звітність. Тож за четвертий квартал вони мають подати її на початку наступного року, коли й будуть платити новий податок.

Про суперечливі моменти законопроєкту

У Головному юридичному управлінні Верховної Ради зазначили про те, що окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України.

Якщо коротко, ось які проблеми виявили експерти:

1. Нові правила авансових платежів податків несправедливі до платників і можуть порушувати їхні права.
2. Прив’язування деяких податків до євро применшує роль гривні як національної валюти.
3. Деякі положення закону незрозумілі та можуть викликати плутанину під час застосування.
4. Закон хочуть застосувати «заднім числом», що суперечить Конституції Йдеться про статтю 8 Конституції України
   щодо дії в Україні принципу верховенства права .
5. Нові правила розрахунку мінімального податкового зобов’язання для землевласників неправильно сформульовані і їх буде важко застосувати.
6. Уряду доручають змінити оцінку сільськогосподарських земель, хоча це не його повноваження Йдеться про статтю 6 Конституції України, якою передбачено здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову .

«Зазначені зауваження не є вичерпними», — резюмують юристи.

Думки резидентів «Дія.City»  

Пресслужба райдхейлін-сервісу Uklon

Наразі ми очікуємо на підписання закону, щоб побачити всі фінальні зміни, після яких його затвердять. Зі свого боку хочемо зазначити, що компанія й надалі продовжить втілення чинної стратегії розвитку. 

Також хочемо підкреслити, що держава та законодавці мають розуміти виклики та потреби, що стоять перед українським бізнесом, який є одним з головних джерел наповнення бюджету, як і стороною, яка безпосередньо спрямовує великі ресурси на підтримку ЗСУ та гуманітарних потреб країни. 

Тому важливо забезпечити та втілювати ефективний діалог з бізнесом, як і прогнозованість будь-яких змін оподаткування чи регуляторної політики. 

Дмитро Умен СЕО IT-компанії Brights

Можна сказати, що податкові зміни були для нас очікуваним кроком з боку держави. Тож, хоч це й матиме прямий вплив на наші збитки, оскільки ми покриваємо всі податки для своїх співробітників і не перекладатимемо ці витрати на них, ставимось до цього з розумінням.

Тривогу викликає не стільки збільшення податкового навантаження, як його нерівномірне розподілення між гравцями на ринку.  Нова податкова політика є менш вигідною для компаній-резидентів «Дія.City» з працівниками на гіг-контрактах порівняно з «тіньовим» працевлаштуванням на ФОП. Це, на наш погляд, матиме суттєвий вплив на привабливість резиденції в «Дія.City». Обіцяний державою спеціальний правовий режим мав би стимулювати бізнеси більш вигідними умовами, чого наразі не спостерігається. 

Попри нові виклики, наші плани щодо наймання та розширення залишаються незмінними, ми готові до довготривалого розвитку як в Україні, так і за її межами.

Позиція Спілки українських підприємців 

Оцінка нового законопроєкту про збільшення податків

Катерина Глазкова СЕО СУП

СУП виступала проти прийняття зазначеного закону з багатьох причин. Як зазначили в організації: перший і основний аргумент, це нереформована та корумпована фіскальна система в Україні. Через неефективність роботи цих служб та корупцію держава втрачає значно більші суми доходів (приблизно 300 млрд гривень), ніж ті, які вона очікує отримати від збільшення оподаткування легального бізнесу (141,1 млрд гривень у 2025 році).

Друга причина, це збільшення податкового тиску саме на доброчесний бізнес, при тому, що у тіньових схемах залишається близько 400 млрд грн потенційних надходжень (контрабанда, заробітні плати у конвертах, податкові борги, які не зменшуються, а постійно зростають). Аналітики прогнозують, що тінізація заробітних плат може зрости на 10% (згідно з даними Advanter Group), а частка тіньових зарплат може підвищитися з 35% до 45%. 

Якість адміністрування податків потребує суттєвого покращення. Серед основних проблем, з якими стикається бізнес, — блокування податкових накладних, вимога пояснень, оскарження рішень та судові розгляди. Ці питання, разом з іншими об’єктивними викликами, пов’язаними з війною, викликають серйозні скарги у підприємців.

Окрім цього, автори законопроєкту самі визнають, що прийнятий Закон суперечить Конституції, оскільки окремі його норми починають діяти до введення закону.

Положення зазначеного законопроєкту також встановлюють розміри податків в сумах, еквівалентних євро, тим самим нівелюючи конституційне значення гривні як грошової одиниці України (стаття 99 Конституції).

Спілка направила лист в Офіс Президента з проханням застосувати право вето до прийнятого закону України, повернувши його з пропозицією врахувати поправки №601, №988, №1367, які «створюють підґрунтя для збільшення надходжень в місцеві та Державний бюджет України, врегульовують правові питання оподаткування військовим збором окремих категорій громадян та термінів набрання чинності його положень».

Вплив підвищення військового збору до 5%

Наслідки прийняття цього законопроєкту матимуть негативний вплив. За інформацією Міністерства фінансів України, додаткові витрати бізнесу за наслідками прийняття зазначеного законопроєкту у 2024 році становитимуть 21,6 млрд грн.

Значна частина цих витрат ляже на плечі громадян через їхню заробітну плату — близько 19,3 млрд грн, а решту, близько 1,7 млрд грн, — сплатять мікро- та малий бізнес у вигляді військового збору для ФОП. Це може призвести до закриття ФОП 1 та 2 групи, які не зможуть сплачувати додатковий військовий збір.

Вплив нових податкових правил на АЗС та обмінники

Серед компаній Спілки немає представників цієї галузі, але наші експерти негативно оцінюють нові податкові ініціативи, які вводять мінімальне податкове навантаження з податку на прибуток і авансову сплату на певному рівні. Такі механізми лише збільшують дискреційність адміністрування податку на прибуток і посилюють його негативний вплив на бізнес. Тому Спілка активно підтримує ідею заміни цього корупційного податку на податок на виведений капітал, який є менш шкідливим та легшим в адмініструванні для бізнесу та держави.

Очікування від збільшення податку на прибуток до 25%

Будь-яке збільшення податкового навантаження у будь-якій галузі завжди призводить до збільшення вартості послуг чи товарів. Думаємо, що цей сектор не буде винятком. Сподіваємось, що це не позначиться на якості сервісу.

Рекомендації для підприємців у нових умовах

Цей період буде складним для підприємців, тому ми як бізнес-асоціація готуємо рекомендації та будемо активно підтримувати наших учасників Спілки. Ми також плануємо звернутися до контролюючих органів, щоб запобігти накладенню штрафів на бізнес у разі несвоєчасних сплат, пов’язаних із впровадженням закону.

Що кажуть юристи

Про законність податків «заднім числом»  

Станіслав Ліфлянчик Керівний партнер адвокатської фірми «ПАКС»

Це порушує відразу декілька принципів, серед яких — закон не має зворотної сили, а також стабільність податкового законодавства. Зупинюсь на останньому. 

Річ у тім, що відповідно до п. 4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу України, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки.

Кодекс має вищу силу за закон, а це означає, що всі норми, які встановлюються законом всупереч кодексу, є нікчемними. І от якраз збільшення податків та зборів «заднім числом» прямо суперечить Податковому кодексу України. 

Щоб відповісти на запитання: «Так що робити? Платити чи ні?», пропоную повернутись на декілька років назад, коли було введено, так званий, «податок на розкіш». Він зобов’язував власників автомобілів вище певної вартості та власників нерухомості, що перевищувала встановлений розмір квадратних метрів, сплачувати податки, починаючи з набрання законом чинності, а він почав діяти прямо посеред бюджетного періоду.

Тоді безліч власників «розкішного», у розумінні держави, майна, відмовилась сплачувати ці податки. Податкова виносила вимоги, податкові повідомлення-рішення, зверталась до суду, в судових засіданнях нервували та закочували очі, однак суди твердо стали на бік платників податків та визнали, що «податок на розкіш» посеред бюджетного періоду порушує принцип стабільності податкової системи, суперечить Податковому кодексу України, а відтак не може стягуватись. 

Це призвело до того, що держава не тільки недоотримала тих податків, що хотіла, а ще й втратила гроші на компенсацію судових витрат платників податків.

Посилаючись на судову практику минулих років, гадаю, що і цього разу ситуація буде аналогічною. Гадаю, якби в податкових комітетах Верховної Ради України працювали юристи, які хоча б трішечки досліджували досвід минулих років, то подібні законопроєкти навіть до сесійної зали б не виносили. 

По-друге. Тінь. Одна з величезних проблем держави полягає в тому, що український бізнес перебуває в податковій тіні, приховуючи частину доходів, співробітників та майна. Якби державі вдалось вивести хоча б ¼ бізнесу з тіні, то державному бюджету стало б набагато легше, але для цього потрібно застосовувати не тільки батіг, але й пряник. Але використовувати податкові заохочення протягом вже більш як 30 років в державних органах України вважається чимось ганебним та неприпустимим. Ну, а бізнес же завжди керується логікою та математикою, що призводить до збільшення тіньових оборотів через посилення податкового навантаження.

Микола Клименко Керівник практики бухгалтерського супроводу в Juscutum

Чи буде оподаткування «заднім числом», чи ні — сказати наразі неможливо. Проєктом закону №11416-д у частині збільшення ставок військового збору і розповсюдження його на ФОПів, — початок встановлюється з 1 жовтня 2024 року. У частині подання щомісячної звітності — початок набирання чинності з 1 січня 2025 року. Для багатьох інших змін ПКУ — закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 

Слід зазначити, що відповідно до Конституції України (стаття 94, частина 5), закон України набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення (якщо інше не передбачено самим законом), але не раніше дня його опублікування. Всі інші строки набрання чинності розташовані поза межами Конституції України, яка є Основним Законом Держави. Щодо запитання на який період вводяться ці зміни, то Проєктом закону №11416-д передбачено його дію до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».

Якщо Проєкт закону №11416-д набере чинності в такому вигляді як він є, то його норми вступлять у суперечність з Основним Законом Держави — Конституцією України, у частині набрання чинності певних його норм. Це призведе до юридичних можливостей незгодних суб’єктів господарювання апелювати до своїх Конституційних прав. Ті, хто буде згоден, повинні будуть зробити певні перерахунки в нарахуваннях заробітних плат та інших виплат із врахуванням нових ставок та норм.

Справедливість сплати авансових внесків без урахування попередніх переплат

Станіслав Ліфлянчик Керівний партнер Адвокатської фірми «ПАКС»

Слово «справедливість» ніяким чином не може належати до юриспруденції, бо головне завдання юриспруденції — це зрівняти всіх у правах і обов’язках, а справедливість у кожного ж своя, що вже апріорі не може бути застосоване до всіх однаково. Тож у цьому випадку краще казати не про справедливість, а про причинно-наслідкові зв’язки. Ну тобто, ви зобов’язуєте підприємця сплачувати податки авансом, то які наслідки цього будуть?

Для того, щоб сплатити податки до того, як ви отримаєте дохід, вам треба, по-перше, десь ті кошти взяти, а по-друге, бути впевненим, що дохід ви отримаєте. І тоді, коли з «по-перше», український бізнесмен ще більш-менш може розібратись (кредит, продаж активів, витрата накопичень, чи інше), то з «по-друге», враховуючи війну, мобілізацію, нестабільність податкової системи, спадну економіку та токсичність державного апарату, доводиться важкувато, забагато форс-мажорів.

Тож як буде виходити з ситуації український бізнес? А дуже логічно:

1. Ліквідація. 
2. Релокація за кордон.
3. Приховування та оптимізація доходів.

Чи буде це корисно українській економіці та бюджету країни? Запитання риторичне.

Микола Клименко Керівник практики Бухгалтерського супроводу в Juscutum

По-перше, справедливість нового законопроєкту ми не оцінюємо, це даність, він вже просто є, тільки не набрав чинності. Його законність може вирішувати тільки Конституційний суд України. 

Державна податкова служба України послідовно враховує всі переплати кожного суб’єкта господарювання. З кожного виду податків його податкові зобов’язання зменшуються на суму попередніх переплат, це відображається в інтегрованій картці кожного платника податків за видом кожного податку.

Про сплату авансових внесків військового збору ФОПами 1 та 2 групи єдиного податку — тут потрібне уточнення, згідно з Податковим кодексом України ці групи й раніше сплачували авансові платежі єдиного податку за нормами ПКУ: «Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця».

Вплив змін на розрахунок мінімального податкового зобовʼязання

Микола Клименко Керівник практики Бухгалтерського супроводу в Juscutum

Як було зазначено раніше, ФОПи отримають додаткове податкове навантаження, детальніше це виглядає так:

• 1,2,4 групи єдиного податку — до звичайних платежів отримають прибавку в розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто 800 грн на місяць (при мінімальній зарплаті в 8000 грн).
• 3 група єдиного податку — до звичайних платежів отримає прибавку в розмірі 1% від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 цього Кодексу, тобто додається 1% військового збору щоквартально і загальна ставка податкового навантаження становитиме 6% (5+1).
• Аналогічна історія і для юридичних осіб, що перебувають на 3 групі єдиного податку — 1% від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 цього Кодексу, з додаванням 1% ВЗ щоквартально, і загальна ставка податкового навантаження становитиме 6% (5+1).
• Звичайні громадяни отримають вирахування 18% ПДФО та 5% військового збору (загальна нова ставка — 23%), крім військовослужбовців (для них ставка залишається 1,5%), тобто збільшення вирахувань (крім військовослужбовців) очікується на рівні 3,5%, тобто вони будуть отримувати менше, на кожні нараховані 10000 грн вони отримають на 350 грн менше.
• Резиденти «Дія.City» отримають сюрприз, очікуваного навантаження на кожного працівника або гіг-контрактера, в розмірі 6,5% (ПДФО 5% + ВЗ 1,5%) вже не передбачається, а буде 10% (ПДФО 5% + ВЗ 5%). 

На офіційному сайті «Дії» зазначено, що держава гарантує резидентам «Дія.City» стабільність умов протягом 25 років, а також дотримання прав і законних інтересів резидентів та залучених ними фахівців. Ставки було гарантовано, але 25 років дуже швидко скінчились (необхідно внести зміни на сайті, бо вказана там інформація вводить в оману). Тому треба налаштовуватись на нові реалії бізнес-середовища «Дія.City».

Редакційна примітка: Данило Гетманцев в інтервʼю «Економічній правді», говорячи про норми закону щодо «Дія.Сіті», зазначив таке: «Військовий збір там не згаданий ані словом, ані комою. Ба більше, у самому законі зазначається, що якщо питання стосується національної безпеки, оборони та інших подібних цілей, то ці гарантії на них не поширюються. Коли ми конструювали правовий режим “Дія.Сіті”, співавтором якого були я та (Михайло) Федоров (міністр цифрової трансформації), то військовий збір спеціально не був доданий до особливостей умов оподаткування “Дія.Сіті”».

Усі ФОПи і юридичні особи отримають зобов’язання щомісячного звітування в податкову про нарахування та сплату фізичним особам (та про найману працю), починаючи з 01.01.2025 р., зараз подібна звітність подається щокварталу за формою: «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».

Періоди звітування для ФОПів і юридичних осіб з єдиного податку не змінюються.

З 01.01.2025 року також очікуємо нові форми з додавання статей про нарахування і сплату військового збору:

• «Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи)».
• «Податкова декларація платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця» 
• та інших звітних форм».

Станіслав Ліфлянчик Керівний партнер Адвокатської фірми «ПАКС»

Головні зміни полягають в збільшенні податкового зобов’язання коштом військового збору і збільшення ставок.

А суперечності обов’язково виникнуть. У першу чергу, через момент, з якого буде впроваджено податкове зобов’язання, оскільки, якщо закон набирає чинності зараз, то податкові зобов’язання для землевласників повинні вирости лише з наступного року та застосовані бути аж у 2026 році. 

Прив’язування до євро

Станіслав Ліфлянчик Керівний партнер Адвокатської фірми «ПАКС»

Це скоріш не проблема, а чергове зайве завдання для суб’єктів підприємницької діяльності, без якого можна було б обійтися, особливо зараз.

Наразі у фінансовій системі України існує основне валютне курсове прив’язування гривні до долара США. Але оскільки ми тримаємо курс на вступ до Європейського Союзу, а не до набуття статусу п’ятдесят першого штату Сполучених Штатів Америки, то таке прив’язування є нелогічним. Тим більше, що якщо станеться диво та Україну таки приймуть до ЄС, національна валюта гривня скоріш за все припинить свій обіг, поступившись загально прийнятій в ЄС валюті — євро.

Тож зміна прив’язування гривні з долара США на євро — є логічним, необхідним, але таки несвоєчасним.

Дмитро Палющенко Керівник практики Супроводу бізнесу в Juscutum

Дійсно, податкові зміни (11416-д) змінюють для обмінних пунктів авансовий платіж з податку на прибуток за кожний обмінний пункт. Так, це не щось нове, такий платіж був і раніше.  Тобто, обмінні пункти платять авансом податок на прибуток. Раніше прив’язування було до розміру мінімальної заробітної плати. Законом 11416-д, окрім збільшення його розміру, також встановлюється прив’язування вже до євро. Ставки різнитимуться залежно від міста (700 євро для Києва, 600 євро для міст з населенням більш як 50 тис. мешканців та 200 євро для решти населених пунктів; ставка встановлюється за кожен пункт обміну валюти). 

Як юрист я не бачу особливої проблематики у прив’язуванні авансового платежу до курсу євро. Платити, звісно, бізнес буде у гривні з прив’язуванням до курсу НБУ. Фактично, це означатиме, що за кожен обмінний пункт бізнес має платити мінімальну суму податку, яка буде підв’язана під європейську валюту, а не мінімальну заробітну плату, яка встановлюється на рік.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Низькі податки та створення бізнесу за тижні. Чому треба інвестувати в Португалію

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter