Все, що ви хотіли спитати у хлопавки в продакшені, але соромились
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ми запускаємо нову рубрику — #тижпрофесіонал. У ній ми будемо питати людей різних професій про буденні обов’язки, стереотипи і те, про що більшість питати соромиться.
Наша перша героїня — Любов Гончаренко, яка працює хлопавкою в продакшені. Розпитали її про дивні доручення на знімальному майданчику, кількість дублів моркви та зарплатню.
Любов Гончаренко
Яка твоя роль на знімальному майданчику?
Спочатку сенс хлопавки був у тому, аби синхронізувати звук і відео. Зараз це можна робити за тайм-кодом, але з хлопавкою простіше орієнтуватися в матеріалі — в номері сцени, кадру, дублю. Зараз можна впоратися без неї, але час від часу режисери знімають з хлопавкою, бо вона є впізнаваним обличчям кіноіндустрії.
У чому полягає твоя робота — просто хлопати на початку? Чи є ще якісь задачі?
У серіалах, кіно та рекламі задачі хлопавки відрізняються. Найлегшою роботою я б назвала кіно. Режисери, з якими я працювала, здебільшого знімають без розкадровок. Це суттєво полегшує мою роботу: я лише записую порядковий номер кадру і дублю.
У серіалах робота складніша: там багато серій і своя нумерація. На зйомках реклами більше додаткових функцій: розрізати shooting-план покадрово, прикріпити його на дошку для розкадровки в тому порядку, як усе буде зніматися. А під час зйомок викреслювати відзняті кадри.
Також хлопавка веде монтажні листи: на них я записую дані з хлопавки та коментарі клієнта, режисера чи оператора. Треба відчувати атмосферу на майданчику. Обов’язки можуть бути непередбачуваними. Інколи абсолютно логічними функціями для мене є приносити каву і розставляти мітки для акторів на майданчику.
Яке найдивніше доручення ти отримувала?
Одного разу мені дзвонить продакшн-менеджер і каже: «Люба, купи перед съемкой IQOS». А я така: «Що?». Я ще не знала, що це таке, бо IQOS тільки з’явилися. Менеджер мені говорить: «Сигареты, heets, heets, стики». А я: «Які стіки?». Їй-Богу, 5-та година ранку. Які стіки?.. Перед зйомками я разом із таксистом їздила по заправках і шукала не зрозуміло який IQOS. Але завдання виконала.
Чи потрібно мати якісь навички, щоб виконувати роль хлопавки? Чи будь-хто може потрапити на майданчик і хлопати?
Думаю, будь-хто може. Коли я йшла на перший свій проект хлопавкою, то в мене не було досвіду і я ганьбилася від душі. Все приходить з досвідом. Зараз я працюю хлопавкою вже два роки. Кожна зйомка — це щось нове, нюанс у закріпленні маркера чи позначках на хлопавці; або додаткові знання з операторської, акторської чи продюсерської сфери.
Я вчуся на режисера монтажу в Карпенка-Карого. Але хлопати, звісно, в університеті нас не вчили: сказали на першому курсі, що є така людина на знімальному майданчику — і забули. Ну й логічно, мабуть, що не вчили. Впевнена, з боку це здається легкою і доступною роботою.
Як потрапити хлопавкою на знімальний майданчик?
Мені просто пощастило, мене порадила одногрупниця. У мене не було досвіду, але вона мені той досвід трохи додумала. Є ще група на Facebook «Кіносоюз», там часто шукають.
Це нормована робота? Ти є в штаті у якогось продакшена чи працюєш проектно?
Я працюю проектно. В штат хлопавку окремо не беруть. Є три продакшени, які запрошують мене на зйомки. Робота ненормована — від 10 годин зміна. Якщо це реклама, то завжди довше. Найбільша моя зміна тривала 27 годин.
Як робота хлопавки може допомогти твоїй кар’єрі?
Я хочу знімати кіно як режисер. Бути хлопавкою — це одна з небагатьох реальних можливостей потрапити на майданчик у моєму віці. Це приносить багато корисних кіно-знайомств, я на практиці бачу, як треба працювати і як ні. А ще це хороші гроші, як для студента, якщо працювати на зйомках реклами. На серіалах хлопавка отримує від 400 грн за зміну, перепрацювання не оплачують. А в рекламі від 1000 до 1500 грн за зміну — це 10 годин, і додатково рахуються перепрацювання.
Існує думка, що багато режисерів починали свій шлях саме з хлопавки. Це правда чи стереотип?
Я думаю, що це неправда. В Росії та Україні, мабуть, хтось починав так. Але на заході це малоймовірно — там хлопавка відноситься не до режисерського департаменту, а до операторського. Спершу хлопавки працюють помічниками операторів, а згодом самі стають операторами.
Чому хлопавка з таким невеликим списком задач стала символом знімального процесу?
Коли в кіно з’явився звук, з’явилися і хлопавки. Тоді кіношники шукали простий спосіб синхронізувати звук і зображення. До речі, спочатку це робили дві людини — одна тримала велику табличку з написом, а друга стукала палками. А ще хлопавка мило виглядає. Цього теж не можна виключати. Мила штука, яка має практичне застосування.
Раніше були хлопавки, на яких писали крейдою, а тепер вони електронні. Чи є в тебе своя хлопавка, яка вона і що значать позначки на ній?
У мене дві хлопавки — чорна і біла. Якісна коштує від 600 грн. Не електронні, з такими я не працювала. З позначок — вгорі пишеться назва проекту або продакшену. Іноді пишемо фейкову назву, бо на зйомки приходить преса, а проект треба тримати в секреті до релізу. Далі пишемо номер кадру, сцени, дублю, прізвище режисера, оператора, дату зйомок, день чи ніч.
У тебе має бути своя хлопавка чи тобі її видають на знімальному майданчику?
На зйомки реклами я приходжу зі своєю. У серіалах і фільмах зазвичай купують нову, видають на майданчику, а в кінці режисер чи продакшен забирає її на пам’ять.
На яких проектах ти працювала?
Мій перший проект — «Дзідзьо Контрабас». Також я працювала на рекламах «Мівіни», LetyShops, «Ельдорадо», «Оболонської» та Roshen. Моя улюблена реклама — Moneyveo. Ще були «Київстар» та Comfy.
Скільки дублів однієї сцени зазвичай знімають?
Залежить від клієнта і режисера. Знімають, поки всім важливим людям все не сподобається. Буває таке, що за 2 дублі є вдалий результат. Найбільше за мою практику — 37 дублів моркви на рекламі «Мівіни».
Для допитливих
До речі, можу розказати цікаву штуку: у західних країнах і у нас кадри нумерують абсолютно по-різному. У нас сцени нумерують цифрами — перша, друга, третя. А в них літерами — A, B, C, D. Є затверджений список слів, які хлопавка має казати, коли хлопає на початку зйомки: A – apple, B – baker… А у Тарантіно працює хлопавка, яка чхала на всі правила. Вочевидь, їй дозволено казати все, що вона хоче. Виходить смішно.
