Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Останні кілька тижнів медіа рясніють заголовками про те, що Верховна Рада розглядає, приймає та вносить зміни у законопроєкти №1053-1 та №1073 про необхідність використання РРО для ФОПів. Розбираємося, що таке РРО, хто його використовуватиме та чому новому законопроєкту раді не всі.
Що таке РРО
РРО розшифровується як реєстратор розрахункових операцій. Простими словами — це касовий апарат, за допомогою якого вас розраховують при продажу товарів чи послуг. Він фіксує кожну транзакцію та заносить ці дані в загальну базу.
Новий законопроєкт пропонує підприємцям використовувати не лише звичайні касові апарати, а й програмні РРО.
Чим програмний РРО відрізняється від традиційного
Якщо звичайний РРО — це девайс, то програмний — це додаток, який підприємець зможе встановити на свій телефон. Ця програма видаватиме електронний чек і передаватиме інформацію про покупку Фіскальній службі.
Навесні Мінфін затвердив список з 8 програм, які зможуть використовувати підприємці, коли закон приймуть і він набере чинності. Поки що додатки тестують, а сам законопроєкт мають розглянути у другому читанні.
Чому зараз про це почали говорити
Минулого тижня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкти №1053-1 про фіскалізацію розрахункових операцій та №1073 про «кешбеки». Вони вносять зміни до закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і мають вивести з тіні розрахунки за товари та послуги.
Попередньо в законопроєктах було вказано, що з початку 2021 року РРО стануть обов’язковими для всіх ФОПів єдиного податку 2-4 групи, що займаються торгівлею. Через пів року після того, як оновлений закон набере чинності, до списку забов’язаних використовувати РРО приєднаються й інтернет-магазини. Працювати без РРО зможуть лише ФОПи з річним оборотом менше 1 млн грн (близько $25 000).
Законопроєкти також пропонують давати «кешбек» покупцям, які повідомлятимуть контролюючий орган про порушення бізнесу у роботі з РРО.
Також у документах передбачені штрафи за продажі без програмного РРО. Підприємець повинен буде заплатити 150% від вартості товару, якщо продаватиме його без проведення розрахункової операції або з проведенням на неповну суму. Якщо після першого штрафу він продовжить порушувати правила — заплатить 250% від вартості товару. Сума штрафу буде не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як відреагували на ці законопроєкти
Обидва документи викликали неоднозначну реакцію. Асоціація платіжних систем України навіть подала петицію про перегляд нових умов для підприємців, і гравці ринку платіжних систем вже її підписали.
«В цілому ідея впровадження програмних РРО є доволі прогресивною. Надалі це дозволить контролювати розрахункові операції та скоротити витрати бізнесу. Однак деякі норми встановлюють дискримінаційні умови та порушують правила конкуренції на ринку переказу коштів», — пишуть на сайті Асоціації.
Свою точку зору висловив Володимир Поперешнюк, співзасновник компанії «Нова Пошта»: «Найкращі умови для бізнесу, зниження податків, приплив інвестицій, європейський рівень зарплатні, словом, нове світове економічне диво в обличчі України… просто відкладається! Сьогодні депутати прийняли у першому читанні закони, що посилюють тиск на малий бізнес. Це відчує на собі вся українська економіка».
«Якість змісту деяких законопроєктів викликає у бізнесу велику стурбованість. Мова йде про №1053-1, №1073 та №1210. Представники Спілки Українських Підприємців підкреслили, що через бажання уряду та парламенту приймати зміни швидко, ці законопроєкти можуть призвести до трагічних для українського бізнесу наслідків і стати черговим стимулом піти “в тінь”, — пише СУП.
«Государство опять взялось за налоговые инициативы. От предпринимателей хотят одновременно больше налогов, больше штрафов, тотальный контроль и возродить институт стукачества», — вважає Владислав Чечоткін, засновник і керівник інтернет-магазину Rozetka.
Що пропонували змінити у другому читанні
Свої поправки до цих умов пропонувала голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона пропонувала не застосовувати РРО щодо платників єдиного податку 2-4 груп, а ввести його з 1 січня 2020 року для реалізаторів побутової техніки, лікарських засобів, ювелірних виробів, уживаних товарів в магазинах, готелів, туристичних агентств, кафе, барів, ресторанів та реалізації автозапчастин. Інтернет-магазинів у списку немає.
Южаніна пропонувала залишити колишні штрафи для звичайних РРО, а за програмні штрафувати лише підприємців, які не реєструватимуть розрахункові операції на сервері Фіскальної служби.
Крім неї про інші поправки до законопроєкту повідомляє«Інтерфакс-Україна». З посиланням на джерела у фракції агенція пише, що за підсумками засідання «Слуги народу» у другому читанні говоритимуть про відсрочку РРО з 2020 на 2021 рік. Також розглянуть підвищення річного ліміту для другої групи ФОПів — з нинішніх 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.
Як було раніше
Як пояснює у своїй колонці на НВ радник міністра фінансів України Олена Макеєва, до цього законопроєкту діяв закон 1995 року. Він передбачає критичні для бізнесу суми штрафів за порушення касової дисципліни.
За словами Макеєвої, з 1995 року українські підприємці неодноразово страждали від помилок бухгалтерів, за які інспектори накладали п’ятикратні штрафи. Так малий та середній бізнес регулярно банкрутів.
Макеєва пише, що у 2015 році питання про PPO вже підіймали: за ініціативою депутатів тоді його ввели лише для приватних підприємців з річним доходом понад 1 млн грн. Та інструментів, щоб перевірити правильність розрахунків річного доходу підприємців, виявилося недостатньо. На думку Макеєвої, ця ініціатива не внесла значних змін.
Сьогодні штрафів за порушення касової дисципліни немає — є лише адміністративна відповідальність, пише Макеєва. «Не вистачає батога, який мотивував би бізнес виходити з тіні. Нарешті новообрані депутати представили законопроєкти, які мають на меті підвищити як культуру ведення бізнесу, так і добровільну сплату податків та зборів в повному обсязі»,— пояснює вона важливість законопроєкту.
Яку версію законопроєктів прийняли
20 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкти у другому читанні. Як і пропонувалося, РРО стануть обов’язковими для всіх ФОПів єдиного податку 2-4 групи, що займаються торгівлею. У новій версії змінили строки. Раніше всі інтернет-магазини на ФОП повинні були перейти на РРО через шість місяців. Тепер для інтернет-продавців з доходом до 1 млн грн це положення набуде чинності 1 жовтня 2020 року.
Також у порівнянні з минулою версією знизили розмір штрафів за продажі без програмного РРО. Тепер у перехідний період за перше порушення штраф складе 10% від вартості товару, а за друге — 50%. Коли перехідний період закінчиться, підприємець повинен буде заплатити 100% від вартості товару, якщо продаватиме його без проведення розрахункової операції або з проведенням на неповну суму. На другий раз — 150% від вартості товару.
Змінились правила і щодо кешбеку, який пропонують виплачувати покупцям, що повідомлятимуть контролюючий орган про порушення бізнесу у роботі з РРО. Раніше така виплата була доступна для покупок на суму від 100 грн. У новій редакції її підвищили до 850 грн.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
