«*башимо далі» та витримка. УП, «СЛУХ» і Speka про те, як працюють медіа під час війни

У рубрики мирного часу «Як вони працюють» з’явилася сумна приставка — «під час війни». Тепер компанії розповідають нам про організацію роботи в новій реальності, виплату зарплат і план дій. Їхня робота зараз — важливий фронт — економічний. Віримо, що обмін досвідом допоможе приймати якісніші рішення, а хроніка подій запам’ятає важливий період історії українського бізнесу.

Цього разу ми зробили спецвипуск про роботу українських медіа. В умовах війни вони є нашими очима, бо ми щодня ухвалюємо рішення на основі інформації від них. Українські медіа переважно заробляли рекламою, але з початком повномасштабної війни рекламний ринок майже повністю зупинився. І медіа довелося шукати інші способи монетизації, аби й далі виконувати важливу для суспільства роль. Максим Сердюк зі «СЛУХ», Андрій Боборикін з «Української правди» та Катерина Венжик зі Speka розповіли нам, як вони працюють під час війни.

«СЛУХ»

Чи був план на випадок повномасштабної війни?

Ніякого плану не було. Усі до останнього не вірили, що це могло зайти так далеко. Наше видання вже пережило кризу, коли почалася пандемія 2020 року. Нас фінансували наші співзасновники — квитковий оператор Concert.ua.

У березні 2020 року ухвалили рішення, що далі ми працюємо на повному самофінансуванні з донатів, реклами, грантів. І нам це вдалося зробити без втрат. На той момент ми стали тільки міцнішими й відкрили нові горизонти.

Наприклад, створили документальний серіал СПАЛАХ про нову українську культуру, яким ще гучніше заявили про себе. Продовжили цілим фестивалем, на який зібрали 2000 людей лише за місяць.

Перед повномасштабним вторгненням до останнього шукали рекламні контракти для медіа та фестивалю. Пам’ятаю, як за день до початку війни писав потенційним рекламодавцям: «Ну що, працюємо?».

Як зустріли війну?

Усі в команді війну зустріли абсолютно по-різному. Перші кілька тижнів ми постійно переїжджали, ніхто не знаходився на місці. У нас невелика команда, шестеро людей, тому кожен завжди може підстрахувати іншого.

Оскільки ми медіа про музику і культуру, то в перші дні ніхто нашого контенту не потребував. Ми намагалися писати та робити пости на найважливіші теми. Особисто я одразу активно почав працювати з українською музичною індустрією по різним питанням, сидячи під Києвом зі сторони житомирської траси. Одночасно неслися десятки чатів.

28 лютого приєднався разом зі «СЛУХ» до ініціативи зміни обкладинок українських артистів на цифрових платформах, щоб весь світ знав, що росія напала на Україну. Це ми робили у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та українськими зірками. В мене були дивні відчуття, коли я писав текст та підписував звернення до гендиректора Apple Тіма Кука та керівництва Spotify. Ох же цей таймлайн.

Як перебудували роботу медіа?

Прямо зараз, відповідаючи на ваші запитання, ми перебуваємо в процесі перебудови. Ми раніше писали про світову та українську музику. Зараз розуміємо, що нам не до світових релізів та феноменів.

Перші дні, тижні ніхто нашого контенту не потребував. Ми намагалися писати й робити найважливіші пости й репости.

Зараз аудиторія на 100% перемкнулася на теми самоідентифікації. Зміцнення знань про себе. Усвідомлення єдності, незалежності, сили духу та таланту.

Тому зараз ми зосереджені на контенті про:

• українську культуру та історію української музики;
• нові українські музичні релізи («пісні війни», як їх зараз усі називають);
• підтримку України у світі у контексті культурних подій;

Також ми:

• зробили кілька патріотичних роликів і запустили відеоформат «Моя війна», де українські культурні герої та героїні розповідають про своє життя у цей період;
• зробили кілька матеріалів із психотерапевтами.

До нас зараз приєднуються люди на волонтерських засадах. Тому якщо комусь цікаво — ласкаво просимо. Потенційно ми хочемо, щоб усі люди, яким сподобається з нами працювати, потім стали повноцінними членами команди.

Які у вас зараз в середньому показники відвідуваності сайту?

Зазвичай це 300–400 тисяч переглядів на місяць на сайті. У березні ця кількість впала вдвічі. Але у квітні ми повернулися не тільки в наші колишні показники, а й приростом (на 24 квітня вже маємо 500 000+ переглядів).

Як саме змінилася ваша модель монетизації?

До війни ми монетизувалися через рекламні проєкти, донати та гранти. Рекламі зараз увесь медіаринок сказав “до побачення” на невизначений термін. Тому залишилися донати та гранти. З цим ми зараз працюємо та розробляємо нові плани.

Чи думаєте про роботу на іноземну аудиторію?

Думаємо з першого дня війни й рухаємося потихеньку в цьому напрямку. На жаль, є складнощі з технічного боку. Але ми розв’язуємо ці питання.

Як підтримуєте команду?

З тих грошей, що залишилися на момент війни, ми виплатили команді зарплати в тому розмірі, якому могли. Також дуже хочу подякувати Concert.ua за фінансову допомогу.

У нас команда досить міцна та дружна, тому ми знаємо, що можемо покластися одне на одного. Я одразу кожному написав: якщо потрібна будь-яка допомога, звертайся, у біді ніколи не залишу. Дуже вже любимо одне одного.

Що плануєте робити, якщо війна затягнеться?

Поки що взагалі нічого не можу прогнозувати. Якщо війна затягнеться, потрібно буде глобально розбиратися, в якому форматі має бути медіа про музику та культуру і чи потрібне воно буде в принципі до закінчення війни. В ідеалі — завойовувати нові горизонти, адже ми стали дуже близькими з Європою. І рухатися треба буде в той бік.

Яке одне слово описує вашу роботу зараз?

Давайте два: їбашимо далі.

«Українська правда»

Чи був план на випадок повномасштабної війни?

У нас було розуміння, що треба мати якийсь emergency plan:

1. Ми орендували кілька будинків на західній Україні, які перетворили на невеличкі хаби, де члени редакції можуть жити та працювати.
2. До початку війни ми провели тренінг із першої медичної допомоги.
3. Створили внутрішній протокол безпеки з алгоритмом дій у певних ситуаціях.

Як зустріли війну?

Війну ми зустріли як і більшість українців. Насамперед забезпечували роботу редакції в нових умовах. Працівники переважно координувалися та релокейтилися самостійно, хтось раніше, хтось пізніше. Зараз у нас діють декілька невеличких хабів. Я, наприклад, спочатку поїхав до Миколаєва, а потім уже разом із рідними поїхав до Чернівців.

Як перебудували роботу медіа?

Здебільшого перебудова полягала в тому, щоб інформаційно охопити всі події та якомога ефективніше це розповсюдити. Тому сфокусувалися на новинах. Але війна впливає на всі сфери нашого життя, тому всі наші проєкти наразі працюють на повну потужність.

Які у вас зараз в середньому показники відвідуваності сайту?

За перші 30 днів війни ми отримали майже 900 млн переглядів сторінок і десь 45 млн унікальних читачів. Деякий час «Українська правда» була в топі серед усіх сайтів у Gemius, але зараз ці вимірювання не мають сенсу, адже багато читачів виїхали та читають нас за кордоном. У будь-якому випадку зберегти ці показники не вдасться, адже люди вже значно менше сидять в телефонах і більш дозовано споживають новини. Ми вже зараз це бачимо. Але УП була в лідерах і до війни, тому я розцінюю це як позитивний сигнал.

Мені, звісно, подобається мільярд переглядів, але краще б читачі поверталися з новинних стрічок до життя.

Як ви монетизувалися до війни та чи змінилася ваша модель?

До війни ми мали понад 95% грошей із реклами. Ринок нативної реклами зараз майже відсутній, а ринок програматік-реклами в Україні впав на 70-80%. Тобто ми отримуємо багато трафіку з України, США, Канади та Європи, але монетизується він дуже слабко. Аби ефективніше його монетизувати, ми активно експериментуємо з різними adtech-рішеннями.

Щодо фінмоделі, то зараз ми активно фандрейзимо та перелаштовуємося на роботу з грантами. На найближчі декілька місяців грантове фінансування буде суттєвим джерелом коштів для нас.

Чи думаєте про роботу на іноземну аудиторію?

Ми запустили УП англійською як волонтерський проєкт, бо побачили потребу іноземців у наших новинах і текстах. Узагалі-то в мене не було великих очікувань щодо показників, адже вже були The Kyiv Independent та NV, та й більшість новинарів також запустили стрічки англійською. Але десь на початку березня я побачив у Google Analytics, що цей розділ читає декілька мільйонів людей.

У березні контент УП англійською зібрав понад 3 млн унікальних читачів та понад 10 млн переглядів. Здебільшого це трафік із Reddit, Google Discover і застосунку-агрегатора Smart News. Дуже скоро наш контент також з’явиться в американському агрегаторі новин Yahoo News.

Як підтримуєте команду фінансово?

На цьому етапі головним завданням було збереження всіх робочих місць та зарплат, і нам це вдалося зробити. Ми також намагаємось допомогти з витратами на оренду житла, якщо в співробітника є в цьому потреба.

Що плануєте робити, якщо війна затягнеться?

Дуже важко складати сценарії довші за 3-6 місяців. Зараз ми тримаємося завдяки донейтам, грантам і надходженням від програматік-реклами, тож у найближчі місяці робитимемо те ж саме. У довшій перспективі все залежить від повернення рекламного ринку, який також залежить від дати кінця війни.

Яке одне слово описує вашу роботу зараз?

Витривалість.

Speka

Чи був план на випадок повномасштабної війни?

Був план змін підходу до контенту, план фінансування на випадок повної втрати доходів, ну і ще план кіберзахисту (не знадобився).

Як зустріли війну?

Як, мабуть, і більшість — в Києві (і ахуї). Зосередилися на безпеці команди, а також забезпеченні технічної можливості працювати (велика частина команди досить довго ще сиділа в Києві, а Wi-Fi в укриттях на той момент ще не було).

Команда зосереджена в одному місці?

Ні, наразі переважна частина команди на заході України, але в різних місцях. Ми не релокейтили офіс як такий, щоденні ранкові дзвінки та Slack прекрасно замінюють спілкування в ньюзрумі. Тим більше, що вже у травні ми сподіваємося повернутися до Києва.

Як перебудували роботу медіа?

Спочатку поринули в загальний порядок денний, потім зрозуміли, що в цьому немає сенсу, і повернулися до технологій, ІТ та пов’язаних із ними економічних новин.

Практика показала, що треба займатися тим, що в тебе виходить справді добре.

Щодо зміни функцій — нам довелося частково перепрофілюватися у грант-менеджерів. Утім, ми й до війни хотіли розвивати цю функцію, правда, в дещо інший спосіб.

Які у вас зараз в середньому показники відвідуваності сайту?

Спочатку відвідуваність дуже різко виросла, проте зараз повернулася до більш-менш стандартних довоєнних значень. Оскільки ми залишилися у своїй технологічній, не надто хайповій ніші, то відповідно залишилися і зі своєю core-аудиторією.

Як ви монетизувалися до війни й чи змінилася ваша модель?

Як усі — нативка, івенти, трохи медійної реклами. Чи змінилася? Вона просто зникла. Немає нічого, крім грантів. Ну і ще трохи інвесторських грошей, які дозволяють поки триматися.

Чи думаєте про роботу на іноземну аудиторію?

Так, наш проєкт «Добрий день, ми з тероборони» насамперед розрахований саме на європейську аудиторію. Його ціль — поглибити розуміння, що таке ТрО. Але на повноцінну англомовну версію, яку ми хотіли запускати вже у березні, на жаль, зараз немає ресурсу.

Як підтримуєте команду фінансово?

Виплатою зарплати. Хоча, на жаль, її довелося порізати — наш зарплатний фонд скоротився приблизно на 35% (всі інші фонди — на 100%). При цьому всі члени команди лишилися зі SPEKA, за що я їм дуже вдячна.

А емоційно?

Хороше питання 😀 Роботою? У нас є робота, вона важлива, ми маємо її робити, в нас свій фронт. Мабуть, це тримає. Найбільший ризик — пірнути у новини й не виплисти. Кількість роботи рятує від того.

Що плануєте робити, якщо війна затягнеться?

Ми точно навчилися більш-менш нормально працювати у нинішніх умовах. Так зможемо протриматися досить довго (особливо якщо все вдасться з грантами). Якщо ж ситуація суттєво погіршиться… тоді, мабуть, вже треба буде йти воювати, а не писати.

Яке одне слово описує вашу роботу зараз?

Витримка.