БІЗНЕС

Бізнесмени — про свій план дій і комунікацію з командою в умовах «загроз»

Наталья Найдюк 31 января 2022, 18:30

Останні кілька тижнів в українському інфопросторі активно обговорюють тему можливої повномасштабної війни з РФ. Розводити паніку не хочеться, але будь-яку непередбачуваність краще зустрічати підготовленими. Судячи з усього, чимало IT-компаній в Україні вже підготували та прокомунікували командам плани на різні випадки ескалації конфлікту. Зокрема розглядають можливість чи вже здійснюють релокацію співробітників до Західної України або інших країн.

27 січня Київська школа економіки (KSE) організувала дискусію «Інформаційні війни. Як бізнесу зараз комунікувати зі співробітниками?». У ній підприємці та топменеджери українських компаній поділилися, як готувати плани дій залежно від різного розвитку подій, зменшити стрес і тривожність для співробітників і що врахувати в процесі. Позаштатна авторка Vector Наталія Найдюк прослухала дискусію та занотувала головні тези спікерів. 

Апатія не допоможе

Рівень суб’єктивного стресу українців упродовж останніх двох років складає приблизно 80%. Його зростання на 5–7% не є значним. Тому українці переважно апатично ставляться до сьогоднішньої ситуації та нічого не роблять. 

«З одного боку, це ознака адаптивності. З іншого — це не допомагатиме швидко реагувати на те, що відбувається. Апатичні люди не готові дивитися у вічі реальності. Лише 25% готує себе та сім’ю до можливої ескалації», — сказала Євгенія Близнюк.

Також вона поділилася результатами соціологічного дослідження, що провела компанія Gradus. За ним, 48% респондентів не готові до можливої ескалації. 65% не знають, як поводитися в разі загострення конфлікту. Водночас 24% з тих, хто працює, очікує інструкцій саме від роботодавців.  

Створити план дій на короткий час 

Спікерка зауважила, що ніхто не знає, як далі розвиватиметься ситуація. Однак лідер має дати людям план дій на короткий період: тиждень чи місяць. 

«Невизначеність — найбільший ворог для нашого мозку. Звісно, у стані загрози ми не можемо думати далеко наперед. Зате можемо планувати найближчий тиждень чи місяць», — сказала Ключковська.

Так, керівник на підприємстві може зробити конкретні речі. Наприклад: 

Ярина Ключковська переконана: коли люди мають план дій, то стають спокійнішими та здатними мислити раціонально. 

Розглянути всі сценарії розвитку подій

Засновник Petcube радить прописати всі можливі сценарії розвитку подій: від інформаційних атак до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, протистояння із Заходом та навіть ядерного удару. 

«Треба довести ситуацію до абсурду, щоб розуміти весь спектр подій і те, де ми зараз перебуваємо. А потім створити плани дій для кожного сценарію. Тоді страх відступає, бо в тебе є алгоритм дій. А поки нічого не сталося — працюємо у звичайному режимі», — сказав Ажнюк.

Окрім того, варто готуватися не лише до найбільш банальних сценаріїв, як-от вуличні бої чи ракетні обстріли, але й до проблем із комунікаціями. Наприклад, що робити у випадку зникнення інтернету, світла, зв’язку, проблем із теплопостачанням тощо. Наприклад, якщо виникне загроза для роботи банківської системи — працівникам видадуть аванси, щоб вони могли виїхати в безпечне місце. 

Усі співробітники Petcube працюють дистанційно. У компанії вже склали їхній список із номерами телефонів, адресами та планами дій у випадку надзвичайної ситуації. 

«Треба пересвідчитися, що люди мають цей план дій. Дізнатися, кому потрібна допомога з транспортом, щоби виїхати, і житлом. І хто, навпаки, — зможе його надати», — пояснив Ярослав Ажнюк. 

До того ж треба знати, хто з працівників планує брати зброю до рук і захищати Україну. Менеджери мають бути готові знайти заміну, якщо їхні посади критичні для компанії, щоб робота не зупинилася. 

Раніше Ярослав публікував текст листа до команди Petcube під заголовком «Наші плани у зв’язку із загрозою війни». У ньому підприємець попросив співробітників:

  1. Подумати, що вони та їхні сім’ї робитимуть у випадку проблем із водопостачанням/опаленням/електрикою/мобільним зв’язком/домашнім інтернетом, або початку військових дій у їхньому місті. «Хтось має машину, зібраний рюкзак, знає, кого з рідних має забрати, і в кого може зупинитися в Києві чи на Західній Україні. Хтось, можливо, ще не думав про це. Можливо, хтось має вміння та наміри захищати країну зі зброєю в руках», — пояснив Ярослав.
  2. Упродовж тижня на зустрічах віч-на-віч проговорити ці плани зі своїми менеджерами. «Кажіть вільно, якщо вам потрібна десь допомога чи маєте якусь невизначеність. Ми спробуємо допомогти колективними зусиллями чи порадою, де це можливо. Так ми будемо максимально готові: кожен окремо та як організація», — підкреслив підприємець.
  3. Рекомендував прочитати брошуру з порадами, як діяти в разі надзвичайної ситуації або війни. Її створили Український Центр Стратегічних Комунікацій разом із Міноборони. 

Мій досвід кризових ситуацій каже, що найкращий вихід із них — це хороший план. Він знімає хвилювання перед обличчям невизначеності, а в критичних ситуаціях дає змогу більше та швидше діяти, не робити дурниць, менше хвилюватися,

— Ярослав Ажнюк

«Наш план як компанії — бути міцним тилом. Дбати про безпеку всіх колег і їхніх сімей, продовжувати працювати, створювати економічну цінність для світу та для всіх нас. Думаю, це найбільша користь для України, яку ми можемо принести за цих обставин», — заявив Ярослав Ажнюк у листі.

Зменшити рівень стресу, щоб люди могли працювати

Виконавча директорка AB Games розповіла, що в компанії вже створили кризовий штаб. Він розробив кілька планів: А, В, С. Кожен із них реалізовуватимуть за різних рівнів загроз.

Так, уже виконують план А: вивозять за межі України критичні ролі, оскільки робота компанії напряму залежить від наявності електроенергії й інтернету. 

Людям, що залишаються в Україні, виміряли рівень тривожності. «Неспокійним» запропонували релокацію, якщо вони цього бажають. Або ж забезпечити інші безпечні умови, де працівники могли би спокійно працювати. 

Інформаційна війна є, але ми розглядаємо її як одне з бізнес-завдань. Робимо все, щоб знизити рівень тривоги в людей,

— Іванна Погребняк

Директорка зауважила: кожен власник бізнесу має для себе визначити, що саме він вважає кризою та тригером, який запустить конкретні дії компанії.