Потреб у армії більше, ніж допомоги. Як IT-топи створили фонд KOLO

На початку березня ми писали, що топменеджери українських і міжнародних продуктових компаній запустили фонд оперативної допомоги Збройним Силам України KOLO. Лише за перші дні він зібрав 1,5 млн грн. Розпитали в засновників KOLO, як з’явилася ідея, скільки людей у команді, про особливості роботи та подальші плани.

Як з’явилася ідея та хто заснував

6 березня KOLO заснували топменеджери українських і міжнародних компаній:

• CPO «Київстар» Михайло Нестор;
• Head of Growth Fluix Рей Астафічев;
• CPO ЛУН Яр Бірзул;
• Head of Product Tumblr Богдан Кіт;
• CPO Techiia Євген Ковалевський;
• Ex-Chief Product Officer Parimatch Сергій Бережний;
• Head of Product Readdle Євгеній Плохой;
• Head of Strategy Pragmatech Ігор Соколов;
• Senior Product Manager Wise Павло Педенко;
• Product & Marketing Director WattEV Оксана Крикун;
• Chief Operation Officer Fedoriv Agency Анастасія Філіпенко;
• Product Manager Corefy Євген Коваль;
• Senior Product Manager Bolt Антон Дятлов.

Вони взялися розв’язати основну операційну проблему благодійних організацій під час війни — швидкість доставлення в гарячі точки, туди, де потрібно найбільше. Жоден із засновників не мав нічого спільного з армією, логістикою та постачаннями до вторгнення росії в Україну. Тому до них доєдналася директорка БФ «Майбутерра» Ганна  Биндич. Вона допомагає армії з 2014 року. 

Маленький чат на десятьох на початку війни швидко виріс у Slack-ком’юніті на 56 осіб. У більшості команда KOLO — люди з IT-індустрії, які знають, що таке швидкість, ефективність, автономність. Сейлзи допомагають фандрейзити, піарники — будувати впізнаваність та довіру до фонду, а дизайнери — створити унікальний стиль для організації, щоб допомогти людям відрізнити KOLO візуально. Кожен спеціаліст сам знає свої сильні сторони. У фонді намагаються не витрачати час на бюрократію. 

У якій ніші працюють і що постачають

KOLO працює в ніші між великими фондами та поодинокими волонтерськими активностями. Її обрали тому, що побачили операційний gap (розрив). 

«Великі фонди купують великими партіями, доставлення затягується на певний час. Поодинокі волонтери мають зібрати кошти, потім знайти, де можна закупити необхідні речі, а потім знайти, як це все доставити. Швидкість вирішальна, тому ми працюємо з партіями обладнання середнього розміру. Події потребували, щоб хтось заповнив цю нішу», — пояснюють у KOLO.

Наразі фонд зосереджений на чотирьох групах товарів:

• шоломи та бронежилети;
• супутникові телефони та рації;
• квадрокоптери та дрони;
• тепловізори та приціли.

Фонд збирає донейти в євро, доларах, гривнях, а також у криптовалюті — USDT, біткоїн та ефір. За два тижні KOLO вдалося отримати 16,5 млн грн на потреби ЗСУ. У фонду прозорі фінанси та звітність. Він публікує інформацію про надходження та закупівлі на офіційній сторінці у Facebook. 

Поки потреб у армії більше, ніж допомоги. До фонду зазвичай звертаються напряму. Наприклад, за перших сім днів війни KOLO зібрали 7 млн грн. Вони допомогли знайти, купити та доставити десять квадрокоптерів з інфрачервоними прицілами, понад 5000 бронежилетів із касками, американських дронів військового зразка та десятки боксів із тепловізорами. Мета KOLO — швидке доставлення туди, де «найбільш гаряче». Тому закуплену амуніцію отримали Миколаїв, Харків і Маріуполь.

«Пріоритетність доставлення визначаємо не ми, а події на фронті. Якщо бачимо нагальну потребу в певній точці робимо все можливе та неможливе, щоб саме там отримали допомогу», — пояснюють у фонді. 

Як шукають постачальників

У KOLO поступово розібралися з особливостями роботи компаній на цьому ринку. Наприклад, не працюють із виробниками бронежилетів, які без належної сертифікації. Закупівлі проводять після аналізу специфікації, первинних невеликих покупок, перевірки якості та зворотного зв’язку з фронту. 

«Чи є конкуренція? Звичайно. Одиничні волонтери купують усе за будь-які гроші. Трапляється й таке, що зранку знайшли один дрон у Нідерландах, а ввечері його вже немає. З приводу рф — є чутки, що вони теж закуповують те саме обладнання, але ми поки не стикалися з цим», — пояснюють у KOLO. 

У фонді ціляться в середній сегмент із чеком приблизно $20 000 за транзакцію. За ці гроші можна купити дрон R-300, три менші дрони чи приблизно 15 тепловізорів.

Роботу організували за потоками за типом продукції. У кожному є волонтери, включно з координаторами, які менеджерять діяльність групи. Завдяки розподілу за категоріями, люди отримують достатньо знань щодо якості продукції, параметрів, цін буквально за тиждень. Це пришвидшує процес закупівлі, як порівняти, коли «всі займаються всім». 

Що планують робити далі

Зараз основне завдання KOLO — фандрейзинг. У фонді розуміють — треба очікувати, що кількість донейтів піде на спад. Тому їм необхідно залучати міжнародних донорів. 

У перші дні існування фонду допомогла репутація засновників. Вони мають публічні профілі в соцмережах, тому коли з’явилася необхідність поширити інформацію, велике IT-ком’юніті показало себе в дії. Наразі працюють над упізнаваністю фонду ширшим колом людей. Поки найбільше пожертв надходить з України, але є багато й із США та Німеччини. 

А от за гуманітарну допомогу у фонді поки братися не думають — це зіпсує фокус. Проте, якщо є вантажі з гуманітаркою, — завжди підтримують їх, чим можуть. Наприклад, конектять із перевізником, адже всі працюють на нашу спільну перемогу.