Кар’єра й волонтерство: як реалізувати себе професійно й бути корисним для суспільства

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну волонтерство стало ще однією рушійною силою, що підтримує фронт, державу та суспільство. Та чи спадало вам на думку, що волонтерство робить внесок не лише в перемогу добра над злом, а й розвиває — особистісно та професійно? Ми поговорили з керівником ESG-проєктів ЕРАМ Ukraine Дмитром Якимцем, Senior Project Manager ЕРАМ Ukraine Сергієм Варварським та Associate Director у напрямку Experience Design у ЕРАМ Ukraine Іриною Шкаровською, щоб з’ясувати, чи впливає волонтерство на кар’єрний шлях і які кроки потрібно зробити, щоб досягти успіху.

EPAM спеціалізується на наданні послуг розробки програмного забезпечення, консалтингу, тестування, підтримки та інших у сфері технологій. Сьогодні EPAM має низку програм та ініціатив, пов’язаних з волонтерством та соціальною відповідальністю.

У співпраці з 40 благодійними фондами та організаціями компанія підтримує країну за гуманітарним, медичним напрямами, а також допомагає захисникам, навчальним закладам та державі, зокрема, із pro bono розробкою цифрових рішень.

Як волонтерство може вплинути на кар’єру

Волонтерство — це скоріше про soft skills Rомплекс загальних, неспецифічних для конкретної професії рис та навичок. , ділиться керівник ESG-проєктів Дмитро Якимець:

«Ми спостерігаємо, що на волонтерські проєкти переважно приходять досвідчені професіонали високого рівня, тож тут йдеться скоріше не про розвиток професійних, а про “м’які” навички. Це навички комунікації, зворотного зв’язку, емоційного інтелекту, виходу за рамки корпоративної культури — того, що допомагає в ситуації стресу й розгубленості. Це також про баланс роботи та відпочинку, про well-being Загальний рівень благополуччя. , що підтримує і збільшує ресурси для роботи та волонтерства».

Волонтерство — це окремий нетворкінг і можливість створювати.

Спільнота волонтерів EPAM Ukraine реалізовує цифрові рішення pro bono для громадських організацій, органів самоврядування, інших державних установ; створює концепції, проводить discovery-вивчення потреби Фаза аналізу та дизайну, коли виявляють бізнес-потреби та готують клієнту бачення його проєкту. , СРМ-систем, налаштування безпеки тощо. Волонтери кажуть, що участь у таких ініціативах дозволяє спробувати створити власний проєкт з нуля, умовний стартап всередині великої компанії. 

Проєкти цифрових волонтерів EPAM:

• система електронної черги для запису в консульства України за кордоном; 
• дашборд відновлення Харкова, який забезпечує прозорість у співпраці з фондами, донорами та залученими коштами; 
• оновлення сайту Вінницької ОВА для забезпечення доступності інформації;
• платформа agrostatus.org, що дала змогу за два тижні до посівної зібрати та проаналізувати дані про поточний стан фермерських господарств у минулому році; 
• платформа для волонтерських зборів HelpUA Foundation, створена за принципом маркетплейсу ;
• платформа Державної системи гуманітарної допомоги, створення якої ініціював Офіс Президента України;
• платформа для ГО «savED», яка займається відновленням зруйнованих шкіл.

«Після повномасштабного вторгнення до нас в EPAM звернулася команда БФ «savED», який відновлює доступ до освіти в громадах, які постраждали від війни. В Україні зруйновано більше 400 шкіл, а близько 3000 потребують відновлення. Це важлива тема як для конкретних дітей, так і для країни загалом. Для висвітлення діяльності фонду та залучення коштів на відновлення навчальних закладів ми розробили сайт. З професійної точки зору — це досить складний новий досвід через велику кількість сторонніх інтеграцій і фінансові обмеження.

Проєкт для мене став можливістю для професійного становлення. З’явилася певна свобода: від дизайн-менеджменту команди я швидко перейшла на рівень загального менеджменту проєкту. Незважаючи на складнощі, потрібно було швидко підібрати “гравців” у команду. Застосовувала нетворкінг, лідерські навички, щоб люди хотіли працювали саме на цьому проєкті. Відповідальність теж була інша — не тільки в проєктній роботі, а й перед фінальними користувачами, які сильно постраждали й очікують на підтримку.

Я долучилася до всіх процесів із розумінням, що важливо не мікроменеджити, а надихнути й бути опорою, сформувати довіру й віру в продукт і клієнта, який потребував нашої експертизи. 

Досить швидко на платформі зареєструвалися 2500 користувачів. З них більше 400 повертаються. Спочатку 82% — користувачі з України або українці у США, згодом почали «приходити» люди з Європи та Азії. Фонд заручився підтримкою 11 нових партнерів.

Як професіонали ми вчимо правильні процеси, схеми, пріоритезації тощо. У волонтерстві ж усі неважливі, сумнівні речі стають дуже очевидними, а це — крок до переоцінки підходів у комерційних проєктах. Зосередження на цілях та діях, суцільній ефективності в досягненні результату, а не рух «за протоколами» — ось що мені дала участь у цифровому волонтерстві.

Розвиток через випробування

Разом з командою EPAM Україна ми виокремили лідерські риси, розвитку яких сприяє саме волонтерство:

• ініціативність: люди, здатні проявити ініціативу й брати на себе відповідальність, завжди цінуватимуться. Шукаючи можливості й пропонуючи різні рішення, вони вдосконалюють робочі процеси та швидко виявляють помилки;
• вміння мотивувати: співробітники, які стимулюють колег власним прикладом, будуть на крок попереду тих, хто чекає «зовнішніх» мотивацій та заохочень;
• комунікативні навички: працівники, які вміють слухати інших й виражати свої думки зрозуміло, зможуть легше керувати командами й сприяти встановленню зв’язку між всіма її членами;
• творчий підхід до проблеми: нестандартні рішення — цінний актив, особливо в кризові часи. Професіонали, здатні дивитися на виклики з різних кутів і знаходити шляхи для їхнього подолання, можуть заменеджерити складні проєкти, навіть якщо ресурси обмежені;
• саморозвиток: місія волонтера — принести якомога більше користі. Для цього потрібно розвивати свої сильні сторони, вчитися на помилках і передбачати потенційні проблеми. У кар’єрі ці навички допоможуть мати попит і залишатися конкурентоспроможним спеціалістом.

«В EPAM є кілька волонтерських ініціатив, — розповідає Дмитро Якимець, — які об’єднують більше як 1200 учасників. Це й передача авто для захисників “Загартована сотня”, і донорська спільнота, учасники якої щомісячно здійснюють донації, і окрема волонтерська спільнота, котра виникла відразу після повномасштабного вторгнення для допомоги спеціалістам та партнерам. Зараз вона переросла у велику волонтерську спільноту EPAM Ukraine Volunteers, котра щотижня закриває десятки запитів для Сил оборони на різні потреби, зокрема вузькоспеціалізовані».

Лідери кризи. Кейс «Загартована сотня»

Senior Project Manager ЕРАМ Ukraine Сергій Варварський став одним з натхненників проєкту «Загартована сотня». 

Завдяки ініціативі ІТ-компанії EPAM Ukraine та ГО «Загартовані серця» на передову було відправлено 70+ евакуаційних автомобілів. Пікапи вже доставили в більш ніж 50 підрозділів на південному та східному напрямках. Завдяки цим автомобілям допомогу отримали тисячі людей. До кінця року планується загалом передати 100 автомобілів для захисників в рамках проєкту. Долучитися до збору можна за посиланням.

Сергій та інші волонтери отримують повну підтримку з боку компанії, тобто можуть використовувати простір, інфраструктуру, зв’язки для реалізації волонтерської діяльності. У сформованих спільнотах (онлайн та офлайн) проводяться зустрічі, на яких розв’язуються ті чи інші питання: залучення нових волонтерів, знайомства з можливостями, новими ініціативами, обмін кращими практиками. 

Сергій Варварський займається волонтерською діяльністю майже 10 років. Уперше поклик допомагати іншим відчув за часів Революції Гідності. Тоді спроби бути корисним були несистематичними, не до кінця організованими та правильними, зізнається Senior Project Manager.

«Волонтерство прокачує, як ніщо інше. Ці навички впливають не тільки на кар’єру, а й на все життя. Особисто мене воно навчило бути стресостійким — приймати різні ситуації, розпізнавати загрози й видихати, коли це необхідно. Волонтерство — це про зв’язки й переговори. Потрібно вміти комунікувати з військовими, партнерами, іншими волонтерами. Вчитися встановлювати правильні очікування від своєї роботи, аргументувати ухвалені рішення, відмовляти, коли це потрібно», — каже Сергій.

Однією з найбільш цінних навичок експерт називає людяність:

«Людяність — це уміння. Уміння цінувати людей, час, можливості. Це те, що потрібно вміти як під час волонтерських поїздок, так і під час роботи в компанії», — резюмує експерт.

Як компанії можуть підтримувати ініціативи співробітників

Підтримка — не завжди про гроші та інші фізичні стимули. Поспілкувавшись з експертами, ми дізналися й про інші способи, зокрема листи-подяки спільноти, відповідна комунікація (внутрішня та зовнішня), зворотний зв’язок щодо виконаних проєктів, можливість отримати нові цікаві завдання, долучитися до нетипових проєктів та отримати унікальні навички, доступ до внутрішньої інфраструктури. 

«Волонтерство в нашому розумінні — це можливість відчути себе корисним для громади та країни, відчути свій вплив. Наприклад, проєкт EPAM, коли вчителі вийшли за рамки програми й вивчали основи програмування (як волонтери), а потім навчали цього дітей — це розвиток власних технічних навичок і цифрових знань. І це точно про вплив на країну», — ділиться баченням керівник ESG-проєктів.

Де шукати можливості 

У країні, де йде повномасштабна війна, не знайти можливостей для волонтерства доволі складно. Проте перед тим, як планувати свою діяльність, слід врахувати декілька чинників:

• інтереси та уподобання: подумайте про те, що вас цікавить або що вам найбільше подобається робити. Чи є певна соціальна проблема або група людей, якій ви хочете допомогти (військові, ВПО, діти, особи з інвалідністю, люди похилого віку)?
• навички та таланти: поміркуйте, які з ваших навичок або талантів можуть бути корисними. Наприклад, якщо ви маєте досвід у веденні соціальних мереж, ви можете допомагати громадській організації з комунікаціями в інфопросторі;
• час: важливо реалістично оцінювати, скільки часу ви можете й хочете витрачати на волонтерство;
• подумайте про свої цілі та очікування: чітке розуміння того, чого ви хочете досягти, допоможе вам зробити правильний вибір. Чого ви хочете зараз? Розвивати нові навички? Зустріти нових людей? Поділитися досвідом?
• спробуйте різні варіанти: іноді найкращий спосіб визначити, що вам найбільше подобається, — це спробувати кілька різних видів волонтерської діяльності. Для початку візьміть участь у короткостроковому проєкті або акції.
• заручіться підтримкою: зв’яжіться з координаторами волонтерського руху своєї компанії або поговоріть з представниками організацій, які вас зацікавили. Спитайте поради в знайомого, який вже займається волонтерством. Це може надати вам більше інформації про те, як усе працює й де саме ви можете долучитися.

Волонтерства не можна навчити.

«Культура роботи в EPAM не передбачає патерналістів Патерналізм Система взаємовідносин, при якій право прийняття важливих рішень для забезпечення загального блага делегується більш авторитетним, старшим та досвідченим людям.  , колеги можуть шукати проєкти самостійно. І цей принцип реалізований у волонтерстві. У нас немає такої ієрархії, що хтось прийшов і “нарізав” завдання волонтерам.

Це — як за Кантом: «Що таке обов’язок? Це усвідомлена необхідність». Відповідно, коли я бачу, що щось треба зробити, — беру й роблю. Як на роботі, так і у волонтерстві», — розповідає Дмитро Якимець.

«Люди все життя шукають сенс. Хтось у кар’єрі, а хтось навіть з успішно реалізованою кар’єрою продовжує пошуки. Волонтерство — це шанс віддячити громаді (give back to society). Коли ми затребувані, то почуваємося краще. По суті це альтернативний варіант любові, яку відчуваємо до конкретних людей. Це не про гроші. Навіть у важкий час, коли втрачені орієнтири, волонтерство щодня доводить, що наша діяльність не безсенсова. Це може втомлювати, але тоді я планую маленькими кроками, розуміючи, що рухаюсь вперед, я не стою на місці, не регресую. Я лідер, отже, поки стою я, стоїть і команда», — додає Ірина Шкаровська.

«Головне — не боятися. Конструктивно сприймати критику, особливо якщо вона йде від досвідчених людей. Прислухатися, бо ж іноді не треба винаходити велосипед, навіть якщо дуже хочеться. Слідувати принципу «Не нашкодити», не переборщити з ініціативою, перевіряти себе й партнерів, щоб дійсно допомогти. Не розчаровуватися, коли все йде не за планом. Вірити, що рішення знайдеться», — резюмує Сергій.