Історія опору Anonymous. Як вартові кіберпростору обирають цілі та союзників

Хакерський рух Anonymous став одним із головних кіберсоюзників України після початку повномасштабної війни з росією. Ще 24 лютого на своїй сторінці у Twitter вони оголосили кібервійну уряду рф. Після чого угруповання брало на себе відповідальність за злами державних медіа росії, роскомнагляду, а також низки інших державних і приватних сайтів.

Розібралися, що відомо про Anonymous, які гучні акції з ними пов’язують, а також чому рух став на бік України.

Хто такі Anonymous

Anonymous — хакерський рух, який утворився ще 2003 року. Сама назва пішла з форуму 4chan. Тоді анонімні користувачі могли публікувати на іміджборді різні меми, не ідентифікуючи себе. Їхні пости з’являлися під лого Anonymous. Кілька випадкових користувачів зібралися, щоб подискутувати про анархію, пригнічення та стан справ на дошках зображень 4Chan. Власне, так і розпочалася історія найвідомішого хакерського руху в світі.

Організація не має керівника чи відповідальних осіб. Будь-який хакер, який підтримує ідеологію руху, може зараховувати себе до Anonymous. Від початку це просто були хакери, яким подобалося розважатися в інтернеті: зламувати сторінки у Facebook і MySpace, тролити людей та записувати ролики з видозміною голосу, але з часом рух став більш заполітизованим. 

«Це натовп, туманний натовп осіб, які працюють разом і роблять щось разом для різних цілей. Є різні образи, етикет і фрази, які об’єднують людей у цій культурі», — зазначила дослідниця руху Пармі Олсон. 

Учасники руху не мають конкретної цілі, але їх об’єднує три принципи:

• бажання боротися з цензурою;
• просувати свободу слова;
• протидіяти державному контролю.

Характерна відмінність хакерів Anonymous — всі вони виходять на публіку у масці Гая Фокса Гай Фокс Англійський дворянин, який брав участь у змові проти короля Якова І 1605 року. Через декілька століть маска Гая Фокса стала дуже популярною в інтернет-просторі, зокрема її носив герой V відомого графічного роману Алана Мура та однойменного фільму «V означає Вендета». За сюжетом революціонер-анархіст скидає корумповану фашистську владу. . А на відеоповідомленнях пропускають запис через програму, що коригує голос. Також вони використовують слоган «Ми анонімні. Ми легіон. Ми не прощаємо. Не забуваємо. Чекайте на нас».

Anonymous ще називають рухом «хактивістів» — поєднання слів «хакер» та «активіст». По суті члени організації зламують сайти, пошкоджують їх та викладають різні бази даних в інтернет. Здебільшого вони просто чинять DDos-атаки, які виводять з роботи ті самі сайти, але значної шкоди не несуть.

Вони не виступають проти організацій чи країн, які не займаються протиправною діяльністю. Anonymous завжди цілиться лише на людей та компанії, яких вважають корумпованими. 

Рух має численні представництва в соцмережах. Наразі лише у Twitter Anonymous має декілька сторінок, за якими у сумі стежать майже 15,5 млн користувачів.

2012 року журнал Time вніс угруповання Anonymous до списку «100 найвпливовіших людей світу». Децентралізовану групу хакерів зі всього світу пов’язували численні гучні кібератаки протягом багатьох років. Вони виступали проти урядів різних країн, фінансових установ, релігійних груп і терористичних угруповань. Вони всі були віддані ліво-лібертаріанським ідеалам особистої свободи та боролися проти консолідації корпоративної та державної влади.

Люди прихильно ставляться до Anonymous. Адже з рухом можуть асоціювати себе всі — чоловіки, жінки, діти.

Найгучніші справи Anonymous

Активна фаза діяльності Anonymous розпочалася 2008 року і продовжувалася аж до 2018 року. Потім рух знову з’явився 2020-го, після вбивства Джорджа Флойда, яке дало старт руху Black Lives Matter. Ось деякі з найгучніших справ Anonymous:

• Project Chanology (2008 рік). Anonymous виступили проти Саєнтологічної церкви. Усе почалося з пропагандистського відео, яке потрапило на YouTube. На ньому Том Круз говорить, що саєнтологи є єдиними експертами з розуму. Відео видалили через скарги церкви Саєнтології про порушення авторських прав. Anonymous розкритикували цензуру з боку Церкви, тому зчинили кілька DDos-атак на її сайти, запустили сайти з критикою цього релігійного руху тощо. 
  Також вони опублікували на YouTube власний ролик із поясненням своїх дій: «Після витоку вашого останнього пропагандистського відео нам стало зрозуміло, наскільки ваш вплив згубний для тих, хто довіряв вам як лідерам. Тому Anonymous вирішив, що вашу організацію треба знищити для блага ваших послідовників, для блага людства та для нашого власного задоволення».  
• Підтримка WikiLeaks та Джуліана Ассанжа (2010 рік). Після арешту засновника WikiLeaks Ассанжа у Великій Британії платіжні системи Visa, Mastercard і PayPal припинили приймати пожертвування для організації. Після цього Anonymous розпочали атаку під назвою «Помста за Ассанжа». Тоді вони тимчасово відключили  платформи PayPal, Visa та MasterCard. За оцінками PayPal, збитки коштували компаніям $5,5 млн. Тоді навіть заарештували 14 представників руху, проте Anonymous не припинив своє існування.
• Anonymous підтримує «Арабську весну» (2011 рік). Коли на Близькому Сході розгорілися антиурядові повстання, Anonymous вирішили до них долучитися у кіберпросторі. Спочатку хактивісти завдали DDos-атак туніській фондовій біржі та Міністерству промисловості. Після того, як влада Єгипту заблокувала народу доступ до Twitter, DDos-атак зазнали урядові сайти Єгипту. До речі, ще в операціях у Єгипті та Тунісі вони використали так званий метод «лулзи» — Anonymous розміщували масові замовлення на доставлення піци в посольства країн.
• Помста за закриття торенту Demonoid (2012 рік). Діставалося в минулому й українським сайтам. Коли в нас заборонили торент Demonoid, хакери заблокували роботу трьох сайтів — Української антипіратської асоціації, Українського агентства з авторських та суміжних прав та Нацради з питань теле-, радіомовлення. Свої дії рух пояснив тим, що українські урядовці діють в інтересах США.
• Реакція на вбивство Джорджа Флойда (2020 рік). Anonymous розмістила на одній зі своїх Facebook-сторінок відеозвернення до поліції Міннеаполіса. У ньому пообіцяли викривати злочини правоохоронців. Далі хактивісти здійснили вже звичну DDos-атаку на сайт поліції Міннеаполіса. Окрім того, вони начебто отримали доступ до бази електронних адрес та паролів з системи поліцейського управління. 

Anonymous підтримує Україну

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну хакери вступили у кібервійну на боці України. Anonymous приписують низку зламів у рф:

• 27 лютого — угрупування здійснило атаку на сайт «Сбербанку». 
• 28 лютого — зламали сайти державних медіа росії — ТАРС, «Звезда», «РИА Новости» тощо. Замість звичного пропагандистського контенту там з’явилося повідомлення з реальними цифрами загиблих російських загарбників і закликом до народу виходити проти путіна.
• 7 березня — хакери зламали російські потокові сервіси Wink та Ivi й телеканали «Росія 24», «Перший канал», «Москва 24». Замість звичної телевізійної сітки з’явилося відео з закликом виступати проти геноциду в Україні.
• 15 березня — після захоплення окупантами Запорізької атомної електростанції хакери зламали сайт «росатома» та опублікували частину бази даних. 
• 17 березня — зламали сайт МНС росії, а на головній сторінці з’явилися гіперпосилання зі словами «дефолт неминучий», «не вірте російським ЗМІ».
• 17 березня — Anonymous зламали камери відеоспостереження по всій росії. І знову повідомили про це у Twitter.
• 22 березня — рух виклав в інтернет 10 ГБ даних компанії Nestlé Боротьба з Nestlé Міжнародна компанія Nestlé відмовилася покидати російський ринок і далі працює в країні-агресорі . Там і електронні адреси працівників, і дані бізнес-клієнтів харчового гіганта. 

Хакери обіцяють посилити атаки на Кремль, якщо влада рф не припинить війну.

Як дії Anonymous вплинуть на ситуацію

Насправді кібератаки Anonymous здебільшого просто викликають збої у роботі якихось сайтів. Вони радше є проявами війни в інформаційному просторі, але навряд чи суттєво впливають на плани окупантів.

Зате кіберекспертів вже почала хвилювати хвиля хактивізму, яка з кожним днем набирає нових обертів. Їх головне занепокоєння — аби хакери не вивели з ладу медичне обладнання чи важливі канали зв’язку. 

Інша проблема — це кібератаки, які чиняться й проти України. Як-от ті, що відбулися в ніч із 13 на 14 січня проти низки сайтів міністерств, банків і порталу «Дія». Або невдале діпфейк-відео зі зверненням президента Зеленського про начебто капітуляцію. За ними можуть стояти російські та білоруські хакери, але в публічному просторі ніхто не завадить агресору сказати, що це також справа рук Anonymous. 

«Ахіллесова п’ята Anonymous у тому, що будь-хто може називати себе Anonymous, включно з державними діячами, які виступають проти того, за що ми боремося», — говорить один з хакерів угрупування Anon2World.

Це шкодить бренду руху, а також може завдати серйозних небезпек в інформаційній війні. Наприклад, російські хакери можуть спробувати атакувати життєво важливу інфраструктуру не тільки в Україні, а й у всьому світі. Потім заявити, що це зробили Anonymous, щоби помститися за недостатню підтримку України з боку будь-якої з країн.

Наразі це лише здогадки. Але й нагадування про згубну силу інформацій та простору для маніпуляцій.