5 питань до «податку для кур’єрів»: критерії, умови, штрафи та користь

В кінці жовтня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10166. Він пропонує запровадити спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих фізособами від здійснення певних видів діяльності. Мова про кур’єрів, таксистів, перукарів тощо. 

«Законом буде створено прозоре й зрозуміле регулювання діяльності онлайн-платформ. Адже в одних тільки Uber, Bolt, Uklon, Glovo — понад 300 000 самозайнятих водіїв та кур’єрів. Цих платформ більше — Kabanchik тощо, їхня кількість зростає», — зазначив перший заступник податкового комітету Ради Ярослав Железняк. 

Ми попросили юристку Тетяну Соловйову розібрати для Vector ключові моменти проєкту закону та його потенційний вплив на ринок послуг.

Що пропонує законопроєкт?

Законопроєкт №10166 від 20.10.2023 пропонує ввести спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності. Для його застосування не потрібно реєструватися ФОП. Спеціальним режимом можуть скористатися  особи, які досягли 18 років і не мають статусу самозайнятих. Вони повинні відповідати таким вимогам:

• Працювати самостійно, тобто не мати робітників.
• Щорічний дохід, отриманий від встановлених видів діяльності не повинен перевищувати 153 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. На сьогодні, це 1 025 100 грн.
• Потрібно здійснювати розрахунки за виконані роботи або надані послуги виключно з використанням РРО та/або ПРРО. Виняток — особи, які провадять окремі види діяльності виключно шляхом отримання доступу до цифрових платформ. Вони повинні повідомити оператора останніх про застосування спеціального режиму оподаткування доходів.

Якщо закон приймуть, то він набуде чинності з 1 січня 2024 року.

На кого розповсюджується спеціальний режим? 

Спеціальний режим оподаткування розповсюджується на такі види діяльності:

• надання послуг із догляду за хворими, особами з інвалідністю, недієздатними або обмежено дієздатними особами, особами похилого віку;
• таксі, та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
• кур’єрська діяльність (послуги з доставки на дім);
• проведення ремонтних робіт об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
• переклад;
• дресирування та догляд за домашніми тваринами;
• організація та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
• діяльність у сфері охорони здоров’я людини, яка не потребує ліцензії — медсестер, фізіотерапевтів або іншого парамедичного персоналу у сфері оптометрії, гідротерапії, лікувального масажу, трудотерапії, логопедії, хіроподії, гомеопатії, мануальної терапії, голковколювання, діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів;
• виконання фоторобіт;
• послуги домашньої прислуги;
• догляд за дитиною;
• очищення та прибирання житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізосіб;
• ремонт на дому одягу та побутових текстильних, трикотажних, шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
• ремонт радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури на дому;
• ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів на дому;
• технічне обслуговування і ремонт музичних інструментів  на дому;
• перукарські послуги на дому;
• послуги з манікюру та педикюру на дому.

Скільки податку повинні платити такі фізособи? 

• Якщо особа знаходиться в рамках ліміту доходу, передбаченого для спеціального режиму — сплачує податок в розмірі 6% від отриманого доходу. 
• У разі перевищення — застосовуються ставка у 18%.
• Військовий збір сплачувати не потрібно.
• ЄСВ такі категорії платників податків можуть сплачувати добровільно.

Що буде якщо кур’єр чи водій не заплатять податок? 

До таких кур’єра, водія чи іншої фізособи з категорій вище можуть застосувати відповідальність, передбачену податковим законодавством — штраф та пеня:

• У випадку прострочення сплати податку до 30 днів, можуть стягнути штраф у розмірі 5% погашеної суми боргу. 
• При затримці понад 30 днів — штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. 
• Податковий орган може самостійно нарахувати податкове зобов’язання особі. В такому випадку вона може отримати штраф в розмірі 10% від цієї суми. 
• Також можуть нарахувати пеню за несвоєчасно сплачений податок. 

Законопроєкт передбачає і нововведення для застосунків, якими користуються водії та курʼєри — поняття «цифрова платформа». Це будь-яке ПЗ (включаючи вебсайт, його частину та застосунки), яке дозволяє фізособам прямо або опосередковано отримувати доходи від окремих видів діяльності через надання послуг користувачам. 

Оператори таких цифрових платформ, як Bolt чи Uber, щорічно повинні звітувати податковому органу про суми доходів, отримані фізособами, які повідомили їх про застосування спеціального режиму. За кожний факт не виконання цієї вимоги, на них можуть накласти штраф розміром п’ять мінімальних зарплат на 1 січня податкового (звітного) року (на сьогодні, це 33 500 грн).

Як законопроєкт вплине на ринок послуг?

Не секрет, що багато громадян, які займаються власною справою, взагалі ніяк не оформлені та не сплачують податки. Це, зокрема, може бути пов’язано з не готовністю реєструватися як ФОП. Серед причин — страх щодо процесу реєстрації та припинення діяльності, додаткової звітності, можливих перевірок тощо.

Якщо закон приймуть, то можливо він стане компромісом між державою і самозайнятими особами. Це дозволить провадити власну справу у легальній площині з лояльним оподаткуванням та забезпечить помірні бюджетні надходження.

Наприклад, в пояснювальній записці до проєкту закону вказано, що за даними дослідження Київської школи економіки, близько 300 000 водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів («цифровими платформами»).

З них 4% вже є ФОП. Від 63% до 100% із постійно зайнятих — будуть, імовірно, готовими вести діяльність офіційно, але без оформлення статусу ФОП та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень. Таким чином, загалом фіскальний ефект оцінюється у 1,93 млрд грн з потенційно можливих 2,52 млрд грн.

Щодо інших категорій неофіційно зайнятих:

• у сфері онлайн-доставки, де залучені близько 150 000-20 000 кур’єрів — понад 200 млн грн на рік додаткових надходжень бюджету;
• у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг, яка налічує близько 400 000 неофіційно зайнятих — близько 3 млрд грн.