Коли перекладати. Розбираємо «мовний закон» у рамках сайтів, соцмереж і застосунків

Що є сферою обслуговування

Із фізичним обслуговуванням (наприклад, у магазинах і ресторанах) все зрозуміліше: обслуговувати та надавати інформацію потрібно єдиною державною мовою — українською. Але якщо ми продаємо й обслуговуємо онлайн?

Статтею 30 Закону України №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб’єкти господарювання повинні обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги, зокрема через інтернет-магазини, державною мовою. Ця норма починає діяти через 18 місяців після того, як закон вступає у силу.

Розшифровуючи людською мовою, вже з 16 січня 2021 року на українську мову повинні перейти:

• інтернет-магазини чи каталоги продукції з можливістю замовлення/купівлі;
• сайти компаній, на яких можна замовити послуги онлайн.

Інші сайти та навіть сторінки компаній у соціальних мережах повинні перейти на державну мову з 16 липня 2022 року. До них належать:

• ЗМІ;
• сторінки компаній у соцмережах;
• інформаційні сайти;
• сайти держорганів.

Чи можна використовувати інші мови

Поряд із версією сайту державною мовою можуть існувати й іншомовні версії — наприклад, російською чи англійською. Важливо, що українська версія за об’ємом і змістом повинна бути не меншою за іншомовні версії. Крім того, українська мова повинна завантажуватися за замовчуванням для користувачів з України. Для іноземних компаній, що реалізують товари та послуги на території України та мають тут свої представництва, українська версія повинна містити достатньо інформації для зрозумілої навігації користувача та розкриття цілі діяльності підприємства.

Технічно реалізувати двомовну версію сайту нескладно. Більшість інтернет-проєктів створені на CMS, тому можна використовувати вбудовані рішення або встановити додаткові модулі та плагіни мультимовності. Так ви отримаєте основну українську версію сайту, яка буде завантажуватися за замовчуванням, та додаткову, на яку можна буде перейти, перемкнувши мову. В адресному рядку браузера при цьому відображатиметься домен і префікс мови. Зверніть увагу, що перекласти потрібно не лише статті або текст із посадкових сторінок, а й форми авторизації, меню, системні помилки, кабінет клієнта.  

Що з застосунками

Мобільні застосунки, доступні для завантаження на території України, повинні мати український інтерфейс. Це не означає, що застосунок повинен завантажуватися зі встановленою за замовчуванням українською, але користувач повинен мати можливість встановити українську у налаштуваннях.

Як це контролюватимуть

Для контролю за виконанням описаних норм створили Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. Його співробітники мають право не тільки розглядати скарги, але й складати протоколи та застосовувати стягнення з порушників.

Першою Уповноваженою стала Тетяна Монахова, яка звільнилася вже у квітні 2020 року — тоді вона сказала, що за пів року так і не змогла створити секретаріат. У липні призначили нового Уповноваженого — Тараса Креміня. 6 серпня повідомили про реєстрацію секретаріата, а вже 21 серпня — про початок його роботи.

Як штрафуватимуть

Поки немає чіткого алгоритму дій секретаріату. Можливо, фіксувати будуть вибірково та за скаргами.

Крім того, секретаріат суворо фільтрує скарги. У Facebook Уповноважений опублікував список критеріїв, яким повинна відповідати скарга, щоб її розглянули.

Важливо зазначити, що 21 грудня в публікації у Facebook Уповноважений заявив: «Ніхто, звісно, стояти з палицею і контролювати, як виконується мовне законодавство, не буде. Це, передусім, питання сумління, рівня володіння державною мовою». А в старіших постах на тій самій сторінці йде мова, що на тиждень секретаріат бере в роботу до восьми скарг. 

У законі значиться, що при першому виявленні будуть лише попереджати, але якщо порушення повторюватимуться протягом року та матимуть системний характер, можна отримати штраф на суму від 3400 грн до 6800 грн. Норма почне діяти вже з 16 січня 2021 року.

Закон також передбачив зміни у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Згідно з цими змінами, з 16 липня 2022 року фіксувати та штрафувати за «мовним законом» зможуть й інші контролюючі органи. 

Як реалізувати зміни на сайті та скільки це коштує

• Самостійно перекласти сайт;
• Замовити переклад у фрілансерів;
• Звернутися за перекладом до агентства;
• Використати готові рішення.

Розберемо кожен із варіантів докладніше:

Перекласти тексти своїми силами. Підійде для невеликих сайтів і тих, хто готовий інвестувати в переклад власний час і час найманих штатних співробітників.

Замовити переклад у фрілансерів. Виконавців можна знайти на численних біржах. Потрібно тільки поставити завдання, заплатити гроші й опублікувати переклади на сайті.

Ціна перекладу з російської на українську у фрілансерів стартує від 15 грн за 1000 символів.

Професійний переклад у агентстві або бюро перекладів. Послідовність дій така ж, як і в роботі із фрілансерами, — надати ТЗ, оплатити та опублікувати на сайті. Відрізняється вартістю та, можливо, якістю.

Ціна за переклад у агентстві стартує від 40 грн за 1000 символів.

Використання готових рішень. Крім стандартного перекладача на сайті або у розширенні, Google надає відкритий Google Translate API. Він дозволяє безкоштовно перекласти до 500 000 символів, а за кожен додатковий мільйон потрібно сплачувати 20 доларів.

Працювати з Google Translate API можна за допомогою готових модулів в CMS на кшталт Joomla або WordPress. Звісно, треба бути уважними до результатів автоматичних перекладів, адже вони не завжди ідеальні.

Обираючи будь-який із варіантів, важливо дивитися на результати перекладу, який ви плануєте опублікувати на своєму сайті. Адже сайт — це обличчя компанії. І якщо про наповнення сайту турбуєтеся ви, то про його стабільну роботу — ми, хостинг-провайдер Cityhost. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter